моя наглая рыжая морда

В прежней моей жизни на ай.юэй в моем альбоме и блоге довольно много было про эту зверюгу. Сейчас сделаю попытку вкратце заполнить этот пробел.
Когда-то давно принесла в дом мелкое рыжее недоразумение

     


Пришлось его не только отмыть, но и подлечить. К лечебным процедурам он относился на удивление благосклонно (впрочем, и сейчас тоже), несмотря на невероятную наглость и самоуверенность, которая читается во всем 


     

Когда он в хорошем настроении - он с торжественным мурчанием грызет меня, он уверен, что это мне нравится... А однажды он умудрился написАть мне в блог... и даже получил некоторое количество комментариев, пока я добралась до компьютера...

     

Он до сих пор контролирует, что в чашках, кастрюльках... а вдруг там что-то неправильное!

   

Это недоразумение довольно быстро перестало быть мелким - вот так изменился его хвостик за первые 9 месяцев


     

     

Мягкая, нежная кошачья лапка 

     
Однажды меня спросили, какой он породы... ответив что-то типа "двортерьер" я углубилась в изучение пород и... нарыла инфы... Мой кошак очень редкой, практически уникальной породы - египетский мау! Правда у них должны быть зеленые глаза и масть не рыжая, но на египетских фресках они именно рыжие!



Однако... таких редких и уникальных в наших дворах больше, чем можно себе представить... ну да не в этом дело podmig

Спать надо только посреди кровати и поперек, чтоб больше ни для кого места не осталось. И невинные игры с обувью...

     

Купаемся практически без проблем

     

А так встречают меня после работы



Ну вот, как-то так... так и живем с наглой мордой


Оце так мій девайс з мене знущається

     


це ж просто




пройти 8 кілометрів і заробити тільки 3,14 ложки морозива!!!

Досуг. Частина ІІІ.Глава ІІ. Парк Кіото, сакура

З деяким запізненням пишу про сакуру: це був кінець квітня - початок травня, але приємно й зараз згадати ту чарівну красу.

     

Дуже доглянутий парк,приємно там пройтися будь-якої пори, а під час квітування сакури він стає просто неймовірним!

     

Кожне дерево як шедевр мистецтва - хочеться фотографувати з різних ракурсів

      

     

Наче зефір біло-рожевий

     

     

Серед звичайних за висотою дерев є декілька зовсім мініатюрних, але квітів на них не менше

     

     

І кожну квіточку треба роздивитись, бо вони надзвичайно ніжні, красиві

     

     

     

     

     

     

     

Але й в інші пори року можна побачити багато чого красивого

Далі буде

Досуг. Частина ІІІ.Глава І. Парк Кіото, оглядово

Коли нема сил на экстремальні (як на мене) мандри по рельєфному правобережжю, є чудовий парк Кіото, який простягнувся від метро Чернігівська до метро Лісова. Абсолютно рівнинна місцевість, центральні та деякі бокові доріжки викладено плитами та цеглинками. Ближче до метро Лісова чудове маленьке штучне озерце із японською пагодою на березі. Минулого року там ще плавали золоті рибки, а цього року їх нема - щось із водою не так...

     

Взимку парк ретельно доглядають - після снігопаду відразу розчищають усі доріжки майже до твердого покриття!

     

Відкопують лавочки з-під снігу і навіть вузенькі стежинки теж розчищено!

     

Парк оновлюють, реконструюють - замінили частину асфальтового покриття на плитки, цієї зими парк весь було перекопано - прокладали зрошувальну систему.
Поруч із озерцем є сад каміння - минулого року там регулярно розгладжували щебінь, малювали на ньому хвилі... Але не всі відвідувачі адекватно ставляться до такого дизайну - йдуть до камінців щоб сфотографуватися на них, а деякі вигулюють там своїх собачок... То цього року вже не бачила візерунків на щебені :(

       

      

Ну і звичайно квіти, клумби...

     


А найголовніше, чим відомий цей парк - це сакура, яка надзвичайно рясно квітує навесні. Алея сакур простяглася вздовж усього парку. Якщо придивитися - усі дерева прищеплені на щось інше - сакура теплолюбива, то її прищеплюють на ті дерева, які адаптовані до місцевих умов



І про цвітіння сакури 

Далі буде


Досуг. Частина ІІ.Глава ІІ. По вулиці Грушевського

Залишивши позаду Поштову площу http://blog.i.ua/user/886749/2297661/ пішла потихеньку по Володимирському узвозу вгору. 
Ніколи не подобалося там ходити - із страшенним гуркотом несуться вниз автівки і кінця-краю їм нема, як і тому підйому... вдерлася вгору і замість того, щоб піти по Хрещатику до метро, я знову подерлася вгору до музею води та театру ляльок...


На музей води подивилася здалеку, вже не вистачило сил на підйом, колись давно була там на екскурсії... 
А от театр ляльок обійшла, відпочила біля фонтану. 
Театр прикрашають скульптури казкових героїв.

     


     


Фонтан - колись він був ще й музикальним, може й зараз так є, але на час мого нинішнього візиту він був звичайнісіньким фонтаном). Поруч чудові лавочки, відпочила - пішла далі. 

     

Пам'ятник Валерію Лобановському, на стадіон не ходила, пішла далі по Грушевського



В Маріїнський парк зайшла біля тамтешнього фонтану

     

     

Ну от і вихід з Маріїнського парку, ще зовсім трохи - і метро Арсенальна - додому відпочивати.
А у хмарному сховищі на google photos ще 5 ГБ нерозібраних фото, то ...

Далі буде



про погоду

если в полдень идет дождь, можно ли надеяться, что через 12 часов будет солнечно?

Досуг начинающей пенсионерки. Частина ІІ.Глава І. Поштова площа

Цього разу вирішила ретельніше роздивитись реконструйовану Поштову площу, бо після першого відвідування цього місця не змогла відповісти на деякі питання щодо її облаштування.
На Поштову заїхала на метро, роздивилася, сфотографувала і... пішла кудись світ за очі.
google ретельно відслідковував кожен мій крок, щоправда трохи підбрехав від себе, тому я внесла корективи - темно-рожевим мій справжній маршрут (от чесно - на св. Володимира тільки подивилася з Володимирського узвозу, не лазила вгору, ну і далі не робила ті зиг-заги, що google намалював).



Храм Різдва Христового стоїть собі, між секціями паркану, що ніби об'єднує його з Поштовим будинком та МакДональдз


Ось така панорамка - ліворуч Мак, праворуч Річковий вокзал



Вхід до Річкового вокзалу відразу на верхній поверх, якщо глянути вниз за перила... краще не дивитися, реконструкція до тих місць ще не дійшла.


У приміщенні річкового вокзалу на пошарпаних стінах розташовано художні твори, виконані у дещо незвичному (як на мене) стилі... щоправда, я зараз не пам'ятаю, що там - пам'ятаю тільки враження, мені не сподобалося, тому й не фотографувала. Зацікавила тільки одна робота - технікою виконання, тому сфотографувала тільки фрагмент.



Якщо спуститися вниз на 3 прольоти - можна вийти на набережну, а ще ниже - до причалів


Ну ось, навіть каруселька та інші розваги, при мені не працювало - робочий день.
І сходи знову вгору - на площу


Панорамка від сходів


Оглядовий майданчик


Панорамний вид з оглядового майданчика (огорожа має бути вигнута у протилежний бік lol )



На площі скульптурна композиція - Кий, Щек, Хорів та Либідь у дитинстві граються корабликами



Ну наче на Поштовій все, пішла вгору по Володимирському і що я ще в цей день побачила - 
Далі буде

Досуг. Часть І. Глава ІІІ. Парк Наталка

И вот те удивительные скульптуры, которые не поместились в предыдущей заметке
http://blog.i.ua/user/886749/2297558/







И даже поганки возле фонтана (или бассейна) выросли



И пастушка гусей погнала на луг



Хорошо муравьям... и домишки ничего так...





Сад камней... и кто-то на заборчике неплохо устроился



Ну вот и все... Спустилась ночь, как и положено, крылато...



Пора домой, про Оболонь репортаж окончен, но мои походы продолжаются, еще столько нехоженного, невиданного!

Далі буде

Досуг начинающей пенсионерки. Часть І. Глава ІІ. Парк Наталка

Вначале парка находится весьма примечательный объект - Кессон "Сталинский туннель".
Кто там ходит по заброшкам? Хотя, не уверена, что он заброшен - забор и какие-то люди...
Почитала в интернете про него - весьма занимательно.




Парк большой, красивый, ухоженный. Уложенные плитами, кирпичиками дорожки, красивые лавочки, шикарные виды.







Ближе к берегу беседки с лавочками, где можно долго сидеть не отрывая восхищенного взгляда от открывающегося вида на Днепр.






А у выхода из парка начинаются чудеса:



И сверху целая аллея таких чудес... но увы, больше фото не хотят грузиться, наверное есть какие-то ограничения на количество фото в блоге. А может я раньше загружала обработанные фото с уменьшенным объемом, а сейчас - полновесные необработанные... В общем

Далі буде











Досуг начинающей пенсионерки. Часть І. Глава І. Оболонь.

Пенсионный стаж небольшой, еще не определилась чем буду коротать свой заслуженный отдых, пока наматываю нехилый километраж по рідному місту. 
Сегодня мой маршрут выглядит так:


Погостила на Оболони - заценила оригинальный дизайн в подъезде одного из домов.



Просто на лестнице



Целый этаж



Очень оживляет







Набережную благоустроили, приятно прогуляться... Надо было пару фоток сделать, но не сделала... 
Но ранее была в парке Наталка - позже оттуда репортаж сделаю - фактически та же набережная. 
С хронологией у меня напряженка, ну и ладно, это несущественно.

Впервые побывала на озере Белом. Красивое местечко! 






Подумала - как много интересных, красивых мест в родном городе, а мы бегаем на работу/с работы, в магазин/на базар... 
ждем отпуска, чтоб поехать куда-то далеко и побегать там по чужим достопримечательностям, а что рядом - порой и не знаем.





Далі буде.