Профиль

Анна-Марія

Анна-Марія

Украина, Житомир

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Дівчата, янголятко вам у стрічку

Яке мімішне, правда?


30%, 3 голоса

70%, 7 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Уміють же зняти рекламу! Панянкам дивитись обов*язково!

От таку рекламу запустила житомирська м*ясна гільдія. Продукцію я їхню вкрай рідко купую, хоча можу порекомендувати московську ковбасу, яку роблять справді по ГОСТу і махан, але то на любителя, бо ковбаса кінська. Хороші ще філейні сосиски. Але в рекламі не те мене вразило, а красені чоловіки-кухарі. Просто слинка закапала. На сосиски і не дивилась, і не слухала. Замилувалась. Вам, дівчатка, який більш до вподоби? Я вагаюсь між українцем і грузином.




7%, 1 голос

13%, 2 голоса

60%, 9 голосов

20%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

До трендової теми блогів - музичка

  • 30.07.17, 07:30
Обожнюю такі стилізовані речі, все бездоганно. Музичка класна, а кліп! Хоббіт тримай! Дивитись до кінця. Там найцікавіше.

Пісня про мене

Ну не зовсім про мене, звісно, але вона про матерів-одиначок. Тримаймося, дівчата! Відступати нікуди. Це всім нам. Тут переклад http://www.muztonic.com/top/C/289-clean-bandit/465-rockabye/1313-rockabye.html
Мене зразу вразило і виконання, і кліп. Я далека від меломанії, але тут як відчула щось близьке. І кліп вражає. Зверніть увагу на  майстерність танцівниці на пілоні. Можна дивитись нескінченно на її рухи. От така історія.

Дожилась і я. Прошу поради!

  • 11.07.17, 07:31
Вчора, відшукуючи сайт з книжками, вийшло не спеціально, побачила те, що страшно побачити мамі 11-річної дівчинки. У гугла питали про секс і є з десяток сторінок з порно. Отакі справи. Стоїть безпечний пошук, всі гаджети синхронізовані під один акаунт, як воно так вийшло, не знаю, бо в мене не вийшло, коли захотіла пересвідчитись в дієвості того пошуку. Мене гугл на такі сайти не пустив. Дітьо було розпитане без прістрастія, злякалося, але було запевнене, що мама все розуміє, а з такими питаннями треба не до гугла, а до мене. Я ні разу не ханжа, секс люблю, ліс знаю (с) і розумію, що рано чи пізно це все мало статись. А розказувать треба. І показувать. Звісно, не порно, але щось пізнавальне. Тому прошу поради щодо навчальних відео, фільмів, які в доступній формі без тіні моралізаторства розкажуть шо і куди. Про місячні також, бо дівка росте. Може хтось має вже подібний досвід і як його розказати по научному, але доступно і щоб не злякалась. Бо як не я, то розкажуть на вулиці, а треба упрєдіть. Ну і рівень розвитку треба врахувати, бо воно ще дитина, хоч в прищах і з сіськами. Буду дуже вдячна за поради і посилання.

При їжачка. Невеселе

  • 05.07.17, 11:48
Їжачок - тваринка цікава і позитивна. Але в мене він асоціюється з доволі печальною сторінкою мого життя і з нечистим сумлінням. Починалось все добре, бо моя нині покійна сусідка Антоніна Олексіївна подарувала мені на день народження їжачка. Він був невеличкий, кумедний, йому можна було почухати пузико, просунувши палець у клубочок. Тоді їжачок розкривався і радісно похрюкував. Він цілу ніч тупав по хаті, нічого не їв, тому його вирішили занести в мою художку, яка знаходилась в приватній садибі з великим садом. Що було вдало здійснено. Директор художки теж почухав йому пузико, а потім відпустив у траву. Їжачок зник. Пізніше ми його бачили з подружкою. Може то був і не він, але нам так хотілось думати. Була весна, місцинка хороша для їжачків, бо поруч приватний сектор, парк, річка. Тому, думаю, що все в нього склалось чудово.
Але справа не в цьому. Антоніна Олексіївна була чудова жінка. Вона була з Мурманська або МурмАнська, як мурманчани кажуть. Вже на пенсії, але працювала. Вона була в моєму житті 17 років. Дружила з мамою. Годувала мене тістечками і смачнющою рибою з північних морів. А потім я переїхала. Вийшла заміж. Мама теж переїхала. Ми рідко бачились. Антоніна Олексіївна старіла. Ми бачились не часто. Потім вона померла. Самотня і покинута. Мною. От так...

Про дуєт

  • 30.06.17, 06:43
В назві не очєпятка. Наболіле питання. Піднімалось не раз. Але менш актуальним не стало. Почну з мудрості однієї старої жінки, з якою довелось колись їхати в дизелі влітку. Що таке дизель в  спеку можна не розказувати. І там теж точаться битви за відкривання чи закривання вікон. Закройтє, дуєт! бабця каже: в ті місяці року, в назві яких є буква Р, треба боятись протягів, у всі інші - ні. Бабця російськомовна. Можете самі для себе перебрати всі назви російською мовою і зрозуміти, що сенс у цій формулі є.
Вчора довелось їхати в маршрутці на Вінницю. Туди виїхала дуже рано, але проти відкриття вікон і люка не було нікого. В маршрутці була навіть дитина. Назад. Третя дня. Спека 36. Відкрила вікно. Закройтє, дуєт. Повертаюсь. Хлопець років 17. Я випала. Зазвичай просять бабульки або мамаши грудних дітей.
Передісторія - мама, троє синів приблизно 17, 12 і 5 років, їхня бабця після операції на оці, бо воно закрите спеціальною накладкою. Мама молода, доволі доглянута, добре одягнута. Діти біля неї, як курчата. Навіть той, кому десь 17. Всю дорогу купують їжу, воду. До поїздки мама не готова, бо годувати малечу тими булочками вокзальними... але біля мами всі крутяться. Чому не взяти машину? буде трішки дорожче за поїздку на автобусі, бо я взнавала. І як можна було зашугати старшого сина протягами, щоб він просив зачинити вікно у таку спеку. Прозвучало ... может перекосить. Стара байка про те, що протяг може призвести до запалення лицевого нерву. А до чого може призвести така температура в автобусі, що моя вода в пляшці стала придатна для заварювання чаю?
Мами синів, не залякуйте своїх дітей тими бабськими страшилками аж до такого стану. І не треба так їх до себе прив*язувати. Виглядає дивно. Бідна майбутня невістка цієї мами. Проходила таке у першому шлюбі.
Картинка в тему. Додано

Про шкарпетки. Флешмоб.

  • 26.05.17, 18:58
З серії Спостереження за живою природою
Вдома без шкарпеток мерзну, в шкарпетках жарко. Ношу одну шкарпетку. Організму подобається. Мені теж, бо шкарпеток вистачить надовше. Приймаю в подарунок сиріток, що втратили пару в пральній машині.

Шановні пані! Ви носите прикраси з перлами?

Перлина - чудовий витвір природи, коли з болю і хвороби виростає прекрасний цінний мінерал, що вже багато століть не перестає дивувати і захоплювати. Однак у наш час прикраси з перлів не так часто побачиш. Звісно, справа в ціні, бо натуральні перли коштують дуже дорого. У нас їх не продають у звичайних ювелірних магазинах. Також перли - це ніби мода бабусиних часів, про що більше тут http://oberegy.org.ua/index.php?id=news&post=rryoss-rrrssrr-r-rrrssrr-sryorrrrr-rrrssrrrrrssryo а також про те, чому варто цю моду повернути.
У мене, на жаль, нема кольє з натуральних перлин, років 10 назад була змога купити культивовані, але ціни різко зросли. Тому я собі зробила кольє з штучних скляних перлин. Звісно, це не зовсім те, але теж гарно вийшло.
Ось ще мої вироби
 
Тут річкові перлини. А тут уже штучні, скляні.
 

 Все одно гарно.
Ціни традиційно прошу глянути тут http://oberegy.org.ua/
Ну і раз тут така справа, то згадавши про Ейча, якого я люблю і поважаю, хоч і не беру участь у флеш-мобі, скажу, що є чорне золото, а є чорні перли. От такі, наприклад.

 Краса!

79%, 11 голосов

21%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.