Все по-взрослому! Хана-Флеш.

  • 14.03.17, 14:30



Все должно быть ХОРОШО! 


Тем более, что у Жизни, порой,очень здОровское чувство юмора. 

Никто уже не верил, что это когда-нибудь случится. 

А он взял - и в этом году вынес елку не 9 Мая, а в начале этого месяца. Да-да-да, именно на 8 Марта. 

А то! Должен же быть у жены в этот день настоящий праздник? umnik

А когда он еще и доказал ей попозже, что, несмотря на стукнувшие ему вчера 66, он не разучился лазить к любимой в окна .....





 Стоит ли говорить, что у жены в тот день был тройной праздник? bravo 

Ну, жена женой, а у него самого тоже был свой, маленький, повод для радости. Карлос Романович звонил, доказывал, что уверовал. В кого только, не слишком внятно объяснил - то ли в верования древних славян, то ли в сказки древних евреевНо двадцаточку в ЦУД (Центр Управления Двадцатками) закинул.И даже фото (для отчестности) скинул на Viber...




Пов’язане зображення


Вобщем, все как всегда - в полном порядке!


kiss



Антоніо заходить на блоги )))) Zmee - Флеш.

  • 13.03.17, 09:31
Тут - початок: http://blog.i.ua/user/4056705/2002442/


І отак - кожен раз, кожен раз...   lol




kiss

Московське... Марпл-Флеш.

  • 10.03.17, 09:56

 Це почалося не вчора:  http://blog.i.ua/user/4056705/2002442/




Москва, 9 березня, вже давно ніч, 21:00.


“НТВ”, студія прямого ефіру. 


Гримери роблять останні штрихи в макіяжі ведучої, вона, добре поставленим голосом, каже асистенту: ”Запускайте собеседника”. В студію проводять худого чоловіка, років так 37-42 х., одягнутого в тельняшку, куфайку, шорти і чорні туфлі з сірими носками. Асистент жестом наказав чоловіку присісти за столом навпроти ведучої. Останні вказівки, в камері заблимала зелена лампочка, на моніторі побіг телетекст, глухий чоловічий  голос сказав:  “Прямой эфир! Камера! Начали!”

 

-    Добрый день, наши уважаемые телезрители! С вами я, Кабина Алаева и наша передача “Очевидное и невероятное”. Я хочу представить вам нашего сегодняшнего гостя (натужно посміхається гостю приклеєною посмішкою). Как вас зовут?


-    Нестор! - смущенно ответил мужчина.


-    Хорошо, Нестор! А как ваша фамилия? Откуда вы к нам, в Москву, понаехали?


-    Из Челябинска! Челябинский я. А фамилия моя Местор. 


-     Очень приятно, Нестор Местор из Челябинска. Что вы хотите такого невероятного нам сегодня поведать?


-     Ой! - Нестор Местор важко  зітхнув, прокашлявся, подивився  прямо в камеру, що наїзджала на нього чорним монітором і заговорив тихим голосом.-  Когда-то, я был совсем не таким, как сейчас. Дело в том, что давным давно я был женат. Прямо скажем - неудачно. Развелся. Обещался самому себе, что больше никогда…А почему? Потому что все бабы дуры, готовить не умеют, им только подавай деньги, машины, кварт...


-     “А я напоминаю нашим телезрителям и нашему гостю, что у нас прямой эфир программы “Очевидное и невероятное”, - ведуча безцеремонно перервала монолог гостя.

 

-      «Да  помню я, помню. Но, это предистория истории, а без нее никак, - сказав Нестор, на всякий випадок ховаючи ноги під свій стілець, щоб ведуча знову боляче не наступила йому на палець. А потом я познакомился с ней. Ну, как познакомился? Зарегистрировался в одной украинской соцсети (після цих його слів лице ведучої нервово перекособочилося. Местор, дивлячись в камеру, як його вчили раніше оператори, здавалося,  не помічав, що відбувається з ведучою, і натхненно продовжував), - так вот, я познакомился с ней, с Мисс Марпл.


        Сначала она мне оооочень не понравилась, прямо совсем не понравилась. Между нами была целая война, настоящая блого-война. Как она меня доставала, знали бы вы!Сколько обидных слов я ей сказал, а она мне в ответ. Я ее убить был готов, хорошо, что живет она в Днепре, а это так далеко от Челябинска. Но – потом произошло ЭТО!!! И после ЭТОГО я посмотрел на мир другими глазами. И понял, что она - Богиня! Королева! А имя какое чудное, хоть и  иностранное  - Марпл! Да к тому же она еще мисс! И блондинка. И я просто таю, как мартовский снег, от этой блондинки, от ее нежных локонов, от ее белоснежной кожи и голубых глаз.  Да, я думаю, что она именно такая,как я себе её представляю,  поэтому я  пропал, - он опять вздохнул.


 -   "Знаете, уважаемый, мне кажется, вы просто перепутали программы, - все ещё стараясь улыбаться, прошипела    ведущая. - Вам надо было в «Давай поженимся» или в «Любовь з первого взгляда» приходить со своей любовью, а это в соседний павильон. - Ведь у нас,я снова  напоминаю вам - «Очевииииидное и неверояяяятноеее!» - Нестор Местор, разом зі стільцем, про всяк випадок, відсунувся подалі від сердитої ведучої.

    

-      «Вот! – Местор поднял вверх указательный палец, - вот! А я же о чем? Я же пытаюсь вам объяснить то невероятное, после чего все сразу стало очевидным!  Помните, как на наш город упал метеорит? Вооот!  А я оказался в самом эпицентре падения, так сказать, принял удар на себя. И после падения того метеорита  я изменился. Я стал добрым и ласковым, как котенок. Раньше бы как было – вы на меня шипите, я бы вам – в ухо! Вы мне оттоптали ногу – я бы вам во второе ухо. А сейчас – я просто промолчу, потому, что я понимаю, что бабы - тоже люди и имеют право на ошибку. Ради любви, моей Танюшки я кардинально изменился. Люблю ее неимоверно, мою Марплушу!  А вы говорите…» - Нестор Местор опустив плечі, похнюпив голову і засьорбав носом.


-     «Ну что вы, дорогой мой человек, ну что вы так убиваетесь. Все будет хорошо, вы встретитесь в реале, возможно, у вас все сложится», - ведуча вже й сама так розчулилася неймовірною розповіддю гостя,що почала витирати сльози об рукав  його куфайки.


-    « Спасибочки, спасибочки вам, добрая православная душа! – Местор теж не витримав і розплакався вголос.- Но ведь еще и побочный еффект ко мне прицепился после этого метеорита проклятущего. Поделать с собой ничего не могу, как не пытаюсь. Після падіння метеорита я полюбив усією душею не тільки всіх жінок. Я ще й заговорив українською, полюбив сало з цибулею, і картоплю з кропом, і борщ свіжий український, і кров'янку з часником» - після цих слів Местор витягнув з рукава куфайки плакат із надписом « МАРПЛ! Я КОХАЮ ТЕБЕ!» і розмахуючи ним над головою, заспівав « Червону руту».

 

Перелякані оператори запустили рекламу, охоронці вивели Местора із студії, заплакана ведуча обзвонювала інші телеканали в пошуках нового місця роботи.

 

Марпл в Україні в цей час уже міцно спала і дізнається про ці кумедні події тільки сьогодні, після 10-ї ранку.

 

 kiss

 

 


Спалився... Флеш-Сало.

  • 09.03.17, 09:21

ноги ростуть звідси:  http://blog.i.ua/user/4056705/2002442/


    Ми всі давно звикли, що НеЖриМоєСало5  майстерно виконує на блогах роль такого собі ловеласа.  hug

     Він сам так часто говорив, що він любитель  гарненьких жіночих принад, що він активно капає слиною на їх красиві  груди (і бажано, щоб не менші  5-го розміру). Що він веде розбещений стиль життя у вигляді  рибалки десь під ополяченою Жовквою чи бобляючи спінінгом у Старо-Самбірських кальобатинах. Звичайно ж, таким перцем давно зацікавилися хто треба nevizhu

  Це й ясно – наше славне СБУ не дрімає, інакше, навіщо  нам спляче СБУ? Довгі роки їхньої діяльності під прикриттям  дали, нарешті, свої плоди. І тепер у нас у всіх є відеодоказ, оприлюднений по всьому світу  zombobox   


                                 Хочете дізнатися - ху із ху наш любий цицьколюб? 


Так от, за останніми агентурними даними, 

 наш Сало –  боксер! І не простий, а британський! 

А ви думали, що він  хухри-мухри?...


Подивіться на нашого красунчика – ну, хорошенький же, правда? smutili

П.С: Отой довгий -то не він,НеЖриМоєСало5 виходить в 0:47 хв, він - у червоних труселях.








 kiss

Ёлка. Флеш Хвойний

  • 07.03.17, 09:24

ёlkа  теж взяла участь у цьому безчинстві: http://blog.i.ua/user/4056705/2002442/




Хоку

Як на ёlkа я дивлюся

То розумію

Зелений найкращий

 


Хайку

Торкнувся за ёlkа й завмер

Яким ароматом повіяло в сонному  лісі!

 


Акровірш йолочний українською


Й, на щастя, день такий красивий має бути

От  як тоді, на свято, в верховинах

Лиш твоє серце знає ті маршрути

Коли, б’ючись, тобі не дасть забути

Ах, як ти трепетала у  його обіймах…

 


Маяковізм


Послухайте!

Якщо засвічується ёlkа - 


виходить - це комусь треба? 


Виходить - хтось хоче, щоб вона тут бyла? 


Виходить - хтось називає ці голочки 


                             хвоїнками неба? 
І, надриваючись, 


      у заметілях хвойного пилу, 

вривається до Бога, 


спізнитися боїться, 


плаче гірко, 

цілує йому жиляву руку, 


просить - 


щоб неодмінно була ёlkа! - 


присягається - 


що не витримає цю безёlкову муку! 

 


Єсенізми

Ой, зелена ёlkа

Під моїм вікном

Весна тебе вкрила

Ніжним полотном cvetok

 

На лапатій кроні

Кішечка сидить cat

Смішно заглядає

Хвостик теребить

 

І стоїть та ёlkа

Наче у ві сні  

Запишалась трохи girlkiss

Сяє, як в вогні  shedevr

 

І пожежні  моцні

Ходять навкруги smutili

То бранспойт  покажуть moroz pomada moroz pomada

То гиржать в вуси  

 

Ну що ж - якщо я вже почала відкривати свої фото- і просто архіви, то почала  crazy

Сьогодні -  портрет Ёлки. shedevr

Акварель.  

Акварельна Ёлка, звучить прикольно, правда?lol

Одним словом:



 УВАГА! 



Ёлка - Ждунья!   drink



 Пи.Си: акварель не моя, мій тільки бантик lol

 

kiss

Джока. Флеш детективний.

  • 06.03.17, 12:32

      Ату зачинщиків! kiss   http://blog.i.ua/user/4056705/2002442/


   День пройшов, на диво, швидко. І спокійно, що було геть незвично, зважаючи, що через два дні летіти у  відрядження.

  «Так-так-так, - нігтиком автоматично стукала по столу, обдумуючи майбутні плани, – буде нелегко, Пхеньян, все-таки, не Сеул, там зайвий раз не порозкошуєш. Але нічого, весна вже на носі, а мінус 3-4 кіло ще нікому не зашкодило. Та й коли його ходити по тих підпільних корейських ресторанах? Стільки всього побачити хочеться, стільки різної інформації зібрати треба для роботи", - кинула оком на логотип агентства у рамці на стіні і посміхнулась. Скільки разів вже клялась сама собі, що більше не повернуся сюди? 100 разів? 200? Тут нудно, тут скучно, тут всі ниють і брюзжать. Але ж ні, проходить трошки часу і мене, як магнітом тягне сюди, знову і знову. Піду, подивлюся, що там босс поробляє».

    Звичним рухом вибила з пачки «Springwater» сигарету, закурила, вдихнула вишневий дим і пішла вздовж по коридору. Зупинилася перед дверима із табличкою « Г.Е.Варич», постукала. «Заходьте, заходьте! – почулося із кабінету. – О, дорогенька, яка ти хорошенька, як тобі пасує  зелений колір! І коли вже я побачу тебе в портупеї і в ботфортах?- босс, щиро усміхаючись, піднявся із крісла і пішов їй назустріч.–Ось, два білети на післязавтра  до Пхеньяну, тобі і агенту С. Берете саме необхідне, на реєстрацію не запізнюєтеся, потрібні документи передаєте через перевірені канали, таємну інформацію конспіруєте під виглядом художніх оповідань в інтернеті. І бережіть себе!»

            Вона мовчки вислухала, взяла білети і рушила до дверей. Босс продовжував говорити їй у спину: «І ще одне - ДжОкушка, сонце моє!  Техперсонал знову на тебе ображається, каже, що ти їх гнобиш і морально принижуєш. А вони ж теж люди....» Вона  обернулась: «Це що? Вітя курганський з Будуркою знов на мене накапали?», - запитала здивовано. « І не тільки: і VS-ик плакався, і ще деякі "особистості" » - засміявся. - Ти ж з ними полегше, без них життя наше не таке веселе».  

      Джо випустила кілечко диму у вигляді сердечка, кивнула головою. « Я ж завтра на роботу трохи запізнюся. Хочу подивитися, як висять штори у однієї дами»

 

Это всё она на-на-на-на... Флеш-Марін

Марін  попалася на гачок флешоманії: http://blog.i.ua/user/4056705/2002442/




Що ми всі знаємо про Марину?

Ооооооо.... Ми так багато про неї не знаємо!!!

Тому - сьогодні маленький екскурс.






Це - марина

Жанр образотворчого мистецтва. 

До речі, автор цієї картини - Марина Марина Ігорівна.







Це - марина

Марина-ді-Джоїоза-Йоніка, містечко в італійській Каламбрії.








Це - марина.

 Яхтова гавань, спеціально обладнана для безпечної стоянки і

 сервісного обслуговування яхт






Цемарина.  

Слово «марина» було одним з епітетів римської богині Венери (Venus Marina)


Париж. Лувр. Венера Милосская.






Це - марина.

Аквамарин.

 Ім'я цьому дорогоцінному і магічному каменю дав давньоримський

 мудрець Пліній, назвавши його душею моря.

( а наша Марина - душа блогів)
Пов’язане зображення





Це - марина.

Жанр романтичної поетичної лірики.

Ви тільки почитайте, як  чудово писав вірші в такому стилі 
 
барон Джордж Гордон Байрон.


She walks in beauty like the night
Of cloudless climes and starry skies
And all that’s best of dark and bright
Meet in her aspect and her eyes
This mellowed to that tender fight
Which heaven to gaudy day denies.

One shade the more, one ray the less,
Had half impaired the nameless grace
Which waves in every raven tress,
Or softly lightens o’er her face
Where thoughts serenely sweet express
How pure, how dear their dwelling place

And on that cheek and o’er that brow
So soft, so calm, yet eloquent,
The smiles that win, the tints that glow
But tell of days in goodness spent 
A mind at place with all below 
A heart whose love in innocent!





Бачите, яка різнобічна наша Марина? podmig





А зараз - раритетне дитяче фото Марини.

( пробач мене, Марін, що я "злила" таку інфу)



Результат пошуку зображень за запитом "смайлик фокусник"




kiss

Флеш. Хельга.

  • 02.03.17, 11:39
 тут зародилася ідея : http://blog.i.ua/user/4056705/2002442/ 



                Ближе к обеду в дверь позвонили. "Ааа, пускай звонят", - подумала и сладко зевнула. Позвонили опять. Шанди посмотрела на дверь, на хозяйку и тихонько тявкнула - "Чего лежишь? Иди, открывай". Она потянулась  и, сонная, сунув ноги в теплые плюшевые тапки-зайцы, прямо в мягкой розовой пижамке, пошлепала по коридору к входной двери.

             У двери стоял Дед Мороз и держал в руках длинную  блестящую коробку. Дед Мороз был ненастоящий, конечно. Где бы ему взяться, настоящему, да еще 8 марта? Но этот "Дед" был хорош (хи-хи, поймала себя на мысли, что уже оценила его высокий рост, крепкую фигуру под красной шубой. Лицо было скрыто под приклееными бровями и усами с бородой). 

            "Вас с северным ветром в Одессу занесло?" - улыбнулась.  Дед Мороз не ответил, а только  молча кивнул, молча протянул ей коробку с надписью " С Днем рождения"  и  подмигнув, протянул ей курьерскую накладную для подписи о получении. "Так меня с Днем рождения еще не поздравляли", - сказала  она молчуну. Чирканула  закарлючку в бумажке и громко бахнула дверью перед  курьером. 

   "Ты представляешь? Молча! Молча, Шанди! Кошмар просто. Ни слова  не сказал - ни здравствуйте, ни от кого подарок!", - сердито бормотала  она сама себе.Увидела свое отражение в коридорном  зеркале и засмеялась:
" Аааа! Так вот оно что! Я же в пижаме еще, наверное, он не ожидал увидеть именинницу в таком прикиде и онемел". 

      Подошла ближе к зеркалу, заглянула в его блестящую душу. На нее смотрела красивая молодая женщина - волнистые волосы, курносый нос, большие глаза. Она потянула пальцами кончики глаз вверх - стала смешной, как китаянка. Покивала головой из стороны в сторону. Показала сама себе язык. " С днем рождения, дорогая! - улыбнулась своему отражению. - Ну что, посмотрим, что там в коробке?"  Открыла  коробку и, как любопытная лисичка, заглянула внутрь. 

       Огромная белоснежная роза с  нежно-розовыми кончиками лежала на изумрудной атласной  ткани. Сверху красивая открытка. Открыла. Прочла. Сердце начало бешенно колотиться в груди. Перевела взгляд на цветок и увидела, что стебель розы продет в прекрасное кольцо с цитрином.  Мелькнула догадка. Она  пошла к окну и выглянула во двор. Дед Мороз стоял под ее подъездом, смотрел прямо на нее и ждал ее ответа.
 

Эксклюзив! Золотое кольцо с цитрином мадейра авторской огранки 37,5 карат и 20 бриллиантами


kiss 

Ах, Хуба... Ех, Буба...

Перший,хто попав під роздачу слонів, оскарів і всяких добреників: http://blog.i.ua/user/4056705/2002442/


Картинки по запросу мужская грудь




Хубич – Бубич  молодець, на кордоні погранець  bravo

Він потерті  берці взув, пістолет в  карман запхнув  sila

Випив з пляшки (надпис «Морс»), оголив могутній торс....applause

До компа сміливо сів:  клава, миша – все при нім  beat

Красень він! В словах броня – хай тремтить сепаратня!  stop

З ними він безцеремонний, злий і  геть неугомонний kill kill

Інша справа – юні діви…. З ними зразу він ігривий  cvetok

Як оте вино карпатське – і солодке, й залихватське

Майстер слова, ас у ліжку. Каже -  цьомає у ніжку  hug

Еротичний, велелюбний,  для дівчат він дуже згубний drink

Не буває з нами грубим. От за  це його і лЮбим! 


kiss




До всіх - з подякою

  • 24.02.17, 14:07

                               

Привіт, дорогі мої друзі!


В цій замітці хочу подякувати усім, хто віддав свій голос на мою користь.

( причина замітки  тут http://blog.i.ua/user/518748/2001114/#p11)


                      Я дуже вам вдячна!  spasibo spasibo spasibo


  За те, що захотіли прочитати  і прочитали моє оповідання. 

За те, що змогли побачити в ньому романтичні почуття і пустотливу фантазію.

 За те, що зрозуміли трохи незвичне іронічне перевтілення  персонажів і не докоряли

 мене, що я дозволила  надмірну пустотливість в їх діях.


Дякую, що ви так високо оцінили мою роботу.

 

Бажаю вам усім ВЕСНИ! Красивої, сонячної, теплої!  Багатої на приємні зустрічі і на

 нові почуття, щедрої  на вражаючі уяву подорожі  і на феєричні емоції в душі.


 Будьте кохані і щасливі! Будь ласка!

 



Дякую ще раз! spasibo