Заспівай мені, Львове, востаннє

Заспівай, заспівай мені, Львове, востаннє –
Щось так довго і тяжко триває фінал.

Третій день за вікном вже пустої кав'ярні
Чорні коні везуть попелюшок на бал.

Заспівай, заспівай мені, Львове, сумної –

Вже птахи лопотять під дахами крильми.
Я прийму твої скарги усі до одної
І розділить нас ніч назавжди ворітьми.

Ти не плач, не пускай блискавиці за мною,

Не жени своїх левів мені навздогін.
Я повернусь на мить у портреті святою,

Як чергова окраса для замкових стін.

Вже за північ давно, оніміли гітари,

Черевичок розбився, кришталь затонкий.
Так галантно до танцю ведуть комісари,

Для останнього танцю і Львів затісний.

Вам, коханим!

  • 10.07.09, 10:56

Ты - Женщина, и, значит, Ты - Актриса, в тебе сто лиц и тысяча ролей. Ты - Женщина, и, значит, Ты - Царица, возлюбленная всех земных царей. Ты - Женщина, и, значит, Ты - Рабыня, познавшая солёный вкус обид. Ты - Женщина, и, значит, Ты - пустыня, которая меня испепелит. Ты - Женщина. Cильна Ты поневоле, но, знаешь, даже, если жизнь -борьба, Ты - Женщина, Ты слабая до боли, Ты - Женщина, и, значит, Ты - Судьба. Ты - Женщина. Ты просто вспышка страсти, Но твой удел - терпение и труд, Ты - Женщина. Ты - то большое счастье, которое совсем не берегут. Ты - Женщина, и этим Ты опасна, огонь и лёд навек в тебе одной. Ты - Женщина, и, значит, Ты - прекрасна с младенчества до старости седой. Ты - Женщина, и в мире все дороги ведут к тебе, а не в какой-то Рим. Ты - Женщина, Ты  избранная Богом, хотя уже наказанная им.

Ще одна фраза – ...

  • 09.07.09, 17:32
Если вы вдруг забыли, оптимист - это такой человек, который считает, что все может быть и хуже, когда любой другой полагает, что хуже уже некуда.stena

Львівські прем’єри

Театр ім. Марії Заньковецької

У липні театр  презентує прем'єру  "Криза" - смішна трагедія на 2 дії за поставновою Ореста Огородника.Люди, сім’ї, родини, гроші, багатство, маєтки, посмішки, цілунки, компліменти, сварки, ворожнеча, проблеми, – йдемо до цілі, якої не бачимо, бо вона – примарна. Минаємо тих, хто найбільше нас любить, бо ми – егоїсти. А, можливо, просто достатньо заглянути в вічі і попросити одне в одного пробачення? І сказати: «Я кохаю Тебе»! Хочемо ми цього, чи ні, біжимо за істиною, чи втікаємо від неї, врешті-решт, вона знайде нас сама…

Думка

  • 08.07.09, 14:05
Пиво - величайшее изобретение человечества.
Колесо тоже ничего, но колесо с рыбой - не очень...

"Обдури ближнього свого, як самого себе"

Не читайте цю статтю!

Вірніше, не так: читайте її лише якщо можете сприймати незвичне, те, що за межею сталих переконань і загальноприйнятих норм життя. У цьому разі – норм у сфері, яку називають «просуванням бізнесу», або маркетингом. Якщо такого сприйняття у вас немає – сміливо переходите до інших матеріалів, у яких ви, поза сумнівом, знайдете чимало корисного. А ця стаття вам навряд чи допоможе – саме тому, що вона поза правилами і законами. Вірніше, вона повертає до законів, давно забутих «за непотрібністю» у прагматичній гонитві за максимальною ефективністю і продуктивністю. Тобто – за прибутком будь-якою ціною. І ще: якщо ви все ж маєте намір читати далі, не приймайте на віру нічого зі сказаного нижче... Замість цього постійно заглядайте у власну підсвідомість і намагайтеся відчути, чи згодні ви з прочитаним, чи, навпаки, відчуваєте відторгнення і повне неприйняття. І те, й інше – добре та правильно, щоправда, особисто для вас, але головне – точно вказує, чи варто вам продовжувати читання...

Ну що ж – почнемо! Хай живе криза!?         Оскільки ви продовжуєте читати, отже, переконані в тому, що готові вийти за межі стереотипів. Чудово! Тоді як вам таке твердження: глобальна економічна криза – зовсім не зло, з яким треба боротися, а ЧІТКИЙ СИГНАЛ до ведення всієї комерції принципово по-новому, за новими правилами, єдиними які можуть сьогодні привести до стабільного фінансового успіху?
        І далі – всі ці «нові» правила кожен підсвідомо чудово знає, але під впливом зовнішнього світу постійно намагається геть забути,переконуючи себе в їх нікчемності, утопічності й невідповідності «суворим реаліям життя»?         Що ж це за правила? Невже ми пропонуємо якісь вищі істини, котрі дадуть змогу дивним чином вирішити насущні глобальні проблеми?        Звичайно, ні. У нас немає готової універсальної «маркетингової пілюлі», здатної забезпечити всесвітнє зцілення. Зате вона є у ВАС! Точніше – у нас із вами.        Можемо лише спробувати допомогти і вам, і собі пригадати деякі дуже прості, але дієві принципи, після чого залишиться тільки вирішити – застосовувати їх у професійній маркетингово-рекламній діяльності чи ні. Тобто, жити по-новому чи…
       Про «чи», як завжди, думати не хочеться. Лише не знаю, як вам, а мені чомусь здається, що нинішня ситуація у світі – зовсім не рецесія, не депресія і не черговий спад, який ось-ось зміниться бажаним поверненням до звичного підйому. Гра за старими правилами завершилась остаточно і назавжди. У тому числі і в маркетингу. Нові – працюючі – ідеї нам належить шукати разом. Хоча напрям, де шукати, відомий – власне, про це наша стаття.
       Для початку відійдемо від рутини маркетингових проектів і відчймо, по-перше, що їх всіх об'єднує (точніше, об'єднувало), апо-друге – що з цього спільного знаменника нам із вами (як не дивно!) завжди було не до душі.
 «Ай лав реклама?», або «Обдури ближнього свого…»          Мова йтиме про дилему, з якою стикаємося практично щодня. Ми всі щиро ненавидимо рекламу, хоча вона багатьох із нас годує. Останнє зводиться до того, що всі ми давно, міцно, та ще й одночасно виконуємо ролі не лише виробників реклами, але і клієнтів, на яких націлені маркетингові та рекламні зусилля! Це означає, що практичної різниці між «нами» (виробниками реклами) і «ними» (її споживачами) практично немає, і криза, до речі, продемонструвала це дуже виразно. Різниця лише в тім, що реклама «нас» «годує». І, отже, ми готові виправдати дії, що ведуть до банального заробляння нами «на прожиття». Суть цих дій – не секрет ні для маркетологів-рекламістів, ні для «цільової аудиторії» (тим більше, як ми з'ясували, такий поділ – примарний).
       А тепер спробуємо сказати собі правду. Причому вголос, незважаючи на те, що реклама нас «годує».Існуючий маркетинг і нерозлучна з ним реклама, проголошуючи високі принципи «задоволення потреб клієнта» і «можливості вільного вибору», насправді засновані на маніпуляціях, покликаних змусити клієнта (між іншим – нас же звами) придбати всього і якомога більше – якраз всупереч нашому бажанню,потребам і вибору! Згодні чи не зовсім? А що каже «внутрішній голос» – який за межами усвідомлення того, що реклама нас «годує»? Для цього нами ж винайдено безліч витончених хитрощів. Тут і продукти першої необхідності, які спеціально розташовані в супермаркетах подалі від входу – аби покупець «по дорозі» несподівано для себе прихопив і те, чого купувати не збирався. І всілякі спокусливі акції з додатковими умовами, спеціально написаними нечитабельним дрібним шрифтом, що часто зводить нанівець уявні дивіденди від «активної участі». І поширена у нас практика виведення на ринок якісного продукту або бренду – коли спочатку він справді хороший і має заслужений попит, але незабаром у нього «випадково» починають чогось недодавати, витрачаючи гроші вже не на підтримку якості, а на продовження рекламного розкручування, що вважається вигіднішим. І багато чого іншого.
     Знайомий набір інструментів для маніпуляцій над «задоволеним» клієнтом? Настільки знайомий і звичний, що ми не сумніваємося –альтернативи немає. Більштого – ми самі покірно йдемо за молоком у дальній куток торговельних залів, періодично попадаємося на «суперакції», продовжуємо, за нами ж прорахованою інерцією, купувати продуктові новинки, які стали менш смачними і корисними…
А як же інакше? У душі ми переконані – інакше не можна, весь маркетинг, реклама та і взагалі весь бізнес не можуть існувати без цього, десятиліттями створюваного інструментарію! От і виходить перекручений до протилежності біблійний принцип. Пам'ятаєте – «Полюби ближнього свого, як самого себе». «Фішка» у тому, що при заміні першої частини на маркетингово-рекламне (якщо не лукавити) «Обдури ближнього свого» – друга частина, на жаль, залишається незмінною.
       Погодьтеся, все так би тривало і далі, але тут – несподівано – ця, м'яко кажучи, криза…
Якщо Вам цікаво це читати – далі буде ..hammer

Знову про ЗМІ

  • 08.07.09, 08:26
       Детальний аналіз ринку, тенденції розвитку за перший квартал 2009 року  
                                 та перспективи у найближчому майбутньому. 

Читайте тут - це цікаво (тим кому це цікаво)!

А тим часом на небесах!

  • 06.07.09, 17:28
Найдовше повне сонячного затемнення 21 століття слід очікувати
22 липня 2009 року. Воно пройде через Південну Азію (Індія, Непал, Бутан,
Бангдадеш), південь Китаю, південні острови Японії (Рюкю), Маршаллові
острови й острови Кирібаті (Гілберта) в Тихому океані.

В Україні на жаль не видно!
     Місячні затемнення буде частково видно 7 липня (ЗАВТРА!) якщо дозволить погода -  зранку та 6 серпня о першій годині ночі.

Ось воно як!

  • 06.07.09, 17:20
"Нація або спільнота людей, що не
використовуватиме свій інтелект, уважається за тварин, котрі не мають
інтелекту взагалі. Таких людей можна використовувати як робочу худобу
або матеріал залежно від вибору чи уподобань”
Таємна доктрина так званої «Більдерберзької групи»