Профиль

Анна-Марія

Анна-Марія

Украина, Житомир

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Молюсь, Господи, внуши їм уст моїх глаголи.

  • 09.03.17, 11:43

53

Боже, спаси, суди мене

Ти по Своїй волі.

Молюсь, Господи, внуши їм

Уст моїх глаголи.

Бо на душу мою встали

Сильнії чужії,

Не зрять Бога над собою,

Не знають, що діють.

А Бог мені помагає,

Мене заступає

І їм правдою Своєю

Вертає їх злая.

Помолюся Господеві

Серцем одиноким

І на злих моїх погляну

Незлим моїм оком.

Т. Шевченко. " Псалми Давидові"


От такий настрій. А весна ж.

  • 06.03.17, 11:32
І чому в мене такий настрій? Згадався віршик Катерини Горбовської, який записала ще в юності в свій щоденник. Тепер чогось теж так. Хоча ніхто і не кличе. Фрідом наше все

Накануне совершеннолетия

Я кричу по ночам от ужаса,
Я от ужаса днем молчу:
Я боюсь, я боюсь замужества -
Не хочу, не хочу, не хочу!

Я хочу жить у папы с мамою,
Грызть морковку, вести дневник,
А мне снится все то же самое:
Пучеглазый чужой мужик.

Снятся комнаты неуютные
И большая кровать у стены
- Извели меня эти мутные,

Беспощадно дурные сны.

Я не святкую день окупантів

Як і обіцяла шановній пані  Cosmopolit  роблю блог ближче до дати. І дарую іуашним хлопцям листівку. Користуйтесь.podmig

Маша и медведь. Начало, або Приберіть дітей від екрану.

Щойно чисто випадково подивилась мультфільм "Машенька" 1992 року виробництва. Рєбята, це винос моСка. Заборістая дурь була в авторів, що сказати. Дітям краще не показувати. Але це, я так розумію, мульт, який надихнув створити тупєйший і дурнуватий "шедевр" московської анімації  Маша и медведь.
Спочатку я не зрозуміла, а потім чота ржу. Рекомендую для підняття настрою. Якщо не злякаєтесь.zlo


Смерть дуже близько

  • 25.12.16, 14:33
Взагалі хотілось умерти, нащо мучитись. Взагалі нащо це все. Все рівно всі помремо. Постгрипозні думки. Реально, думала того... та й зараз теж не дуже. Мама погоджується на хімію. Це і є ця жадоба життя? а вона не знає, що в неї онко, просто сліпо слухається лікаря. Після такого ж грипу, як у мене, після операції... Я тут намучилась так, що не знаю, чи погоджусь колись на якісь операції, складне лікування і проч. Слабачка? може й так... реально, коли падаєш по дорозі з туалету до ліжка... ну його нафік таке життя. От Хем теж не хотів цього. І застрелився.
Девушка пела в церковном хоре
О всех усталых в чужом краю,
О всех кораблях, ушедших в море,
О всех, забывших радость свою.

Так пел ее голос, летящий в купол,
И луч сиял на белом плече,
И каждый из мрака смотрел и слушал,
Как белое платье пело в луче.

И всем казалось, что радость будет,
Что в тихой заводи все корабли,
Что на чужбине усталые люди
Светлую жизнь себе обрели.

И голос был сладок, и луч был тонок,
И только высоко, у Царских Врат,
Причастный Тайнам,- плакал ребенок
О том, что никто не придет назад.

Допоможіть порадою!

Моя дитина на Миколая замовила мікроскоп. Ясно, що це має бути дитячий чи шкільний прибор. Але от як вибрати і від чого відштовхуватись? Дитині 10 років. Штука ця цікава, але не хочеться купити просто іграшку, а на щось людське грошей нема. Хто з таким стикався, буду щиро вдячна за поради.

Спогад про зиму і дуже сумно

  • 12.12.16, 20:38
Їх багато, але згадалось таке. Як ми з дідусем ходили в ліс по ялинку, правда, завжди виходило, що по сосну. Зимовий ліс заворожує. Там так тихо, просто аж лячно стає. Особливо увечері. Тихо-тихо, сніг глибокий, чистий. Більш ці почуття ніколи і ніде не повторились. Тільки, коли я була маленька, я так боялась зимового лісу.
Не буду робити окремий блог. Але день у мене дуже сумний. Мамі зробили операцію. Розрізали і зашили. Виліз рак, знову. Після першої операції пройшло 12 років. І от знову. Але видалити пухлину не вдалось, зрослася з артеріями. Вона не знає, лікар велів не казати. Мушу посміхатись і підтверджувати офіційний діагноз про грижу. Отакі тепер у мене спогади про зиму будуть.

А що ми сьогодні не снідаємо? я так не можу

  • 23.11.16, 09:55
ось хоч пиріг із м*ясом чи що... Кіш називається. Пригощайтесь.

Етно знову в моді

Особисто я дуже люблю етнічний стиль. І не тільки український. До речі, вишиванки не маю. Отакий швець без чобіт. Зате в мене є кілька етнічних тунік, в тому числі автентична африканська. Чорно-біла, шита вручну. В секонді купила, уявляєте? Новеньку! а ще нещодавно викупила в стокові прекрасну туніку арабську, розшиту бісером.
Також я ношу етно прикраси. І українські, які сама роблю, як ви знаєте, і інші. Маю кілька мідних браслетів індійських, африканські бусики зі слонової кістки, кубинське дерев*яне кольє.
От вирішила на сайт свій написати статтю про моду на етно, можна тут прочитати, кому цікаво http://oberegy.org.ua/index.php?id=news&post=rsrr-ssryors-srrrr-r-rrrr
а в якості картинок будуть віночки знайомої майстрині Віри, яка робить їх напрочуд гарними і якісними. Це не Китай, не розваляться.

Купити можна тут http://oberegy.org.ua/magazin/?catid=2 або дам посилання на її сторінку в ВК.

Ну і традиційно опитування


100%, 6 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Новеньке з бісеру

Моя київська замовниця повідомила, що пишні буси з бісеру користуються меншим попитом, бо вони важкі. Ну але як не хочуть наші модниці терпіти зайву вагу, то от зробила такі. Вони мають всього 20 рядків замість колишніх 40. І довші на 5 см. Бо пишні буси кращі біля шиї, а ці можна одягати, наприклад, на светрик. Перше кольє з металевими шармами бронзовими. Виглядає доволі етнічно. Колір бісеру фотік не передав, він больше до коралового, ніж рожевого. Красиво вийшло.

А ці дуже життєрадісного лілового відтінку. Там ще крупний бісер присутній, тому виглядають непогано.

Кому цікаві ціни, а вони відверто смішні, то прошу сюди
http://oberegy.org.ua/magazin/?pid=27&catid=16
і сюди
http://oberegy.org.ua/magazin/?pid=26&catid=16

33%, 1 голос

67%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.