Зарплата на шахтах Р.Ахметова в США в 12 разів вища,ніж тута

  • 09.09.12, 21:21
Rinat-Ahmetov-150x150

Середній річний фонд оплати праці (з нарахуваннями) на одного працюючого в групі "Метінвест" в 2012 році складе 12 555 доларів. Про це йдеться в уточненому за підсумками перших п'яти місяців поточного року бізнес-плані групи "Метінвест" на 2012 рік, який є в розпорядженні "УкрРудпром".

Лідерами за розміром середнього річного фонду оплати праці (з нарахуваннями) на одного працюючого в рамках "Метінвесту" є швейцарська компанія Metinvest International SA (211 347 доларів), американська вуглевидобувна компанія United Coal Company (132613 доларів) і український головний офіс групи – " Метінвест Холдинг "(65656 доларів). Для прикладу: аналогічний показник по гірничодобувному дивізіону "Метінвесту", куди входять тільки українські активи групи, становить 10 831 долар.
 
Серед аутсайдерів по оплаті праці в "Метінвесті" – Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (8952 долари), Комсомольське рудоуправління (8340 доларів) і "Донецьккокс" (8131 долар).
 
Група "Метінвест" є загальновизнаним монополістом на ринку металургійної і залізорудної продукції в Україні. Контрольний пакет "Метінвесту" (71,25%) належить Рінату Ахметову.

fin.org.ua

Всу УЯВНІ союзники ОО та ВОС 28 жовтня де будуть?

  • 08.09.12, 14:33

28 жовтня вони будуть на боці  людей Януковича з кийками

8 вересня - 7 річні роковини зради Ющенка та "Меморандуму Ющенко - Янукович". Відставки прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.  

В природі все складне складається з дуже простих речей: безліч білків у живій природі мають у своєму складі лише 20 амінокислот у різних співвідношеннях. З хімічними сполуками - те саме: за межі таблиці Менделєєва ще ніхто не вийшов...

Це саме відбувається і в суспільстві, зокрема в українському: із загостренням ситуації навколо диктатури Януковича - усе обертається навколо питання - та за диктатуру чи проти неї.

1. Якщо справа торкається мільйонів людей - хитрувати та сіпатися дуже важко: доводиться робити чіткий вибір: за Януковича - чи проти.

Якщо за - немає питань: наш супротивник - і говорити з ним нема про що.

Але диктатурі потрібні саме ті - хто її підтримують - але ВВАЖАЮТЬСЯ у лавах опозиції та руху опору.

Болото та гнилизна невизначеності - на боці диктатури. Чіткість, ясність, прозорість - на боці руху спротиву.

 2. Отже - недостатньо "не підтримувати Януковича" - треба ще й підтримувати Об'єднану Опозицію та "Свободу" - і більше нікого.

Немає інших сил поміж януковичами та ОО - які б не були клонами диктатури Януковича. Немає. Все.

 3. З цієї точки зору "ідеологічні" суперечки вже зайві: якщо є політв'язні - ми перейшли у стадію політичної війни. Якщо комусь з нас загрожує довголітнє ув'язнення - то така людина мусить захищати себе від полону УСІМА ЗАСОБАМИ. Життя - одне і воно коротке. Іншого не буде.

 4. Саме тому болото та гнила середина уявних спільників гірше за відкритих ворогів. Вони - це не "ми".

 5. Нагадаємо про те, що такі рухи Кличка, Королевської, Ющенка, Юрія Шухевича та декілька інших - працюють на Януковича.

Ось останні дії мнимої опозиції:

Кличко почав звинувачувати опозицію, що вона не хоче з ним співпрацювати. Але насправді партія Кличка існує саме для цього, щоб звинувачувати опозицію у чому завгодно. У свій час Кличко не пристав на пропозицію узгодити дії опозиції. Звісно - він до неї не належить.  

Матіос, Геращенко, Шкляр знаходяться у дуже поганій компанії.   

 6. Королевська фактично провалила кампанію - не можна механічно повторювати проект Тигіпка, тим більше, що той скомпрометував себе. Непрофесійно якось. Але за це Наталія Юріївна відповідатиме не перед нами, а перед оточенням того ж Януковича. Це - їх справи.

До речі - вночі вона та Суслов проголосували за земельний закон, за продаж землі!  

 7. Шухевич, Мазур та їх "побратими" фактично викрили себе тим, що не засудили політичні переслідування. Тому не їм згадувати славних предків з УПА. Шухевич сказав про Юлю: "Нехай сидить!".

 8. Але цього для режиму виявилося замало:

Російський "опозиціонер" Борис Нємцов закликав "голосувати за кого завгодно, але не за Януковича".

Тут немає нічого революційного: за Януковича - не можна, але за його клонів - обов'язково потрібно, бо він не схвалює Юлію Тимошенко. Взагалі, в самій Росії Борис Нємцов неодноразово був помічений у співпраці з режимом Путіна у минулому. Потім він став Путіну непотрібний - і той подався у запеклі опозиціонери. Адже з 2000 року на очах Нємцова ставала диктатура Путіна - яку він, Нємцов так чи інакше підтримував. Після вибухів у житлових будинках...

Так що не дивна його підтримка проти Тимошенко спочатку покидька Ющенка а потім - самого Януковича.

Нємцов ще раз підкреслив, що "Янукович - проукраїнський, не проросійський президент". Він в Росії НЕ Є нашим союзником.

 9. Ми неодноразово переконаємося, що представники жлобського лібералізму для себе коханих - кращі союзники пострадянських диктаторів Росії та України.   

 10. Ми вже писали, що суперечка, дискусія - не той жанр, у якому ми мусимо боротися з прихованими прибічниками диктатури.

Адже вони спільно працюють з тими, хто закупив додаткові спорядження для силовиків - як державних так і "приватних". Вони - спільники "саламатіних" та "мельників".

Усі уявні "союзники опозиції" під час та після 28 жовтня будуть разом з Януковичем.

"Чесні" - теж.   

Станіслав Овчаренко    

svet i teni 

Доповідач ПАРЄ: «Україна скочується в канаву»


У вівторок, 4 вересня, моніторинговий комітет ПАРЄ збереться у Страсбурзі на обговорення політичної ситуації в Україні та шляхів взаємодії з українською владою. Докладніше - в інтерв’ю DW з доповідачкою ПАРЄ.

Із наближенням парламентських виборів в Україні міжнародні організації, у тому числі і Парламентська асамблея Ради Європи, дедалі пильніше відстежують розвиток українських політичних подій. Настрої у Страсбурзі далекі від "рожевих", втім у розмові з Deutsche Welle співдоповідачка організації щодо України, шведка Маріетта де Пурбе-Ландін визнала, що й інструментів впливу на владу в Києві вони мають обмаль. Як же бути, коли одна сторона “вже не може”, а друга “вже не хоче”?

DW: Пані де Пурбе-Ландін, про що ви доповідатимете на засіданні комітету у вівторок?

де Пурбе-Ландін: Ми поділимося з комітетом нашою точкою зору на події наступних кількох тижнів. Зараз досить важко передбачити дії українського президента, тому ми можемо лише спекулювати. Ми представимо наш погляд на останні події та прогноз на прийдешні. Якщо ж ми отримаємо з України сигнал про те, що туди варто їхати з візитом, то, можливо, поїдемо. В іншому разі, якщо сигнал про те, що президент Янукович справді шукає політичного виходу із ситуації не надійде - поїздки не буде.

Востаннє Ви відвідували Україну у травні, після ухвалення на початку року дуже критичної резолюції. Навряд чи побачене й почуте згодом в Україні задовольнило вас. І все ж до жодних конкретних кроків з боку ПАРЄ не дійшло. Чому?

У цій поїздці з третьої спроби нам вдалося відвідати Юлію Тимошенко, а відтак мали можливість зустрітися з президентом. Кілька тижнів тому було звільнено з під варти колишнього в. о. міністра оборони Іващенка. Кримінальний кодекс було ухвалено в парламенті, але ми чекаємо на його впровадження. Тож якісь зрушення є. Хоч їх і замало. А недавнє рішення Вищого спецсуду, який залишив вирок Тимошенко без змін, взагалі відкинуло Україну назад. Загалом за 17 років членства у Раді Європи Україна мала зробити набагато більше. Чому ПАРЄ не вдалося досі до конкретних кроків? Відверто кажучи у нас немає "зубів". Ми можемо пригрозити їм тимчасовою втратою голосу. Це, можливо, найсильніший інструмент впливу, який ми маємо. Ми, звичайно, можемо виключити Україну. Але, якщо, чесно - це далеко від реальності. Всі розуміють, що для українського народу членство країни у Раді Європи є добрим, бо інакше українці не мали б доступу до Європейського суду з прав людини. До того ж Росія й надалі є членом Ради Європи, навіть після війни з Грузією.

А як щодо санкцій?

Давайте почекаємо результатів нашої можливої поїздки. Якщо президент справді шукає політичного виходу… Треба подивитися і на перебіг виборів.

DW: Наскільки ваша позиція знаходить розуміння у колег в тому числі з інших європейських інститутів?

Погляньте, угода про вільну торгівлю досі не почала діяти. Відверто кажучи, думаю ще довго і не діятиме, бо ж і ЄС зважає на ситуацію з правами людини й на загальний стан справ в країні. У травні ми сказали президентові Януковичу: "Послухайте, пане Президенте, у вас ув’язнені члени колишнього уряду. Вони сидять за ґратами з політичних мотивів і це затьмарює будь-які Ваші дії. Будь-які. Навіть добрі. Ви маєте знайти вихід з глухого кута, куди себе завели". І хоча ми не координуємо наші дії з Єврокомісією повсякчас, наші позиції схожі в тому, що в Україні мають поважати права людини й має діяти демократія. Зараз все це під великим знаком питання.

Гадаєте вас було почуто?

Президент України ще має кілька днів для того, щоби здивувати світ, звільнити ув’язнених опозиційних лідерів й дозволити їм взяти участь у виборах. Але кредит часу вичерпується. Звичайно, це затьмарить вибори. І про це ми обов’язково писатимемо у нашому звіті.

Чи тоді є підстави говорити про те, що легітимність цих виборів у Європі вже ставлять під сумнів?

Я не можу говорити від імені ЄС, але всі справді дуже хочуть побачити, як ці вибори проходитимуть, й ми за ними стежитимемо дуже й дуже пильно. Ми зараз працюємо над укладанням великого звіту щодо України. Тому якщо на момент його виходу ситуація буде надзвичайно поганою, впевнена, що Рада Європи обов’язково відреагує. Але повертаючись до питання санкцій: для цього необхідна підтримка двох третин делегатів асамблеї. Треба про це пам’ятати. Бо у разі провалу на голосуванні наступного разу до цього питання можна повертатися лише за рік. Саме тому, не маючи впевненості у результаті, ставити це питання дуже ризиковано. Я би не стала так ризикувати, бо у разі програшу який сигнал це надішле владі України? Що, мовляв, вони не підтримали санкції у Раді Європи, тож у нас все гаразд. А так можна отримати цілком зворотній ефект.

DW: Ви вже досить тривалий час здійснюєте моніторинг ситуації в Україні. Що найбільше заслужило вашої критики за весь цей період?

де Пурбе-Ландін: Багато слів і мало дій. Це найбільша проблема України. Вони обіцяють й не виконують зобов’язань, взятих на себе при вступі. Справи йдуть у неправильному напрямку. Я б навіть сказала, що Україна скочується у канаву, роблячи крок вперед й два назад. Ми можемо допомогти, але ж для цього треба до нас прислухатися. Але якщо говорити відверто, не лише цей уряд не виконує зобов’язання, але й інші, що урядували в останні 17 років.


Запрошуємо на останнє мирне зібрання

    • Україна, Kyiv, Ukraine, 79495З Середа о 23:00 до Четвер о 10:00 Публічнаподія · Від Відсіч

      Вночі з середи на четвер біля стін Верховної Ради відбудеться остання акція мирного протесту в Україні. Це пов'язано з тим, що 6 вересня, у четвер, парламент України збереться для прийняття законопроекту № 2450 "Про мирні зібрання". Введення у дію цього документу, проти якого більше двох років протестувала українська громадськість, фактично призведе до заборони мирних акцій протесту. Незважаючи на те, що свого часу найавторитетніший юридичний орган Європи - Венеціанська комісія - визнала законопроект № 2450
       таким, що не відповідає не тільки загальноєвропейським нормам про права людини, але й прямо суперечить Конституції України, українська влада вирішила по-своєму. І її можна зрозуміти: стрімко втрачаючи свій і так маленький рейтинг напередодні парламентських виборів, Партія регіонів та її поплічники у Верховній Раді намагаються убезпечити себе від можливих масових протестів під час та після виборів. Адже цілком ймовірно, що результати реального волевиявлення виборців і результати підконтрольної владі ЦВК будуть суттєво відрізнятись.Як би там не було, у разі прийняття цього законопроекту Україна за рівнем демократії наблизиться до таких країн, як Білорусь та Північна Корея. Тому радимо всім скористатися унікальною можливістю взяти участь в останньому мирному зібрані в Україні.P.S. Прохання брати з собою карімати та спальникиАмінь


Тимошенко закликала ЄС оголосити вибори в Україні нелегітимними

Екс-прем’єр Юлія Тимошенко, яка відбуває покарання у Качанівській колонії в Харкові за газові контракти, закликає європейських політиків визнати парламентські вибори-2012, які пройдуть в Україні наприкінці жовтня, нелегітимними.
Юлія Тимошенко


Екс-прем'єр України Юлія Тимошенко закликає європейських політиків вже на цьому етапі виборчої кампанії дати їй оцінку як такій, що не відповідає європейським демократичним стандартам і стандартам ОБСЄ.

Таке послання екс-прем'єра в Європейському парламенті озвучує її дочка — Євгенія Тимошенко.

«Головний месидж — заявляти вже зараз, що ці вибори нелегітимні. Після виборів буде пізно. Вже зараз потрібно констатувати той факт, що демократичні сили не зможуть побороти фальсифікацію, яка відбувається на всіх рівнях. Вона (Ю.Тимошенко — ред) сподівається, що спостерігачі, які будуть присутні до початку виборів, встигнуть це помітити і зробити висновки до виборів про те, що вони не справедливі і не чесні. Диктатура в Україні, практично, побудована, і ці вибори допоможуть її зміцнити», — сказала вона.

Заступник голови партії «Батьківщина» Григорій Немиря додав, що Тимошенко вважає, що те, що відбувається в Україні в період виборчої кампанії «не має нічого спільного зі стандартами чесних і справедливих виборів і закликає дати цьому оцінку».

«Між підходами „чекати і дивитися“ після результатів виборів і підходом „діяти зараз“ вона закликає діяти зараз. Набере чи ні опозиція достатньо голосів — ці вибори не можуть бути легітимними, у першу чергу тому, що, як кажуть депутати Європарламенту, опозиційних лідерів на виборах немає», — додав він.

За словами Немирі, в ході перебування у Брюсселі вони мають намір зустрітися з лідерами найбільших політичних груп, зокрема, прогресивних соціалістів, зеленими і лібералами.

Відповідаючи на питання про можливі протиріччя з групою соціалістів, які є партнерами Партії регіонів,український політик констатував, що такі суперечності є. У цьому зв'язку він послався на нещодавню заяву робочої групи Соціалістичного інтернаціоналу по Східній Європі і Кавказу, прийняту за підсумками зустрічі в Кишиневі, в якій згадується Україна.

«Вона звучить більш жорстко, ніж формулювання тієї ж політичної асамблеї Європейської народної партії. Нам також відома особиста позиція лідера групи соціалістів Ханнеса Свободи, який скептично налаштований до ідеї продовження співпраці з Партією регіонів, оскільки репутаційні ризики, які пов'язані з фактом продовження такої співпраці, вже переважують добрі мотиви початку такої співпраці», — стверджує він.

За його словами, в ході проведеного діалогу депутатів Європейського парламенту цікавив хід виборчої кампанії в Україні. «Є чітке розуміння, що вибори — це не лише день голосування, але й процес декількох місяців, які передують виборам. Наша думка полягає в тому, що ці вибори вже на цьому етапі мають підстави бути визнаними несправедливими, які не відповідають базовим європейським стандартам і ОБСЄ», — впевнений політик.

Він повідомив, що вже відбулися зустрічі і з кількома європейськими політиками, в тому числі головою комітету з європейських справ Бундестагу Гюнтером Крішбаумом (Gunther Krichbaum), який «чітко сказав, що у Бундестазі існує думка щодо того, що відбувається в Україні».

«Канцлер Меркель дала цьому концентровану оцінку, порівнявши Україну і Білорусь. Саме через цю оптику і будуть оцінювати те, що відбувається зараз перед виборами», — вважає заступник голови партії «Батьківщина».

news.dt

Дело тимошенко:партия регионов бьет главный козырь р. кузьмина

31 августа в деле Тимошенко появился новый неожиданный свидетель, выступление которого наносит удар по всей системе обвинений, выстраиваемой Генеральной прокуратурой. Депутат ПР Юрий Болдырев сделал без преувеличения сенсационное заявление на пресс-конференции в Киеве.Победа на парламентских выборах 2012 года, которую планируют Виктор Янукович* и Партия регионов, должна быть весомой и убедительной. Но она не может быть полной, если цифра, которую собираются написать сформированные из верных людей окружные комиссии и Центризбирком, не будет признана руководством США, Евросоюза, России и мирового сообщества. Однако после скандального осуждения лидеров оппозиции расчет на признание результатов Западом имеет призрачные шансы. Главным нарушением за рубежом называют устранение от выборов лидера «Батькивщины».31 августа в деле Тимошенко появился новый неожиданный свидетель, выступление которого наносит удар по всей системе обвинений, которую выстраивает Генеральная прокуратура. Депутат ПР Юрий Болдырев сделал без преувеличения сенсационное заявление на пресс-конференции в Киеве:"Я буду свидетельствовать, что от Щербаня фамилии Тимошенко я не слышал. Он мне сказал, что: "Они уже все решили", имея в виду, что его (Щербаня) убьют. Я спросил: "Кто они?". "Лазаренко". Щербань считал, что убийство Ахатя Брагина заказал Лазаренко, и следующим будет он сам. Об этом мне Щербань говорил осенью 95-го года, а осенью 96-го года его убили, но я не слышал фамилии Тимошенко в этом контексте", - рассказал Болдырев о своем общении со Щербанем.Эти показания радикально меняют картину свидетельских показаний в деле. Как известно, в настоящее время основным обвинением против Тимошенко первый заместитель Генпрокурора Ренат Кузьмин* называет заказ лидером БЮТ убийства донецкого бизнесмена Евгения Щербаня 16 лет назад. В качестве доказательств в деле присутствовали только слова двух свидетелей - сына Щербаня Артема и бизнес-партнера Павла Лазаренко Петра Кириченко. Они не были свидетелями заказа убийства - они лишь слышали, как им, якобы, говорили об этом. Артему Щербаню об угрозах со стороны Тимошенко якобы рассказал сам отец. Однако доводы Кузьмина разбивает представитель действующей власти и друг Евгения Щербаня. Который также может доказать свои близкие отношения с убитым бизнесменом. Таким образом, вся хрупкая паутина обвинения, с такими трудностями выстраиваемая Ренатом Равильевичем, рвется под ударом самой Партии регионов.Первый заместитель Генерального прокурора Ренат Кузьмин взял на себя личное обязательство перед президентом. Он гарантировал, что во-первых, у него хватит воли посадить Юлю. А во-вторых, что собранные им доказательства тяжких преступлений для европейцев окажутся неоспоримыми."Дело об исполнителях убийства Щербаня было расследовано, направлено в суд, и по нему есть приговор. Дело по заказчику выделили в отдельное производство, расследовали сотрудники центрального аппарата Генпрокуратуры, установив причастных к организации и финансированию этого заказного преступления. Мы намерены выдвинуть Юлии Тимошенко обвинения в соучастии в нем" - заявил Кузьмин в августе 2012-го.У Рената Равильевича жесткие сроки - «разоблачение» Тимошенко должно состояться до конца октября, до выборов. Каковы перспективы его работы? Ставки для Кузьмина необычайно высоки. Кузьмин имеет практически неограниченные полномочия решения вопросов в ГПУ и личный доступ к президенту Януковичу. Провал обвинений в организации убийства Щербаня для Кузьмина означает личное фиаско. Значит, доказательная база останется весьма сомнительной для общественного мнения как в Украине так и за рубежом. Значит, обязательства Кузьмина найти против Тимошенко убойный компромат останутся пустыми словами.А ведь какие силы брошены на решение задачи! Следственно-оперативная группа по Тимошенко под руководством Кузьмина войдет в историю как самое большое по численности подразделение, созданное в Украине для расследования одного дела. Это несколько сот человек, из различных ведомств и служб. Наши источники позволяют получить представление, в каком направлении действует Кузьмин в настоящее время, и сможет ли он выполнить взятые на себя обязательства перед президентом Януковичем.О том, на чем будет основано обвинение против Тимошенко, Кузьмин рассказал еще год назад: "В материалах американских уголовных дел против Лазаренко есть интересная информация. Допрошенный прокуратурой США свидетель по делу Лазаренко прямо сказал, что киллер за убийство Щербаня получил деньги со счетов Лазаренко и Тимошенко. Свидетель ссылается на разговор с заказчиком, который сказал: "Юля заплатит", имея в виду заплатит за убийство... Эти материалы находятся в США… Как и свидетели, которые давали эти показания американским прокурорам".Свидетель, о котором говорит Кузьмин - это Петр Кириченко, бизнес-партнер экс-премьера Павла Лазаренко. Тот человек, который непосредственно руководил финансовыми операциями и проводками компании «ORPHIN S.A.». Именно эта фирма аккумулировала поступления от многих бизнесов, с которых получал свою долю Лазаренко, и направляла их туда, куда решал Павел Иванович. В частности, на счета «Матроса» - криминального авторитета Александра Мильченко, который согласно приговору Луганского апелляционного суда организовал убийство бизнесмена и политика Евгения Щербаня. (При этом стоит отметить очень шаткую доказательную базу и против самого «Матроса». Поскольку Мильченко к тому времени не было в живых, суд обвинил его на основании показаний свидетеля, который якобы слышал об этом от другого свидетеля. Оба этих свидетеля в настоящий момент погибли. Один из них - прямо в камере Донецкого СИЗО)..Таким образом, для доказательства причастности Тимошенко к заказу убийства следствие должно: а) получить необходимые свидетельские показания от Кириченко; б) подтвердить факт оплаты демонстрацией перечисления средств со счетов компаний Тимошенко на Мильченко.О ключевой роли Кириченко Кузьмин сказал в августе 2011 года. Но как получить его показания? Ведь Кириченко как свидетель по делу Лазаренко находится в США, где он получил защиту и гражданство? Будет ли он рисковать своим благополучным статусом, чтобы снова становиться героем нового уголовного дела?Очевидно, нет. Но Кириченко не потерял связей с Украиной, и за эти ниточки его оказалось возможным притянуть. Здесь осталось значительное количество имущества, на которое наложен арест. В августе 2011-го Служба безопасности проводит операцию по выманиванию Кириченко на родину. По различным каналам в США передается информация о снятии ареста с киевских квартир Кириченко. Они исключаются из базы отягощений. Находятся брокеры, которые в разгар кризиса и остановки рынка недвижимости предлагают интересные цены на эти квартиры. По интересному совпадению, купить квартиру у главного свидетеля по делу Тимошенко решила... жена народного депутата Владимира Пилипенко, который находится в хороших рабочих отношениях с Ренатом Кузьминым, главным расследователем дела.4 сентября в Киев прилетает супруга Кириченко Изабелла. Она должна была встретиться с брокером, чтобы оформить сделку и получить деньги. Это была ловушка. С квартиры не был снят арест. Гражданку США задержали сотрудники СБУ, и по смехотворному обвинению, будто она желает продать квартиру, находящуюся под арестом, поместили в СИЗО СБУ.Цель была достигнута. Петр Кириченко вышел на связь. Ему были озвучены весьма простые условия - показания в обмен на жену. Сделка состоялась. В ноябре 2011-го состоялась серия допросов Кириченко по телефону.Протоколы допросов попали в распоряжение «Украинской правды». Желание освободить жену из-под стражи развязало Кириченко язык, и он «вдруг» вспомнил такие подробности причастности Тимошенко к убийству Щербаня, о которых ни разу не вспомнил на многодневных допросах американской Фемиды, за все три года следствия в США.Если на суде против Лазаренко Кириченко во всех грехах обвинял своего друга и делового партнера, то после ареста жены Кириченко начал говорить только о Тимошенко. "Гроші Мільченку перераховував за вказівкою Лазаренка в зв'язку з тим, що коли ЄЕСУ зайшло на газовий ринок Донецької області, в Тимошенко виникли проблеми, і їй була потрібна допомога кримінального авторитету. Коли вона отримала газові контракти, вона пішла в Донецький регіон, і там у неї хтось щось забрав. І, звісно, в неї виникли проблеми, була небезпека її життю, і їй знадобився кримінальний дах"."Сума 3 мільйони доларів була переведена на рахунок Мільченка в банку на Антигуа. (...) Там були проблеми, що Лазаренко не давав мені команди переводити ці гроші. Мені декілька разів дзвонив Мільченко. Я так розумію, що в Лазаренка були гроші, але він чомусь не платив. Я думаю, що він чекав, коли Тимошенко переб'є цю суму, яку треба було заплатити окремо Мільченку. Я казав, що Мільченко весь час дзвонить, непокоїться, Лазаренко відповів, що передай, нехай не хвилюється, Юля заплатить" - заявил Кириченко ГПУ.Слова свидетеля полностью опровергаются проводками по счетам фирмы «ORPHIN S.A.» Первый платеж криминальному авторитету был осуществлен еще до того, как фирма «Somolli Enterprises Ltd», которую ГПУ связывает с Тимошенко, начала перечислять какие-либо средства на счета Кириченко.Как отметила «Украинская правда»: «Далі Кириченко розповів, що коли наприкінці 1997 року "Матрос" помер, його дружина подзвонила Кириченку. Вона повідомила, що Кушнір буде замість Мільченка кришувати Лазаренка та Тимошенко."Він розповідав, чим може допомогти. Говорив, що у нього є бригада, що Тимошенко може не турбуватися. Всі проблеми, які можуть виникнути в Тимошенко, він зніме" , - переказав Кириченко зміст своєї розмови з Кушніром. У неуважного читача може скластися враження, що вбивство Щербаня і було цим "зняттям проблеми" . Але це не так - згадана розмова відбувалася не "до", а через рік "після" цього злочину в Донецькому аеропорту (и была ли эта беседа вообще? - Авт.).Крім того, в показах Кириченка незрозуміло ще одне. Якщо "Матрос" і Кушнір захищали саме Тимошенко від неприємностей у Донецькій області, то чому з ними розраховувалася не вона, а Лазаренко? Та ще з таким відтермінуванням платежу? Адже Мільченко отримав гроші в останні місяці перебування Лазаренка при владі».Изабеллу Кириченко выпустили, и она улетела в США. Но, очевидно, что показания Кириченко не оказались исчерпывающими для следствия. Вернее, для того результата, который ожидает от следствия Кузьмин. О том, что Кузьмин обеспокоен недостаточностью улик и свидетельств против Тимошенко, показал тайный визит самого Рената Кузьмина и трех сотрудников Генеральной прокуратуры в США в июле 2012 года. Как говорят источники «Цензор.Нет», поездка проходила в режиме секретности. Украинская делегация старалась не расшифровать свои цели перед американскими властями, и посещение было оформлено по старым, недипломатическим визам. В Сан-Франциско Кузьмин встретился с Кириченко и предложил ему сделку - более подробные признательные обвинения против Тимошенко якобы в обмен на… снятие ареста со всего недвижимого имущества Кириченко в Украине, и возможность его беспрепятственно реализовать.Вот список недвижимости, принадлежащей Кириченко в Киеве согласно Реестру отягощений имущества Минюста:1. Кв. №7 по улице Рейтарской, 28 в Киеве, общей площадью 147,43 кв.м.2. Соседняя кв. № 8 в том же доме, общей площадью 157,7 кв.м. Обе квартиры фактически принадлежат панамской фирме «GHP Corporation» (Панама), собственником которой является Петр Кириченко.3. Кв.№5 в том же доме на Рейтарской, 28 общей площадью 145,6 кв.м., которая оформлена на американскую фирму «Dugsbery Inc», подконтрольную Кириченко.4. Кв. № 5 по улице Ярославов вал, дом 4 в Киеве, общей площадью 304,95 кв.м, которая принадлежит лично Петру Кириченко.Общая рыночная стоимость 755 кв.метров этой элитной недвижимости в центре столицы, по существующим оценкам риелтеров, составляет на сегодняшний день от 3 до 5 миллионов долларов США.Судя по заявлениям первого заместителя Генерального прокурора, Кириченко не смог отказаться от этого предложения. По нашим данным, Петр Кириченко дал добро на личное участие в процессе против Тимошенко.Это согласие, по замыслу ГПУ, будет иметь ключевое значение для легитимизации обвинений против Тимошенко на Западе. Для всех очевидно, что показания Артема Щербаня о заказе убийства его отца, Евгения, по заказу Тимошенко не могут служить надежной уликой.Но участие в процессе Кириченко позволит Кузьмину обеспечить подтверждение слов Щербаня вполне статусным свидетелем. Официальный разоблачитель Лазаренко, располагающий видом на жительство в США, чье участие в операциях Лазаренко было установлено американским судом. Тем более если показания Кириченко и Щербаня будут подтверждать друг друга в деталях и взаимно дополнять.Однако совершенно неожиданно всю шаткость заявлений Щербаня и Кириченко опровергла сама Партия регионов в лице Болдырева!Не прогнозируемые для Генпрокуратуры последствия также создает позиция властей США. Петр Кириченко получил вид на жительство согласно контракту с Федеральным бюро расследований. Власти США не давали ему разрешения на несанкционированные контакты с зарубежными следственными органами. После встречи с Кириченко МИД Украины получил от госдепартамента США в августе ноту протеста - о недопустимости проведения следственно-оперативных действий на своей территории, не согласованной с официальными властями. В ответ украинские дипломаты заявили, что Кузьмин, находившийся с частным визитом, «инспектировал консульские учреждения» в Калифорнии.Таким образом, показания Кириченко должны стать главной уликой против Тимошенко. Но сможет ли их дать Кириченко, если власти США сочтут его поведение нарушением условий соглашения с американским правосудием?Как во времена знаменитых процессов Вышинского, царицей доказательств в деле Тимошенко должно стать признание свидетелей. Дело в том, что схема расчетов между структурами Лазаренко и Мильченко не может служить доказательством.Во-первых, показания Кириченко получены под давлением, с помощью шантажа, не смогут стать убедительным свидетельством.Во-вторых, попытка Кириченко представить главным организатором работы коррупционного тандема Лазаренко-Кириченко Юлию Тимошенко выглядит довольно абсурдно. Поскольку полностью противоречит показаниям Кириченко в американском суде. Лазаренко получил приговор благодаря свидетельствам Кириченко, что именно Павел Иванович был главой преступной организации, вымогавшей деньги у бизнесменов и отмывавшей их затем на оффшорных счетах.В-третьих, документально доказать можно только одно - что именно Кириченко осуществлял платежи на Мильченко и его супругу Снитко.Во-четвертых, определить происхождение средств, которые поступили на счета Кириченко, и которые он затем перечислил Мильченко, невозможно. Есть установленные противоречия по времени и срокам перечисления средств.В-пятых, в деле нет данных, что на счета Мильченко поступили деньги от контролируемых, по данным следствия, Юлией Тимошенко компаний - и прежде всего от «Somolli Enterprises Ltd».В-шестых, в деле есть данные, которые позволяют допустить факт перечисления средств на счета Мильченко по указанию Лазаренко, но полных доказательств этой версии следствие добыть не смогло.В-седьмых, анализ материалов относительно перечисления средств различными компаниями на счета фирм, контролируемых Кириченко, показывает - некоторые из этих компаний не являлись оффшорами, а имели вполне благополучную на Западе репутацию. Деньги на счета Кириченко поступали в качестве коммерческих договоренностей, и доказать какую-либо связь между движением этих денег и преступной деятельностью, в частности, убийством Щербаня, невозможно.И восьмое. Показания депутата ПР Юрия Болдырева уже не позволяют строить дело только на свидетельствах, полученных от Артема Щербаня и Кириченко. Имиджевая кампания Кузьмина и промо-тур по странам ЕС с презентацией дела Тимошенко рассыпается, как карточный домик. Слово против слова. Будут ли убедительными для украинского и мирового общественного мнения обвинения против Тимошенко, выбитые группой Кузьмина из Кириченко и Артема Щербаня? А без наличия хотя бы элементарных документов эти слова не стоят ничего. Как и обязательство Кузьмина доказать причастность Тимошенко к убийству Щербаня.Но самым скандальным станет не просто предвыборный провал обвинений Кузьмина. Первый замгенпрокурора накануне выборов покажет всему миру методы действий украинской власти против оппозиции. Вместо амбициозной попытки устранить с политической арены главного оппонента Виктора Януковича, Ренат Кузьмин готовит скандал, от которого украинским властям будет очень тяжело отмыться.Красноречивым показателем отношения Запада к этому делу является позиция Евросоюза. Комментируя поездки Кузьмина в Европу и его пиар-акции по рекламированию «преступлений» Тимошенко, а также деятельности Кузьмина, посол ЕС Жозе Мануел Пинту Тейшейра заявил:- Я лично не думаю, что эти инициативы могут иметь значительное влияние. Те, кто действительно интересуется отношениями с Украиной, отслеживают события в вашей стране. Поэтому их эти инициативы (Кузьмина) не могут ввести в заблуждение.Юрий Бутусов

Щоб не жити в провінції Російської імперії

До молодих громадян України

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

 

ПОБАЧЕННЯ

Я 85-річна людина, але я певен, що ви, молоді громадяни України, розумієте, яка демагогія приховується за захистом російської мови в Україні. Ви буваєте за межами України і знаєте, яке було б життя у людини, що захотіла б жити в США, Англії, Франції, Німеччині, Іспанії, Італії, у будь-якій цивілізованій країні — і захотіла б ще й стати громадянином і не вивчити державної мови цієї країни. Із такої людини лише посміялися б, і ніякого життя там у неї не було б і поготів!

Але в Україні це не смішно! Це проблема масштабів існування України як самостійної держави. І сягає вона глибоко корінням в історію України. У землі, на якій ми з вами живемо, тисячоліттями ховали наших, хоч би як їх називали історики, але саме наших предків — ніякого історично помітного переселення народів тут не відбувалося. Ця наша земля стала називатися Україною!

На середину ХVII століття українська національна культура була відома Європі, зокрема, через Острозьку та Києво-Могилянську академії, створені відповідно в XVI та XVII століттях. Сюди приїздили здобувати освіту європейці, не кажучи вже про росіян (у XVIII столітті — Ломоносов та інші). А ще XVI столітті у селах і містах України вже були школи для дітей. І була, природно, українська мова — ядро національної культури. Упродовж перебування України у складі Російської імперії — XVIII, ХІХ і ХХ століття — українську мову багатьма імперськими указами утискали й забороняли, її розвиток гальмувався, мова була штучно соціально принижена, іноді її називали «кухонною мовою» або мовою малорозвинених людей.

Стосовно мови і культури Радянський Союз щодо України залишався на позиціях Російської імперії. Пам’ятаю, як у дитячому садку 1970-х років діти глузували із сина мого приятеля через те, що він один-єдиний розмовляв українською, і як цей п’ятирічний малий українець зрадів, коли до садка прийшов його ровесник, який теж на той час знав лише українську. Малий прибіг додому і закричав: «Тату, мама, тепер нас двоє!»

Інтелект України висмоктувався Російською імперією: талановиті діти їхали навчатися до центрів імперії й зазвичай залишалися там назавжди, ставали відомими у світі як російські вчені, письменники, ділові люди. Радянська кадрова політика продовжувала це, розсилаючи молодих українців-випускників вишів України по безмежних просторах Росії та СРСР. Україну заповнювали за державними призначеннями молоді росіяни. Так, внаслідок насильства над українською мовою і зневаги до неї, ставали російськомовними українські наукові та промислові центри. Українська мова вимирала. І тому не що інше, як демагогія — згадки про Швейцарію з її трьома мовами: Швейцарія не була провінцією ніякої імперії! Тут три мови і три національні культури завжди були рівноправними.

І тому прагнення зберегти українську мову й національну культуру не є передвиборчою грою політиків, а є бажанням українців захистити, відродити і продовжити розвиток своєї власної національної культури в найширшому розумінні. До того ж, саме національна мова і національна культура продукують знову-таки національну і водночас дуже суспільну мораль. Зокрема, мораль втрачена нашим «інтернаціональним» суспільством. І саме відсутність моралі призвела до тієї дикунської, грабіжницької приватизації України, до тієї абсурдної соціальної нерівності, яка неможлива і неймовірна для національно свідомих суспільств, таких як, наприклад, польське або чеське. Отож, якщо помре українська мова — помре й Україна!

Згадаймо слова, з якими президент США Джон Кеннеді колись звернувся до громадян США: «Я не запитую вас, що вам може дати Америка! Я запитую вас, що ви, як громадяни Америки, можете дати Америці?»

І якщо ви — ГРОМАДЯНИН України, то, маючи не лише права, а й обов’язки, ви повинні не просто знати нашу державну мову, а й шанувати її, сприяти її подальшому розвитку, говорити нею. Це ваш громадянський обов’язок!

Але що ж це за люди, котрі так зневажають український народ, відмовляють йому в праві боротися за свої національні інтереси, називаючи націонал-фашизмом наші національні інтереси (Корнілов), а не свій російський шовінізм?

Зі свого життєвого досвіду скажу, що в цих людях визначальним є синтез нахабства з невіглаством. Саме ці риси становлять основу нашої «еліти», яка раптом у 1990-ті заволоділа всією Україною, пограбувавши ваших батьків, дідів і прадідів — три покоління, чиєю працею була створена потужна економіка України 1980-х. І ця «еліта» і її влада не діють і ніколи не будуть діяти на користь національних інтересів українського народу. У них свої інтереси...

Дорогі наші онуки і правнуки! Майбутнє Української держави у ваших руках, і залежить воно від того, чи є ви справжніми Громадянами України. Інакше, втративши національну самобутність — сплав мови, культури, моралі, ви житимете, як жили й ми, не у державі, яка є членом демократичної світової спільноти, а в провінції Російської імперії.

Іван ЮРКІВСЬКИЙ, фізик, Київ
day

Українська влада не здатна домовитися з РФ у"газовому питанні"

Українська «п’ята колона» на найвищому рівні підіграє Росії в газовому питанні
Про це в коментарі Тиждень.ua заявив голова правління Альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик, коментуючи останні переговори лідерів Росії та України в Сочі.

«Все досить зрозуміло: українська влада не може домовитися з Росією. Вона хоче так би мовити «малою кров’ю» полюбовно домовитися з Росією, до сих пір не розуміючи, що Росія не піде ні на жодні поступки без поступок з боку України. Це показує силу цієї влади, не на словах, не в боротьбі з внутрішньою опозицією, а на міжнародному економічному рівні», – заявив він.

За словами Боровика, українська сторона фактично призупинила вирішення газового питання в Стокгольмському арбітражному суді.

«Українська сторона фактично віддала стратегію у вирішенні в юридичному полі цієї проблеми Росії, призупивши подачу позову для арбітражного провадження, яке могло би бути позитивним для України. Не на 100%, звісно, але хоча б частково ми могли б мати на своєму боці ініціативу і рухатися далі, як цього досягли прибалтійські та європейські країни. Україна ж не пішла цим шляхом, тому що фактично в країні діє «п’ята колона», яка підіграє російській стороні. Вона контролює Мінпаливенерго, сидить в Адміністрації президента. Та й президент хоче тихенько, полюбовно вирішити це питання – без гучних арбітражних процесів», – зазначив експерт.

«А потрібно було чітко йти і воювати, а паралельно вести перемовини», – додав він.

За словами Боровика, перевага української сторони полягає й в тому, що «Газпром» останнім часом програє подібні позови в арбітражному суді.

«У «Газпрому» зараз не дуже гарна ситуація – зменшення падіння споживання природного газу. Окрім цього, компанія постійно програє європейським компаніям», – пояснює він.

На запитання, чи може російська сторона використати більш жорстку політику щодо України у «газовому питанні», Боровик відповів:

«Я не здивуюсь, якщо Україна не піде на поступки, про які говорить Росія, чи то щодо Митного союзу чи газотранспортної системи, чи в інших аспектах, Росія має повне право подавати в арбітраж на те, що Україназменшила поставки природного газу і закачування».

Водночас експерт зазначає, що прогнозувати на 100% - важко, втім, вочевидь Росія ще більше тиснутиме на Україну.

«Тим паче, скоро опалювальний сезон… А тоді Росія буде банкувати», – додав він.

Нагадаємо, 25 серпня в Сочі президент України Віктор Янукович провів робочу зустріч з президентом Росії Владіміром Путіним. Глави держав обговорили питання двостороннього співробітництва після вступу Росії до СОТ, а також торкнулися теми про кооперацію на азіатських ринках. Як повідомляють ЗМІ з посиланням на джерела в уряді, принципових угод у газовій сфері на переговорах досягнуто не було.

tyzhden