Притомився од літа.

     Притомився од літа,

Та од літньої спеки,

     Наробивсь, накосився

І наїздивсь далеко.

     Відчуваю я втому:

Від тепла, від дощів.

     Відпочити по тому,

Начебто, захотів.

Промені заласкали

Й  прохолодні вітри.

Нагойдався на хвилях

Не стрімкої Сули.

Уставав на світанку:

І робить, і рибалить,

На ніч вив колисанку,

Щоб онуків забавить.

     Заморився од спеки,

Збору ягід в садку.

     Примелькались лелеки

Та гриби у ліску.

     І засолював, й квасив:

Огірки та томати.

     Прокидався одразу –

Ніколи спочивати.

Притомився? од літа?, --

Бо  позаду воно!,

А удруге прожити

Нам цього не дано.

То ж, я мушу признати,

Ніде правди подіти –

Я і сам сумніваюсь!,

Що втомився од літа.