Не вір мені...
- 16.01.19, 20:00
Не вір мені.
Мої слова – це подих,
Який щоранку ходить по воді,
Він губиться в століттях
І народах,
Стоїть стовпом
У Бога на суді.
Не вір мені.
Хіба такі бувають?
Звичайно ні,
Хіба що у книжках,
Таких не кличуть,
Бо таких не знають,
Даремно не тримають
У думках.
Мене кохати –
То себе труїти,
Зі мною світ
Розхитаним стає,
В небесній розчиняючись блакиті…
Не вір мені, а просто знай –
Я є.
11
Коментарі
Neon@
116.01.19, 20:06
Ой клас
Gastarbeiter
216.01.19, 20:09
Смысл стиха ужасает. Вы сами себя где-то потеряли.
Taly
316.01.19, 20:18
tamagochi
416.01.19, 20:22Відповідь на 2 від Gastarbeiter
С глубоким смыслом?
Gastarbeiter
516.01.19, 20:34Відповідь на 4 від tamagochi
Как по мне, то это крик о помощи. Причем, скорее всего крик заблудшей женщины.
tamagochi
616.01.19, 20:39Відповідь на 5 від Gastarbeiter
Мужики тоже иногда кричат , правда бабы чаще
Gastarbeiter
716.01.19, 20:47Відповідь на 6 від tamagochi
Согласен. Но мужики больше матюками кричат. А тут стихи!
tamagochi
816.01.19, 20:52Відповідь на 7 від Gastarbeiter
У некоторых получается кричать красиво
Тарас Музичук
916.01.19, 21:08
Я є!
Сyрi
1016.01.19, 21:09Відповідь на 7 від Gastarbeiter
tamagochi вже сказала - "кричать красиво"
Для московита то є справжнє диво?
Що, таке відношення то не твоє?
Тине повіриш, - але МИ Є!!!