Нещодавно Віктор Янукович ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 червня 2012 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України» та «Про нову редакцію Стратегії національної безпеки України». Ключовим недоліком доктрини є те, що вона не дає належного механізму реагування на виклики, а лише констатує загрози.

Як і попередня, не називає конкретні країни, які є потенційними супротивниками, даючи лише критерії їх ідентифікації: потенційний супротивник – це той, дії чи наміри якого матимуть ознаки загрози застосування військової сили проти України. Цікаво, що перераховані у п.10 документа ознаки «воєнно-політичних ризиків або викликів» свідчать, що чи не основні загрози нині виходять від нашого північного сусіда (див. нижче «Портрет ворога»). Оскільки саме в РФ Держдума свого часу ухвалювала офіційні акти, які містили територіальні претензії до нашої держави, а президент Мєдвєдєв підписав закони, якими встановлено спрощену процедуру використання російських військових за межами країни, і саме РФ щороку веде з Україною масштабні інформаційні та економічні (енергетичні, молочні) війни тощо.

Читайте також: Уявні та реальні загрози

БЕЗВІДПОВІДАЛЬНА «ПОЗАБЛОКОВІСТЬ»

Нова Воєнна доктрина і Стратегія національної безпеки ґрунтуються на ідеї позаблокового статусу України, тобто відмови від інтеграції до НАТО. Причому дехто намагається подати це навіть як перевагу в нинішніх умовах. Мовляв, позаблоковий статус – це зачинені двері в проросійську Організацію договору про колективну безпеку. Адже в лютому цього року генеральний секретар ОДКБ Ніколай Бордюжа вже зробив заяву про її готовність до «активізації співпраці» з Україною.

Але проблема в тому, що позаблоковість – дуже дороге задоволення, яке потребує додаткових видатків, а її декларування з одночасним хронічним недофінансуванням елементарних потреб Збройних сил України – це як мінімум безвідповідальність, а як максимум цілеспрямована диверсія. Як показує досвід останніх років, влада фактично знищує ЗСУ, відбувається безпрецедентний процес «самопослаблення» власної безпеки. На 2012 рік видатки на оборону за загальним фондом становлять лише 14,171 млрд грн, з них понад 12 млрд грн – видатки споживання і лише 2,141 млрд грн – видатки розвитку.

Це означає, що майже 85% за загальним фондом армії – витрати на зарплати персоналу, житлово-комунальні послуги, лікування, харчування, будівництво житла військовослужбовцям. Всього на оборону за загальним і спеціальним фондами на 2012 рік в Україні виділяється близько $2 млрд, з них на технічну модернізацію армії – тільки $1 82 млн. Тоді як один танк «Оплот» – це 25 млн грн. Для порівняння: в Росії на оборону в бюджеті на 2012-й закладено близько $72 млрд, а до 2020-го Москва планує спрямувати лише на розвиток нових систем озброєння $795 млрд.

Читайте також: Яка влада, така й армія

РОЗВАЛИТИ ЗСЕРЕДИНИ

Утім, проблема не лише у фінансовій складовій національної безпеки. Наявні дуже тривожні сигнали вибору антинаціональної стратегії політики держави у військовій галузі. Насамперед це питання кадрової політики. Зокрема, йдеться про міністра оборони Дмитра Саламатіна, людину, яка до 2005 року була громадянином Російської Федерації і 2010-го відзначилася в боях за російські інтереси в українському парламенті, переламавши ніс опозиційному депутатові Карпуку під час ратифікації Харківських угод щодо Чорноморського флоту. За інформацією джерел Тижня, у приватних розмовах Саламатін не раз висловлював українофобські та відверто проросійські погляди.

Кілька місяців тому у ЗМІ було оприлюднено окремі положення проекту Концепції реформування Збройних сил України, підписаного міністром оборони одразу ж після того, як він обійняв посаду, яким передбачено в умовах позаблоковості України активно роззброювати і скорочувати власні Збройні сили. Якщо сьогодні й так щороку зменшуємо чисельність ЗСУ на 8 тис. осіб, то Саламатін запропонував на 20 тис. з тим, щоб у 2017-му залишилося 75 тис. особового складу, 100 літальних апаратів і 270 танків. Для порівняння: у сусідній Румунії, яка теж заявляла про територіальні претензії до України і яка за населенням удвічі менша від нашої країни, ЗС налічують 90 тис. осіб. Навіть попри те, що вона не позаблокова держава, а член НАТО.

Дії Саламатіна останнім часом нагадують відверте знущання з української обороноздатності та армії. Зокрема, нещодавно в ЗМІ з’явилася інформація про проект реформування господарської діяльності військових частин, розроблений Міноборони і підписаний міністром оборони, який передбачає до видів діяльності військових частин зарахувати 78 видів господарської діяльності, серед якої розведення птиці, свиней, овець, кіз. Коментарі зайві…

Читайте також: Продане військо

ПОРТРЕТ ВОРОГА

Ризиками, що підвищують рівень загрози застосування військової сили проти України, у Воєнній доктрині названо:

1) висування територіальних претензій;

2) заклики або спроби щодо перегляду наявних державних кордонів;

3) нарощення угруповань військ та озброєнь поблизу кордонів України, створення нових, розширення і модернізація наявних військових баз та об’єктів;

4) створення або закупівля нових, а також модернізація наявних систем озброєння і військової техніки, передусім наступального характеру, що призводить до порушення балансу сил;

5) активізація розвідувальної діяльності спеціальних служб іноземних держав та організацій проти України;

6) проведення інформаційно-психологічних заходів щодо дестабілізації соціально-політичної обстановки, міжетнічних та міжконфесійних відносин в Україні або її окремих регіонах і місцях компактного проживання національних меншин;

7) застосування політичних та економічних санкцій проти України;

8) застосування військової сили в регіоні або за участю держав регіону;

9) підтримка сепаратизму;

10) виправдання застосування військової сили як засобу вирішення міждержавних спорів;

11) послаблення законодавчих обмежень щодо застосування військової сили за межами власної території;

12) порушення державами міжнародних угод, договорів про нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, здійснення контролю над озброєннями, обмеження і скорочення озброєнь або вихід із них (припинення участі в них);

13) стимулювання ескалації воєнних конфліктів у регіоні.

tyzhden

Підкуп виборців став одним з головних методів, яким кандидати-мажоритарники від влади сподіваються здобути перемоги у мажоритарних округах. Хоча окремі випадки підкупу з боку кандидатів від опозиції було зафіксовано, влада використовує їх у десятки разів частіше.

Підкуповують виборців і офіційні кандидати від Партії регіонів, і їхні сателіти з Народної партії Володимира Литвина, і «латентні» регіонали, які зараз позиціонують себе як «незалежних», але у разі обрання нардепами майже стовідсотково поповнять лави регіоналів. Їх ми визначали за наявною у ЗМІ інформацією про негласне чи відкрите сприяння з боку влади, наявність з нею тісних зв’язків чи спільних бізнес-інтересів, персональну політичну історію кандидатів чи їхню потребу захищати власний бізнес.

Хоча соціологи й заявляють про неефективність такого методу «агітаційної роботи», бажаючих потрапити в наступний парламент це не зупиняє. Свідчити це може лише про те, що потенційні народні обранці не розуміють і не хочуть розуміти справжніх інтересів тих, кого вони будуть представляти у Верховній Раді, ба більше – своїх виборців вони відверто зневажають.

На цих виборах, окрім роздачі традиційних продуктових наборів (де головне місце займає «цариця підкупу» - гречка), окремі кандидати виявляють неабияку винахідливість: возять виборців на футбольні матчі, пропонують їм безкоштовно сходити до перукарні чи на огляд молочних залоз, дарують картки поповнення мобільних телефонів і окуляри, не гребують і банальними «конвертами» з грошима чи подарунками школярам та навіть дошкільнятам.

До початку офіційної виборчої кампанії за всі ці дії їх неможливо було притягнути до відповідальності – за законом, поки вони не отримають в ЦВК посвідчення кандидатів в нардепи, підкуп  класифікується як звичайна благодійність. Коли кампанія вже розпочалася, переважна більшість кандидатів стала купляти голоси через нашвидкуруч зареєстровані благодійні фонди, що є цілком легально.

Наразі є лише один випадок фіксації факту підкупу судом: Одеський Апеляційний адміністративний суд встановив, що кандидат у депутати по мажоритарному округу №140, відома «тушка», Давид Жванія підкуповував виборців через роздачу безкоштовних комплектів шкільної форми учням середньої школи. Це рішення направлено на розгляд Центрвиборчкому, і поки що неможливо сказати, чи матиме воно для Жванії якісь наслідки. Принаймі, поки що Жванія спокійно продовжує підкуповувати виборців, цього разу роздаючи велосипеди місцевим поштарям.

Точно без наслідків для провладних кандидатів обійдеться метод підкупу «чужими руками». Маючи абсолютний контроль над коштами держбюджету, кандидати за державний кошт відкривають дитячі майданчики, закуповують медичну техніку для лікарень, ремонтують дороги і встановлюють освітлення тощо. Виконання буденного обов’язку держави по покращенню інфраструктури та соціальної сфери представники влади видають за особисті здобутки.

Особливо грішать цим спікер Володимир Литвин, який постійно «вибиває» багатомільйонне фінансування свого округу, дарує місцевим жителям велосипеди, тонометри, інше обладнання та устаткування, чи то за державний кошт, чи то за власний.

Інший приклад – син прем’єра Миколи Азарова Олексій, який балотується у 47 окрузі в Донецькій області. На кожній зустрічі з виборцями Азаров-молодший роздає «подарунки»: допомагає підприємцям взяти участь у міжнародній виставці, дарує бібліотеці книжки, купує путівки на відпочинок дітям, закуповує медичне обладнання, піариться навіть на ліквідації наслідків буревію. Особистих коштів на всі ці заходи у сина прем’єра ніяк не вистачило б, однак батько цілком може допомогти з перенаправленням бюджетного фінансування на цей конкретний округ.

Тиждень.ua наводить усі наразі помічені приклади підкупу виборців у різних формах і нагадує: кожну вкладену в «гречку» копійку кандидат в депутати після потрапляння в парламент відіб’є сторицею.

Кандидати від ПР

Вінниччина, депутат обласної ради Микола Кучер вручив працівникам місцевих лікарень подарункові набори, до складу яких входили махрові рушники, блокнот із зображенням кандидата та ручки із  прізвищем та ініціалами кандидата.

Вінниччина, кандидат в нардепи Оксана Єлманова роздавала виборцям газовану воду, печиво та шоколадні батончики.

Волинь, депутат облради Степан Івахів через свій благодійний фонд вручає подарунки для шкіл, садочків, клубів, сільських амбулаторій, сільських рад, зокрема, ноутбуки, музичні центри, мультимедійні дошки, телевізори, іграшки, спортінвентар, тенісні столи,стільці, таблиці перевірки зору, кварцові лампи, інгалятори, надає фінансову підтримку у проведенні мережі інтернет.

Дніпропетровщина, депутат міськради Євген Морозенко під час шкільних лінійок роздавав школярам конверти з 50 гривнями.

Дніпропетровщина, нардеп Микола Солошенко подарував медикам п’ять машин швидкої допомоги.

Дніпропетровщина, нардеп Сергій Глазунов роздавав ветеранам проднабори, в які входила пляшка горілки, та підписку на місцеву газету, в якій він піариться.

Донеччина, від імені кандидата Олексія Білого дітям роздавалися солодощі та канцтовари.

Донеччина, нардеп Денис Омельянович вручив  представникам місцевих органів влади ключі від легкових автомобілів «Сенс», які використовуватимуться місцевими амбулаторіями під час обслуговування пацієнтів.

Донеччина, нардеп Микола Янковський роздавав пенсіонерам по 100 гривень.

Донеччина, нардеп Сергій Клюєв  вручив сертифікати по 100 000 гривень двом місцевим медичним закладам.

Донеччина, нардеп Тетяна Бахтєєва роздавала студентам запрошення до нічного клубу та дельфінарію, комп’ютерні флешки, фонендоскопи і тонометри.

 Житомирщина, нардеп Віталій Журавський будує нові дитячі майданчики.

 Він також подарував конверти з грошима працівникам місцевої лікарні.

Закарпаття, депутат облради Степан Деркач роздавав випускникам ЗОШ вітальні листівки, в які було вкладено картки поповнення мобільного рахунку на 40 гривень.

Закарпаття, перший заступник голови ОДА Іван Бушко роздавав дітям солодощі до Дня дитини.

Запоріжжя, за підтримки нардепа Артема Пшонки більше сотні дітей відвідали місцевий аквапарк та дельфінарій.

Запоріжжя, кандидат у нардепи Володимир Бандуров роздавав виборцям окуляри.

Івано-Франківщина, фонд депутата облради Богдана Гдичинського «Заради добра» здійснює роботу з освітлення центральних вулиць; дарує велосипеди працівникам територіального центру соціального обслуговування та листоношам, регулярно організовує караоке, облаштував неофіційну фан-зону до Євро-2012. До того ж, організував поїздку 150 представників місцевого самоврядування до Австрії для вивчення закордонного досвіду.

Київ, нардеп Ігор Лисов роздає жінкам запрошення на безкоштовний медогляд грудей.

Київ, Нардеп Максим Луцький роздавав ліки зі своїм портретом на упаковці, продпайки та шампанське.

Київщина, нардеп від ПР Петро Мельник змушує місцевих торговців продавати товари під його іменем, також він відкрив лісове озеро, в якому, за даними експертів, небезпечно купатися.

Кіровоградщина, благодійним фондом депутата облради від ПР Віталія Грушевськогомісцевому діагностичному центру виділено 80 000 гривень на придбання нового обладнання.

Кіровоградщина, нардеп Олександр Єдін роздавав виборцям церковні календарі, де він був зображений поруч з Богородицею.

Крим, нардеп Юлія Льовочкіна роздавала велосипеди місцевим поштарям.

Луганщина, депутат міськради Володимир Медяник роздавав виборцям продуктові пакети на честь дня Святого князя Володимира.

Луганщина, кандидати від ПР Сергій Горохов та Володимир Гончаров дарували ветеранам сертифікати, завдяки яким можна було скористатися послугами перукаря. 

Луганщина, нардеп Олексій Кунченко роздає виборцям окуляри в обмін на отримання їхніх персональних даних.

Одещина, нардеп Сергій Ківалов роздавав соціально вразливим категоріям

громадян окуляри.

Одещина, від імені кандидата Леоніда Клімова роздавалися грошові винагороди.

Полтавщина, за ініціативою нардепа Олега Надоші проводились безкоштовні консультації для учнів із малозабезпечених родин щодо підготовки до ЗНО.

Рівненщина, благодійний Фонд голови РДА Данила Корилкевича вручив разові стипендії у розмірі 1 000 гривень обдарованим учням та заслуженим вчителям.

Севастополь, нардеп-регіонал Павло Лебедєв відкрив соціальний магазин «Продторг», в якому можна купити дешеві товари за спеціальною карткою від його благодійного фонду.

Харків, нардеп Дмитро Шенцев роздавав квитки в цирк та шампанське.

Харків, нардеп Ірина Горіна роздавала подарункові сертифікати на 500 грн. однієї з парфумерних мереж, «за сприяння» Горіної та  нардепа-«тушки» Валерія Писаренка проводяться ремонтні роботи на міських вулицях.

Харків, нардеп-«тушка» Володимир Пилипенко роздавав виборцям продуктові набори від імені громадської організації «Моя Полтавщина».

Харків, нардеп-«тушка» Олександр Фельдман роздавав виборцям по 1000 грн і обіцяв дати стільки ж у жовтні.

 Харківщина, голова РДА Євген Мураєв подарував місцевим лікарням два комплекти комп’ютерного обладнання, мікрохвильові печі, роздав всім місцевим сільським лікарям подарунки.

Херсонщина, нардеп Олексій Журавко подарував 5 автомобілів для потреб міліції, зокрема одну патрульно-постову машину, та відеокамеру для прес-центру.

Сателіти з Народної партії

Вінниччина, депутати обласної ради від Народної партії Петро Юрчишини організував «дегустацію» молочної продукції.

Волинь, Катерина Ващук, яка йде на вибори за списками ПР, за схемою мережевого маркетину роздає по 200-300 гривень за пошук прихильників.

Житомирщина, нардеп-литвинівець Микола Рудченко вручав лікарям  грамоти та подарункові конверти з грошима.

Житомирщина, спікер ВР Володимир Литвин постійно «вибиває» багатомільйонне фінансування свого округу, дарує місцевим жителям велосипеди, тонометри, інше обладнання та устаткування.

Запоріжжя, нардеп-литвинівець Валерій Баранов роздав дітям запрошення безкоштовно відвідати місцевий аквапарк.

Крим, кандидат в нардепи від Народної партії Едуард Федоров випустив морозиво зі своїм портретом на обгортці.

Хмельниччина, депутат облради від Народної партії Сергій Лабазюк передав місцевим лікарням комплекти постільної білизни, тонометри та електрочайники.

Хмельниччина, нардеп-литвинівець Василь Стахів застрахував майже 4 тисячі місцевих школярів від травм та нещасних випадків.

«Латентні» регіонали

Івано-Франківщина, директор туристичного комплексу «Буковель» Олександр Шевченконадав місцевим медикам можливість безкоштовно відпочити на своєму курорті та організував для учасників війни безкоштовний концерт грузинського співака Вахтанга Кікабідзе.

Київ, депутат міськради Алла Шлапак роздавала дітям зошити та шкільне приладдя .

Київ, екс-секретар Київради Олесь Довгий роздавав пенсіонерам тонометри та продуктові пайки, а дітям в дитсадках - солодощі

Луганщина, від імені представника команди місцевого підприємця Сергія Шаховавиборцям роздавали по 50 грн. в обмін на персональні дані.

Полтавщина, під егідою Громадського об’єднання «Наш дім – Полтава», яке очолюють потенційні кандидати Олександр Залужний та Володимир Макара, медичним працівникам та на потреби закладів охорони здоров'я було вручено сертифікати на отримання десяти автомобілів марки Лада «Сенс», дві карети швидкої допомоги «Газель», десять квартир у Полтаві, грошові подарунки, сертифікати на придбання соковитискалок, пилосмоків, мікрохвильових печей, хлібопечей, кухонних комбайнів, телевізорів, пральних машин, холодильників. Закладам охорони здоров’я видавали грошові сертифікати на проведення капітального ремонту, придбання медичного обладнання, комп'ютерів, заміну вікон.

Сумщина, кандидат Сергій Талала дарував ветеранам отруту «Смерть жукам».

Тернопільщина, керівник «Укрінбанку» та кандидат в нардепи Володимир Клименко відзначив грамотами та грошовими преміями найкращих працівників лікарень, виділив одній з місцевих лікарень обладнання на суму 20 000 гривень, організував відпочинок 500 дітей з малозабезпечених сімей у Криму та частково профінансував відновлення місцевих доріг.

Хмельниччина, власник мережі «Епіцентр» та  кандидат Олександр Герега подарував медикам 15 квитків на матч у Донецьку «Україна-Англія», забезпечив їх транспортом, та вручив головному лікарю 300 комплектів постільної білизни для лікарні, за його «сприяння» розпочато ремонт районного будинку культури, медикам подаровано автомобілі, участь в агітації брали чемпіони останньої Олімпіади.

Київ, дружина Олександра Гереги – Галина роздає виборцям продуктові набори, телефонні довідники та магнітики на холодильник, встановлює своїм коштом лавиці у дворах.

Черкащина, нардеп-«тушка» Богдан Губський відкрив новий дитячий спортмайданчик, роздав місцевим медикам набори ліків першої допомоги та велосипеди.

Черкащина, депутат Вінницької облради від ПР Віктор Тимошенко укладає з виборцями «угоду», за якою ті отримають 200 грн. до виборів і ще 200 – після.

Чернігівщина, депутат облради (обраний від «Сильної України») Владислав Атрошенкороздавав виборцям продуктові набори та отруту проти колорадських жуків.

Чернігівщина, нардеп-«тушка» Ігор Рибаков організував допомогу людям похилого віку в обробці земельних ділянок.

При підготовці матеріалу використано дані Громадянської мережі «Опора» та Громадянського руху «Спільна справа» 

Когда президент Виктор Янукович набросился на министра экономики Петра Порошенко и других министров с уничтожительной критикой и громкими предупреждениями об ответственности, это еще можно было воспринять в качестве политического шага. В конце концов, Порошенко говорил о необходимости введения утилизационного сбора за использованную сельхозтехнику, и мы никогда не узнаем - если не получим возможность провести специальное расследование бизнес-интересов президентской семьи и ближайшего окружения - почему это невинное, на первый взгляд, замечание могло не понравиться президенту и привести к вспышке гнева. Но когда в тот же день появилась информация о публичном унижении, которому Янукович подверг первого вице-премьера Валерия Хорошковского, стало ясно, что главная цель все же - вытереть ноги.

Цель вполне логичная и полностью соответствующая советскому стилю руководства, заимствованному, кстати, еще из имперских времен. Разница была в том, что государь  был государь император и не позволял себе оскорблять сановников бранными словами. Но и он же отвечал за все, и подданные точно знали - как, впрочем, знают и сейчас, что царь хороший, а бояре плохие. Эта же логика управления передалась большевикам - не нужно, думаю, объяснять, что утвердившееся у власти хамство постепенно перенесло в высшие сферы манеры «вороньей слободки». Но раз население продолжало считать, что помыслы у вождя чисты, а чиновники не могут воплотить их в жизнь, требовалось это наглядно демонстрировать. У Сталина, в отличие от Путина или Януковича, еще не было телевидения и интернета - он бы развернулся! Зато у Иосифа Виссарионовича под рукой было НКВД: эта замечательная организация отстреливала министров и прочих любимых руководителей пачками, так что и кричать на них было не нужно.

В наше менее людоедское время публичную порку подчиненных сделали телевизионным атрибутом авторитарных правителей. Путин с удовольствием распекает министров перед камерами в начале программы «Время». Теперь ему пытается подражать Янукович. Да, Путин не оскорбляет людей, а просто сверлит их глазами и говорит жесткие слова - происхождение у российского и украинского президентов отличается, да и темперамент разный. Но цель - снятие с себя ответственности при сосредоточении в руках абсолютной и непререкаемой власти - достигается. Населению привычно нравится этот кошмар.

Ну а дальше, как и следует ожидать - хамство и расправа как стиль от главного чиновника передается чиновничкам поменьше. И вот уже одиозный мэр Харькова Геннадий Кернес тоже без очевидного повода называет подчиненного «сучьим псом». И тот покорно слушает, вместо того, чтобы отвесить пощечину зарвавшемуся градоначальнику или хотя бы подать на него в суд за публичное унижение. Нет, у нас крепостные на бояр в суд не подают, они гнобят тех, кто пониже. Поэтому те, кто пониже, вымещают зло на обычных гражданах, радующихся царским приступам запрограммированной ярости. И не говорите, что граждане этого не заслужили. Пока граждане будут аплодировать хамству первого лица - а Ющенко хамил не хуже Януковича, и Кучма не меньше Ющенко - каждый маленький чиновничек, подвергнутый показательной порке, будет иметь лицензию на издевательство над ними. Таковы уж правила феодального общежития в обществе без собственного достоинства.

1. Спочатку - розповімо все так, як задумано учасниками зібрання Об'єднаної Опозиції та "Свободи".

Але, щоб ні у кого не було сумнівів - наводимо список тих 13 кандидатів, які в києві належать до Об'єднаної Опозиції "Батьківщина" та "Свободи".

УСІ інші, так чи інакше - працюють в команді Віктора Януковича. І чим менше ці "інші" виглядають регіоналами - тим корисніші для партії регіонів та самого Януковича. Це передусім стосується "Удару" Кличка та Королевської. Під час зустрічі була суперечка щодо Кличка. Але ніхто не згадав, що Кличко йде щосили не на Схід, де його хочуть бачити люмпенізовані східняки, а на Захід - за завданням Банкової.   

 1). Терьохін Сергій Анатолійович Округ № 211, Голосіївський район (ОО "Батьківщина")

2). Ярема Віталій Григорович (212) Дарницький район (ОО "Батьківщина")

3). Яворівський Володимир Олександрович (213) Деснянський район (ОО "Батьківщина")

4). Ганущак Юрій Іванович (214) Дніпровський район (ОО "Батьківщина")

5). Іллєнко Андрій Юрійович (215) Деснянський район ("Свобода")

6). Ляпіна Ксенія Михайлівна (216) Дніпровський район (ОО "Батьківщина")

7). Бригинець Олександр Михайлович (217) Оболонський район (ОО "Батьківщина")

8). Ар'єв Володимир Ігорович (218) Святошинський район (ОО "Батькеівщина")

9). Бондаренко Володимир Дмитрович (219) Святошинський район (ОО "Батьківщина")

10). Чорноволенко Олександр Віленович (220) Подільський район (ОО "Батьківщина")

11). Ємець Леонід Олександрович (221) Печерський район (ОО "Батьківщина")

12). Андрієвський Дмитро Йосипович (222) Солом'янський район (ОО "Батьківщина")

13). Левченко Юрій Володимирович (223) Шевченківський район ("Свобода")

Прес-конференцію вів Микола Княжицький - хоча сам йде за партійним списком Об'єднаної Опозиції "Батьківщина", не за округом.  

 2. Ця зустріч з кандидатами від Об'єднаної Опрозиції та "Свободи" відбулася вчора в місті Києві о 10.00. Ар'єв дещо спізнився у пробці - бо їхав там, де перекрили дороги в Києві через Януковича та його оточення, які їхали на роботу...

Програма виступів була спланована так, щоб окремі пункти загальної програми дій кандидатьів від опозиції були

а) розподілені по виступаючих (час оренди приміщення був обмежений)

б) стосувалося здебільшого саме міста Києва як столиці.

Була проголошена Програма щодо того, як "повернути Київ киянам". Якщо коротко - то метою є посилення ролі місцевого самоврядування.Тобто залишити за Києвом значення історичного та культурного центру, для чого забудова мусить йти за Генпланом, а не стихійно та корупційно.

Певну увагу приділили боротьбі зі злочинністю...   

 3. Оськільки ми не побачили звіту в інших засобах інформації (може, не знайшли?) - дещо викладемо - а потім дамо власну точку зору на події з виборами.

Отже на прес-конференції, яку вів Микола Княжицький черговість дотримувалася за наведеним вище списком.

Але були повтори чи уточнення, тому ми дещо згадаємо по блокам питань.

 Сергій Терьохін, як знавець в царині економіки нагадав, що майже 90% інвестицій в Україну йде з Кіпру та ще десь 6% - з Віргінських островів та Росії. А взагалі, крім офшорників, інвестиції з розвинених країн йти не дуже бажають через великі ризики.

 Віталій Ярема, як професійний працівник міліції, нагадав, що влада добре підготувалася до оприлюднення результатів виборів - виділила 60 мільонів грн. на закупівлю оснащення для силовиків, які будуть бити протестуючих проти фальсифікацій. (Хто б сумнівався!).

 Володимир Яворівський був майже єдиним, хто згадав, що у нас існують політв'язні - і потрібно після перемоги на виборах добитися їх визволення.

Торкнувся питання побудови метро на Троєщину. Влада хоче "розпиляти" гроші, тому планує підземне, а не наземне - яке у 14 разів дешевше підземного...   

 Юрій Ганущак вважається фахівцем у питаннях місцевого самоврядування. Він зауважив, що зі світової практики - треба розділити державне управління та місцеве самоврядування. Так не можна, щоб природні монополії були у приватній власності - бо маємо монопольні ціни та сваволю у наданні комунальних послуг. Неправильно, що Донецьк має райради, а Київ - ні. Депутат райради мусить бути на 6 тис. мешканців міста (світовий досвід). Про проблему природних монополій згадував і Юрій Левченко 

 Андрій Іллєнко зосередив увагу на тому, що місцева кримінальна міська влада дозволяє в усіх місцях "розливайки" - щоб споювати населення, передусім дітей та молодь. Це саме стосується дозволів на азартні ігри, покривання їх з боку органів МВС.

 Ксенія Ляпіна торкнулася питання підкупу виборців - зокрема через ЖЕКи, особливо пенсіонерів та бабусь...

 Володимир Бондаренко підкреслив, що головне для народних депутатів - саме вірні, правильні закони щодо місцевого самоврядування, а не "благодійність", яка повинна бути притаманною для депутатів місцевих рад. Але зараз на місцевому рівні без загальнонаціональної підтримки нічого не зробити.

 Олександр Чорноволенко нагадав про те, що податок від фізичних осіб повинен залишатися у місцевих громад міст. В Донецькі та Севастополі так і є. але не в Києві - де 50% такого податку перераховують до державного бюджету - що є прямим порушенням закону. Про цей випадок згадав і Дмитро Андрієвський.

 4. У провладних ЗМІ вихопили з контексту слова Ганущака, що Об'єднана Опозиція не може встановлювати біг-борди, як це роблять провладні кандидати Герега, Шлапак, Борисов та інші). Тобто у політичній рекламі опозиція "програє" владі. Тут "Обозрєватель" Бродського заверещав, що "опозиція визнає, що програє".

Представниця "Української правди" почала запитувати про "легалізацію проституції" чи ще чогось. (Це - щодо відношення "УП" до опозиції).

 5. Мені також було сумно НЕ почути - як саме кандидати від Об'єднганої Опозиції та "Свободи" будуть поборювати сваволю влади під час виборів?

Адже спротив Бульдозеру Януковича, грубій силі приватних та державних бандитів - це головна проблема  цих виборів, які можуть бути останніми в історії України на цілі десятиліття - аж до зотління диктатури на кшталт радянської!

Ми вже неодноразово писали, що юридичні муляжі не перепинять грубу силу диктатури. ми вже давно живемо в ІНШІЙ державі, де не діє здоровий глузд демократичної держави.

 6. Один з кандидатів в народні депутати зауважив, що "партія регіонів не веде передвиборчої пропаганди". Це їй і не потрібно! Досить вишкіритися автозаками, наручниками, міліцейськими палицями, "приватними" бітами, тоді - це буде діяти краще за бігборди.  А хто ще не зрозумів - того відведуть у закрите приміщення - і розпеченою праскою доведуть, кого треба слухатися.

Виділено додаткові кошти на суму 60 млн. грн.

 7. Які тут контрзаходи опозиції? Зрозуміло, що усього можна не згадувати - але суспільство мусить знати, що Об'єднана Опозиція чинить опір, а не лише жаліється на насилля влади та її помічників. Адже в Броварах ПОСАДИЛИ агітатора від Опозиції! Що ОО буде робити у цьому випадку?

Зараз в інтернеті багато світлин зі спотвореними видовищами донецьких міст та селищ та спотвореними обличчями деморалізованих людей з того ж Донбасу.

Якщо Україна не опиратиметься - тоді перетвориться у суцільний Донбас.

 8. На цій зустрічі в Києві  недостатньо наголошувалося на тезах, що

- Київ - центр спротиву диктатурі

- Київ - мусить усіма засобами боротися за звільнення політв'язнів Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Про це не можна ні на хвилину забувати. Складається вораження, що світовій спільноті воля та участь у виборах Юлії Тимошенко та Юрія Луценка важливіше, ніж нам.

Це - тест на вошивість українського суспільства.

 Нагадаю випадок з подій громадянської війни 1917 - 1921р.р: Червоні вже наступають на позиції Денікіна. але в цей час створюють... Комісію, яка розпланує, як вони добре житимуть після перемоги над більшовиками...    

 9. адже НІЯКІ комунальні та міські проблеми не будуть вирішені без повалення диктатури Януковича. Яка, звісно, сама не піде. Ніхто не хоче пережити долю Каддафі чи Мубарака.

Саме кандидати від Об'єднаної Опозиції та "Свободи" мусять нагадати суспільству, що місцеві громади НІЧОГО не вирішать без повалення диктатури у загальнонаціональному масштабі. Саме кандидати від Об'єднаної Опозиції мусять нагадати підприємцям, що їх не так грабують, як ЗНИЩУЮТЬ!

Саме кандидати Об'єднаної Оозиції ризикують не бути почутими мешканцями Києва, бо до них скоро застосують не зброю критики, а критику зброєю...

Є старовинне прислів'я: "Коли гримлять гармати - музи мовчать!". У тому числі і юридичні.

Станіслав Овчаренко

svet i teni