Не люблю я таке слово "лайфхак". Замість неологізму-американізму є відповідник "корисна порада".

Та давайте ближче до справи.

Мама любить купляти всілякі штучки: сувенірчики, канцелярське приладдя, магнітикі, наліпки. Особливо, якщо по акції. І пофіг що без них не можна обійтись. Не розумію я такого. Я якщо купляю щось зайве — то їстівне. Однак знову понесло від теми.

Отже, купила освіжувачі повітря по акції. І хоча був налаштований скептично, вирішив взяти й собі. Мовляв, воно має снодійний ефект. Та й просто приємно пахне а я пахну ну... не дуже  (жарт) .

Освіжувач на гелевій основі. По консистенції і вигляду схоже на желе з рідкого мила. Вистачає надовго, але з часом "желе" зменшується і висихає. При цьому перестає ароматизовувати. Тому залишки гелю є — але не пахнуть. Викидати? Мама скаже, що коробочка прикольна. Та й не все випарувалось. Це як сік з пакету: як не виливай, а пару ложок все одно буде бовтатися. Шо робить..?

Коли залишилось трохи "скам'янілостей", вирішив проекспериментувати — залити шматочки водою. Налив, не жаліючи — майже доверху. При збовтуванні утворюється прикольна піна, і приклавши до вуха, можна почути шипіння.

Спочатку здалося, що переборщив, наливши по вінця. Однак через декілька днів камінці набухли, перетоворившись у желе. А вода поступово загущувалась. І от тепер гель повністю увібрав воду. При цьому освіжувач став ароматизовувати.

Отож лайфхак такий (якщо ліньки читати всю розповідь) — коли освіжувач закінчується, можна його оновити, заливши водою.

Скоро на всіх телеканалах:)))

Може є альтернативні варіанти? Бо одне й те ж по сто разів приїлося.

Петро Бампер про військовий стан.

Реалістично-пофігістичний аналіз.

Коли передивився гумористичні шоу... цитати з сіткомів і шоу.

Вгадаєте, звідки цитати?

"Ну як ви, бродягі? Той во..."

"Как говорят у нас, в Стояновке..."

"Э-э! Ты чё творишь-то?!"

"До-о-обрий де-е-ень!

Чо ти псіхуєш?!"

"А н-най його!"

"Володька, не позор мене!"

Крутий відеоклін на не менш класну пісну гурту On I Ona.

Саркастично-позитивний погляд на події останнього тижня від Телебачення Торонто.

Бо, як я вже зазначав, не можна спокійно сприймати новини.

Так і шо скажете?!

Стосовно кіно — хз. Видно, що знімали в колишньому автобусному парку.

А от пісня — м.... У "Антитіл", що не пісня — то хіт.

Та нормальна погода! Було би де гуляти. Ідей 0.

Нажахали непогодою, холодом. А воно навіть і тепло. Особливо, якщо не стояти на місці.

Маршрутки дорожчають. Електрички їздять рідше. Таксисти працюють як попало. Тому все більше людей користуються приватним ізвозом.

Хоча це і ризиковано. Як це може відбуватись показали "Уральскі пельмені".

Шо? Ниття ж набридло?! Давайте повеселимо.

Нє, ну кацапи ж дивляться "Вечірній квартал", то нам шо ніззя. Тим паче, що Убер, Бла-бла-кар

А ви не боїтеся користуватися підзвезеннями?

Флешмоб про дитинство ще триває? Здається, вже розповідав. Ну нічого. Думаю, диванним психотерапевтам буде цікаво. Тим паче, що окрім інтернету, розповісти нікому. А дитинство у мене було незвичним.
Звичайно, всі секрети не розкажу, але деякі факти з біографії повідаю.

На 10 пунктів все не вміститься)

1. Цілий рік(!) прожив у санаторії. Після того в оздоровчі табори і санаторії вже не відправляли.

2. В дитячий садок не ходив. А в школу пішов тільки з другого класу. Перший клас провчився в санаторії.

3. Розповідають, що зайшовши в забитий автобус сказав: "Де моє місце?" І пасажири одразу поступилися місцем.

4. В дошкільному віці в мене закохалась дівчина. Бігала за мною, залицялась. Але мені вона не подобалась. Мабуть через це я досі самотній.

5. Хотів, щоб виросла щетина (мабуть для того, щоб виглядати дорослим). Тепер, коли рослинність швидко відростає, вона мене бісить.

6. Якось у бабусі стравив собачку з кошеням. Думав, що потоваришують. А як ні — зможу розборонити. В результаті вони погризлися. Дорослі розійняли — але вони через декілька днів померли.
Дуже жалкую, що так вчинив. Виправдовую себе лише тим, що деякі однолітки робили більші звірства.

7. В школі "пощастило" вчитись з хуліганами-розбишаками. Та й сама школа була не з найкращих. Тому часто діставалося.
Лише в універі ніхто не чіплявся.

8. Хоч з іншими не бився, постійно с братом лупашили один одного. Він любив ламати іграшки, не вимовляв літеру "р", смішно засинав - були причини почубитися.

9. Вигадував і малював нафантазовані міста. Паралельно жив у тому вигаданому світі.
Біда, що вигаданий світ неможливо було домалювати.

10. В шкільні роки вдавав, що беру участь в реаліті-шоу на своєму телеканалі (в 90х такого ще не було). А коли це заважало поводитися вільно, вважав, що йде рекламна пауза або повтор передачі:)

11. В дитинстві нічого собі не ламав. Хоча однолітки вважали, що ходити перебинтованим круто. Навіть спеціально мазалися томатною пастою.

Травмувашись декілька раз в дорослому віці, скажу, що бути загіпсованим-забинтованим ніфіга не прикольно.

12. Дуже хотів двокасетний магнітофон. Однак його подарували лише на повноліття, коли компакт-диски почали витісняти касети.

13. З сусідським пацаном влітку робили дискотеки. Виносили на балкон магнітофони і вмикали на повну потужність.

Враховуючи, що не було двокасетника, користувався двома магнітофонами. Синхронізація виходила хрінова.

14.  В школі закохався в одну однокласницю, але досі ще не освідчився. 

15. Коли треба було вивчити вірш, а він ніяк не хотів запам'ятовуватися, ставав на голову або бився головою об стіну. Після того вірш запам'ятовував.

Насправді це не все. Але більше знати вам і не потрібно:)