хочу сюди!
 

Марина

35 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-45 років

Куточки Січеслава - Брянська слобода

       Минулої суботи їхали у маршрутці і побачили унікальну старовинну пам"ятку історії і архітектури. Сил не було дочекатись нових вихідних і підти роздивитись її поближче. Вирішили почати подорож з району в якому жили робітники заводів. Тепер тут розташовані жилі масиви Парус, Комунар і Червоний Камінь.



Далі пішли по району, який називається Фінські домики, від фінських доміків там вже мало чого залишилось, але все ж таки є рарітети smile  Цей район почав заселятись разом з розвитком промисловості нашого міста. Спочатку тут були тимчасові дерев"яні бараки, які з часом змінювались кам"яними двоповерховими будинками, а також почали забудовуватись вулиці поряд, де нарізали двори робітникам заводів.











   Далі наш шлях пролягав по проспекту Свободи в сторону заводів. Сам нинішній проспект Свободи не завжди носив своє ім"я. Спочатку його називали просто Великою вулицею. В травні 1920 року на Великій вулиці легендарний командуючий 1-шої конної Армії Семен Будьонний, направляючись на Польський фронт і проходячи зі своїми військами по Великій вулиці Нових Кайдак, виступив перед робітниками. В пам"ять про це в 1930-ті роки вулицю перейменували в проспект Будьонного. Але ще до 1941 року жителі проспекта називали його просто Широким проспектом. Тут ми зустріли Пожежну частину, не знаю якого вона року, але цікава споруда.



    Звернувши трішки від проспекту в хащах знайшли порушену будівлю. Нам розповіли, що то стара будівля якогось помісника, на жаль поки що інформацію ніде не знайшли. При радянській владі в цьому будинку розміщувався дитячий садок, не дивлячись на його близькість до пожежної частини, будинок згорів. І тепер будівля у повному занепаді і смітті.




фото з інету

     

       Далі на нашому шляху був будинок культури імені Леніна. Ми думали, що він давно не працює, але були дуже здивовані, коли дізнались, що там майже вирує культурне життя umnik  lol 



До зустрічі з цим культурним палацом ми пройшли досить не малий  шлях, а так як погодка парка, пили водичку, то нам приспічило в секретну кімнату  smutili . Ми зайшли в палац і його сторож люб"язно дозволив пройти до секретної кімнати lol  Звідти я і зробила це фото. В середині Будинок культури в прекрасному стані. 



По дорозі ми зустрічали багато старих будинків, вони з особистостями тогочасної архітектури, але особливої цінності не несуть. 


    
      Так ми дійшли до самого найстарішого заводу Дніпропетровська, одного з найбільших в Україні - Брянського заводу / заводу імені Петровського / заводу Эвраз.  

      Строительство завода поручили инженеру-технологу А. М. Горяинову, который и стал первым директором завода. Известные в Российской империи акционеры П. И. Губонин и В. Ф. Голубев сумели привлечь и поставить на службу отечественной металлургии и трубной промышленности франко-бельгийские капиталы.

Александровский Южно-Российский завод Брянского акционерного общества был основан 22 мая 1887 года (по дате ввода в эксплуатацию доменной печи № 1). В сентябре того же года была открыта небольшая чугунолитейная мастерская для отливки изделий из чугуна. Весной 1888 года Брянское акционерное общество приступило к строительству бессемеровской и сименс — мартеновских сталелитейных мастерских, началось сооружение рельсовой, листопрокатной и железнодорожной мастерских с 32 пудлинговыми печами и отделением прокатки универсального широкополосного и сортового железа.

22 мая 1888 года первую плавку дала вторая доменная печь, а в октябре — начали осуществлять прокатку металла на мелкосортных и среднесортных станах завода.

К 1917 году на Брянском заводе работало 6 доменных, 8 мартеновских печей, 9 прокатных станов (в том числе 5 сортовых), 3 бессемеровских конвертера, вспомогательные и ремонтные цехи. (с)

Є цікавий момент, пов"язаний з цим старим заводом: З давніх часів і по ці часи на все місто гудить гудок, який сповіщає початок робітничої зміни. 1 зміна - 7-00 годин, 2 зміна - 15-00 годин, 3 зміна - 23-00 година. 



Підїхавши трішки на трамвайчику ми добрались до цікавого пам"ятника архітектури, історії і інженерії umnik Старовинної водонапірної башти, яка була побудована разом з залізною дорогою.  Я її називаю - красунечка. Вона сором"язливо стоїть посеред нових будівель заводу, але її інтелігентна величність все ж таки виглядає прекрасно.

«Две водонапорные башни – в районе железнодорожного вокзала и на территории ДИИТа – интересные памятники промышленной архитектуры и свидетели «индустриального бума» в истории нашего города конца XIX – середины XX веков. Башни не обладают наивысшей категорией архитектурной ценности, но для современного Днепропетровска – это памятники уникальные, единичные.

Обе рассматриваемые нами водонапорные башни принадлежат к направлению историзма в архитектуре и созданы в формах эклектики второй половины XIX века, то есть соединяют в себе признаки двух стилей – неороманского и неорусского.

Водонапорная башня при станции «Екатеринослав» – ровесница самой дороги и вокзала (линия открыта в 1884 г.). Её мощный силуэт долгие десятилетия формирует панораму завокзальной территории между линией железной дороги и Днепром.

Башня представляет из себя массивное вертикально ориентированное сооружение высотой больше 36 метров. Башня восьмигранная, шестиярусная (!), увенчанная восьмискатным шатром. На сегодня объект хорошо сохранился. Особенно следует отметить удивительную сохранность верхнего деревянного яруса башни, с использованием массы резных декоративных элементов. Дерево почернело от времени, но верхний ярус башни – уникальный образец деревянной архитектуры старого Екатеринослава.

Из-за необычной формы верхнего яруса издалека башня может напоминать гигантский цветок.

Сегодня башня находится на территории Днепропетровского тепловозоремонтного завода (ул. Краснозаводская) и скрыта от посторонних посетителей. Может, это и к лучшему, учитывая современное отношение к памятникам прошлого.

Несмотря на свою роль архитектурной доминанты, водонапорная башня при станции «Екатеринослав», является, все-таки, типовым памятником для данного вида сооружений».(с)




Далі по місточку ми перейшли до самого вокзалу. Місточок дуже влучно збудований для зручності і швидкого діставання робітників до вокзальної площі. 


З місточка нам відкрились старовинні будівлі залізниці.




Вокзал із зворотньої сторони


І ще одна водонапірна вежа 




14

Коментарі

анонім

3123.06.15, 23:20Відповідь на 29 від Каре

А почему Сичеслава, а не Екатеринослава?

    3223.06.15, 23:27Відповідь на 31 від анонім

    А почему Сичеслава, а не Екатеринослава?не знаю, мне так нравится просто наши предки-казаки с Запорожской сечи, селились здесь на зимовники, а потом так и остались тут жить. Думаю они славили Сечь, а не Екатерину, которая разогнала казачество и Запорожскую сечь

      3323.06.15, 23:28Відповідь на 30 від анонім

      ажурный навес (по моему кованный) рука всё же не поднялась демонтировать
      На 4-ой Чечеловке был подобный балкон.
      от я отвлеклась на ворота и не сфотала навес

        анонім

        3423.06.15, 23:31Відповідь на 32 від Каре

        А почему Сичеслава, а не Екатеринослава?не знаю, мне так нравится просто наши предки-казаки с Запорожской сечи, селились здесь на зимовники, а потом так и остались тут жить. Думаю они славили Сечь, а не Екатерину, которая разогнала казачество и Запорожскую сечьНу раз про казаков, то ближе Кодак, ведь именно на Кодаке они и селились

          3523.06.15, 23:40Відповідь на 34 від анонім

          А почему Сичеслава, а не Екатеринослава?не знаю, мне так нравится просто наши предки-казаки с Запорожской сечи, селились здесь на зимовники, а потом так и остались тут жить. Думаю они славили Сечь, а не Екатерину, которая разогнала казачество и Запорожскую сечьНу раз про казаков, то ближе Кодак, ведь именно на Кодаке они и селилисьА Диевка - первая и вторая, Сухачевка, Таромское

            анонім

            3623.06.15, 23:46Відповідь на 35 від Каре

            А почему Сичеслава, а не Екатеринослава?не знаю, мне так нравится просто наши предки-казаки с Запорожской сечи, селились здесь на зимовники, а потом так и остались тут жить. Думаю они славили Сечь, а не Екатерину, которая разогнала казачество и Запорожскую сечьНу раз про казаков, то ближе Кодак, ведь именно на Кодаке они и селилисьА Диевка - первая и вторая, Сухачевка, ТаромскоеКакие границы нашего города? Тем более в те времена (при Потемкине)? Тогда и Вовниги, Фёдоровку и прочие сёла прибавить можно. Хотя удивлялся всегда как коммуняки не поменяли эти названия! Как-то удивительно даже!

              3723.06.15, 23:50

              аж серце щемить

                3823.06.15, 23:54Відповідь на 36 від анонім

                Думаю они славили Сечь, а не Екатерину, которая разогнала казачество и Запорожскую сечьНу раз про казаков, то ближе Кодак, ведь именно на Кодаке они и селилисьА Диевка - первая и вторая, Сухачевка, ТаромскоеКакие границы нашего города? Тем более в те времена (при Потемкине)? Тогда и Вовниги, Фёдоровку и прочие сёла прибавить можно. Хотя удивлялся всегда как коммуняки не поменяли эти названия! Как-то удивительно даже!Так меняли же. Диевки были одна ж/м Чкалова, а другая ж/м Димитрова, а потом они влились в город и народ продолжил всё называть своими именами
                А при Потемкине конечно границы были другими, но это не значит, что тут никто не жил. Я знаю наверняка, что наши тут жили давно и давно

                  3923.06.15, 23:55Відповідь на 37 від Міс Марпл

                  аж серце щемить Ну звичайно ж, і твоє рідне місто

                    анонім

                    4023.06.15, 23:56Відповідь на 38 від Каре

                    а "ваши" это кто? Византийские монахи на Монастырском острове в IX веке?

                      Сторінки:
                      1
                      3
                      4
                      5
                      6
                      попередня
                      наступна