Я міняю коштовності снів на гріш...

Я міняю коштовності снів на гріш,

День у обрій пустив коріння,

Тихе сонце встромляє у раму ніж

Надтонкого свого проміння.

Грає радіо пісню. Морозить щось

Про страждання, любов та квітку,

Угорі мій сусіда – великий лось

Відбиває якусь чечітку.

Може, чув про здорове життя в раю?

Може, вірить і досі в чудо?

Я заварюю кавову міць і п’ю,

Та гадати на ній не буду.