Як виявили дослідники, засоби масової інформації існували в світі з давніх давен. Наприклад, прізвище «Сміт» вірніше має писатися як «ЗМІт», тобто прізвище з цим ключовим сполученням літер веде своє походження від представників ЗМІ, які хоч чимось, але прославилися на ниві журналістики. ГолдЗМІт, БлекЗМІт, просто ЗМІт – це нащадки славетних журналюг, що спотворювали світ за багато років або століть раніше за нас. Кажуть, що іноді деякі первісні ЗМІ були незалежними. Так це чи ні – ми зараз можемо лише здогадуватися.

Звичайно, що самою незалежною від влади та олігархів були ті ЗМІти, що видавали свої творіння на заборах, стінах та інших загальнодоступних та письмо придатних поверхнях публічного розгляду. Але навряд чи вони могли заробляти цим своїм писанням на життя, бо їхні опуси часто-густо не перевищували об’ємом трьох літер, які навіть тоді знали й неписьменні читачи первісних ЗМІ. Першими постраждалими журналістами були саме ті, хто писав на заборах та стінах – власники означених поверхнів відловлювали майстрів ху.дожньо- заборного слова та жорстоко били. Своїм обмеженим світосприйняттям власники не розуміли, що таким чином здійснюють кривавого тиску на свободу слова. Але, незважаючи ні на що, заборно-стінова журналістика дожила й до сьогодення завдяки велетенським зусиллям аматорів прози та поезії, що вони розміщують на різноспрямованих рівних поверхнях в самих неочікуваних для цього місцях. Прошу зауважити, що живопис теж має походження від заборно-стінової літератури та й досі може з нею поєднуватися в одних майстрів.

Велич заборно-стінової літератури полягає в її лаконічності. Достатньо трьох-п’яти літер, і все, що хотів сказати автор, відкривається у своїй багатогранності, що свідчить про неабиякий талант до ху.дожнього слова у письменника (на жаль, вони частіше за все є анонімами). Але я зараз навіть не про це. Після перегляду трилогії «Матриця», стає зрозумілим, що сюжет фільму полягає в протистоянні маргінальних помиїв суспільства проти стабільної структури традиційно-роботизованого суспільства, основою якого є саме ЗМІ. Не дарма ж головного героя трилогії звуть «Агент ЗМІт», якому протистоїть якийсь там «Нео». Але ось в чому, власне, і таємниця сюжету, прихована від стороннього глядача з єзуїтсько-масонською хитрістю: Neo = New, Neo = One. Тож цілком логічно постає словосполучення New One чи то One New.

Що з цього виходить, стає зрозумілим з сюжету. Тобто, Агент ЗМІт не дає працювати Вані Нью (чи то Нью Вані). Бо Агент ЗМІт є рупором провладної корумпованої олігархії, а Нью Ваня є унтерЗМІтом не менш корумпованої, але далекої від влади тієї ж олігархії.

Все, що далі трапилося – є лише рекламою Нью Вані та вихвалянням могутності Агента ЗМІта (власне, тих сил, що за ними стоять). Кінцем трилогії є порозуміння Агента ЗМІта з Нью Ванею шляхом фактичного злиття обох тих початкових версій суспільства в одне.

Власне, залишилося одне питання – коли корумповані провладні олігархи приймуть до себе не менш корумпованих, але олігархів не при владі, то вони всі стануть провладними. ЩО ТОДІ БУДЕ З СУСПІЛЬСТВОМ?

На цій приємній ноті я закінчую свій репортаж з домашнього кінотеатру, бо писати стільки літер на заборі мені впадло, тож катуйтеся через інтенет.

В. Тамбовський, душелюб та людовєд, дохтурь ненормативних наук, проффесор кафедри ізячної словісності Солсберійського державного університету.