Вельмидостойне панове товариство!

Ми раді сповістити Вас, що з 1 жовтня 2011 року на «Мамаєвій Слободі» розпочне свою роботу Козацька Лицарська Школа Характерника Мамая.

Запрошуються хлопчики віком від 9 до 12 років, котрі дійсно хочуть стати у майбутньому козаками.

Довідки за телефоном 093-043-02-77, або на ел. адресу: [email protected]

Перед тим як стати справжнім лицарем-оборонцем, це б то козаком, діти із спадкових козацьких родів проходили вишкіл у досвідчених, бувалих козаків. Таких хлопчиків називали джурами, або ж зброєносцями. Хлопчик, котрий успішно пройшов певні випробування та отримав козацькі навички, мав право пройти ініціацію (посвяту) в козацькі джури (зброєносці). Тільки після цієї посвяти малюк ставав юнаком, це б то козацьким джурою, та міг носити чуба, адже козацький чуб був ознакою юнака-воїна.

У Івано-Франківську на площі Ринок після завершення Великоднього богослужіння в храмах духівництво християнських конфесій освятило найбільший Великодній кошик України. На церемонію освячення прибули представники Книги рекордів України.

Комісія у складі 5 осіб зафіксувала рекорд у номінації "Масові заходи та розміри".

Сьогодні 197-а річниця від Дня народження (а завтра й смерті) нашого  Великого ТАРАСА  ...

Феномен Шевченка Наш сси, поете, а ми народ твій і духом твоїм дихатимемо во віки віків... П.Куліш Феномен Тараса Шевченка - ще одна надзвичайно важлива риса української душі. Шевченко не просто поет - це нація в мініатюрі, її душа, ідея. В українських оселях на найвиднішому місці висять оповиті рушниками портрети Тараса. Як ікони... У духовній історії України, реалізації української ідеї феномен Тараса Шевченка - дуже важливий, переломний момент. З Тараса Шевченка, його "Кобзаря" почалося відродження народу. Шевченко - це нація, її адсорбент; "Кобзар" віддзеркалює весь український менталітет, як крапля роси відбиває світ. Кожна важлива риса душі українця коріниться у віршах і поемах Тараса. Він для українців - це не те, що Шекспір для англійців чи Пушкін для росіян. Це більше, це душа народу в самому прямому розумінні. І це не треба доводити українцям. З Тараса почалося саме розуміння народу як "сім'ї єдиної". А його геніальне послання: "І мертвим, і живим, і ненародженим..."! Ніхто краще не сказав про націю. І менталітет самого Тараса Шевченка - менталітет Батька нації. Українці втратили державність, багато в чому і мову (адже є велика частка правди у тому, що Україна говорить не своєю, а '"московською" чи, у кращому випадку, переполовиненою мовою). Але вони народили і бережуть свого Тараса - хранителя нації, її душі. Читаючи у Гегеля про те, що історичними можуть вважатися тільки ті народи, які мають свою державність, думаємо: ви, німці, державність маєте, але у вас немає такої національної святині, як Шевченко. Українці його мають, і в цьому запорука їхнього мовного, культурного, державного відродження. Поверхові люди кажуть, що Шевченко був атеїстом. Але почитайте його поему "Марія". Чи можна більш проникливо сказати про Матір Божу, про Бога? Шевченко, повторимо, це народ в мініатюрі. Духовність, віра, самозречення - ось риси його душі. Візьмімо поему "Гайдамаки". Трагедія знищення і самознищення нації - її суть. Шевченко у своїй творчості поводить себе саме як "батько" в національній сім'ї. У нього серце кров'ю обливається, коли він бачить нещастя свого народу і головну його причину: роз'єднаність, благодушність, безтурботність українців. Обніміться, брати мої, - Молю вас, благаю. Від прохань "батько" переходить до докорів і попереджень, бачачи, що його діти не пам'ятають свого роду-племені: Схаменіться, будьте люди, Бо лихо вам буде! Дістається "дітям" від "батька". І за діло. Адже наскільки знижується колективний інтелект народу від роз'єднаності: "аби мені було добре", а "у сусіди хай корова здохне". А надмірна аполітичність, небажання називати речі своїми іменами, намагання когось "обдурити"... І в підсумку: Я сам себе, дурний, дурю. Та ще й співаючи. Орю... Усе це негативні наслідки тяжкої історії.

Бій під Крутами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш з назвою «Пам'яті тридцяти». Десятиліттями історія бою або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини бою монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню.

Бій під Крутами - спалах героїзму українців, високий і трагічний. Можна проводити паралелі з подвигом 300 спартанців. Під час навали персів на Грецію у 480р. до н.е. в результаті зради під загрозою захоплення опинився грецький флот. Його врятував загін з 300 спартанців на чолі з царем Леонідом. Вони всі загинули, затримуючи ворога у горах. Врятований флот завдав нищівної поразки персам. А тут шлях до серця України врятували ті, кому б іще жити, кохати, будувати Українську державу. Але вони, менше тисячі студентів та гімназистів старшого курсу Першої ім. гетьмана Б. Хмельницького Юнацької військової школи взяли в руки зброю і полягли за майбутнє Вітчизни у нерівному бою.

Сімох полонених більшовики не розстріляли і відправили в більшовицький тил. Один із них згодом чудом урятувався. Решту убивали тут же, під Крутами – спочатку розстрілювали, а потім добивали штиками і ножами.

Кампанія «Пам’ятай про Крути!» ініціюється в рамках Молодіжної ініціативи «Героям слава!» для популяризації серед молоді подвигу юнаків, які в січні 1918 року віддали найдорожче – своє життя – захищаючи незалежність України. Принципи кампанії: 1. Дізнайся більше про бій під Крутами. Важливо знати правдиві, а не міфологізовані політиками, причини, події і наслідки. Прочитай кілька сторінок про подвиг юнаків з першоджерел, із спогадів учасників бою. 2. Вшануй полеглих одягнувши крутянську символіку. 29 січня причепи на груди стрічку чи з значок із відповідною символікою, одягни вишиванку, яка споконвіку нагадує українцям червону кров героїв, пролиту за нашу чорну землю. 3. Підтримай кампанію «Пам'ятай про Крути!». Розмісти банер на власній сторінці чи на відомих національних та регіональних сайтах. Перерахуй кошти для підтримки даної кампанії (залишок буде переданий музею в Крутах) 4. Присвяти Героям одну добру справу. Організуй перегляд відповідного відео для молоді, вечір бардівської пісні чи військово-історичну гру на місцевості. Допоможи ветеранам визвольних змагань тощо. Головне, щоб була дія! 5. Підтримай традицію крутянського посту (від 21.00 28 січня до 6.00 30 січня). Даний звичай, саме в цей день, започаткувало в 1931 році покоління Шухевича і Бандери, на ньому виросли майбутні лицарі УПА.