Доброго ранку, Львове!



Чудовий, золотий осінній львівський ранок...

Над містом Лева сходить сонце

Загадково окреслюючи його пам’ятники,

та помиті нічною росою площі і сквери

Закликає львівян та гостей до ...

ранішньої молитви...

улюбленої роботи...

Влада, як завжди, спить...

а хтось вже працює, рятуючи чиєсь добро, а можливо й життя...

Найнужденніші потягнулись до банкоматів...

Вже прокинулись перші трамваї...

вирушили в похід перші туристи...

а деякі, мабуть, лише готуються до відпочинку...

Лише зажурений Кобзар споглядає на "дітей своїх нерозумних",

і статуя Свободи, що втомившись за ніч,
присіла відпочити та побажати "На добраніч"
місяцеві, який вирушив на заслужений відпочинок...
У місті лева минає ранок...
А над його вулицями та площами лине чудова мелодія...

 ДОБРОГО РАНКУ ЛЬВОВЕ...
ДОБРОГО РАНКУ, КОХАНА!

ДОБРОГО РАНКУ!!!

Річард Девіс Бах

  • 10.08.09, 12:31
Річард Девіс Бах

Народився в місті Оук-парк (США). По материнській лінії веде свій рід від видатного німецького композитора Іоганна Себастьяна Баха. У 1955 році вступив до Каліфорнійського державного університету, який закінчив за чотири роки. Приблизно в цей же час познайомився зі своєю першою дружиною; від першого шлюбу у Річарда Баха було шестеро дітей, проте це не зупинило його, коли він вирішив розлучитися, бо втратив віру в шлюб як такий. Можливо, основною причиною розлучення було те, що справжньою пристрастю Річарда завжди були літаки: армійську службу він проходив в авіаційних частинах, а після армії працював пілотом-каскадером і авіаінструктором.

З роками літаки, правда, злегка відійшли на другий план: дитяче бажання вигадувати книги поступово ставало все наполегливішим і нарешті втілилося в реальність. Мало-помалу дві головні пристрасті Річарда Баха помінялися в його душі місцями – його роботою стало сьогодні вигадування книг, а літає він для власного задоволення (і не на літаках, а – переважно – на дельтапланах і ще займається параглайдингом). Свою другу дружину, актрису Леслі Перріш, Річард Бах зустрів в 1973 році, на зйомках фільму «Чайка Джонатан Лівінгстон». Весілля відбулося лише через вісім років, і з тих пір Леслі – постійний співавтор чоловіка.

На сьогоднішній день Річард Бах – один з найпопулярніших американських письменників, що здобув світову популярність завдяки повісті-притчі «Чайка на ім`я Джонатана Лівінгстон». Все, чим би він не займався в своєму житті – будь то авіація, спорт або література, – об`єднує одне: пристрасть до польоту.
Продовження в папці "Мої звуки" – слухайте всі кому цікаво!

...

  • 08.08.09, 18:42



.. і була НІЧ...




Поглянь моя кохана в небо
Послухай, що шепоче ніч
І ми немов одні єдині
Із своїм щастям віч-на-віч

А ніч шепоче про кохання
А ніч шепоче про любов
Про ту, що перша і остання
Що так п'янить тривожить кров

Сховає ніч під темні крила
Кохання наше світлий дар
Воно ж напне свої вітрила
До зір полине птиця-жар

І там собі знайде надійну
Оселю в синіх небесах
Кохання пісню мелодійну
Нам подарує чудо-птах
--------

"Невидуманому Джонатану Чайці, який живе у кожному з нас"...



"Это самая главная книга Ричарда Баха. Он не придумал "Чайку". Он услышал
ее целиком, и записал, и это полностью изменило его жизнь, и вот теперь вы
можете прочесть эту чудо - сказку, которая как никакая другая книга на свете
отвечает на самые важные вопросы: "Кто мы?" "Что мы здесь делаем?" "Куда мы идем?"

"Чайка Джонатан Ливингстон" может изменить и вашу жизнь тоже.

Лётчик по имени Ричард Бах, потомок великого композитора Иоганна Себастьяна
Баха, страстно преданный своему лётному ремеслу, а ещё автор малоизвестных
романов, прогуливаясь однажды по берегу канала в Калифорнии, услышал слова
"Чайка Джонатан Ливингстон". Голос, произнёсший эти слова, заставил лётчика сесть за стол, прокрутил перед его мысленным взором подобие киноленты, которую Ричард Бах запечатлел в словесных образах. "Кинолента" оказалась недоконченной. Сколько ни пытался писатель дописать её собственными силами, дело не шло, пока спустя восемь лет тот же Голос не надиктовал продолжение и окончание притчи.



Эту версию появления "Чайки" сообщил сам Ричард Бах. Отвечая на вопросы многочисленных читателей, которые просили расшифровать метафизический
смысл повести, он говорил, что добавить к написанному ничего не может, ибо, в
отличие от романов, в "Чайке" ему не принадлежит ни строки.

Над версией Р. Баха иронизировали, обвиняли писателя в саморекламе, в попытках
потуже набить карман. Впрочем, сегодня конъюнктура с потусторонними
трансляциями существенно изменилась. Не только стихи, притчи, но и целые
"евангелия", переданные землянам инопланетянами, стали массовым
явлением. А "Чайка" как была, так и остаётся одиноким шедевром, чарующим читателя своей поразительной красотой. И ещё - тонкой грустью. Это не воспоминание о пережитой и ушедшей радости, но именно грусть о будущей беспредельной жизни, путь в которую лежит через головокружительные и трудные полёты..."



"Так значит, все таки мы умеем летать " ...



Аудіофайл додам обов’язково


... по ділах наших!

  • 06.08.09, 13:40

Блаженний муж на лукаву

Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде. А в законі Господньому Серце його й воля Навчається, і стане він, Як на добрім полі Над водою посажене Древо зеленіє, Плодом вкрите. Так і муж той В добрі своїм спіє, А лукавих, нечестивих  І слід пропадає, Як той попіл над землею Вітер розмахає. І не встануть з праведними Злії з домовини, Діла добрих оновляться, Діла злих загинуть. (Тарас Шевченко, Давидові псалми)

У Львові дощ

  • 06.08.09, 09:30




У  Львові  дощ.  Яка  краса!
Вмить  сіре  місто  мокрим  стало,
І  все  каміння,  що  мов  спало,
Відкрило  очі  в  небеса.

І  місто  ожило  немов,
Розбарвилось  у  парасолі;
Проспект  Свободи,  мимоволі,
Замайорів  червоним  знов.

Я нікому і ніколи ...

  • 05.08.09, 16:42


Є щось близьке у цих далеких горах ...

Так я живу! Хіба лиш тільи я?

  • 04.08.09, 22:14


Так я живу! Хіба лиш тільи я?
Із клітки рветься ввись душа моя!
На жаль гріхів тяжіння не пуска
Туди де гасне в відблисках й хмарках.....