Як «брати» перетворились на бандитську «братву»

Документальні свідчення підготовки російської агресії проти України

У Львові відкрилась унікальна виставка російських фотохудожників Дениса Абрамова, Олександра Аксакова, Дениса Тарасова та Василя Мельниченко, яка носить назву «Братва». В своїх світлинах ці мужні, творчі люди показують яким чином Росія готувала своїх громадян до захоплення Криму та агресії проти миролюбивої  України. Сама виставка це збір унікальних фотофактів, ще з початку 2000-х років про те, як так звані «брати» поступово перетворювались на бандитську «братву». Тут є і  священики московського патріархату, які відпрацьовують практичне володіння зброєю, і побиття українського патріота, і новий «господар» що закинувши ноги на стіл принижує православну ікону… А відкриває експозицію перекошене від ненависті і люті молоде обличчя російського «казака», яке може стати ілюстрацією всієї суті «руського миру».

-       Передісторія створення цієї виставки була наступна, - розповів Василь Мельниченко. – Коли Росія напала на Україну, на російському телебаченні почали з’являтись нові обличчя. Громадянам почали показувати російських найманців, як патріотів, що боряться з ненависним режимом. Але я бачив лише бандитів. Нам казали, що вони святі. Я бачив злодюг. Мені стало цікаво дослідити, що за типаж з’явився на нашому політичному полі. Хто ці люди? Хто захопив владу в українських регіонах?  І коли почали збирати фотографії, то ми побачили, що вже 2012 році росіян до чогось готували в численних «казачих таборах». А потім я побачив цей самий типаж, та власне і ті ж самі рила в Криму, де вони створювали «масовку щасливого населення».  Мовляв ми так радіємо приєднанню.  Згодом,  вся ця гопота «виплила» на Донбасі. Я вважаю, що виставка має дві цінності. Культурну, як дослід от цього типажу загарбника. Так і іншу – документально – історичну, як підготовка і виконання акту злочину однієї країни перед своєю сусідкою. І навіть більше – одного народу перед іншим.

Виставка буде доступна відвідувачам у Львівському  музеї історії релігії з вівторка по неділю, в робочий час з 2 лютого по 25 березня.

Тарас Грень.  

В місті Золочів, що на Львівщині відбулись патріотичні заходи щодо вшанування пам’яті «Героїв Крут»

 Понад сотня дітей з  Буського, Бродівського та Золочівського районів Львівської області оглянули новітні зразки озброєння та бойової техніки, взяли участь у військо-спортивній естафеті, та пройшли урочистою ходою центром міста Золочів. Школи, учні яких стали переможцями  конкурсів було нагороджено піврічною передплатою на газету Міністерства оборони України «Народна армія».

-                    Кожного року наша організація Ветеранів Україні організовує подібні заходи в межах району, - розповів голова районної ради організації Ветеранів України Буського району Володимир Луженцов  .- Та в цьому році виникла ідея об’єднати кілька районів і провести таку акцію серед  кількох навчальних закладів. Ми зустріли повне розуміння та підтримку  від керівників області.

На подальшу перспективу ветерани планують проводити низку військово-спортивних заходів присвячених виводу військ з республіки Афганістан, Дня Незалежності України та інших визначних дат. За словами ветеранів, вони дослідили, що після систематичного проведення військово-патріотичної підготовки у військкоматах значно збільшується кількість бажаючих підписати контракт на військову службу.  Крім цього організацією ветеранів проводиться чимала робота по реабілітації військовослужбовців, що повернулись з АТО.

-                    Кожної неділі, ми радо запрошуємо до себе в Буськ військовослужбовців, що сумлінно виконали чи виконують свій обов’язок перед Батьківщиною, - продовжив Володимир Вікторович.- Ми проводимо їм екскурсі по замкам нашого регіону та іншим історичним місцям. Отже радо запрошуємо всіх приїжджати до нас на відпочинок.

Тарас Грень. 

 Точка опори

Для звільнених в запас і діючих військових

За минулий рік до Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій звернулось понад 12 тисяч колишніх і діючих військовослужбовців.  Львів ще в 2016 році відчула потребу в створенні окремого підрозділу, який би займався комплексним рішенням проблем учасників бойових дій. Адже саме в цей період розпочалось масове повернення військовослужбовців першої та другої мобілізаційних хвиль.

-         Основною метою створення нашого центру це було надання комплексних послуг з допомоги учасникам бойових дій, - розповів заступник директора центру Юрій Руденко. – Як інформаційно-консультаційні, так і скажімо допомоги психолога, юриста тощо.

Іншими словами, тут можна отримати повну інформацію про те, який пакет документів, в якому об’ємі і якого змісту потрібно підготувати для отримання тих чи інших послуг, що належать ветеранам АТО. Також тут розкажуть куди конкретно потрібно звернутись аж  до годин прийому і прізвищ чиновників, які мають вирішувати питання воїнів АТО. Це економить чимало часу ходіння бюрократичними кабінетами, стоянь в чергах тощо. В центрі працюють фахівці, які повністю розбираються в усіх пільгах – державних, обласних, міських. Вони надають повну консультацію з усіх питань.

-         Для кожної людини ми розробляємо своєрідну «дорожню карту», - подовжив Юрій Руденко. – Це такий алгоритм конкретних дій, що дозволяє людині в короткі терміни отримати все, що належить від міста. Це дуже важливо, адже пільг для учасників АТО багато, і деякі з них мають певні терміни. От наприклад що стосується отримання одноразової грошової допомоги з Львівського міського бюджету вона має терміни чотири роки.

Також в центрі працює юрист і психолог. Юрист допомагає грамотно скласти будь-який юридичний документ, чи то позов, чи то запит. Також вона підкаже, які юридичні фірми дають відчутні знижки для воїнів АТО, і які можуть виступати в судах, чи представляти особу ветерана в інших юридичних слуханнях. Багато роботи лягає на плечі психолога. Адже люди повертаються з війни часто густо зі зміненим світоглядом. Але й родини теж, іноді змінюються чекаючи своїх чоловіків дома. Тому наша психолог проводить сімейні консультації для ветеранів, якщо вони приходять з дружиною чи дитиною. Дуже багато роботи проводить наша психолог окремо з членами сімей ветеранів АТО, а також з родинами загиблих. Все це великий шматок психотерапевтичної роботи. Понад сотня людей, ходять до неї вже кілька місяців і вже є позитивні результати.

-         Наша психолог впровадила кілька проектів психологічної допомоги родинам та учасникам АТО, - зазначив Юрій Руденко. – Головний з них має назву «Сім’я, яка чекає». Ціль проекту навчити дружин, мам, дітей, або чоловіків (якщо учасник АТО жінка) розумінню, чому в АТО пішла одна людина, а повернулась до дому зовсім інша. А головне визначити алгоритм дій для того щоб не втратити родинних зв’язків. Допомогти людині адаптуватись. Тобто перша адаптація, соціалізація і допомога – це родина. І відповідно родину потрібно підготувати до цього. Дуже часто проблеми пов’язані з психологією виникають через півроку, рік. Тому важливо розуміти їх природу і симптоми, щоб вчасно надати допомогу. А головне не соромитись звернутись до психолога. Адже дуже часто наші люди вважають, що будь-яке звернення до спеціаліста –психолога, це щось соромне. Але це не так. Багато роботи проводиться по персональній допомозі. Було таке, що місяць чи два до психолога приходила скажімо дружина. А потім її чоловік подивися і теж вирішив ходити разом з нею. І таких випадків в нас вже десятки.

Також психолог центру запровадила такий собі своєрідний клуб для жінок воїнів АТО. Вони збираються разом, роблять різноманітний «хенд-мейд». Наприклад розмальовували писанки, до Різдва виготовлювали якійсь іграшки тощо. Таким чином вони перезнайомились між собою, створювалось зручне середовище для спілкування. А головне це те, що таким чином колективно надавалась психологічна допомога після повернення чоловіків з фронту.

Хоча, за словами керівництва центру найбільш частіше до них звертаються з загальними питаннями, на другому місті іде юридична консультація. Щодо психолога, то люди звертаються набагато рідше ніж би хотілось.  До речі, людям не потрібно особисто приходити до центру. Можна звернутись по телефону, або поставити питання на сторінці в фейсбуці. Зараз вирішується питання з створення офіційної сторінки центру.

-         Також, ми запровадили систему обдзвону учасників АТО, - продовжив Юрій Руденко. За декількома фахівцями Центру закріплені учасники АТО по районах проживання. Регулярно фахівці обдзвонюють учасників АТО, питають, як в них справи, чи є якісь проблеми, труднощі. Розповідають про програми, проекти і заходи, які є в Центрі.

Загалом Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій складається всього з десятка людей. Всі вони працюють за принципом рівний – рівному. Тобто кожен з них був тим чи іншим чином дотичний до проведення антитерористичної операції на сході України. як підсумував розмову заступник директора центру Юрій Руденко – головна ціль цього центру стати своєрідною точкою опори для всіх захисників України, щоб кожен воїн знав про свої права  і був соціально захищений.

Тарас Грень.

Львівські десантники ламають «совкові стереотипи» про строкову службу

На базі 80 десантно-штурмової бригади вперше в Україні відбулись відбіркові змагання на всеукраїнські військові чемпіонат по САМБО серед військовослужбовців строкової служби.

Перше, що спадає на думку  після словосполучення «строкова служба» - це напевно нескінченні наряди на кухню, прибирання плацу, і взагалі даремно витрачений час. Саме такий стереотип, було вкладено в мізки українців кремлівською пропагандою. За метою створення негативного іміджу Збройних Сил України, через підконтрольні кремлю нібито національні ЗМІ була спроба підірвати мобілізаційний і оборонний ресурс нашої держави. Та війна, і проведені у війську реформи доводять всю необґрунтованість цих побрехеньок.

Яскравим прикладом тому є проходження служби строковиками у 80 десантно-штурмовій бригаді.

-                    Звичайно від прибирань територій, чи якихось господарчих робіт по казармі ми нікуди не дінемось, - розповів тимчасово виконуючий обов’язки командира бригади полковник Дмитро Братішко. – Проте все це зведено до мінімума. А максимум часу військовослужбовці витрачають на вивчення своїх військових спеціальностей покращення власного фізичного стану, знань та умінь вести бій з загарбником як за допомогою техніки та зброї, так і голіруч. Результатом тому став цей чемпіонат по САМБО.

За словами командування, всі хлопці охоче прийняли пропозицію вивчати крім стандартного рукопашного бою, ще й таку потрібно кожному воїну боротьбу. Тренування проводились  під керівництвом досвідчених інструкторів, що мають підготовку та сертифікацію міжнародного класу.

-                    Відповідно до проведених реформ в підготовці військовослужбовців, значно збільшилась кількість годин щодо фізичної підготовки та спеціальної військової підготовки кожного бійця, - розповів інструктор  Андрій Вихованець. -  Тепер тренування у нас ідуть щодня, двічі на день:   зранку і в обід. В збільшені годин на фізичну підготовку, наші строковики побачили додаткову можливість власного самовдосконалення. І тому займаються охоче.

Змагання видались запеклими і жвавими. Перемогу ніхто не віддавав просто так. Тому судейській колегії часто-густо доводилось приймати важкі рішення. Про те суддівство було хоч і суворим але справедливим. І перші переможці в різних вагових категоріях тепер є претендентами на поїздку до всеукраїнських змагань.  Тепер чекатимемо нових перемог.

Тарас Грень. 

«…Нести Різдвяну зірку це – нести світло, нести мир, нести щось добре і затишне для всій нашій багатостраждальної землі…»

Головним символом ХІІ Різдвяного фестивалю «Спалах Різдвяної звізди», що відбувся у Львові стала  звізда «Героїчна», створена із предметів військової амуніції. Цю звізду виготовив майстер Богдан Новак разом з волонтерською групою «батальйон мужніх жінок».  Сам автор  через хворобу не зміг бути присутнім на дійстві. Тому його твір несли воїни – учасники АТО.

-         Кожного року в нас є тематична звізда, - розповіла організатор фестивалю Надія Дзвоник. – Звичайно, що коли наша держава веде таку важку боротьбу ми не могли не вшанувати наших героїчних захисників. «Героїчна звізда» символізує героїзм, звитягу, відвагу наших мужніх воїнів. Це наша подяка всім військовослужбовцям.

Одним з військовослужбовців, яким випала честь нести «Героїчну звізду» став колишній стрілець, рядовий Ярослав Стасів.

-         Так трапилось, що одне своє Різдво я зустрічав на лінії оборони поблизу Світлодарська, - розповів боєць. – Ми варили кутю, співали колядки і навіть організували невеличкий вертеп. А от Різдвяну звізду не робили. Нашим бойовим побратимам, що прийшли в армію зі сходу України було цікаво подивитись та долучитись до традицій Різдвяних святкувань. І незважаючи на шалені обстріли, з появою на небі першої зірки, над передовими позиціями нашої оборони все ж таки зазвучала українська коляда. Нести Різдвяну зірку для мене це – нести світло, нести мир, нести щось добре і затишне для всій нашій багатостраждальної землі.

Загалом в фестивалі взяли участь близько ста звізд зі всіх куточків України.

Тарас Грень. 

«Перемогти» американського офіцера, і «осідлати» сержанта

Змогли вихованці комунального закладу Львівської обласної ради «Краковецький навчально-реабілітаційний центр І-ІІ ступенів з поглибленою професійною підготовкою»

23 найкращих представника  бригади Національної гвардії Сполучених Штатів Америки, штату Ню Йорк відвідали комунальний заклад Львівської обласної ради «Краковецький навчально-реабілітаційний центр І-ІІ ступенів з поглибленою професійною підготовкою».

Напередодні Новорічних та Різдвяних свят американські воїни принесли українським дітлахам щедрі подарунки – настільні та розвиваючі ігри, м’ячі, фрізбі, безліч розмальовок, пластиліну та художнього пластику, зошити і інші шкільні приладдя.

-         Всі подарунки ми купили в українських магазинах, але ми намагались підібрати ігри , які зрозумілі і нам, - розповіла офіцер штабу майор Енні Краус.  – Ми вперше в цьому навчальному закладі. Справа в тому, що нам стало відомо про те, що тут вчяться діти з особливими потребами до навчання.  І цей навчальний заклад стоїть порівняно далеко від обласного центру. Тому і вирішили завітати саме сюди. Ми не маємо можливості провести ці світлі зимові свята в своїх родинах і зі своїми дітьми. Через це, і вирішили хоч на кілька годин завітати сюди. Ми б дуже хотіли принести українським дітлахам трішки свята, радості та гарного настрою.

До зустрічі гостей у навчальному закладі підготувались дуже добре. Ледь тамуючи хвилювання, дітки виконали для заокеанських гостей кілька пісень присвячених зимовим святам. І після цього радо запросили їх подивитись, як вони живуть і вчяться. Потрібно наголосити, що з першої хвилини зустрічі не було відчутно, що гості розмовляють лише англійською, а діти українською. Щирі усмішки, та зрозуміла всім мова гри, моментально знищила всі бар’єри. Американські солдати немов за волею Різдвяного чарівництва перетворились з суворих вояків на дбайливих татусів та старших сестер. В ігрових кімнатах почались жартівливі баталії з різнокольорових кульок. В навчальних класах діти і військові почали разом ліпити, малювати, майструвати різноманітні браслети та прикраси. Хто сміливіший, то відразу попросився на руки до американських солдат, щоб покататись сидячи на їх плечах. А на футбольному майданчику розпочався майже справжній міжнаціональний «мундіаль».

-         Для мене то велика честь бути тут і гратись з цими дітками, - розповіла спеціаліст армії США Джасмін Іні . – В мене є троє молодших братів, і якби я не була в Україні, то на ці свята гралась би з ними. Але так склалось, що ми святкуємо разом з цими чудовими дітьми. Мені приємно, що вони самі запропонували, а потім ми всі разом сплели браслети дружби. Це дуже знаково і я буду берегти його все своє життя.

В одному з класів розгорнулась ціла художня майстерня, в якій розпочав свою роботу  колишній художник, а нині військовослужбовець сержант Брайн Кеннеді. Свого часу він малював портрети відомих людей, а от зараз вирішив зробити портрети учнів. Звичайно посидіти навіть 10 хвилин спокійно для дітлахів це просто неможливо. Тому Брайн вдався до хитрощів – сфотографував кожного на свій телефон і розпочав малювати. При цьому всі бажаючі могли отримати від нього своєрідний експрес-майстер клас з малювання.

-         В нас навчається 46 дітей, - розповіла директор навчального закладу Наталя Франків . – Серед них 26 це діти інваліди, та діти з особливими освітніми потребами. Такі гості до нас завітали вперше. І для нас це свято. Скажу, що на них чекали особливо хлопці, адже вони дуже хотіли побачити справжніх американських вояків у справжній військовій формі. Скажу, що їх мрії здійснились повністю. Крім того, я дуже вдячна військовослужбовцям, за такий гарний підбір ігор. Адже переважна більшість з них націлена на розвиток дрібної моторики пальців, та логіки. Виходячи з особливостей нашого закладу, це дуже потрібні ігри, які будуть не лише розважати, але й лікувати та розвивати наших вихованців.

Тепла і невимушена зустріч – гра затягнулась на багато довше ніж було зазначено в офіційному протоколі. Але це й на краще, бо напередодні великих свят кожен з нас потребує невеличкого світлого чуда. Най це буде просто солодка цукерочка, чи власноруч зроблена дитячими ручками лялька.

Тарас Грень. 

Добра не буває багато

«Добрі справи самі по собі не рухають світом…» Десь приблизно таким гаслом корегується в житті спеціаліст з навчання Олена Баран. Власне тому, вона разом з ініціативною групою друзів відкрила перші на території Західної України безкоштовні розмовні курси з вивчення англійської мови для воїнів учасників АТО. Приблизно рік подібний «мовний клуб» існував лише в Києві. Тепер він працює і у Львові.

-         Я просто намагаюсь робити щось суспільно корисне прикладаючи до цього свої професійні знання та уміння, - поділилась Олена. – Справа в тому, що коли виник волонтерський рух, то я порахувала, що наприклад плести сітки це добре. Але я за цю годину можу заробити певну суму грошей і таким чином купити щось корисне. І тому я вирішила зайнятись власне мовними курсами і зробити англійську не просто доступною мовою, але й своєрідний клуб спілкування.  Озираючись назад вже можу сказати, що це вдалось.

За словами Олени, хороші наміри завжди притягують однодумців. Саме так вона познайомилась в ветераном збройних сил США Девідом Пластером. Свого часу Девід, говорячи сучасним українським військовим сленгом мав 22 ротації в різноманітні гарячі точки світу. З 1 грудня 2013 року Девід не мав вихідних, адже приїхав в Україну, бо відчув свою потребу в допомозі нашій державі здобути реальну свободу.  Разом зі своїми колегами він почав викладати тактичну медицину для бійців, що прямували на фронт. За весь час це приблизно 5000 бійців. Крім цього ще приблизно 2000 українців пройшли безкоштовні тренінги та заняття, що організовував Девід. За всі свої послуги він не бере гроші з українців.

-         Я такий самий ветеран, як і мої українські брати по зброї, - розповідає Девід. – Моя ціль надати, як посильну допомогу в організації різноманітних соціальних проектів, так і допомоги для бійців України,  від досить потужної ветеранської групи Збройних Сил США. В Україні я отримав значну підтримку від волонтерів вашої держави. Це дійсно чесні люди з палаючим серцем. Сподіваюсь, що разом наші зусилля принесуть користь.

-         Взагалі, моя участь в клубі була дуже спонтанною, - продовжила Олена. – Я випадково взнала, що мій товариш ходить на цей клуб в Києві. І Девід зараз шукає однодумців у Львові. І я подумала «Чорт забирай я ж і є та сама людина!». Так само спонтанно підібрався колектив однодумців-модераторів, які проводять ці безкоштовні заняття.

Також несподівано цими курсами зацікавилось чимало англомовних спеціалістів, які працюють у Львові. Наприклад Раєн є спеціалістом-комп’ютерником в фірмі  «I-hub», яка власне надала безкоштовне приміщення для проведення клубу. Він не володіє українською мовою, але, так само як і інші носії мови,  залюбки погодився приходити раді того, щоб просто поспілкуватись з звичайними львів’янами.

Першими учасниками «мовного клубу Львова»  стали понад три десятки колишніх і діючих військовослужбовців та волонтерів. Всі вони зібрались  Завдяки оголошенню в соціальній мережі « Фейсбук», та Львівського центру надання послуг ветеранам АТО. З самого початку організаторами курси задумувались не просто, як черговий навчальний проект. Він мав мати ще й певну соціально- реабілітаційне підґрунтя. Зокрема, все спілкування відбувається між учасниками на теми, які спонукають до виникнення яскравих позитивних емоцій чи спогадів. Також, під час розмов модератори груп роблять акценти на більш успішних ветеранів, які змогли віднайти себе в цивільному житті. Це дозволяє іншим показати наочний приклад того, що за бажанням життя може бути різнобарвним і цікавим.

-         Зараз в наших планах відкрити з нового року вже повноправні курси для ветеранів, які бажають вивчити володіння мови, - продовжила Олена Баран. – Про них можна буде дізнатись за посиланням https://www.facebook.com/anomaly.ua/ Будемо раді бачити наших ветеранів у себе. Адже це лише маленька частинка нашої подяки за вашу рану працю.

Тарас Грень. 

 «Кіборгів» проводжали стоячи і аплодисментами

Понад півтисячі військовослужбовців Львівського гарнізону, за сприянням 58 будинку офіцерів змогли безкоштовно відвідати прем’єру першого українського блокбастера про АТО «Кіборги».

— Сьогодні у нашому суспільстві є чимало інформації про перебіг подій в районі АТО, — зазначив перед показом фільму начальник Регіонального медіа-центру МО України полковник Олександр Поронюк. — Проте інформація має бути правдивою і об’єктивною. Ця кінострічка художньо відображає подвиг та героїзм наших хлопців під час захисту стратегічно важливого об’єкту — Донецького аеропорту.

Нагадаємо, що з початком військової агресії проти нашої держави Збройні Сили України взяли під контроль стратегічні об’єкти, що знаходяться в Донецькій та Луганській областях. Зокрема облога російськими терористичними військами донецького аеропорту була тривалішою за облогу міста Сталінград під час Другої світової війни.

Сучасні українські воїни і далі демонструють високий героїзм та професіоналізм під час оборони держави від російської навали. І після завершення фільму всі присутні стоячи аплодували на честь знімальної групи та героїзму своїх бойових побратимів.

Тарас ГРЕНЬ, Львів.

Фото підполковника Ярослава КОСТЯКА.

Реформи Збройних Сил України в дії

Вперше в Україні у навчальному центрі Військової служби правопорядку Збройних Сил України відбувся випуск військових поліцейських

Перших 60 правоохоронців у погонах, протягом трьох місяців готували найкращі інструктори з України, Канади, Данії, Литви, Великобританії. Новітні військові поліцейські отримали якісну фахову підготовку з багатьох спеціальних дисциплін, що дозволять їм не лише забезпечувати статутний порядок у місцях постійної дислокації військових підрозділів, але й виконувати свої обов’язки під час  антитерористичної операції на сході України, або під час миротворчих операцій в інших гарячих точках світу.

Сертифікати про завершення курсу, та відповідні свідоцтва до них, разом з ознакою мужності – беретами темно-бордового кольору, вручили слухачам начальник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України — начальник Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал – майор Ігор Криштун та представники Збройних Сил Канади. Крім цього канадські військові партнери подарували своїм колишнім слухачам бойові аптечки укомплектовані за останніми вимогами НАТО. За словами офіцера планування навчального процесу, капітана Збройних Сил Канади Ніколь Микконел цей подарунок допоможе врятувати життя як самим військовим поліцейським, так і їх бойовим побратимам.

Проте стіни навчального центра Військової служби правопорядку Збройних Сил України не довго залишатимуться без слухачів. Всього через кілька днів нові майбутні військові поліцейські займуть місця у тренажерних залах, та долатимуть смуги  перешкод. За словами генерал-майора Ігоря Криштуна, випуски військовослужбовців, що навчались за новітніми програмами країн НАТО будуть лише збільшуватись.

Тарас Грень. 

Ліхтарики доброти

Запалили маленькі українці від Донбасу до Львова

Між ними близько півтори тисячі кілометрів. Та відстань і терабайти брехливої пропаганди не роз’єднують маленьких українців. За допомогою інтернету учні молодших класів середніх загальноосвітніх шкіл № 13 міста Соледар Донецької області та №3 міста Львова провели онлайн-конференцію. Щойно, як  на екранах шкіл з’явився відеосигнал дитячі обличчя засяли усмішками. Не чекаючи офіційного початку маленькі українці з протилежних куточків держави почали махати один одному долоньками і бажати гарного дня.

Розмова виявилась жвавою та цікавою. Діти цікавились чим займаються їх однолітки по той бік екрану в вільний час. Які уроки подобаються, і хвалились своїми досягненнями.

-         Ми навмисно не готували дітям ніяких питань, - розповіла вчитель молодших класів школи №3 міста Львова Оксана Стечишина. – Просто сказали, що буде така зустріч. Всі вони сприйняли це з захопленням. І кожен питав та розповідав все що хотів. Приємно бачити що діти поєднують нашу державу. Дивлячись на це розумієш, що ми маємо майбутнє.

-         Ми вкотре переконались, що маємо багато спільного, - додала вчитель молодших класів школи №13 міста Соледар Наталя Ячмінь. – В дружбі наша сила!

На прощання діти запросили один одного в гості та разом запалили символічний «Ліхтарик доброти». А після закінчення відеоконференції маленькі Львів’яни вирішили написати своїм новим друзям ще й листи-запрошення до спілкування. Зараз в планах шкіл провести подібні зустрічі на рівнях лідерів шкільного самоврядування. Адже в наших майбутніх політиків і бізнесменів вже є чимало планів, що допоможуть нам вирішити чимало політичних та економічних питань.

Тарас Грень.