Усім чоловікам, у кого є донечки, присвячується

  • 16.09.17, 15:44

Девочке три, она едет у папы на шее. Сверху всё видно совсем по-другому, чем снизу. Папа не верит, что скоро она повзрослеет. Папа готов воплощать в жизнь любые капризы.

Девочке шесть, на коленках у папы удобно. Он подарил ей щенка и большую конфету. Папа колючий, как ёж, и как мишка огромный. Папа умеет и знает вообще всё на свете.

Девочке десять, и ей захотелось помаду. Сперла у мамы, накрасила розовым губы. Папа ругался, кричал, что так делать не надо. Папа умеет бывать и сердитым, и грубым.

Девочке скоро пятнадцать, она повзрослела. В сумочке пачка «эссе» в потаённом кармане. Папа вчера предложил покататься на шее. Девочка фыркнула: ты же не выдержишь, старый.

Девочка курит в окно и отрезала чёлку. Девочка хочет тату и в Египет с подружкой. Папа зачем-то достал новогоднюю ёлку. Девочке это давно совершенно не нужно.

Девочке двадцать, она ночевала не дома. Папа звонил раз пятьсот, или может быть больше. Девочка не подходила всю ночь к телефону. Папа не спал ни минуты сегодняшней ночью. Утром приехала, папа кричал и ругался. Девочка злилась в ответ и кидалась вещами. Девочка взрослая, так говорит ее паспорт. Девочка может бывать, где захочет, ночами.

Девочка замужем, видится с папой нечасто. Папа седой, подарил ей большую конфету. Папа сегодня немножечко плакал от счастья: дочка сказала, что он превращается в деда.

Девочке тридцать, ей хочется к папе на шею. Хочется ёлку, конфету и розовый бантик. Девочка видит, как мама и папа стареют. В книжке хранит от конфеты разглаженный фантик. Девочка очень устала и плачет ночами. Папа звонит каждый день, беспокоясь о внучке. Девочка хочет хоть на день вернуться в начало, девочка хочет домой, хочет к папе на ручки.

Девочка женщина с красной помадой и лаком. Девочка любит коньяк и смотреть мелодрамы. Папа звонил, и по-старчески жалобно плакал. В ночь увезли на карете в больницу их маму.

Мама поправилась, девочка ходит по кухне. Пахнет лекарствами и чем-то приторно сладким. Девочка знает, что всё обязательно рухнет. Девочке хочется взять, и сбежать без оглядки в мир, где умеют назад поворачивать время. Где исполняются влёт все мечты и капризы.

Где она едет, как в детстве, у папы на шее, и ей всё видно совсем по-другому, чем снизу.

©

Трохи про ядовиті рослини

  • 15.09.17, 13:40
      Всі про все знають, і, при бажанні, кожен може погуглити інформацію про отруйні рослини, які поширені в нашій країні. Мене до замітки спонукали кілька причин:
- Диффенбахії і молочаї, які стоять майже у кожному офісі
- Бругмансія, яка росте у багатьох в палісадниках
- Кліщовина, яка росте під будинками
- Коріння пастернаку, яке продається на базарі


Побачила, як на базарі бабуська продаєь корінь пастернаку. Питаю - ви можете пояснити, для чого він? Ну, дєточка, ти що, його ж тушать, труть сирим на салат і т.д. Самий корисний корінь з купою каротинів і всяких інших хрінотинів. 
Сам корінь з виду такий, як білувато-жовта покручена  морква. І пахне морквою. І корисний дуже для сердечників. Але я знаю, що такий він в Перу, звідки він родом. Бо наш клімат не дає пастернаку набратися всих тих корисностей, які в ньому мають бути.

 Зате він дуже схожий на корінь цикути, яка дуже отруйна і яку ви могли бачити, відпочиваючи десь на природі на березі річок. 

Результат пошуку зображень за запитом "цикута"

Вона дуже схожа і на петрушку, і на тмин, і на кріп.  Має приємний запах моркви, корінь схожий на корінь пастернаку, як я вже казала. І ні  її вигляд, ані смак, ані запах не вказують на її отруйність.Але ядовита вона вся повністю  За кілька хвилин яд цикути визиває тошноту, блювоту, колики в животі, піну з рота. Вражає нервову систему, припадки і судоми закінчуються смертю.

 


Раз пішли по берегах рік і лугах, скажу ще про одну рослину - аконіт.



https://nn.by/?c=ar&i=171341&lang=ru

https://nn.by/?c=ar&i=171341&lang=ru
Результат пошуку зображень за запитом "аконит"


Бачили цю рослину? Краса її оманлива. Пахне сельдереєм, але яд елементарно легко проникає через шкіру. Спочатку різко падає тиск, потім брадікардія змінюється тахікардією. І, якщо немає екстренної допомоги, настає фібріляція (хаотичне скорочення серця), втрата свідомості, зупинка дихання, смерть.



Беладона(красавка звичайна)

О, донна Белла! Ядовита вкрай!
Про неї знали ще в 90-х роках н.е. Парацельс вважав, що вона викликає безумство. 
ЇЇ успішно використовують в лікуванні багатьох захворювань.  Галюциноген. Плоди - маленькі ягідки. 
Смертельно небезпечна.


Результат пошуку зображень за запитом "беладонна"




Бругмансія ( Труба  Ангела)

Духмяна цариця ночі. Заполонила наші  городчики, красива, трохи екзотична, пахне солодко, як райські кущі. Бачили?
Вживання в їжу будь-якої частини небезпечне. Смертельно небезпечна.


Пов’язане зображення





Дифенбахія


Колись, за часів Римської імперії, пагонами дифенбахії били рабів на галерах і  ті помирали в муках.

Результат пошуку зображень за запитом "диффенбахія"


Стоїть кругом - в офісах, в держустановах, школах і лікарнях. А що? Росте швидко, красива, якоюсь палицею підперли - і повна відчуття підв'язаної пальми.

Сік дифенбахії викликає дерматит. Опік горла і шкіри відбувається на протязі хвилини - другої, якщо пожувати рослину. Слизиста настільки опухає, що дихальні шляхи блокуються, що призводить до смерті. 
Про банальну алергію у тих, хто працює в кабінеті, де є дифенбахія, ви всі знаєте, правда ж? 
Працювати з дифенбахією лише в перчатках. І руки мити з милом.
Те ж саме стосується монстер, молочайних... Думаєте, що у вас соплі від кондиціонера? Оберніться і помахайте ручкою своїй улюбленій пальмочці.



Кліщовина ( рицина)


Кажете - гриби отруйні?
А ось про те, що поряд з нами, на клумбах, росте одна з найотруйніших рослин в світі, преспокійно миримося.


Результат пошуку зображень за запитом "клещевина"

Така красива пальма росте на багатьох на міських клумбах, шишечки гарненькі,червоні, колючі, як каштанчики.  А ця рослина в тисячі разів небезпечніша за ціанід. В ній отруйне все, особливо насінння, 4-8 насінин вистачить, щоб зустрітися з Богом. Яд вражає ШКТ, кривавий понос, зневоднення, відмирання нирок. Рицин не пошкодує безпечних людей. 


Чому я це написала? 
Бо ми всі вчимо наших дітей не пробувати на смак ніякі гриби в лісі, навіть добре знайомі. І можемо їх проконтролювати, бо ми в тому лісі знаходимося поряд з дітьми. А ось те, які рослинки-листочки-квіточки рвуть наші діти по дорозі зі школи, не дуже й бачимо. Адже не всі своїх дітей привозять і відвозять до і після школи на машині. Ви знаєте, повз яких газонів із якими рослинами ідуть додому ваші чада? 

Ну і у мене є сумніви в добропорядності продавців, хоча не маю на меті когось образити. Бо сама не раз бувала свідком, як під видом однієї рослини продають іншу. Той же очерет перед Зеленою неділею продають під виглядом аїру і в вус не дмуть.  А якщо справа стосуватиметься не кількох гривень за жмут очерету, а людського життя в вигляді кореня цикути замість кореня пастернаку?


Навчайте своїх дітей самі, не покладайтеся на те, що вчителі на уроках ОБЖ розкажуть вашим дітям про отруйні рослини!

 Убережіть своїх дітей  від смертельної небезпеки!

Убережіться  від небезпеки самі!


Із вчорашньоїь преси:

Женя.

 Женоподобный Женя, животно жаждущий жизнерадостную жонглерку Жизель, живописал Жизели жирную жизнь:

- Женя желает Жизель, Жизель Жене – животворящая живинка! Жизель – журавушка, жу-жу-жу!

Желанница живодерствовала:

 - Женя! Жилплощадь – жены, «Жигуль» – жены, жизнеобеспечение – жены…. Женя – жиголо? - Жизель, жуя желе, жалила жалом жутче жука-желчовика.

Жадненький жалкий женатик, жадно ждавший женского журчания жаворонком, желчно желтел. Жизель, жеманничая, жонглировала журнальчиками. Жесткосердно жгла женихающегося Женю:

– Женя, жалкое животное! Жизель - жрица, жаркая женщина! Жизель - женственно-жасминная! Жухай жабообразную женушку, Женя. Жизненный жребий жесток! Живописуй жене, жеребчик! – Жизель, жмурясь, жмякнула жаккардовой жакеточкой.

«Жучка, живоголотка!» - журящийся Женя жахнул жбанчик живототворящей жидкости.

Жизнь - жестокий жанр.

 

Казочка на ніч


 - Ой, ма, припини! Ну де ці документи могли дітися? Що ти мені  голову морочиш містикою. Яка містика? Ти ж колишня вчителька, ти ж не повинна у це вірити! - Іван, посміхаючись, обняв за плечі Галину Володимирівну

- А от і містика! І трапилося це не з кимось чужим, а зі мною. У вересні 1974, тобі тоді,якраз, всього два місяці було.

   Того року осінь наступила, ніби, за графіком. З перших же днів вересня задощило, грунтові дороги в містечку, яких було більшість, відразу порозкисали, тому резинові чоботи в таку погоду у всіх  були саме перше взуття. Твій батько мав прийти на обід, а хліба в хаті нема. Я позвала сусідку, бабу Ганю, щоб посиділа біля тебе, сплюшки. А сама, одягнувши резиняки і курточку, поспішила в центр, в магазин, по хліб.  Іти було далеченько, бо ми жили майже на околиці. Вулиці були пусті - білий день, діти в школі, дорослі по роботах. Навіть з районного  рейсового автобуса, що обігнав мене на повороті,  тільки одна людина вийшла - подумала я тоді. Автобус поїхав, а я, дійшовши до автобусної  зупинки, порівнялася із пожилою жінкою, що вийшла з цього  самого автобуса. Жінка розгублено озиралася по сторонам і мені здалося, що вона не може зрозуміти, де знаходиться.

- Вам щось підсказати? - запитала я у неї.

   В наше містечко весь час приїздять пожилі люди з навколишніх сіл. Але вони добре знають, де аптека, побуткомбінат, КООП-спілка чи  ощадкаса. Вони ще й самі будь-кому дорогу розкажуть і покажуть. А ця жіночка, схоже, тут вперше. Так воно і виявилося насправді.

- Та я, мабуть, не в ту маршрутку сіла, - відповіла жінка. Або не на тій зупинці вийшла. Це ж вулиця Вишнева?

- Вишнева, - кивнула я.

- А як же мені пройти до третьої поліклініки?

- А в  нас нема третьої поліклініки, поліклініка у нас  тільки одна і знаходиться вона  аж з іншого боку містечка.

-  Ну що ви таке кажете? Я завжди їзджу в третю на плановий огляд. Сідаю на тридцять дев’яту маршрутку біля свого будинку, виходжу на Вишневій. А сьогодні, мабуть, переплутала маршрутки. Вік, знаєте, уже не той, зір уже не той, - 

жінка відкрила сумку і почала щось у ній шукати і, зітхнувши, закрила її.

- Я ж кажу - вік. Ну, ще й телефон вдома забула. А чи могли б ви подзвонити моєму сину зі свого телефону? Він би приїхав машиною і забрав мене. Ви не хвилюйтеся, я вам заплачу за дзвінок. А номер сина я напам’ять знаю.

    Я дивилася на неї, слухала  і не могла зрозуміти - що вона таке говорить? Ця жінка нормальна взагалі чи ні? Яка тридцять дев’ята маршрутка? Як я можу подзвонити по телефону прямо з автобусної зупинки? Яка третя поліклініка на Вишневій? Чогось стало не по собі, моторошно якось. Я й кажу:

- Знаєте, ви мене вибачте, але я дуже спішу, щоб встигнути в магазин до обідньої перерви. Ви мене почекайте. Я повернусь з магазину і ми  пройдемо до кінця вулиці, потім ще трохи  направо і буде пошта. Там  є телефон, звідти й позвоните своєму сину.

    І я, залишивши жінку на зупинці, пішла в сторону магазину по розбитій від дощу дорозі. Іду й думаю собі - а жіночка то вдягнена не як сільська. Гарний плащ, косинка в горошок, модельні черевички. Купила хліба, вертаюсь назад, але тієї жінки на зупинці вже не було. Чи вона сама пішла, чи її ще хтось повів на пошту - я не знаю. Але, коли я розповіла твоєму  батькові про цю жінку і її слова, він на мене нагримав: ”Галю! Не кажи нікому, надто вже схоже на нісенітницю”. Я й мовчала і нікому не казала. А з часом наше містечко приєднали до обласного центру. Все навколо розбудувалося, змінилося. В будь-яку сторону спокійно можна доїхати на маршрутках. І маршрутка № 39 теж є. І ти, сину, заввідділенням у третій поліклініці, правда ж? Дзвони своїм колегам, може, твої папери у тебе на столі тебе чекають, - Галина Володимирівна усміхнулася. - Тільки я от все думаю - хто ж вона була, та жінка? Як вона потрапила до нас тоді, на цілих 40 років назад?

Вересень


Сонце випило літо. За три дні - знову осінь, посрібнений вересень.

Знову зорі низькі, зжовкле листя кружля, павутиння і дощ із небес.

Хтось зустріне кохання, хтось розвіює попіл від втрат і розлучень.

Осінь року іде. Ми, як завжди, чекаємо. Кожен - своє. І чудес...




Фото зробила в одному із одеських двориків.

Датська русалочка


   Ця ляля - медіа-зірочка, фіт- модель із Данії Міа Санд ( Міа Sand).

1989 р.н.
Зріст - 170
Вага - 80 кг




















У мене теж така сумка є lol



9%, 3 голоса

26%, 9 голосов

65%, 22 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Мені теж, чомусь, хочеться порахувати чужі гроші

  • 08.08.17, 15:18
       Не знаю, що зі мною. Вірус який на мене попав рахівницький від декого чи що?  ХЗ. 
Але хочеться мені залізти в кишеню чужій людині. Зокрема - С.М. Ротару.

       А чого це тобі так захотілося, Мила,  спитаєте ви мене? А я вам скажу чого:  прочитала я вчора в новинах, що Софія Ротару відсвяткувала свій 70-річний ювілей десь на Сардинії, довгого віку їй і здоров'я! (https://tsn.ua/glamur/direktor-sofiyi-rotaru-rozpoviv-yak-vona-shudla-na-10-kg-i-chomu-ne-vistupaye-v-ukrayini-ta-rosiyi-972485.html)

       Директор артистки розказує, що Софія Михайлівна похудла, повна сил і енергії, хоча вже на пенсії. На щастя, вона  від  пенсії, яка у неї складає 1756 грн., не залежить.  Вона її віддає на лікування однієї хворої дівчинки, за це ще раз їй подяка і побажання довгого  віку й здоров'я.   І живе зірка за рахунок виступів на вечірках, правда, лише закритих,на  корпоративах і концертах

       Але турбуюють мене  не гроші від її виступів, а  її пенсія.

1756 грн. Люди!!!! 1756 гривень. Народна артистка!!! І чому така мізерна пенсія у людини, яка отримує тисячі за свої виступи? Як  нараховують пенсію артистам естрадного жанру? Під чиєю егідою творицця таке беззаконня? 

        Почнемо здалеку. Прирівняємо радянську зарплату С.М до зарплати радянського інженера. Бо тоді їхні зарплати були співвимірні.  Тоді пенсія С.М. має бути в Україні мінімальна, 1300-1400. Плюс понаднормові. Начебто, все сходиться, скільки податків сплатив у ПФ, стільки і отримав. В цілому виходить 1600-1700 з надбавками за стаж і  "сєвєрні". 

        Але ж - з розпадом СРСР С.М. пішла на вольні хліба і зарплата її суттєво зросла.

Цитата Єдіти Пьєхи, коллєги по гарячому цеху: «Я начинала свою концерт­ную деятельность в 1957 г., - призналась «АиФ» Эдита Пьеха, народная артистка СССР, певица, - со ставки 3 рубля. У нас на эстраде тогда была тарификация по трём категориям. Артистам низшей категории платили 3 рубля за концерт, второй категории - 5 рублей и высшей от 13 до 19 рублей. Артистам камерных жанров, например исполнителям народных песен, платили больше. Когда у меня концертная ставка была 19 рублей, у Людмилы Зыкиной - 33 рубля. И ей, как народной артистке, выплачивали до трёх ставок за концерт. Помню, я даже ходила к тогдашнему минист­ру культуры, чтобы выпросить себе «камерную» ставку, как у Людмилы Георгиевны, но мне, увы, отказали. Получая 13 рублей за выступление, я давала иногда по три концерта в день. Мой личный рекорд - 39 сольных концертов за 13 дней на Дальнем Востоке. Я копила на платье от Зайцева, которое стоило больше 1000 рублей. И вот когда я накопила эти день­ги, у меня их украли вместе с красивым кошельком. Когда к власти пришёл Михаил Горбачёв, ставки были отменены, гонорары стали договорными. В конце 80-х за мои концерты платили до 150 рублей. А потом цены поползли вверх. И уже в начале 90-х я получала 2-3 тысячи рублей и чувствовала себя тогда невероятно богатой».

      А всі ми знаємо, що С.М. - артистка першого ешелону і мала такі ж гонорари, а то і вищі (корпоративи тримаємо поки-що в голові, типу два рахуємо - три в умі). Податки платяться? Платяться. Для правдоподібності візьмемо до уваги реформи грошові, такі, сякі, які пройшли тоді, розділ імперії і відокремлення в самостійну державу. Все одно щось не сходиться. Якщо вже така мала пенсія у артистки  та всенародно улюбленої з її гонорарами, то куди братися тим, хто отримував мінімалку?

      Їдемо далі. А далі артистів знімають з "довольствія" і вони всі стають ФОПовцями і самостійно платять податки зі своїх середніх і не дуже середніх доходів. Ось тут ми витягаємо тих три, що тримали в умі і починаємо дивуватися середньоарифметичному, яке ну ніяк не хоче збігатися в наших математичних діях.
 Вартість одного виступу - орієнтовно порядку 30-50 тис. єврогривень   (http://akulamedia.com/naidorozhchi-ta-naipopuljarnishi-znamenitosti-ukraini-v-2013-mu-rotsi-reiting). Переводимо в гривні, легенько заздримо отриманій сумі і дивуємося, чому ми теж не пішли тоді в артисти. Пан Поплавський недорого ж тоді брав у своєму Кульку за диплом.
        
          Податки з таких величезних сум, які є запорукою великої  пенсії і забезпеченої старості, перераховуються артистом  відповідні?  Думаю, що так. Адже не  було ж ніяких кримінальних справ по ухилянню від сплати податків, як було із  капіталістичною співачкоюМ. Кабальє.  Тоді чому наша Софа заробила таку малу пенсію???? Коли біле стало сірим?  Чому виходить, як у тому вислові - "все сходится, а ребеночек не наш" (с)

      Незрозуміло? От і я над цим думаю. Несправедливо з нею держава обійшлася, не цінить її.
Ось у О. Білозір, такої ж народної,  і то - пенсія 5 тис. гривень (https://ukr.media/politics/306041/). А Софія Михайлівна рижа чи шо?

іронічне, взагалі-то

Потрібна порада. Замітка тимчасова.

  • 04.08.17, 10:41
Питання до знаючих людей, бо кадровик на моїй роботі сама "путається в показах"  crazy

Суть питання: надумала з  понеділка, 21 серпня, у відпустку. На відпустку припадає 24.08 - День незалежності. Цей день плюсується до відпустки. 
Але ж є ще 25 серпня, який теж в цьому році вихідний, але за нього треба відпрацювати 19 серпня в суботу.

Моя точка зору: я не повинна в суботу, 19.08, відпрацьовувати за 25.08, оскільки  я в той день вже буду у законній  відпустці. А якщо відпрацюю, то мені до відпустки мають добавити ще один день.

Точка зору кадровички: відробляєш 19 за 25, але до відпустки тобі лише добавлять один день, за 24 серпня. Бо так.

Може хтось пояснити? 
Бажано не просто ссилку на КЗОТ, я його читала, там така ж непонятка, як і з моєю кадровичкою.



Наперед всім дуже вдячна! 



Надаю відповідь модератора Експерт HR-Ліги. 


Кадровик правий.
Працівник має працювати за графіком підприємства.
Оскільки 19.08 за графіком робочий, і працівник не оформлює відпустку на 19.08, то він має працювати.

Відпустка надається в календарних днях (незалежно це вихідні за графіком чи робочі), на конкретний період, який вказаний в заяві чи в графіку відпусток.

При підрахунку днів відпустки, святкові і не робочі дні не рахуються.



Буду працювати, виходить.
Еххх, жизнь моя жестянка.... 
 prostite


Всім дуже дякую!  

Ви мені всі дуже допомогли - і порадами і  добрим словом!

Настрій підняли  - ого-го! lol

Всіх люблю!kiss

Коментарі закриваю!

Єдинороги - кругом!

  • 03.08.17, 16:21

Не вірите?
 То ось вам  історія!!!!




Все почалося з Ноя...








А потім  пішло-поїхало:



Єдінорожья їжа 












Єдінорожья легка промисловість

















Живопісь










Випивон переводять













РомантікЕ












Сов підсадили, гади








Ландшафт з'їдають









 В офісах барагозять








І в лікарнях дуркують







А мужчини від них страждають








Отак танцювають
(Ніколас Кейдж, по ходу) 






В страйкбол по-єдінорожьї  грають







А потім переживають 







І не думають, що кажуть










Ну, добре, хоч  не козли










І відеодоказ:



Не їжте після 18:00 мороженку

Не потрібна вона вам








Спонсор замітки: 
Криворіжський єдінорожьїй завод важко- і легкозаймистих ароматизованих силіконів.