43 хвилини. Рівно стільки знадобилося народним депутатам, щоб провести позачергове засідання Ради у понеділок.
Заблокувати трибуну, процитувати вислови Леніна та Руссо, увімкнути сирену, погуркотіти порожніми пляшками та врешті проголосувати за зміни до Конституції щодо децентралізації влади.
За годину до початку засідання біля будівлі парламенту почали збиратися протестувальники.
Першими до Ради прийшли прибічники ВО "Свобода" і Радикальної партії Олега Ляшка, фракція якого згодом заблокує ще й парламентську президію, розсадивши на місця парламентських керівників кращих жінок своєї фракції.
Наприклад, Олену Кошелєву у вишиванці за 20 тисяч гривень.
Тим часом, до протестуючих приєдналися вкладники банків VAB та "Фінанси і кредит". Протестувала під Верховною Радою і "Українська асоціація власників зброї", що привезла під стіни парламенту сміттєвоз із надписом "Люстратор". Були представники партій "Укроп", "Республіканської платформи".
Активісти "Правого сектору" перекрили рух на вулиці Грушевського.
Мине близько години і цей мирний протест перетвориться на трагедію.
Одразу після голосування парламенту мітингувальники пішли штурмом на будівлю парламенту і почали кидати димові шашки. Пізніше просто під ноги Нацгвардіі полетіла бойова граната.
Результат – поранено більше сотні правоохоронців, 24-річний солдат строкової служби Нацгвардії Ігор Дебрін загинув.
Через декілька годин після трагедії міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зробив заяву, щогранатометником виявився "свободівець" з батальйону "Січ".
"Українська правда" спостерігала за тим, як розвивалися події біля парламенту, в парламенті і за його лаштунками.
АТО під Радою від ВО "Свобода"
– Панове, не більше 10 хвилин на виступ кожного, – намагався модерувати мітинг під Радою "свободівець" Ігор Мірошніченко, поки з імпровізованої сцени виступала відома своїми заявами про "орлицю" та гієн екс-депутатка Ірина Фаріон.
– Ці зміни вигідні Кремлю, – з надривом зверталася до кількох сотень протестувальників Фаріон. Ті зустрічали її виступ оплесками.
Мітинг охороняли міліція та Національна гвардія України.
На початку жодних заворушень не було. Протестуючі, правда, погрожували спалити Раду, якщо депутати проголосують зміни до Конституції.
– Ви від кого захищаєте цих зрадників? – маючи на увазі нардепів звернулася до бійців Нацгвардії жінка років 60-ти зі "свободівським" прапором у руках, – я у вас питаю! Ви тут стоїте біля Ради, а хлопці гинуть на Сході. А ви зараз нас почнете бити. Сволочі. Ненавиджу вас!
Бійці стояли мовчки і на закиди жінки не реагували.
До Нацгвардії підходили й інші протестувальники із майже однаковими запитаннями: чому не воюєте, чи не соромно стояти в столиці біля будівлі парламенту.
Градус дискусії потрохи підвищувався.
Згодом до людей під час перерви у роботі парламенту вийшли народні депутати від "Самопомочі" Семен Семенченко та Єгор Соболєв.
Люди одразу їх обступили. Хтось з натовпу вигукнув:
– А ухвалять сьогодні зміни до Конституції?
– Буде декілька спроб, але я не впевнений, що рішення буде ухвалене. Є багато людей, які сумніваються, навіть у президентській фракції, – відповів Єгор Соболєв.
– Але ви там боріться до останнього, добре?– звернувся до депутатів один із пенсіонерів.
– Добре. Ми так і будемо, – пообіцяли ті.
Мітинг продовжувався. З імпровізованої сцени Олег Тягнибок, підігріваючи мітингарів, голосно розповідав, що добре пам’ятає чорні каски правоохоронців ще з часів Майдану.
З чого саме почалося заворушення між протестувальниками і правоохоронцями, достеменно невідомо.
За словами Тягнибока, бійку спровокувало те, що хтось з мітингарів зірвав партійні символи ВО "Свобода".
Колишній нардеп Юрій Сиротюк заявив, що обурення мітингувальників викликало те, що правоохоронці пішли на фотографії загиблих в АТО "свободівців", що стояли перед ними.
На фотографіях, зроблених під парламентом, видно, як той же Сиротюк б’є правоохоронців палкою. А участь у протистоянні із силовиками беруть і Тягнибок з Фаріон.
– Я прийшов з книжкою, а не с кийком. Коли мені кийком вламали по носу, і коли мені солдат, якому я казав не витягуй того кийка, пирснув… Коли я цим кийком отримав по носу, я цей кийок забрав у правоохоронця і дав йому здачі, і готовий за це відповідати, – виправдовувався пізніше Сиротюк.
– Ганьба, ганьба! – вигукували протестуючі, наближаючись до міліцейського кордону. Правоохоронці почали відтісняти людей щитами – у відповідь полетіли світлошумові гранати. Через декілька хвилин пролунав потужний вибух і хтось у натовпі почав кричати про поранених.
– Швидка, швидка, потрібна швидка!
Швидких не вистачало. Поранених правоохоронців вивозили автомобілі патрульної поліції.
"Свободівці" своєї провини за те, що сталося, не визнають.
– Є гнів людей і протест людей. І протест людей нікому не зупинити, ні Тягнибоку, ні Авакову ні будь-кому іншому. Це народ висловлює свій протест проти ганебної, зрадницької влади, – сказав Тягнибок в коментарі "Українській правді".
Ключі Ляшка
"Ганебна і зрадницька" влада в особі керівників фракцій коаліції вела перемовини в кабінеті у спікера Володимира Гройсмана із самого ранку.
– Напередодні Гройсман дуже боявся силового варіанту в Раді. Ми попросили Валентина Зайчука (керівник апарату Ради – УП) нікому не давати ключі від сесійної зали до 10 години, щоб усім разом зайти до зали. Але він передав їх Ляшку раніше, після чого радикали заблокували трибуну, – розповідає один із членів коаліції.
Через це спікер зараз хоче ініціювати відставку Зайчука.
Насправді члени коаліції кілька разів вмовляли Ляшка не блокувати трибуну і не мітингувати в Раді.
Мовляв, з ним говорили 3 або 4 рази, до Ради для цього навіть приїздив Арсеній Яценюк. Ляшко, проти якого Генпрокуратура напередодні порушила справу, на вмовляння коаліціантів не пішов.
Повз крісла заблокованоі президії ходили грізні Ігор Мосійчук, Андрій Лозовой і сам Олег Ляшко, який час від часу відволікався, даючи коментарі телеканалам через Skype.
До блокування президії приєднався Володимир Парасюк та депутати, що представляють у парламенті "Свободу".
– Ляшко дуже хотів президента в Раді. Але Порошенко не приїхав. А навіщо, коли такий балаган, – розводить руками один із депутатів від БПП.
Виступ Порошенка дійсно був заявлений у порядку денному, що з’явився на сайті Ради напередодні.
Але цього разу на відміну від попереднього голосування за відправку законопроекту в КС, Порошенко не переконував депутатів в залі і не говорив, що за голоси "Самопоміч" і РПЛ треба поборотися.
Голосів за зміни вистачало і без них. Президент вирішив, що краще домовлятися із Опозиційним блоком та депутатськими групами, більшість яких сформована із колишніх регіоналів та людей, що голосували за сумнозвісні диктаторські закони 16 січня, ніж із членами демократичної коаліції, сформованої менше року назад.
Голосувати чи ні за надважливі зміни до Конституції, депутати визначилися напередодні.
29 серпня відбулася зустріч із президентом, куди запросили молодих депутатів.
Серед учасників – члени "Самопомочі" Тетяна Острікова, Вікторія Пташник, Павло Кішкар, Остап Єднак, нардепи від "Народного фронту" Леонід Ємець та Сергій Висоцький та інші.
Зустріч пройшла у дружній атмосфері.
– Президент розповідав про те, наскільки важливі ці зміни для міжнародних партнерів, що це єдиний шлях для врегулювання конфлікту. Що Обама не надасть зброю та не братиме участь у переговорах в Женевському форматі, і тому важливо проголосувати "за", – згадував подробиці бесіди з президентом один з його учасників.
– Хтось із "Самопомочі" запропонував Порошенку віддати Roshen UNICEF – посміялися і розійшлися, – розповідають учасники зустрічі.
Слова подіяли. Частина депутатів, що були присутні на зустрічі, у підсумку проголосували позитивно за зміни до Конституції.
Для того, щоб зібрати необхідну кількість голосів, у президентській команді вдалися і до оригінальних засобів агітації – ввечері та вранці напередодні голосування на мобільні номери членів коаліції почали надходити смс-повідомлення, в яких пояснювалося, чому потрібно голосувати "за". "Проти змін виступає Путін, який боїться наших реформ"– йшлося в одному з них.
Ввечері 30 серпня фракція "Самопомочі" визначилася, що голосуватиме проти червоними кнопками. Того ж вечора, глава фракції Олег Березюк заявив, що на частину депутатів чиниться тиск, і що він особисто його відчув на собі.
Того ж вечора "Самопоміч" змінила положення про фракцію. Тепер, щоб виключити депутатів з фракції, потрібно було не 3/4 голосів, а 2/3.
Нові правила використали майже одразу.
За голосування за зміни до Конституції із "Самопомочі" виключили п’ятьох депутатів – перший номер списку Ганну Гопко, Віктора Кривенка, Вікторію Пташник, Остапа Єднака і Павла Кишкара. Гопко заявила, що політична сила, із якою вона пройшла до парламенту, скочується до більшовицької диктатури.
Проти голосування у першому читанні були і у "Батьківщині", хоча до останнього не озвучували свою позицію.
– Тимошенко слідкує за рейтингами. Переживала, що люди скажуть про голосування "Батьківщини", хоча раніше говорила, що на 90% "за", – пояснює таку позицію один із нардепів від БПП.
Проте разом із двома фракціями коаліції, позафракційними і групами "Відродження" і "Воля народу", що разом нараховували 227 голосів, проголосував "Опозиційний блок".
– У нас і без них голосів вистачало. Насправді, нам їх голосування невигідне, – скаржиться один із учасників коаліції.
За інформацією джерел "Української правди", напередодні голосування торгуватися з Порошенком намагався Рінат Ахметов.
Він нібито просив призначити своїх людей на посади двох голів ОГА, а саме Харківськоі і Запорізької області, а також домовлявся про економічні преференції для його бізнесу.
Мова йшла про підвищення тарифів на теплову генерацію, які вигідні його компаніі ДТЕК. Також предметом перемовин була компанія "Нафтогазвидобування". Більше 10 років тому вона належала Порошенку, перед Помаранчевою революцією він втратив контроль над нею і не полишає спроби отримати його знову. Через це на початку року у компанії почалися серйозні проблеми.
Ахметов, як розповідають джерела УП в президентській команді, пропонував президенту "мирову". Порошенко на умови олігарха нібито не пішов, але Опозиційний блок одностайно підтримав зміни до Конституції.
У "Оппоблоці" переконують, що голосування "за" – це особиста позиція фракції. Мовляв, голосування принесе мир на Донбас.
До парламенту в день голосування приїхав навіть колишній голова АП і один із керівників "Оппоблока" Сергій Льовочкін, якого в останній раз бачили у ВР 20 травня.
|
Сергій Льовочкін не часто ходить на роботу. Останній раз його бачили в парламенті у травні |
– Ми не голосували на прохання АП. Це наше рішення. Але якщо до голосування у другому читанні не будуть ухвалені 5 законів щодо Донбасу, що "Опозиційний блок" вніс в Раду вже давно, то ми не будемо голосувати за друге читання, – говорить один із нардепів Юрій Воропаєв.
Насправді владі буде значно складніше у грудні, коли доведеться збирати 300 голосів нардепів за вирішальне, друге читання.
Щоб отримати необхідні голоси, знову доведеться домовлятися з "Оппоблоком", адже Україні конче необхідно показати і ЄС і США, що вона виконує кожен пункт Мінських домовленостей, на відміну від Росії.
Хто винний та що робити
Події у Раді та під нею в останній день серпня можуть стати вирішальними для нинішньої політичної еліти країни.
Майбутнє демократичної коаліції під великим питанням, а у парламенті вже ходять чутки про нову "ширку".
Ця перспектива виглядає цілком реальною напередодні місцевих виборів, на які Опозиційний блок покладає великі надії.
– Потрібно дочекатися результатів місцевих виборів, а там почнуться серйозні дискусії, – стримано коментує один із учасників Опозиційного блоку.
Сергій Льовочкін раніше заявляв, що його політична сила зацікавлена у проведенні дострокових парламентських виборів і місцеві стануть плацдармом для цього. "Оппо" готуються до реваншу.
Коаліція, створена внаслідок Майдану та дострокових виборів, тріщить по швах, і в цьому провина всіх учасників політичного процесу.
І президента, який врешті решт не зміг пояснити важливість реформи суспільству та воліє домовлятися старими методами із сумнівними політичними силами, ніж із партнерами по коаліції.
І її учасників, які роблять ставки на популізм напередодні місцевих виборів, а під час вирішальних голосувань торгуються за грошові посади.
Бажане перезавантаження влади нібито відбулося, але парламент працює по старих правилах. Але тепер ця політична гра призвела ще й до людських жертв.
Трохи більше місяця тому сталися сумнозвісні події у Мукачевому. І президент, і прем'єр, і міністр внутрішніх справ тоді робили заяви, що винних буде покарано.
Цей епізод закінчився звільненням кількох митників і заміною губернатора області. Головні підозрювані або втекли, або продовжують вести активну політичну діяльність.
Влада не зробила висновків і отримала гранату на мирному зібранні в столиці у двох метрах від будівлі парламенту.
Все про: Конституція, Верховна Рада