Боротьба проти конституційної зради продовжується!!!

Емоції ми з Вами бачили, вони в сесійній залі зашкалювали, вперше з часів Майдану. Осторонь емоції, що в сухому залишку?

1. Бліцкриг Путіна-Порошенка щодо фіксації в Конституції України "особливого статусу" окупованих ворогом територій – зірвано. Президент дуже хотів отримати сьогодні 300+ голосів і доклав до того неабияких зусиль. Він хотів показати Путіну і західним лідерам, що повністю контролює ситуацію і спроможний гарантувати будь-яке, необхідне йому (їм) рішення Ради. Не вдалося. Для Президента це погано, але загалом для країни це добре.

2. Сьогоднішні 265 голосів за "особливий статус" – це мінус 23 голоси порівняно з першим, липневим, голосуванням (тоді було 288) і ще далі від необхідних Путіну-Порошенку 300 голосів на третьому, вирішальному, голосуванні, яке відбудеться за місяць-два-три-чотири... Або не відбудеться взагалі, якщо 300 голосів під тиском, погрозами і підкупами не зберуть.

3. Парламент почав потроху виправляти помилки Президента. починаючи з коригування зрадницьких Мінських угод. Напевно парламент згадав, що в Україні не президентська – парламентсько-президентська республіка, і що засади внутрішньої та зовнішньої політики не Президент визначає – це конституційні повноваження Ради. Мертві Мінські угоди, що не принесли і не можуть принести нам стійкого миру, які не виконувалися з першого дня і не виконуються Путіним/терористами дотепер – мають бути зупинені, скасовані, денонсовані. Натомість має стартувати інший міжнародний формат переговорів (за участю США і ЄС) з іншими, стійкими гарантіями цілісності України та її безпеки. Сьогоднішнє голосування може прискорити рух у цьому вигідному для України напрямі.

Нарешті, ми з Вами, хто прийшли сьогодні під стіни Ради, вчинили відповідально і правильно. На результати голосування безумовно вплинули зміна позиції Юлії Тимошенко, війна Коломойського з Президентом та інші підкилимні обставини. Але – на депутатів напевно вплинула присутність біля Ради тисяч людей і озвучені ними тверді вимоги. На вирішальне голосування треба, щоб нас уже прийшли не тисячі – десятки тисяч!