Якщо жінка "висить" в мережі, вона швидше - самотня;

якщо в мережі "висить" чоловік, вірогідніше - він одружений.

Жінки, - Ваша думка?

Дмитро Білоус, з книги «Диво калинове».

Що не назва – наче казка, мрія –

Дивишся і чуєш на довкіл:

Гуляйполе, Самбір, Балаклія,

Біла Церква і Старий Оскіл…

А річки: Сула, Ромен, Роменка!

А ромену цвіт у далині!

І так рідно згадано в Шевченка –

Не в Ромнах побув він, а в Ромні…

Рідні назви. Золота сторінка –

Знає на Полтавщині й школяр:

Хуторець, де народивсь Гребінка,

У народі звуть Гребінчин Яр.

А пани Убежищем назвали,

Бо від них колись ховались там

Втікачі у зарості, обвали, -

Так цю назву й нав’язали нам.

А бува: цвітінь, трава духмяна;

І з-під гілля назва виплива:

Деревообробна, Котлованна,

Залізобетонна, Цехова…

Хочу, щоб сам Бог той час прискорив,

Щоб заграли в назвах барви слів:

Вулиця Високих Осокорів,

Вулиця Зелених Яворів,

Поля Житнього, Майдан Тарасів,

Щоб у барвінковій стороні

Кожен кутик нам життя прикрасив,

Щоб звучали назви, як пісні.

Безумовно, жінка може обрати пасивну роль принцеси, що чекає на прекрасного принца, і прочекати його усе життя. А можна узяти ініціативу у власні руки і спробувати самій зробити перші кроки у коханні. На перший погляд це може здатися надто ризикованим. Є такі чоловіки, які з підозрою сприймають ініціативність жінок. Вони одразу починають підозрювати щось не те.

Та найчастіше жіноча ініціатива сприймається чоловіками як чудова можливість звільнення від власних страхів, інертності, нерішучості. Так, нерішучості і безвольності чоловікам не запозичувати. Але якщо вони здатні тверезо оцінити ситуацію, то врешті приходять до висновку, що без жіночої активності багато з них залишаться ні з чим. Тому жінки не мають сидіти склавши руки і чекати, поки хтось зупинить на вас свій погляд. А треба ризикнути і самій зробити свій вибір. Скоріше за усе чоловік змириться, що перший крок був зроблений не ним і не тільки змириться, а й вік вдячний вам буде. Зрозуміло, що жінці треба володіти певною силою волі і мужності. Якщо мужчина має на чоловічих плечах розумну голову, він позитивно оцінить вашу відвагу.

Є безперечне правило: активні дії дозволяють жінці відчути власну силу, відчути себе звабливою, сексуальною. Жіноча активність підсвідомо вітається і чоловіками. Їм полегшує, адже вони звільняються від необхідності приймати рішення. Треба памятати, що за усієї удаваної чоловічої рішучості і ініціативності, представники сильної статі у масі своїй край нерішучі і безініціативні. В глибині душі вони мріють, щоб усі важливі рішення приймалися без їхньої участі. Бо більшість хлопчиків виховуються матір’ю, навіть якщо є батько, і всотують фактичний матріархат у побуті.

Тож треба жінці усього лише зробити вигляд, що все здійснюється за його чоловічою волею. Тому жінкам не варто комплексувати і турбуватися з приводу відповідальності. Жінки мають бути не тільки коханими, а й закоханими, а це вже саме по собі передбачає дію. Ось така історія.

Ми зустрічалися декілька разів, та ніякого прогресу у стосунках не було з-за моєї соромязливості. Жінка мені дуже подобалася, та я не насмілювався їй про це сказати, тим більше її обняти, поцілувати. Тому ми гуляли і розмовляли про різні сторонні речі – про роботу, політику, та інші дрібності. На третій зустрічі вона запросила мене до себе на вечерю. Коли я зайшов у квартиру, вона без зволікань заявила: Готовся – я буду тебе спокушати. Наша вечеря затяглася до ранку.

Один з важливих моментів на початку відносин – телефонний дзвінок після першого побачення чи знайомства. Після слів: Я тобі зателефоную, ви починаєте чекати. Цілком вірогідно, що можете нічого не дочекатися. Ні, з такою пасивністю і покірністю долі не можна погоджуватись. Ви можете витримати дводенну паузу – виключно для пристойності. Та якщо за цей час він не зателефонує, на третій день має відбутися ваш дзвінок. Причому ніяких вибачень. Усе має бути просто і природньо. Телефоную тому, що хочу тебе почути, а за тим і побачити. Врахуйте, якщо ви не застали його вдома, ні в якому разі не спілкуйтеся вперше з його домашніми. Перетелефонуйте пізніше. Якщо ви його застали, ведіть розмову стверджуючими, а не запитальними реченнями. Не розпитуйте про його думку про вашу зустріч, а констатуйте – що вам було з ним цікаво, і настав час зустрітися, щоб продовжити цікаве спілкування. Як казав А.Райкін – Це приємно, коли жінка слухає тебе, розкривши рота. То ж, хоча б імітуйте цікавість.

Слід припускати що на вас може чекати фіаско. Треба бути впевненій у собі, але не настільки, щоб ця впевненість переростала у безкомпромісну самовпевненість. Усе може бути. Ваша атака може наштовхнутися на стіну його непоступливості. Але, навіть у цьому випадку, не варто засмучуватись. Не на ньому одному зійшовся для вас білий світ. До того ж, якщо він не сприймає вас належним чином, то й толку вам від нього не було б. Не склалось із цим – буде інший! Тільки не треба втрачати віру у себе і в усе ту ж жіночу ініціативу! Щастя рідко падає з неба – його треба шукати самій і битися за нього.

На попередню публікацію «Розумна жінка» образилась 30-ти річна жіночка, яку я поважаю на підставі інших розділів.

Взагалі я пишу для піввіку (50  років). Ви в особливому стані: число мужчин цього віку було першопочатково менше ніж жінок та й різко зменшилось: - хвороби, - армія, - небезпечні професії, - алкоголізм і т.п. Тому знайти собі особистого мужчину дуже проблематично, їх майже немає у НЕТі.

Я вже скільки разів підкреслюю людські характеристики «пов’язані пучками», наприклад, енергійний (бойовий) чоловік – балакучий, (бойовий не лише з вами). Я не даю оцінки, а лише пробую згрупувати. Тихий, лагідний, (мямля зі «Службового роману») – слабо ініціативний, чекайте коли він осміліє для знайомства, хоча, саме за ним ви будете «як за кам’яною стінною». Йому розіб’ють окуляри, а він підніметься і буде захищати свою даму, хоч, можливо його змолотять в кров. Його сила в мудрості і стриманості. Це добрий спеціаліст, надійний товариш, розмірений і передбачуваний. А от ініціативи в особистому житті йому не вистачає.

Зайдіть у «гостьову»  до кількох жінок, і ви побачите як «знайомляться» м ужчини: «-привіт, -ну як справи», і все – реальних пропозицій немає. Коли він в юності сексуально «виховувався», а сексу тоді іще не було; нікому, крім «босяків» було його консультувати. Відчував він що не так вчать, а альтернативи не було.

Я «на танцях», чи в санаторії більше покладався на жіночий вибір, бо ви в цілому більш інтуїтивні, і підходив до когось з «мого круга», і як правило, не помилявся.

В силу традиції починати знайомство має хлопець. Але це залишимо молоді розбиратись. Нашому віку мало залишилось часу на парне життя. Перечитайте на моєму блозі «Жіночу сторінку». Спокійні, стримані, лагідні жінки, вам ціни немає – будьте ініціативніші – втрачати вже нічого – дійте, як в останній раз.

Розумна жінка:
Велика рідкість,
але все ж таки існує.

Кине палити, а
розумніша – не почне.
Шукатиме чи створюватиме
спільне з мужчиною хобі.
Прийматиме на
себе обов’язки не приємні для мужчини.Не принизить
своїм розумом свого чоловіка, навіть наодинці.
Знає: краще не
втратити, ніж потім жалкувати. Жаліти треба живого чоловіка.
Підтримуватиме
його бажання допомогти, хоч і не найкращім чином, їй у чомусь.
Буде доводити
свій розум наслідками своїх дій, а словами, взагалі, доводити не буде.
Поступатиметься
своїми фізіологічними потребами перед чоловічими, і не тільки в їжі.
Заохочуватиме
чоловіка до прояву уваги до інших жінок, тоді він буде уважним і до своєї.
Буде сповідувати:
«Краще раз побачити (не зйомку) – ніж сім разів почути (від подруги)».
Не повторюватиме
ту саму помилку, і наперед враховуватиме помилки з чужих мелодрам, з екрану
телевізора. А взагалі то, розумна жінка не дивиться мелодрами.
Пересилить свою
соромливість, згуртується і візьме ініціативу на себе, як в останній раз.
Знає: Мужчина
найбільше цінує свободу вибору. Тож, треба дати йому час дозріти до прийняття
такого рішення, обережно спрямовуючи його до бажаного вибору.
Остаточне
визначення – наскільки розумна, як і – наскільки красива. стає у піввіку.

     Притомився од літа,

Та од літньої спеки,

     Наробивсь, накосився

І наїздивсь далеко.

     Відчуваю я втому:

Від тепла, від дощів.

     Відпочити по тому,

Начебто, захотів.

Промені заласкали

Й  прохолодні вітри.

Нагойдався на хвилях

Не стрімкої Сули.

Уставав на світанку:

І робить, і рибалить,

На ніч вив колисанку,

Щоб онуків забавить.

     Заморився од спеки,

Збору ягід в садку.

     Примелькались лелеки

Та гриби у ліску.

     І засолював, й квасив:

Огірки та томати.

     Прокидався одразу –

Ніколи спочивати.

Притомився? од літа?, --

Бо  позаду воно!,

А удруге прожити

Нам цього не дано.

То ж, я мушу признати,

Ніде правди подіти –

Я і сам сумніваюсь!,

Що втомився од літа.

Я вважаю Володимира Семеновича Висоцького найліпшим поетом кінця ХХІ століття. Саме поетом, а не співаком чи музикантом. Зліплені ним вірші – збалансовані поетично і змістовно, як складена гарним пічником піч – віддає максимум тепла у приміщення і завжди є тяга.

Далі приклад – вірш, віртуозно насичений трьохскладовими римами, потрійно!

«Случай на таможне.»

Над Шере-

метьево

В ноябре,

третьего –

Метео-

условия

не те, -

Я стою

встревоженный,

Бледный,

но ухоженный,

На досмотр

таможенный

в хвосте. (В.Высоцкий).

Весьма оригинальное содержательное изложение событий с «точки зрения» машины (самолёта). И в то же время текст насыщен рифмами – мучительная, «адская» работа поэта!

«Песня самолёта-истребителя».

Я – «ЯК»,

истребитель,

Мотор мой звенит,

Небо – моя обитель,

А тот, который

во мне сидит,

Считает,

что он истребитель.

В этом бою

мною «юнкерс» сбит –

Я сделал с ним,

что хотел, -

А тот, который

во мне сидит,

Изрядно мне надоел!...»

Коллеги, городские, помогите отыскать стиховорение Владимира Гордейчева:

(книгу у меня = 1972г. «зачитали» девчата)

«Из вечной

бронзы выкован

Извечный

русский выговор:

Чеканное,

Глубокое:

То А-канье,

то О-канье.

Слова

в иной пословице

Поются,

а не молвятся.

Слова

звенят звоночками

то Оч-ками,

то Ёч-ками…»

Чудовий вірш. Хотів би щоби був написаний про українську мову з такою мелодикою.

Спочатку історія мого римування.

У 1967 році усі грали в КВН. Мені доручили очолити команду КВН свого цеху. Контингент підібрався з молодих дівчат і декілька юнаків. Дехто мав відношення до «самодеятельности», а до творчості ніхто. Тож довелося майже самому складати сценарій «домашнього завдання» на основі пародій до тогочасних хітів. В результаті наших старань цехова команда КВН зайняла призове місце, і ввійшла, як основа, у заводську команду КВН, а я став дублюючим капітаном (заступником), на мене ліг тягар літературної частини (сценарій із «домашніми заготовками»). Звичайно усе робилось на аматорському рівні, за зразком. Але у результаті ми перемогли команду КВН швейної фабрики.

А тепер до поезії. Вірші я любив з дитинства, знав напам’ять дитячі: «Теремок» Михалкова, «Дядю Стёпу» Маршака, «Мой-до-дыр» К.Чуковского. Знав також твори поетів-класиків зі шкільної програми, (більше подобався Лєрмонтов).

За тематичну основу виходу команди взяли власну продукцію – засоби телефонного зв’язку. А сучасну тоді пісню Бюль Бюль Огли «Быть может ты забыла мой номер телефона…» узяв як основу пародії. Вийшло таке:

Забыв, про всё на свете,

Про отдых и про сон

И день и ночь трезвонит

Трудяга телефон

(припев) Без телефона людям

Нельзя на свете жить,

Возможности не будет:

Звонить и говорить.

Толпа зевак зевает,

А новый дом горит –

Команда выезжает

Лиш 01 звенит.

По городу прохожий

Идёт едва-едва,

Одна ему поможет

Милиция – 02.

Кому-то стало плохо,

Не стой и не смотри,

А вызывай быстрее

Скорую – 03.

На песню В.Высоцкого «Если друг оказался вдруг…» (Я знаю правильное название «Песня о друге», но так быстрее «включитесь»). Следующая пародия:

Подарок команде-сопернице (носовой платок).

Если выиграть не удалось,

А из глаз льётся слёз поток,

Вы не плачте куда пришлось:

Вот для слёз вам платок

Если будете вы впереди,

А «в хвосте» суджено быть нам,

Не бросайте на пол.-пути:

Помогите друзям.

Подарок жюри (детская музыкальная игрушка – валторна), пародия на песню О весёлом соседе: «В нашем доме поселился замечательный сосед».

Ну с жюри вопрос то ясен:

Наш подарок на губу,

Чтоб совсем без разногласий

Дули вы в одну трубу.

Це лише частина того, що було складено «галопом» за декілька обідніх перерв і хіба що один вечір. Сенс того, що розповідаю: проілюструвати шлях вдалого входження в поезію – через пародії на найкращі пісенні тексти.

Рівні словесних витворів я класифікую до вищого так:

1. 1. За римою останнього у строчці складу.

Приклад:

Хоть не жду я ответ,

Но ведь вновь корабли,

Возвращают тот след,

След взаимной любви. (Кент Стар)



2. 2. За римою 2-3 складів в кінці строчки.

Приклад:

Спитай мене, що бУло -вчо-ра.

Я відповім -лиш тем-на -ніч

Блукала містом, мов по-тво-ра,

Плювала жовчю на-всі-біч (Черрі Моон) http://blog.i.ua/community/53/1220678/#advA_advC_1220678_18785725



3. 3. Насиченість текста римою до такого ступеню, що дозволяє поділити строчку на двослівні строчки.

Приклад:

Память мечется,

и не лечится,

и хозяйский терзает взгляд.

Под копной волос

ждет ответ вопрос...

В безразличии маскарад. (Іва Квітка) http://blog.i.ua/community/53/1223218/



4. 4. Ритмічна відповідність строчок і строф.

Приклад:

І радість мої будні не мережить.

Розкритися б - лишилися жалі...

Озватися б на голос твій бентежний -

Але в душі не грають скрипалі... (сонце-33) http://blog.i.ua/community/53/1222830/



5. 5. Гармонійне оздоблення тексту (покладення на музику).

Приклад: «В розлуці» http://blog.i.ua/community/262/1181916/



6. 6. Змістовність тексту, що визначає однозначність сприйняття думки автора.

Приклад: «Не біда, що посивіли скроні...»



Всі ми зроблені з крові і плоті,

Та бажаємо благ неземних...

Лиш, на жаль, в остогидлім болоті

Стільки жаб! І звикаєм до них.



Скільки в світі очей завидющих,

Стільки ж різних нечистих думок.

Але я все шукаю, тому що,

Ти моя. Неземна. Ти мій Рок.



І нехай, що зозуля кувала -

Не зважаю, що плинуть роки.

Лиш тебе мені не вистачало...

Твого серця... Твоєї руки.



В мене теж вже посивіли скроні,

Але ж б'ються серця в унісон!

Цілуватиму ніжно долоні,

Щоб навічно продовжити сон... (Ягуар65) http://blog.i.ua/user/479006/1212052/



7. 7. Велика насиченість тексту подіями, хронологією, фактами, обставинами.

Приклад: «Два кольори».

Колись збирався я напровесні

Піти у Світ незнаними шляхами,

Сорочку мати вишила мені

Червоними і чорними нитками.

Мене водило безвісті життя,

Та я вертався на свої пороги.

Переплелись, як мамине шиття

Мої сумні, мої сумні і радісні дороги.

Мені сипнула в очі сивина,

Та я нічого не беру в дорогу,

Лише шматок льняного полотна,

І вишите, і вишите моє життя на ньому. (Дмитро Павличко).

Закликаю вас прискіпливіше шліфувати слово і кристалізувати думку у гармонійних рядках. Готовий до дискусії.

Якщо вірші пишуться для своєї душі,

То публікуються, щоб дістати душі інших.

(Працюю над продовженням).

Про віршові розміри тут: http://blog.i.ua/community/2998/905772/

Мій Батько всюди сущий!

Світло життя усім несучий!

З любов’ю в образ Твій дивлюся,

Твоєю силою живлюся.

З Твого терпіння вчусь добру.

Зло Світове – в собі спалю.

За Світ цей стану в боротьбі,

Не допущу Гріха в собі.

Я син Твій між Твоїх творінь –

Піклуйся мною, не покинь.

Весь час зростати допоможеш –

І  славу я Твою примножу:

Що взнаю я, пізнати зможуть всі,

Розквітне Світ в любові і красі.

До всіх прихильний, ймущий –

Мій Батько, всюдисущий!

Господь душею тіло наділяє,

Душа те тіло потім береже.

Не значить це, що клопоту немає.

Тісні взаємини у них навік уже.

            Душі наснагу тіло постачає,

            Коли воно купається в любові.

            Та тіло без душі втрачає,

Коли живе лише од крові.

Душа, буває, прагне до зірок,

Та тіло ж частка од землі:

Слабкість загрожує розвинутись в порок,

Душі так важко – бути на крилі.

            Ні, я не вірю! що буває:

            Що тілу, наче б то, немає діла,

            Коли воно зовсім згасає, –

            Куди? летить душа од тіла,

Якщо не зламано душі тій крила.