про дзен

lol ...нова ІТ-дзен-вправа!
...Зустрівся в Мережі, на блогах троляко? пропагандура якась рашистська?
..Зберіть усю силу волі, усю свою життєву енєргію, закрийте чакри та ауру...
....ооуууммммммм)
...І НІЧОГО НЕ ВІДПОВІДАЙТЕ!
для бажаючих зробити портал хоч трохи світлішим:
...не намагайтесь вбити троля чимось-він сам помре) хіба що можна зробити слабішою його карму-мінус в карму) досягши певного мінусового значення, троль втрачає свої троляцькі властивості.

про біганину...

...що дуже шкідлива для морального та фізичного здоров'я!

Мешканців Донбасу, що втекли до Росії, насильно записують в «ополчення»
15 вересня 2014 року 15:00

Так звану «Армію південного сходу» будуть доукомплектовувати за рахунок біженців з Донбасу чоловічої статі, що втекли на територію Росії.

Про це Еспресо.TV телефоном повідомив один з біженців з Луганська, що опинився на території Ростовської області Росії.

За його словами, наразі представники збройних сил Росії зондують ситуацію в таборах біженців на предмет відправки всіх чоловіків назад на Донбас  в лавах народного ополчення «воювати за Новоросію».

Людям, що не виявляють бажання воювати, ввічливо нагадують, що вони не мають в Росії жодних прав, бо не є громадянами і в разі їхнього безслідного зникнення ніхто навіть не шукатиме трупи.

...переклад для тих, хто "нєпанімаєтштовигаварітє":

...Тем, кто не изъявляет желания воевать, вежливо напоминают, что они не имеют в раше никаких прав, ибо не являются гражданами, и в случае ихнего бесследного исчезновения никто даже их трупов искать не будет.


про "статус" та обіцянки

..про статус, цитата:

«Я обіцяю всім, хто стурбований щодо суті спеціального статусу для деяких  районів Луганської і Донецької областей - ви там не знайдете жодної  небезпеки для територіальної цілісності,  загроз для незалежності моєї  країни»,  - повідомив Порошенко.

...те, що названо "статусом", буде плацдармом, трампліном для стрибка на усю Україну. Звичайна тактика окупанта лалала...

про обіцянки: хтось там перед виборами обіцяв продати бізнес. Продав?

про страх

Про страх, про єеси брехливі, та ще много цікавих моментів...

автор: Олександр Косвінцев

Ввівши в Україну війська, Путін виклав останній козир. Такий висновок недавно зробив керівник інформаційного центру «Правого сектора» Борислав Береза. Активіст навіть виніс ці слова в заголовок статті для видання «Новий час».

«Крах проекту «Новоросія» нікого не дивує. Він і не мав бути реалізований до стану незалежної держави», – міркував Береза. За його словами, спочатку задумка кремлівських «інтриганів була на рівні створення серйозної дестабілізуючої ситуації в Україні та відстоювання своїх інтересів в торгах із Заходом за вплив у нашій державі». Україні в цій грі, на думку автора, належала роль не гравця і навіть не фігури, а шахової дошки.

Такі оцінки зараз висловлює багато аналітиків. На мій погляд, вони не цілком влучають у ціль. Навряд чи Кремль хотів створити «Новоросію» тільки заради торгів із Заходом. І це – теж, але не єдине. Швидше за все, Путін спочатку затівав варіативну і безпрограшну гру: вийде відразу створити нову підконтрольну «державу» – добре, не вийде – буде зона нестабільності й плацдарм для наступу на Україну в майбутньому.

Кінцева мета кремлівського бандита – не міфічний «договірняк» зі західними країнами. Вся логіка його дій підказує, що основною мрією російського агресора щодо України є її знищення як незалежної держави. Лідери провідних країн Євросоюзу могли б на це піти, адже іржа путінщини глибоко проникла в їхнє середовище. Та досягти такої домовленості зі США практично неможливо в силу хоча б не дуже міцних позицій президента Обами в американському Конгресі, а він не дозволить це зробити.

Утім, достовірно дізнатися плани колишнього кадебешника ми не зможемо ніколи. Практично всі основні рішення Путін ухвалює одноосібно, як абсолютний монарх, і досить непередбачувано. За оцінками низки фахівців, ця людина має серйозні психологічні і почасти психічні відхилення. А найбезрадісніше те, що у нього в запасі є й інші великі козирі, а не тільки банди найманців і регулярні війська.

Вважається, що головним козирем кремлівського свавільника є наявність у Росії ядерної зброї та балістичних ракет. Створював їх не Путін; у колишніх господарів «атомної валізки» ніколи не виникало бажання нею скористатися. Путін же знахабнів настільки, що став відкрито погрожувати зброєю масового знищення країні, яку росіяни ще недавно вважали братською. Країні, що розташована майже в центрі густонаселеного континенту.

Напередодні саміту НАТО, що відбувся 4-5 вересня в Уельсі (Велика Британія), біснуватий фюрер виступав на форумі прокремлівської молоді. Звідти він знову пихато нагадав світові про те, що «Росія – одна з найпотужніших ядерних держав». Світова преса відразу почала гадати: мовляв, насправді Путін ніколи б не застосував ядерну зброю, чи не так? На жаль, точної відповіді на це питання не може дати ніхто.

Багато що залежить від оточення «царя», вважає відомий російський вчений і публіцист Андрій Піонтковський. За його інформацією, в оточенні Путіна є і «партія миру», і «партія війни». «Голуби» пропонують йому зараз, в момент оголошеного в Мінську перемир'я, заявити про перемогу в Україні і вийти з конфлікту, і це могло б зняти гостроту протистояння. Але на цьому шляху Путін буде виглядати переможеним. Імідж непогрішного і рішучого правителя – одна з основ його влади.

«Яструби» радять своєму господареві піти іншим шляхом: провести показову «конвенціональну війну з НАТО». На думку експертів, у цьому разі в автократа буде тільки один варіант: ядерний удар.

Уельський саміт НАТО показав, що лідери західних країн всерйоз сприймають цю гіпотетичну загрозу. Або принаймні використовують її для якихось своїх політичних маневрів.

На саміті українському президентові було надано найповажніший прийом. З ним зустрічалися глави найсильніших держав-членів Альянсу. Порошенко отримав обіцянку, що буде створено кілька фондів для модернізації української армії. Крім того, НАТО ще раз підтвердило, що повністю солідарне з Україною в конфлікті, який розгорнувся. Прозвучали також чергові вимоги до Росії про виведення її військ з української території, припинення постачання терористів зброєю і грошима.

Провальним, як писали деякі видання, саміт назвати ніяк не можна, але і проривним – теж. Основні члени Альянсу фактично ухилилися від обіцянок постачати в Україну сучасну летальну зброю, здатну зрівняти сили протиборчих сторін. Не почула країна, яка зазнала нападу, й зобов'язань про її прийом в оборонний блок колись у майбутньому. Питання ніби зависло в повітрі.

«НАТО занадто побоюється погроз Росії, щоб допустити до своїх лав Україну», – пояснив впливовий американський тижневик Time. Багато публікацій світової преси з цього приводу були значно уїдливішими.

Справді, допомога Україні фінансами (а вона могла бути і більшою в умовах війни) та військово-технічною продукцією нелетального призначення з боку розвинених країн – це дуже благородний жест. Щодо всього іншого, то тут лідери країн-членів НАТО, очевидно, виходять з хибних уявлень. Прагнучи вберегти світ від ядерної пожежі, Альянс чомусь відмовляє Україні в прямій військовій допомозі нестратегічного характеру. Це розпалює військовий свербіж Путіна, який бачить перед собою економічно ослаблену країну, що спливає кров'ю.

Характерно, що США, Великобританія, Німеччина та інші західні держави, висловлюючи занепокоєність діями Росії, жодного разу не поставили перед ООН питання про введення в зону збройного протистояння «блакитних шоломів». А чому? Світ знає чимало прикладів застосування миротворчих сил ООН у значно менш кривавих конфліктах, і це є одним з головних завдань Об'єднаних Націй. Відмовляючи Україні у міжнародній миротворчій допомозі, Захід фактично підштовхує Путіна до форсування військових дій на її території.

Попри досягнуту в Мінську угоду про перемир'я підконтрольні Кремлю бойовики вели обстріл житлових кварталів і позицій української армії. Самопроголошений «народний губернатор» так званої Донецької народної республіки Губарєв презирливо заявив, що він і його бойовики «плювати хотіли» на оголошений режим перемир'я. Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

Не менш «наплювально» поводиться і кремлівський покровитель терористів. За його наказом через міждержавний кордон в Україну продовжує проникати російська бронетехніка. На кордоні накопичуються елітні путінські війська...

Екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі, котрий непогано вивчив повадки правителя Росії, застерігає українців від потрапляння у політичну пастку. «Треба розуміти, що перемир'я саме по собі не означає мир. Головне – не попастися в цю пастку про довгостроковий мир. Путін бреше кожен раз, коли справа стосується тактичних питань, і практично не приховує, що бреше», – говорить Саакашвілі. За його оцінками, Путін прагнутиме пробити сухопутний коридор до Криму, для чого буде потрібно взяти Маріуполь і низку інших населених пунктів...

Переговори в Мінську відбулися. Папери про перемир'я підписані. А війна фактично триває. Надходять відомості про нові жертви серед українських солдатів і цивільного населення. Така ціна нерішучості чи завуальованої пропутінської позиції низки країн Заходу.

Власне кажучи, нерішучість Заходу і його панічний страх перед війною в Європі – ось головний козир кремлівського пахана в цьому затяжному конфлікті. Такий козир у цій грі навіть грізніший за ядерну зброю.

Утім, задіявши стратегічний потенціал, Путін поставить під загрозу власні території. А це навряд чи сподобається росіянам. І російський лідер це не може не розуміти. Ось чому, демонстративно розмахуючи ядерним кийком, путіністи роблять ставку на десантні й танкові війська, артилерію і загони найманих убивць.

Що може протиставити цьому Україна? Перш за все потрібно вибивати козирі у противника.
Заявивши про відмову від позаблокового статусу (відповідний законопроект вже внесено до Верховної Ради), уряд України зробив сильний хід, але запізнілий і тому вже недостатній. Лідерам держави слід дати чітко зрозуміти світовій спільноті, що Україна починає у форсованому темпі відновлювати свій ядерний статус через невиконання Будапештського меморандуму. Весь необхідний науково-технічний потенціал у країни є.

В умовах фактичної капітуляції Заходу перед обличчям свавільної путінщини Україні потрібно рішуче і безповоротно вибити головний козир господаря Кремля: перестати боятися війни. Боятися її безглуздо: вона вже йде.

Путін – затятий негідник. Замисливши захопити, як мінімум, частину України, він може відступитися від своїх планів, та й то тимчасово, лише за однієї умови: якщо отримає рішучу і тверду відсіч. Не тільки словесну, зрозуміло.

Росія підло вбиває найкращих українських хлопців і чоловіків. Україна має повне моральне право завалити Росію «вантажами 200», щоб тамтешні батьки й матері збунтувалися. Як пишуть російські ЗМІ, вони вже починають хвилюватися. Колись чаша людського терпіння лусне...

Україну від початку вторгнення путінських «зелених чоловічків» переслідував страх війни. Це вилилося в здачу Криму практично без жодного пострілу. Кажуть, хотіли уникнути кровопролиття. Допомогло? Як бачимо, не дуже.

Україну переслідував страх війни й після вторгнення російських диверсантів на Донбас та Луганщину. Це виразилося, наприклад, в односторонньому припиненні вогню, яке в червні оголошував президент Порошенко. Допомогло? На жаль. Під час «перемир'я» бойовики отримали можливість відпочити, запаслися боєприпасами і вбили близько двадцяти українських бійців.

Україну й досі переслідує страх війни. Це виражається в тому, що повномасштабну війну називають антитерористичною операцією. Вона йде десь далеко, на околиці країни. Решта регіонів, звісно, зазнають моральний дискомфорт, але загалом живуть своїм звичним життям.

Суспільство практично не напружується. Українське телебачення рясніє передачами окупантів. В країні діють прокремлівські ЗМІ. У владних структурах – чимало хабарників. Є й новенькі: замасковані саботажники. Підготовка до оборони на більшій частині території країни пущена на самоплив. Рідкісні міста будують захисні споруди. Населення масово не готують до партизанської війни... Україна пручається, але ніби упівсили, не по-справжньому. Бери її й роби, що хочеш.

«Якби я захотів, взяв би Київ за два тижні», – нахабно заявив кремлівський бандит в недавній розмові з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу. Це – реакція агресора на нерішучість державного керівництва України, його половинчастість в реалізації військової стратегії. Якщо, звичайно, така взагалі є.

Україні потрібно вибити головний козир Путіна: перестати боятися війни. Як не гірко це усвідомлювати, але тривала війна, швидше за все, неминуча, якщо заздалегідь не погодитися з втратою частини території.

 Українцям давно слід зрозуміти, що вони мають справу з досвідченим злочинцем, руки якого – по лікоть у крові. Він не зупиниться ні перед чим: ні перед сльозами жінок, ні перед смертями дітей, ні перед вбивством тисяч українських і російських хлопців. Зупинити збожеволілого сусіда можна, тільки чітко давши йому зрозуміти, що ви бажаєте миру, але готові до сутички.

звідси

про шрифт

Дизайнери розробили шрифт на основі почерку Шевченка
Українці зможуть використовувати шрифт для постів і принтів
У київському Національному музеї Тараса Шевченка презентували комп'ютерний шрифт Kobzar KS, який повністю відтворює почерк поета.
Дизайнери розробили шрифт на основі почерку Шевченка Фото: kameniar.franko.lviv.ua
Основою для нього стало факсимільне видання рукописної збірки "Три літа",  повідомляє Радіо Свобода.

Над шрифтом працювали дизайнери Дмитро Растворцев, Лук’ян Турецький та Генадій Заречнюк.

Шрифт адаптований до латиниці і підтримує близько 100 мов, має власні цифри і пунктуаційні знаки. 

За словами директора Музею Шевченка Дмитра Стуса, сучасній українській культурі не вистачає технологічності.

"Kobzar KS - це один з тих рідкісних проектів, які враховують, що світ змінився", - зазначив він. 

Скоро шрифт можна буде безкоштовно завантажити на офіційному сайті проекту, обіцяють організатори.      звідси

...цікаво, як буде виглядати?)

про сафарi

мої чергові вітання ваті, та окупантам) ваша мерзенна робота за тридцять срібняків буде ще цікавішою, та з неочікуваними сюпризами!

перепост мовою оригіналу, аби для "янєпанімаюштовигаварітє" усе було зрозуміло)

Пятеро ветеранов-спецназовцев устроили сафари в зоне антитеррористической операции.

Бойцы с боевым опытом отправились на вылазку в зону АТО. По их словам, они хотели проверить информацию о состоянии дел, посмотреть возможность работы там малыми мобильными группами и мотоциклетными группами, добыть стрелковое оружие. О том, как прошла вылазка, рассказывается в группе Ukrainian Forces в социальной сети «ВКонтакте».

Ездили 5 человек, все с неплохой военной подготовкой. В свое время служили в: 75 орСпН; 808 орСпН; 25 орбСпН; 781 орб; 806 орСпН. У всех опыт боевых действий (Африка, Ю-В Азия, Афган). Младшему 57 лет, старшему 64.

Транспорт – внедорожник и мотоцикл. Вооружение – 2 СКС ОП с оптикой, 1 Сайга с оптикой, 1 Вепрь с оптикой, 2 газово-дробовых Вальтер 9 мм (все это с разрешениями),4 боевых ножа, 1 электрошокер, 1 арбалет Horton с дугой 96 кг.

Выехали из Харькова вечером 28 августа. Целей поездки было несколько. Хотели проверить информацию о состоянии дел в зоне АТО, посмотреть возможность работы там малыми мобильными группами и мотоциклетными группами, добыть стрелковое оружие для новых членов группы и еще что-нибудь противотанковое. Последняя задача, увы, так и не решена.

Из Харькова выехали, естественно, минуя разрекламированные Балутой блок-посты. Кто вам рассказал, что Харьков надежно защищен со стороны Изюма? Не верьте! При необходимости оттуда в Харьков может спокойно пройти танковая дивизия, и никто не заметит.

Славянск – пришлось объезжать блок-посты ВСУ. Хорошо что один из нас прекрасно знает эти места. Кроме того, на «атласе автодорог СССР» доперестроечного издания показаны проселки, о которых не знает ни один навигатор.

Артемовск – так и не поняли, чьи два блок-поста объехали. Наш моторазведчик практически въехал на первый пост, резко развернулся и рванул к нам. Доложил, что на посту люди, одетые кто во что гаразд и в старых тяжелых ментовских брониках. Решили на них не нападать, чтообы не обнаружить себя раньше времени.

Поворот на Семигорье. Баррикада из всего, что было под рукой. Не освещена, благодаря чему мы проскочили ее на большой скорости. Вдогонку – несколько автоматных очередей.

Дальше скучно. Огибая обнаруженные блок-посты наших, ваших и не пойми чьих добрались до Красного Луча. Почему не свернули на Никишино — Рассыпное? Была инфа из надежных источников, что там проехать невозможно.

За Лучем все и началось. На Штергрэс над дорогой – укрепление. Там было 5 человек. Эту точку мы сразу взяли на заметку – укрепление расположено на господствующей высотке, выезд на Снежное простреливается на 99%. Воспользовались оставшимся процентом, проскочили.

Перед Коренным – блокпост у речки Глухой. Объехать невозможно. Приняли решение выдвинуться пешком в составе 3 человек. Максимально приблизились. Ребята на блок-посту говорят с русским и каким-то кавказским акцентом. Бесшумно сняли троих, еще трое пытались сбежать – пришлось достать из карабинов. Одного только ранили. По-быстрому разговорили. Тарун Гумбатов, «доброволец» из Дагестана. Подписывал контракт в военкомате. Платят 600 баксов в месяц плюс бонусы за участие в боях и «за уши». Тащить с собой не стали.

Снежное. Оценить численность ночью, без ПНВ, невозможно. Скажу только, что этих гадов там до хрена и еще немножко. Многие говорят на гортанном языке, думаю, кавказцы. Техники изрядно. 18 шахта, улица Граве, возле старого террикона замаскированы «Грады» – штук 8. За частными домами – самоходки, тип определить в темноте не смогли. Там же нарвались на какой-то патруль, пришлось тихо снимать. Небритые, сильно пахнущие самогонкой и луком. Решили не ждать пока их пропажу обнаружат, рванули назад тем же путем.

Штергрэс. Замеченное ранее укрепление на высотке, неподалеку – еще одна. Поднялись, удобно расположились, выбрали позицию. Уже слегка посветлело. Залпом сняли всех.

По дороге назад спешили, днем, по-светлому, подставляться не хотелось. Не доезжая Изюма свернули с дороги, пересидели идущую навстречу колонну наших вояк.

Дома. Добыча: АК101-1 (кто понимает, посочувствует) 2 шт.; АК74М 3 шт.; АК103 – 4 шт, из ни 2 с подствольником ГП-30. Все 103 были на посту у Коренного. Пусть теперь нам расскажут, что Путин не поставляет туда оружие! Еще взяли патроны разных калибров россыпью, дополнительных рожков 11 штук, гранаты для подствольника ВОГ-25П (жабки) 6 шт. Не добыли ничего бронебойного. Еще очень хотелось ПНВ, но их нигде не нашли.

Дальнейшие планы. Через пару дней подтянутся армейские друзья из других городов. Большинство – со своими стволами (почему-то все, имеющие снайперскую подготовку, увлекаются охотой) и своим транспортом. Приглашаем желающих принять участие. Условия: не моложе 30 лет, военная подготовка (снайперы, разведка, диверсионная), участие в боевых действиях, готовность умереть и не сдаться (когда увидите, что они делают с пленными – поймете это требование). Желательно свое нарезное оружие или желание и умение добыть его в бою. Свой автотранспорт приветствуется, мотоциклы – очень нужны (не дерьмовые скутеры).

звідси

про відмову

Перекладач з Нідерландів в жорсткій формі відмовився отримувати нагороду з рук Путіна

Ганс Боланд був запрошений на церемонію в Кремль. Голландський перекладач Ханс Боланд, який перекладав твори Пушкіна, Ахматової і Достоєвського, відмовився отримувати престижну нагороду з рук президента РФ Володимира Путіна .

Боланду присудили нагороду імені Пушкіна 26 серпня і запросили на урочисте вручення в Кремль. Однак той відкинув запрошення, оскільки не хоче, щоб його ім'я яким-небудь чином пов'язували з президентом Росії, пише "Нова газета" .

Лист з відмовою, переданий аташе з культури в посольстві РФ Федору Вороніну, перекладач опублікував в Інтернеті.

"Я б з величезною вдячністю прийняв надану мені честь, якби не Ваш президент, поведінку і образ думок якого я зневажаю. Він представляє велику небезпеку для свободи та миру нашої планети. Дай Бог, щоб його "ідеали" найближчим часом були повністю знищені. Будь-який зв'язок між ним і мною, його іменем і ім'ям Пушкіна для мене огидний і нестерпний", - написав Боланд.      звідси   нехай куйок повчиться...

 http://news.meta.ua/cluster:38371525-Perekladach-z-Niderlandiv-v-zhorstkii-formi-vidmovivsia-otrimuvati-nagorodu-z-ruk-Putina/

про інсульт

...цікаво, що то за інсульт такий потужний, аж ноги відірвало рашодесантнику?

про кошти

...коротенько..
Вартість "Смерч-М" приблизно 12,5 млн. доларів.
По оцінці журнала Janes Defense Weekly, вартість одного залпу із дванадцяти стволів дорівнює 1,68 млн. доларів.
..завдання ваті: порахувати, скільки вистріляно дітсадочків, лікарень, пенсій "дєдамваєвавшим"?

про "велич та могутність"

..натрапив на декілька сторінок в Мережі випадково, але вже невипадково вирішив поділитись із українською громадою, аби ті, хто наляканий, або панікує, знали, як насправді світ сприймає "великих та могутніх" )

далі цитати smile  -насолоджуйтесь)

…Росія – наче чума ХХІ століття. Присутність росіян починають остерігатися деякі держави, аби Путін не надумав їх «визволяти». Західні ЗМІ порівнюють Путіна з Гітлером. Є випадки, що в кафе і ресторанах Європи відмовляються обслуговувати «російських окупантів». У місті Джорджтаун, що на малазійському острові Пенанг, на двері готелю вивісили оголошення: «Готель не приймає російських окупантів. Вибачте за незручність. Пенанг – вільний острів». Антиросійські написи з’являються і в американських магазинах та автозаправках. Від росіян починають шарахатися, як від прокажених.

ще:

...

Російських туристів відмовилися обслуговувати в кав’ярні в Іспанії, аргументувавши це тим, що вони представляють країну, яка вчинила військову інтервенцію в Україну.
Про це у своєму “Фейсбуці” розповіла Галина Соареш (Halyna Soares) – мешканка Португалії українського походження.

Nationality_Russian_occupation_no_just_visiting

“Учора була свідком цікавої сцени. Іспанія, місто Аямонте на кордоні з Португалією. Містечко невелике, в основному туристи.
Сидимо з чоловіком, п’ємо каву. Заходить компанія російських туристів, які звикли всюди почуватися привільно. З гучним сміхом розсідаються за столик і вальяжно, з ноткою зверхності, кличуть офіціанта. Підходить літній чоловік, каже по-англійському, що він господар цього закладу, його кафе загарбників не обслуговує і тому їм доведеться піти. Далі картина маслом – росіяни під оплески йдуть із кафе.
Так що, українці, ми не одні, Португалія і Іспанія з вами!” – пише Галина.