П’ятничани

  • 08.05.17, 19:40

Подільське село П’ятничани відоме з 15 ст. Довгий час належало польському графському роду Грохольських, що заклали тут замок-палац. У минулому віці із зрозумілих причин село перестало їм належати, а потім і взагалі увійшло до складу Вінниці.

Попри те, що нинішні П’ятничани знаходяться фактично в пішохідній доступності від центру, вони зберегли сільську атмосферу, і є одним з наймальовничіших куточків міста на березі Південного Бугу із збереженими садибою та парком Грохольських. Окрім того, з двох сторін село оточене великим однойменним лісом із купою мальовничих озер. З них і почнемо.


[ Читати і дивитись далі ]

Борівка

  • 03.05.17, 20:19

Старовинні містечка і села, які мають по кілька сотень років віку, майже завжди можуть чимось здивувати. Навіть якщо час, війни і революції безслідно знищили найвідоміші їх принади. Усе одно, блукаючи їхніми вуличками, можна раптом наскочити на щось особливе.

У Борівці це, по-перше, цукровий завод. Але не тільки він.


[ Читати і дивитись далі ]

Перекоп

  • 27.04.17, 20:27

Перекопська фортеця (Ор-Капу) була зведена у 1509 році турками і татарами, для того щоб перегородити єдиний сухопутний прохід у Крим. Це було неспокійне місце, як протягом усього часу існування Кримського ханства, так і після того. Таким воно є і зараз…


[ Читати і дивитись далі ]

Севастопольські задвірки

  • 25.04.17, 20:38

И все же я часто залезал на какую-нибудь из окрестных возвышенностей и глазел с высоты на кварталы и бухты. Несомненно, я чувствовал притягательность красоты, хоть, конечно, очень удивился бы, если б мне кто-то сказал, что я любуюсь пейзажем. Я и слова такого не знал.

Теперь-то, когда мои глаза научились распознавать и оценивать красивое, я понимаю, какой это был волшебно прекрасный город.

Анатолий Брусникин «Беллона»

 

Севастополь, безумовно, є одним із найбільш відомих туристичних місць Криму, і всі його численні пам’ятки популярні і багаторазово обійдені. У цій замітці я спробую розширити уявлення про місто, розповівши про менш знані цікавинки, які мені довелось знайти свого часу на його величезних просторах.

Почну із Балаклави. Про Балаклаву чули усі, а як щодо озера на в’їзді до неї?


[ Читати і дивитись далі ]

Алімова балка і Качі-Кальон

  • 20.04.17, 20:06

Образи народних месників є у багатьох етносів світу. У англійців це Робін Гуд, в українців – Олекса Довбуш. Був такий герой і в історії кримських татар. Розбійник на ім’я Алім зі своєю ватагою грабував багатіїв, поміщиків та чиновників в середині 19 ст., а награбоване добро роздавав найбіднішим селянам.

Алім часто переховувався в глибокій ущелині з майже вертикальними схилами, яка згодом отримала його ім’я. Алімова балка лежить на підступах до села Баштанівка Бахчисарайського району.


[ Читати і дивитись далі ]

Сюйренська фортеця

  • 18.04.17, 20:20

Сюйренська фортеця цікава не тільки сама по собі, як середньовічне укріплення. Як це часто буває в горах, сама дорога до кінцевої точки (у даному випадку – з села Велике Садове) дуже гарна і живописна.


 

[ Читати і дивитись далі ]

Зелена сторона Сімферополя

  • 12.04.17, 19:56

По завершенні мого «сімферопольського» періоду життя, який тривав майже 3 роки, у мене, як не дивно, майже не лишилось його фотографій, навіть щоб передати хоча б приблизне уявлення про місто. У моїй пам’яті воно так і буде нецікавим, демотивуючим і, мабуть, найбільш некрасивим в Україні.

Проте є і інша сторона Сімферополя, яка починається на його окраїнах. Шумне і брудне місто відступає, і перед вами відкривається первозданна природа кримського передгір’я. Тим більше, в такі місця можна дістатись звичайним міським автобусом.

Перша точка знаходиться за селом Фонтани. Автобус доходить до своєї кінцевої зупинки, а ми ідемо далі у тому ж напрямку, попутно оглядаючись на місто, яке звідси виглядає геть ляльковим.


 

[ Читати і дивитись далі ]

Бакла – Скалисте

  • 09.04.17, 20:38

Захотілось мені написати іще декілька заміток про Крим, а саме про подорожі 2012-14 років, коли я жив і працював у Сімферополі. Це важливо, в першу чергу, для мене самого. Бо, оглядаючись назад, якось неочікувано збагнув, що було то все не вчора, як весь час здавалось, а вже кілька років тому. І деталі та особливості тих подій поступово забуваються, а хочеться їх зберегти. Хоча б і таким чином.

Не знаю, коли я доведу до пуття фото, склею все до купи і опублікую, але ці тексти пишуться в лютому – чи не найгіршому місяці року, коли новорічна розслабуха залишились позаду, до потепління ще далеко, а на дворі все ще холодно, слизько й похмуро. У такі періоди особливо приємно згадувати щось тепле, яскраве і хороше. Навіть таке, що уже ніколи не повториться. Ну, з Богом.

Скалисте знаходиться зовсім недалеко від Сімферополя. Із зупинки ми вирушили спочатку до городища Бакла за межами села. Від самого початку воно виправдовує свою назву.


 

[ Читати і дивитись далі ]

Вінницький стріт-арт, ч. 6

  • 01.04.17, 20:50

Як ви думаєте, що може бути кращим від намальованого котика? Правильно, намальований 3D Чеширський котик.


[ Читати і дивитись далі ]

Вінницький стріт-арт, ч. 5

  • 29.03.17, 20:42

І кожен рік мені здається, що я побачив і зібрав усі існуючі картини у Вінниці. І кожного разу я помиляюсь.


[ Читати і дивитись далі ]