Інформація до роздумів.

          Отак беремо, та уявляємо, що ми мешканці якоїсь країни в Євросоюзі. Після цього повертаємо наші євросоюзівські голови на схід та дивимося. Не зайвим буде нагадати, що Творець створив наші очі таким чином, що вони краще бачать вдалину, ніж роздивлятися блоху. Да, дивимося та бачимо поряд з нами сусідню країну. В цій країні на троні сидів урка, який в решті-решт трішки набрид народонаселенню, і воно його того...етого. Вопчім, не стало урки. Його не стало тому, що це народонаселення вважало себе вільним народом, європейським народом, народом. який хоче сам керувати своєю країною, сам хоче обирати свою долю. І як це воно зробило, нас, мешканців країни ЄС, вразило прямо в серце. Трагічність, самовідданість, самопожертва(це все без жартів) були наявні та не піддавалися сумніву. Ну, і коли цей народ(вже не народонаселення), оголосив, що він хоче з нами безвізові стосунки, хоче в ЄС, в НАТО, ми, мешканці країни ЄС, не замислюючись кивнули головою...в смислі - так, давайте до нас. 

          Пройшов деякий час. А ми, мешканці країни ЄС, все дивимося. І що ми бачимо? На сході цієї країни, народ почав бігати по вулицях з автоматами-кулеметами-гранатами. І він вже не був схожий на народ, навіть на народонаселення. Це були якісь обкурені уебки та мочалки з об'їзних. Вони почали захоплювати урядові будинки та щось вимагати. Чого, і самі не знають. Більше того, виявилося що автомати-кулемети вони тягають з собою не для фоток, вони з них почали вбивати людей. І ще більше того за те, що було більше того, влада їх не ловила! Максимум, що вона зробила, так це взяла на себе функції прибиральника мерців. Просто збирала жмуриків та відвозила їх в морг. І все. Ну ще казала "ай-я-яй". Це ой-е-ей....якось не по-європейські... 

          Нагадаю, ми домовилися, що ми мешканці країни ЄС, і своїм дальнім поглядом все дуже добре бачимо. І внаслідок того, що ми добре бачимо, в нас поступово починає їхати дах та здійматися волосся на голові. Тому що те, що ми бачимо дальнім поглядом починає трансформуватися в наших головах в реальну картину на вулицях наших варшав, берлінів, парижів та решта. Тобто ми кажемо, - давайте до нас,- відкриваємо кордони, приймаємо в ЄС, і до нас починає сунути навала якихось відморозків з кишенями набитими настойкою глоду, обвішані з ніг до голови бітами, гранатометами, бетеєрами, та починає наших некорупційних чиновників викидати з різних владних управ та вимагати відмінити вакцинацію, або зробити федерацію в ФРН. А у вигляді розваги, на вулицях наших міст, дубасити нас, мешканців країни ЄС, водопровідною трубою по голові. Зауважимо, не пластиковою трубою, а оцинкованою та залізною. Ні хрена собі перспектива! 

          Отож. Те, що ми бачили спочатку, вразило нас в серце, а те що сталося потім, вразило нас в голову...в прямому та переносному сенсі. 

          Тому ми, мешканці країни ЄС, звертаємося до того народу, який нас вразив в серце, - і що нам робити? Ґа?