Сюйренська фортеця

Річка Бельбек.

Фортеця займала вигідну позицію на краю одного з уривчастих скельних виступів. Цей неприступний куточок охоронявся стіною з вежею, залишки яких можна побачити й досі.

Стежка до Сюйрені веде весь час угору, через тінистий ліс.

Трапляються цікаві печерки по дорозі.

Фортеця була заснована орієнтовно у 6-10 ст. візантійцями, пізніше входила до складу середньовічного князівства Феодоро. Занепала в кінці 14 ст.

Станом на 2013 рік від неї залишились рештки стін і вежа, потворно відреставрована.

Також типово для того часу (не знаю як зараз, але навряд щось сильно помінялось) була наявна пара нахабних татарських морд, які намагались збити з численних туристів гривень по 15 чи щось типу того за відвідування.

Вид згори.

Вертаємось у долину Бельбека. Іншою балкою можна пройти до печерного монастиря.

Не перестаючи при цьому милуватись навколишніми скелями.

Вказівник і сонячні зайчики.

Дані про час заснування монастиря Челтер-Коба дуже різняться. Відомо, що він проіснував до 15 ст., коли Крим здорово потерпав від мусульманських нашесть. З 2000-х років тут відновлені служби, ведуться реставраційні роботи.

Окрім монастирської церкви є келії, трапезна. Всього монастир складається з близько 50 печер на 4 ярусах.

Стежки між печерами прорубані у скелі і часто ведуть просто над обривом, огороджені дерев’яним парканчиком.

Види від монастиря.

Ще далі, у верхів’ях балки, є джерело з купіллю.

Собакен рятується від спеки, просто лежачи у холодній воді.

Цікаво, як утворюються такі чудні форми? Вивітрилось? Вимилось?

Дорога назад.

Три скелі. На лівій (Куле-Бурун) знаходиться фортеця. Між середньою (Ай-Тодор) і правою (Джаніче-Бурун) – монастир і джерело.

Трошки наркоманії від місцевого ресторану.

Долина в околицях Великого Садового.