Гарлапани на Майдані...

Саме зараз в цю мить т.з. лідери т.з. опозиції намагаються намагались знову "впарити" народові чергову порцію брехні.. 

А коли люд освистав Яйценюка - ввімкнули гімн України.. Решта "бажаючих" не виступали. Зараз пустили кіно.......

Це навіть не ЗАВТРА, як гіфці...

Яйценюк, Кличко, Тягнибок - Мороз зразка 2004 року

ЗА ЩО т.з. лідери опозиції "виторгували" собі "поблажки" від Якуновича ???

Вони ж ВТРАТИЛИ довіру народу!!!

ЯК "трійця" збирається керувати народом?? ХТО їх буде слухати й поважати??........

Зосталось лише до їх компанії випустити Тимошенко................ і щоб вони усі разом взялись повчати нас усіх........

Ще раз "Сніги, сніги..." у першім варіанті + текст пісні

це не якесь "любэ"



Сніги

Слова: Олександр Смик
Музика: Олександр Смик

Виконання: Володимир Вермінський

Не плакав, не боявся, не жалівся,
Не бачили тремтячої руки.
Мені було шістнадцять, як з криївки,
Немов щеня, виймали ястребки.
А далі – ешелони, дикі вежі,
Колючий дріт етапних таборів,
Ведмежий край, за небокрай – безмежжя,
Де кожен погляд свічкою горів...

Приспів:
Сніги, сніги... Червоне, чорне, біле...
Сибірських рік закуті береги...
Сніги, сніги мене заговорили
Усе життя спокутувать борги.

Скулили пси, і кулі голосили,
Якщо є диво – це одне із див:
Не знаю, де набралась вовча сила,
Не відаю, як тільки я дожив...
Не плакав, не боявся, не жалівся
Від тих часів студеної пори.
Старий я, щоб іти тепер в криївки,
Та знову розпинають прапори...

Приспів.

Не плакав, не боявся, не жалівся,
Не бачили тремтячої руки.
Мені було шістнадцять, як з криївки,
Немов щеня, виймали ястребки.

Приспів.

Сніги... Сніги...

Михайло Гаврилюк: Вони повалили мене на землю....


Михайло Гаврилюк:"Вони повалили мене на землю, ставили ноги мені на голову і так фотографувалися.А потім хтось з них запропонував відрізати мені чуба.Вони тримали мене за голову і по частинах відрізали чуба ножем"


катований гестапівцями Михайло Гаврилюк: "Почасно знущалися всі,кому не лінь.Створили коридор і вимагали щоб я через нього пройшов.Але я не виконав їхнього наказу.Я що,дурний?"



Михайло Гаврилюк:"Коли їм набридло мене бити,мене повезли у відділок.По дорозі я кілька разів вирубався.Потім мене забрала швидка.З лікарні мене звільнили афганці, а потім забрав машиною хлопець з Автомайдану"