"Правило лучника": бажаєш попасти в мішень, цілься вище ...

     Україна балансує між другим і третім світом, але має амбіції ввійти у перший і стати нормальною національною демократією. Більшість із того, що вона хоче, їй поки що не вдається. Але вона далі вперто пробує.
     Путін назвав Україну "неспроможною державою". Наскільки знаю, окрім Кремля та його ідеологів, більше ніхто так не називає. Fragile State Index 2016 року поміщає Україну на 85-те місце із 178 – у групу держав "із підвищеним попередженням". Це, звісно, не безпечне місце. Але це на 20 позицій краще, ніж Росія, що перебуває у групі вищого ризику.
     Зрозуміло, Україну, як крихку річ, можна розбити. Особливо, коли на її сході йде війна, у столиці з граціозністю слона серед фаянсу товчуться політики, а по країні бігає натовп "міських божевільних" зі зброєю. Україні не дає впасти організоване суспільство, яке в багатьох випадках заміняє державу, та інстинкт самозбереження неорганізованої більшості.
     У Росії нема ні одного, ні другого. Те, що було, знищив Путін. Я пропоную цiй країнi назву: spoiler state. Це тип країни, яка сама нічого не може добитися, але може зіпсувати все іншим. Вона не може стати нормальною країною. Але вона "понадкушувала" всіх сусідів, які хочуть бути нормальними. І залишила їм неперевареними кусками Абхазію, Осетію, Придністров'я, Крим і Донбас: хай своїм смородом труять повітря Грузії, Молдови й України. Росію кваліфікують як одне з головних джерел нестабільності у світі. 
     Маяковський радив "ревновать к Копернику, а не к мужу Марьи Ивановны". Росія – це наш "муж Марьи Ивановны". Ніхто, не тільки ми, не може перестати на нього зважати: надто він "свиреп, могуч и вонюч". Але ми не маємо впасти у спокусу і захотіти стати схожим на нього. Мовляв, у світі динозаврів можна вижити лише, якщо сам станеш динозавром.
     Динозаври вимирають. Ми ж, якщо хочемо вижити, маємо "ревнувати до Коперника", бо є "правило лучника": хочеш попасти в мішень, цілься вище. Хай нам це не вдається. Принаймні поки що. Але не переставаймо пробувати, щоб не дати Росії зіпсувати наше майбутнє.
(Ярослав Грицак, украинский историк, доктор ист. наук)