[Приєднана картинка] Среди созвездий и непОзнаных миров, Забыв на время суету мирскую, Освободившись от земных проблем-оков, Душа в парении свободном торжествует. Ввысь два крыла её стремительно несут, Волненьем трепетным до боли наполняя. С каждым полётом они крепнут и растут, Родную душу в скорбях мира укрепляя. Бывает лёгкою, как пёрышко, душа. Рубеж пространства без труда одолевая, Под предводительством небесного Отца Секреты мирозданья постигает. Чем...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] От тебя до меня – вечность. За пределом любви бесконечность. Между мной и тобой пропасть – Наших мыслей и слов жестокость. Улететь бы с попутным ветром К синим звёздам, да крыльев нету. С журавлиным ключом в небо… И вернуться с холодным снегом. На ресницы твои тихо падать, Окунаясь в безмолвие взгляда. По горячим щекам катиться И в ладони знакомой укрыться. Отразиться в глазах на мгновение. Лёгкой нежности прикосновение Подарить твоей...

Читати далі...

Залишся спогадом весни В моїх очах і в пам’яті просторах. І ненароком загляни у мої сни, Розлийся в них безмежним синім морем. Так, як колись, до вій торкнись осіннім вітром, Розбий розлуку хоч на мить любові світлом. В словах байдужість… Та в душі її немає. Душа за посмішкою сльози знов ховає. Ти в свої сни мене не клич… Прошу, не треба. Нехай тебе зігріє ніч Любов’ю неба. Загубиться серед зірок наше кохання. До твоїх вуст лиш один крок… Та вже світання. &nbsp...

Читати далі...

Вона віддала йому серце, А він бажав, щоб дала й душу. Вона подарувала йому сонце, Та він залишився у темряві дрімучій. Вона в його очах себе шукала, Але знайшла лиш біль розчарування, Вона для нього мрію будувала, А залишИлось лиш зруйноване кохання. Вона до нього пташкою летіла, Звучала в ньому піснею дзвінкою. Та не зумів він приручити вільні крила… Вони – два полюси розбитої любові.

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] У весЕлковім краї, там, де небо безкрає, Де червона калина, є прекрасна країна. Там, де трави шовкОві і ліси смерекОві, Де пшеничне колосся золотом розлилОся. Мова там солов’їна, чиста, наче перлина, Лагідна й милозвучна, мелодійна й співуча. Богом благословенна, ворогам нескорЕна, У серцях своїм дітям вона сонечком світить. Їх любов”ю єднає й вірою зігріває, А красу її цвіту знають в цілому світі. Край дитинства і...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Убежать… От тебя… От себя… От печали. Улететь вольной птицей за синие дали. За пределами памяти ночью укрыться, С беззаботной листвой над землёю кружиться. Все слова растворить бы в осеннем тумане, Внушить сердцу, что всё это было не с нами. Только в нём каждый взгляд, каждый день наш хранится… Дождь холодной реальностью в окна стучится. В лабиринтах судьбы два пути разбежались. Шли по краю мечты, только в пропасть сорвались… Вот бы ветром шальным...

Читати далі...