Дай силы встать...

Плачут воском священные свечи, Снова утро сменяет вечер. Время словно застыло в движеньи, Лишь в молитве найду утешение. Этот мир много тайн скрывает, Здесь случайностей не бывает. Соберу по частям всю картину, Умоляю, открой мне причину! Подскажи, где опять оступилась, Идя к свету, во тьме заблудилась… Всё - равно я к ответу приду, Подними, и я дальше пойду. Голос в сердце услышать пытаюсь, И в глубины души погружаюсь. От внезапного осознания Замирает на...

Читати далі...

Забери...

Забери, пригорни, поклич… Чи у день, чи у тиху ніч. Обійми, поцілуй, зігрій… Поведи у країну мрій. У долину таємних бажань, Де немає печалі й страждань. Де немає болі від втрат, Й перекриті дороги назад. У той край, де фальші й обману нема, Де слова не щезають безслідно й дарма. Ти послухай, як серце б’ється… Тільки віра у ньому жива зостається. Не кажи, що усе минає, Я й сама це чудово знаю. Тільки час з нами планів своїх не звіряє, Й бути сильною деколи...

Читати далі...

Дождь

  • 01.05.10, 11:12
[Приєднана картинка]

Сиреневая пора

[Приєднана картинка] Уже по земле ступает Сиреневая пора. Поэтов она вдохновляет, Влюблённых пьянит до утра. Своей красотой наполняет И радует целый мир. Нас в гости она приглашает На щедрый сиреневый пир. Под звуки весеннего вальса Она так легко кружится. И в каждом сердце остаться Сиреневым чудом стремится. Позволь же нам вместе с тобою Хмельных ароматов напиться. Пусть каждому этой порою Сиреневый сон приснится.

Ты в моём сердце

[Приєднана картинка] В моих глазах твоя любовь, В твоей душе моя отрада. Я преисполнилась тобой, Моя любовь – тебе награда. В твоей руке моя ладонь, В моих мечтах твоя надежда. Я разожгла в тебе огонь, Предавшись в плен объятий нежных. Ты охраняешь мои сны, Я в твоих мыслях обитаю. Тобою дни мои полны, А ты без ласк моих скучаешь. Лишь моё имя на твоих губах, Я лишь в твоих руках могу согреться. Твоя слезинка на моих щеках, А в моём пульсе бъётся твоё...

Читати далі...

Ревность-порок или добродетель?

[Приєднана картинка] Тема ревности так же вечна,как и тема любви,жизни и смерти…Ревность…- что это?Неизменный атрибут любви или разрушительный ураган чувств?...Наверное,нет ни одного человека,который не испытывал бы это чувство сам и не ощущал его на себе в той или иной степени. На мой взгляд,ревность-это как полезная бактерия,неизменно живущая в каждом организме и при нормальном здоровом образе жизни не причиняющая абсолютно никакого вреда,а иногда даже стимулирующая определённые его функции....

Читати далі...

[Приєднане голосування]

Поцілунки

[Приєднана картинка] Твої вуста вогнем солодким обпікають, Хвилями пристрасті вкривають поцілунки. І ніжним трепетом все тіло огортають, Малюючи по ньому візерунки. Цілуй! Шалено, палко, до нестями! Я наче віск, в твоїх руках топлЮся. Нема ніяких заборон між нами, Я у тобі до краплі розчинюся. Вже промінь сонця до моїх очей торкнувся, І знов біжать по тілу лагідним дощем Втоми не знаючі гарячі поцілунки, А їм назустріч тихий шепіт – хочу ще …

Політ

[Приєднана картинка] В небі ключ журавлиний,дивись! І душа моя прагне увись. Я б розправила білі крила Й вільним птахом над світом злетіла. Із висот недосяжних таємних Я погляну на рідну землю. На вишневі сади квітучі, На поля й на високі кручі. ЗамилУюсь безкраїм морем, Й повернуся в Карпатські гори. Вмить наповниться радістю серце. Ця краса Україною зветься. Перелітні птахи навіть знають, Неба кращого в світі немає. Вони в різних краях блукають, Та...

Читати далі...

Молчание

[Приєднана картинка] Я прошу тебя, не молчи… Разорви тишину, закричи. И раскрытые двери души Ты молчаньем закрыть не спеши. Не умею я мысли читать… А давай, будем вместе молчать? И в рулетку с судьбой поиграем? Только оба мы в ней проиграем. Слово может безжально убить. Может душу оно исцелить. Только нету страшней наказанья, Чем теряться в догадках молчанья…

Вишневий цвіт

[Приєднана картинка] Розквітають вишневі сади, І весна вже прямує до літа. На світанку мене розбуди, Бо я хочу схід сонця зустріти. Ти до себе мене пригорни, Й не кажи зараз,прошу,нічого. Тільки ніжно у очі мої зазирни, Віднайди в них зорю ранкову. Ще багато доріг ми пройдЕмо, Буде безліч світанків рожевих. Та у свОїх серцях збережемо Ми назАвжди цей цвіт вишневий.