Дай куснуть
- 30.11.18, 15:00
Короче нахлинула хвиля спогадів. То одна чудасія, то інша. І згадалась одна історія.
Був чудовий літній сонячний день. Ми всі, звичайно, на канікулах. Вийшли гуляти на вулицю, сидимо, хто на лавочці, хто просто на траві, хтось намагається зловити метелика, хтось стрибає за кониками. Сидимо такі без азарту, знаєте, як ото зійдеться дітвора, і ще нічого путнього не придумала, так собі «Коля пєл, Боріс молчал, Ніколай ногой качал…» І тут йде баба Ольга. Йде, несе повну сумку чогось, йде в піднесеному настрою і швиденьким шагом. А поперед баби Ольги біжить, підстрибує Андрюха. Андрюха – худюще, білобрисе хлопченя, з примурзаною пицькою, в землистого кольору труселях, але безмежно щасливе. Навіть очі блищать від щастя. Біжить, аж в’ється навколо своєї баби Олі. І викрикує аж підспівує, дивлячись в сторону дітвори: а нам баба щось смачне купила, а нам баба щось смачне купила. Вона пенсію получила і щось купила. Ура, ура, зараз я щось буду смачне їсти.
Хто ж ця баба Ольга? Жила у нас на вулиці сім’я: мати – баба Ольга, її син Серьожка, дочка Наташка і два хлопчики (сини Наташки) Серьога і Анрюха. Всі дорослі в цій сім’ї любили випити. Ну звичайно там де це присутнє, дітям вже перепадає що перепадає. Так і тут, коли баба отримувала пенсію це була радість для всієї сім’ї. Дорослі отримували випивку з закуссю, а дітям купували щербет, цукерки або печиво. Але як пізніше з’ясується делікатес був інший. Отже перша діюча особа – Андрюха.
Тепер перейдемо до другої діючої особи: Поряд з Андрюхиною сім’єю жила інша сім’я, значно протилежна Андрюхиній. Бабуся, дідусь, мама, тато і теж два хлопчики. Дітям ні в чому не відмовляли, добре вдягали і кормили. Менший Стася був однолітком Андрюхи і вони часто грались разом по своїм віковим цікавостям, можна сказати, були приятелями. Стася, на відміну від непосидючого і примурзаного Андрюхи, був завжди розчесаний, вмитий, одягнений в шортики і чисті сорочечки. Ходив спокійно і розважливо, посміхався сором’язливо і стримано.
Отже: продовжуємо ми сидіти і придумувати в що б цікаве погратись і тут з двору вилітає Андрюха. Точно як отой П’ятачок з повітряною кулькою. Але замість кульки у нього видніється щось в долонях. Підбігає він ближче. В руках у нього кусень білої паляниці, відрізаний через всю хлібину, намащений чимось білим і щедро посипаний цукром, який аж виблискує на вранішньому сонечку. І Андрюха з тааааким смаком і щасливими оченятами, відкусює від того шматка і з таким смаком насолоджується тією вкуснятіною. Поряд сидить Стася і наче намагається заглянути в рота Андрюсі. Коли Андрюха пережувавши чергову відкушену порцію ковтає її, у Стасі виникає рефлекс ковтання і він ковтає слинки, аж сльози на очах виступають.
Стася питає: Андрюха, а что это у тебя?
- Це хліб з маргарином і цукром, - з гордо піднятою головою, хизуючись, каже Андрюха
Стася питає: а он вкусный?
- Ще який смачний, - облизуючи цукор на губах і відкусюючи на весь рот нову порцію смаколика, каже Андрюха
Не витримавши мук і наступивши на горло своєму вихованню (Стасю вчили не попрошайнічать), Стася з жалібним виглядом, тихенько, щоб не почув його старший брат, каже: Андрюха, дай куснуть!
Андрюха, зміривши оком свій шматок хліба, повівши бровою, щось порозмислив. Наче аж розправив плечі, подивився снісходітєльно на Стасю і гордо простягнув до його рота смаколик.
Стася обережно, культурно куснув, почав жувати і почав кривитися, наче його заставили з’їсти хто зна й що. Але із-за своєї інтелігентної вихованості він не хотів показати як йому не смачно і намагався жуючи посміхатись.
Андрюха з гордістю спитав: ну шо, класно? Дать ще куснуть?
Стася з острахом в очах, що йому прийдеться ще вкусити смакоти, аж руками замахав: нет, нет, Андрюха, больше не надо.
І Андрюха з радістю сів на траві безтурботливо доїдати свій делікатес.
Коментарі
MышаВсарафане
130.11.18, 15:24
а мы мочили хлеб водой и посыпали сахаром а у бабушки помню.. свежим маслом( ОЛІЄЮ) и посыпали солью....
вкуснятина...сейчас конечно этим никого не удивить, а тв детстве так нравилось, хотя все у нас было....
vilga
230.11.18, 15:28
гарні у вас оповіданнячка виходять
Зa*рa*зa
330.11.18, 15:31
дааааааааааааааааааай куснуть
Каре
430.11.18, 15:35Відповідь на 1 від MышаВсарафане
і нам бабуся вмочала сухарики у воду, а потім в цукора з олією називала - потапці
Каре
530.11.18, 15:36Відповідь на 2 від vilga
Дякую! Приємно, що людям подобається!
Каре
630.11.18, 15:38Відповідь на 3 від Зa*рa*зa
Дякую, Зазічка!
Зa*рa*зa
730.11.18, 15:40Відповідь на 6 від Каре
я аке любила когда хлеб свежий, тик с пивзаводу, тьхуты, хлеб заводу
Каре
830.11.18, 15:44Відповідь на 7 від Зa*рa*зa
о, видно, шо пнятніца настала, вже хліб з пивом папутала
Зa*рa*зa
930.11.18, 15:46Відповідь на 8 від Каре
та не.. у мну ща закон трезвости
MышаВсарафане
1030.11.18, 15:46Відповідь на 4 від Каре
прекрасное время, легко читается, а главное, что глубокий смысл, хоть на первый взгляд, может показаться, просто повествовательным