Но глупой птицей улетаю не во тьму...
- 03.02.10, 21:46
БО-ГО-ДА-НА - тому, що Господом стверджена нам - у однині
БО-ГО-ДА-НИ – тому, що Господом стверджений(на/ні) мені – у однині чи множині, чоловічого чи жіночого роду…
БО-Г-ДА-Н – скорочене «сучасне» ім’я – безадресне з вихолощеною суттю…
БО-ГО-ДА-НА – Богом утверджене НАм життєдайне начало – земля, батьківщина, половинка жіночої чи чоловічої статі…
БО-ГО-ДА-НИ – Богом утверджені меНИ (і) не життєдайні суті, предмети, поняття…
Наприклад, правителі, закони неписані, власні/родові речі чи предмети, яких може бути багато…
Багато імен вводилось християнською церквою, щоб викорінити імена істинні.
Ми постійно чинили цьому спротив, намагаючись дитині дати істинне ім’я. Тоді для особливо сильних імен церквою придумувались імена схожі за звучанням, але антагоністичні за суттю. Це робилось зі знанням правил словотворення істинних мов та зі знанням магічного впливу імені на самого власника імені і на оточуючих.
Розпочну з ХР – ХРам, ХРест, ХоР, ХоРугви, ХоРошо… ХРін…Тепер спробуємо розібратись, яке істинне ім’я намагались приховати. Почнемо з того, це ім’я повинно бути близьким по звучанню та написанню до ХРИСТИНА.
Windows XP – це теж не просто так. В логотипі чітко вимальовується свастика.ХР містить сакральний зміст. Хрін, до речі, відноситься до сакральної української кухні, його хрестять на Пасху, він входить до дванадцяти страв, які подають на Святвечір. ІН залишилось, наприклад, в англійській – це наше В. Хрін вростає глибоко В землю. Його доже важко викорінити і звести. ІН БО КРЕВЕНЬ СВЯТАІА КРЯВЬ НАШЄ – в (у) Бога кревного свята кров наша. Це з Велесової книги…
Пригадай, НАДИХНУТИ, ВДИХНУТИ життя. Пригадай, що коли люди розпочинають, якусь відповідальну справу, яка має початок і закінчення, перед початком інколи видихають коротке і різке ХХ-УУ. А коли завершили справу з полегшенням вимовляють ХХХХХ-УУУУУУ.Х – це вимовляється як подих вітру, з придихом… Х і означає подих відру, божественний подих. Прапорець корпорації включає колір сонця і коливається від подиху вітру…
Колись подібними звуками розпочинались та закінчувались «богослужіня». Суть будь-якої молитви у втіленні якихось наших задумів/бажань/прохань/мрій.Спробуй запитати когось, хто робить так, чому він так робить. Думаю, що ніякої зрозумілої відповіді ти не почуєш…
Більшість «колишніх» сакральних молитов наших предків були зверненнями до померлих пращурів з проханням про допомогу. Пращур міг допомогти, лише втілившись в Рід. Пращури наших предків – суть боги… ХР – це божественне втілення…
Ще один момент… Втілення богині Афіни (Athena) було поверненням з «того» світу, тому вона не була світоносною особою. Але її наступна іпостась ХРAthena… але то вже інша оповідка…
P.S. Коли було написано цей епізод, я вирішив пошукати в Мережі ім'я HRATHENA. Раджу читачеві - спробуй! ;)