Над забобонними людьми 

Мишко насміхався. 

- Як такими можна бути???- 

Часто дивувася. 

Але Бог, то "шельму" мітить! 

Тут сумнівів не майте, 

Тож й собі уже на вус, 

Друзі намотайте, 

Щоб не сталася і з вами, 

Як з Мишком пригода, 

А тим паче як на дворі 

Вітряна погода. 

...Закортіло ось Михайлу 

Машиноньку мати, 

Тож бажання в Новий рік 

Став він промовляти. 

Потім вийшов на подвір'я, 

Щоб перекурити, 

Й про своє знову бажання 

Нумо говорити. 

І потрапив у халепу 

Михайло Труба: 

Бо репнула на морозі 

У нього...губа. 

То від долі він напевне 

Натяк такий мав, 

Щоб в бажаннях хоч маленьку 

Міру, та все ж знав! 

-Чом о п'ятій ранку, доню, 

Прийшла ти додому?!- 

Стала мати поучати 

Своє чадо Тому. 

Дівка знизує плечима: 

-Можеш підказати, 

А куди крім дому можна 

У п'ять завітати??? 

-Як такеє, кумо, сталось 

Хочу я збагнути, 

Що свій новий сарафан 

Не можу вдягнути. 

Тиждень тому він "в тютільку" 

На мені сидів, 

А сьогодні-тіснуватий... 

Ой, бракує слів! 

І кумася дуже швидко 

Відповідь знайшла: 

-Твоя "тютілька" напевне 

Трішки підросла!!! 

Психіатр в пацієнта 

Тихенько питає: 

-А яку відмінність сонце 

Від місяця має? 

-Тут відмінності між ними, 

Скажу немалі, 

Адже Місяць-це супутник 

Нашої Землі, 

Ну а сонце-лише зірка, 

Про це кожен знає!- 

Філософськи пацієнт 

Так відповідає. 

Лікар грізно кулаком 

Ударив об стіл: 

-Що тут далі розмовляти, 

Видно ж що дебіл, 

Ну і розуму ти маєш, 

Мов вільховий пень, 

Світять, Місяць-уночі, 

А сонечко -вдень 

-Вийду заміж з розрахунку!- 

Говорила Алла. 

Вийшла. І її сусідка 

Якось запитала: 

-Ну, скажи, твій розрахунок 

Все ж бо таки вдався? 

Бачу, гарний чоловічок, 

Аллочко, попався. 

-Дійсно гарний,але чесно, 

Інженер він, Майю, 

Тож який тут розрахунок? 

Я навіть не знаю!!! 

Першим хлопцем на селі 

Петро себе вважає. 

-Жодна ж дівка не устоїть!- 

Себе вихваляє. 

-І це правда!- 

Баритончик Степана гуде.- 

Кожна стане, подивиться... 

Плюне і піде!!! 

-Дуже дивна у сусідів 

Моїх поведінка!- 

Жалілася на роботі 

Кумі своїй Нінка.- 

Тиждень тому, як Петро, 

В мене ночував, 

То напевне у селі 

Майже кожен знав, 

А як злодії учора 

Мене обкрадали, 

То сусіди геть усі 

Міцно собі спали!!! 

-Чому півень увесь час, 

Татусю, співає?- 

У Степана Небораки 

Синочок питає. 

-Це тому, що він жінок 

Багатенько має, 

А про тещину "турботу" 

Геть зовсім не знає!!!