1.Куркума-індичка,
2.Застєнчивай- відвідувач генделика, який іде тримаючись за стіну,
3.Виносливий-відвідувач генделика, який неможе йти сам,
4.Чаркіст- працівник КГБ,
5.Дирижабль-французький кухар,
6.Компас-наказ іти пастися,
7.Мухомор-липучка для мух,
8.Матрьошки- трішки нецензурної лайки,
9.Гелікоптер- колекціонер гелів.
1.Лучик- кілер на прізвисько Лу,
2.Кумарити- хрестити дитину в Марини,
3.Борсук- боротьба жінок за чоловіка,
4.Кватирка-кохання вчотирьох,
5.Папараці-винахідник рації,
6.Моноліт-одноліток,
7.Мамалига- любителька випивки,
8.Рулетка- жінка, яка випікає рулети,
9.Перепічка- агрегат, який пере і куховарить одночасно,
10.Ослінчик- син осла.
Таргани-суцільне зло!
Про це кожен знає,
Як боротися із ними
Способи шукає.
А моя знайома, Надька,
Зроду їх не мала.
Може "чари" проти них,
Якісь вона знала?
Ні, не знала! В чому річ?
Можу вам сказати:
Вона вміє поганенько...
Їсти готувати!!!
У неділю до Микити
Тимофій гукає:
-Правда, що як п'ятдесят,
Життя розквітає?
-Дійсно так! І вже,Тимохо,
Ти не зволікай,
Доки жінки на базарі...
Скоріш наливай!!!
Керівник коперативу
"Тепло від Занусі"
Дає ранком настанови
Секретарці Люсі:
-Співробітників усіх
Прошу повідомити,
Що нараду термінову
Буду я проводити!
Секретарка-швидка жінка,
Свою справу знає,
До селектора миттєво
Вона підбігає.
Та директор зупинив:
-Часу ви не гайте,
В "Однокласниках" листи
Усім надсилайте!!!
-Досить, Таню, уже жерти!!!-
Промовля Степан.
-Що, турбуєшся, щоб в мене
Був красивий стан???!
-Не турбуюсь про фігуру,
Я твою ніяк,
Ти вже випила з бутилки
Увесь мій коньяк!!!
Ранкова зоря заглядає в вікно,
Усе вже затихло навколо давно.
Слово тихенько у риму лягає,
Легесенький смуток мене огортає,
Адже цю жінку зовсім не знаю,
Ніжне ім'я я її промовляю.
Котиться місяць- злота серпанок,
А я ще не спав, та прийшов новий ранок.
Рука сама по клавішах гуляє,
У вірші виливаючи рядки.
Словами поетичне поле засіває,
Яскраво щоби зацвіли грядки.
Мережкою немов би вишиває
Елегантністю,чарівністю вона,
Нитку незвичайну заплітає
Енергії прекрасної струна
Пожежа у душі моїй палає
Охолонути думки їй не дають.
Лагідно це серце зігріває
Оксамитом ніжності снують.
Ніби в казку знову поринаю,
І співає весело душа
Листування просто, і це знаю,
Але знову написав я нового вірша
Сонце посміхається з небес,
На майданчику веселий сміх лунає.
Серце виривається з грудей,
А душа веселу пісеньку співає.
Адже зустріч цю, я так чекав,
Щоби подивитися Вам в очі,
Бо Ваш образ в душу мні запав,
І приходив в сни мої щоночі.
По стежині ось Ви вже йдете,
Поруч Ваша доня поспішає.
Її голос чую я здаля,
Весело щось Вам розповідає.
Посмішку я бачу на вустах,
Ой, яка вона у Вас чудова.
Привітавшись щиро, на взаєм,
І між нами полилась розмова.
Непомітно час так промайнув,
І потрібно нам вже розлучатись,
Та не хочу звідти я іти,
В казці цій волів би залишатись.
Взявши доню Ви назад пішли,
Я услід Вам з сумом позираю,
Бо коли побачу Вас ще раз?
Ні, про це напевне вже не знаю.
