Уродженець Бойківщини Юрій Соломченко відшукав себе на Гуцульщині – Олег Володарський

Зовсім инчий вимір. Інше світосприйняття. Інше відображення. Все те ж саме – гори, ліси, Бог, традиції, культура…

Вони хочуть оновити свою спадковість. Гармонійно поєднати історичну традиційність та сучасність. Вивчити минуле, щоб застосовувати ці уроки сьогодні, будуючи майбутнє.

Ми п’ємо із джерела віри. Та сама Гуцульщина живе, відроджується, відбудовується. В інших, нових барвах та тональностях.

Юрій Соломченко, Руслан Трач, Лена Рашковська, Оксана Сусяк та багато інших… Всі вони шанують минуле, і навчені цьому минулому, будують неймовірно «смачне» сьогодення і майбуття.

Інша Гуцульщина. Свіжа, гонорлива, горда, цілеспрямована. Веселі й усміхнені очі говорять тобі: «Хочеш бути щасливим? Живи по-гуцульськи!»

От і уродженець Бойківщини Юрій Соломченко відшукав себе на Гуцульщині. Вільна людина. Не скута. Мені здалося, що він ще не знайшов себе. Він шукає. Він ще в дорозі. Він намагається віднайти себе не тільки тут і зараз, а й в далекому минулому і в ще більш далекому майбутньому. Таке непероборне бажання мандрівника усвідомити цей світ і себе в ньому.

Під час «Сповіді» ми не зупинялися детально на цій темі. Проте, посміхаючись йому, я усвідомлював його суть (сутру). Долаючи прожиті роки адреналіном, збираючи гриби і мріючи почути цей такий загадковий, проте рідний до болю СВІТ, він шукає ШАМБАЛУ.

Мені було неймовірно легко спілкуватися з Юрієм. Ми прощалися по-братньому – щиро посміхнувшись і міцно потиснувши одне одному руки. Як тільки доля подарує таку можливість, вирвуся з ним в гори…

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». 

Герой програми Юрій Соломченко

https://youtu.be/Jg2rs7_3AlE

На форум в Киев специально приехали представители из разных арабских государств, а также члены правительства Украины, дипломаты и бизнесмены

В четверг, 20 июня, в Киеве состоялся первый Международный форум «Украина и страны арабского мира — экономические аспекты и перспективы сотрудничества».

Главным организатором мероприятия выступила общественная организация «Ассоциация украинских и арабских бизнесменов и инвесторов» (АУАБИ) в лице ее главы Мохаммада Салима Алотти при поддержке Торгово-промышленной палаты Украины и ICC Ukraine.

Программа форума состояла из двух частей, включая B2B сессии. В начале приветственное слово взял глава АУАБИ, который выразил благодарность высоким гостям, приехавшим специально на форум из разных арабских государств, а также представителям правительства Украины, дипломатам и бизнесменам.

Он подчеркнул, что к созданию ассоциации его подтолкнула востребованность современной платформы для субъектов бизнеса с обеих сторон, выразив надежду на то, что она сможет сыграть важную роль в повышении товарооборота между Украиной и арабским миром.

В заключение он поблагодарил главного спонсора форума компанию «Агросем» и информационного партнера ИП «Украина по-арабски».

Далее президент Института стратегии Ближнего Востока Самир Гаттас рассказал об истории торгово-экономических отношений между Украиной и арабскими странами.

«На сегодняшний день речь идет о рынках 22 арабских государств, общее население которых составляет 400 млн. человек. Крепкие экономические отношения с Украиной тянутся еще со времен СССР. Именно специалисты из Украины сыграли важную роль в экономике арабских государств, и принимали участие в строительстве дамб, дорог, нефте- и газопроводов», — сказал Гаттас.

Уже сейчас имеется немало примеров арабских инвестиций в Украину и широкого сотрудничества, к которому пришли компания SALIC в агрокомплексе и ГП «Антонов» в авиастроении.

С речью выступил также политик и совладелец корпорации «Индустриальный союз Донбасса» Сергей Тарута.

Он выразил надежду, что власти и большой бизнес будут работать для создания не преддефолтной, а процветающей экономики, которая привлечет еще больше инвесторов из арабских стран, чувствующих защищенность своих активов в Украине.

Также политик, ссылаясь на отчет экономистов, отметил важность достижения 10% роста ВВП на протяжении ближайшей декады.

Вице-президент Украинского союза предпринимателей Александра Блавдзевич поздравила всех причастных к созданию ассоциации, а также отметила возрастающее влияние неправительственных организаций и объединений, которые все чаще служат связующим звеном между иностранными инвесторами и Украиной.

Было отмечено значение журнала «Украина по-арабски — Экономический вестник», который вышел при поддержке ICC Ukraine и МИД Украины, благодаря чему дипломатические ведомства и бизнесмены большинства арабских стран могут узнавать об украинском бизнесе и приоритетных отраслях. Об этом рассказал генеральный секретарь ICC Ukraine Владимир Михайлов.

В ближайшее время ICC Ukraine будет реализовывать проект по сотрудничеству в медицинской сфере, к участию в котором были приглашены арабские бизнесмены.

Директор офиса реформ Министерства инфраструктуры Украины Ирина Кошель рассказала о потенциальных инвестициях в инфраструктуру нашего государства. Многие арабские страны, в числе которых ОАЭ, Катар, Саудовская Аравия, демонстрируют активный рост внедрения новых технологий. Поэтому опыт арабских коллег может стать полезным для Украины.

В конце первой части мероприятия прошла торжественная процедура подписания меморандумов. В их числе подписание документа о сотрудничестве между «Ассоциацией украинских и арабских бизнесменов и инвесторов» и ОО «Украина по-арабски».

Источник

 Тепер в Україні таких збочинців після прийняття закону будуть піддавати примусовим заходам протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та недоторканості неповнолітніх

Народний депутат України Іван Фурсін вніс до Верховної Ради законопроект про примусову хімічну кастрацію педофілів. Відповідний проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та недоторканості неповнолітніх» зареєстрований в парламенті 21 червня за номером 10396.

Проект закону передбачає доповнення Кримінального кодексу України новим розділом, яким запроваджуються примусові заходи протидії вчиненню подібних злочинів.

Наводимо текст законопроекту повністю:

У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що злочини проти статевої свободи по відношенню до малолітніх є особливо небезпечними, проте, як показує практика, традиційні методи покарання не дозволяють досягти того, щоб насильник не здійснив такий же злочин повторно.

Відзначається, що в світі зараз не існує іншого способу лікування педофілів, крім використання препаратів, які пригнічують статевий потяг. Їх застосування отримало назву «хімічна кастрація». Подібна процедура застосовується в багатьох державах Європейського Союзу і всього світу. Так, в Німеччині, після застосування подібних препаратів кількість рецидивів серед педофілів впало з 80% до 3%, а у Великобританії — з 40% до 5%.

Повідомляється, що впровадження даного Закону сприятиме підвищенню захищеності прав дітей в країні, а також призведе до зменшення соціально-небезпечних явищ, зокрема, випадків педофілії, і знизить соціальну напругу в суспільстві.

Іван Фурсін — народний депутат саме від того округу, в якому живуть земляки Даші Лук’яненко, убитої напередодні садистом в селищі Іванівка Одеської області. Рішення Івана Фурсіна подати законопроект про жорстке покарання для педофілів — це відповідь на запит людей, яких сьогодні по суті нікому захистити від збоченців і ґвалтівників всіх мастей...

Даринка була сповнена дитячих мрій і найкращих сподівань…

Як уже відомо всім, зниклу дорогою на гурток посеред серед білого дня 11-річну школярку з Іванівки Одеської області — Дашу Лук’яненко — кілька сотень людей шукали майже тиждень. 19 червня стало відомо, що напіврозкладений труп дитини знайдений у вигрібній ямі на подвір’ї, де живуть знайомі мами Даші — сім’я Тарасових.

…але її кат безжалісно знищив і Дашу і всі її найсвітліші мрії

Як стверджує слідство, 22-річний Микола Тарасов, якого затримали як підозрюваного в жахливому вбивстві маленької дівчинки в селищі Іванівка Одеської області, відправлений у СІЗО. Микола ніде не вчився і не працював, і весь свій час проводив за комп’ютерними іграми. На питання, навіщо забрав життя у дитини, він сказав, що «не знає».

Київський райсуд Одеси обрав підозрюваному у вбивстві 11-річної Дарини Лук’яненко — Миколі Тарасову запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на два місяці без права на заставу. Чоловіка підозрюють за чотирма статтями Кримінального Кодексу: частина 2 ст. 146, частина 4 ст. 152, пункти 2 і 10 частини 2 ст. 115, ст. 297 — «викрадення», «замах на зґвалтування неповнолітнього», «вбивство неповнолітнього, поєднане із зґвалтуванням» і «наругу над тілом». Підозрюваний повністю визнав свою провину і погодився з призначеної йому запобіжним заходом.

Односельці і подружки загиблої у страшних муках малолітньої Даринки у траурній прощальній ході до цвинтаря

Що характерно, батько підсудного — Геннадій Тарасов, був свого часу засуджений за зґвалтування і поїхав з родиною після відсидки з рідних місць, що на Миколаївщині. Тодішні односельці після повернення з в’язниці змусили його із сім’єю переїхати в інше місце проживання.

Вважаємо, що факт раніше скоєного Тарасовим-старшим став внаслідок спадковості збочених нахилів у його сина Миколи. Тому ініціатива народного депутата Івана Фурсіна щодо вище вказаного законопроекту була на часі і як ніколи надзвичайно актуальною.

 Тепер в Україні таких збочинців після прийняття закону будуть піддавати примусовим заходам протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та недоторканості неповнолітніх

Народний депутат України Іван Фурсін вніс до Верховної Ради законопроект про примусову хімічну кастрацію педофілів. Відповідний проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та недоторканості неповнолітніх» зареєстрований в парламенті 21 червня за номером 10396.

Проект закону передбачає доповнення Кримінального кодексу України новим розділом, яким запроваджуються примусові заходи протидії вчиненню подібних злочинів.

Наводимо текст законопроекту повністю:

У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що злочини проти статевої свободи по відношенню до малолітніх є особливо небезпечними, проте, як показує практика, традиційні методи покарання не дозволяють досягти того, щоб насильник не здійснив такий же злочин повторно.

Відзначається, що в світі зараз не існує іншого способу лікування педофілів, крім використання препаратів, які пригнічують статевий потяг. Їх застосування отримало назву «хімічна кастрація». Подібна процедура застосовується в багатьох державах Європейського Союзу і всього світу. Так, в Німеччині, після застосування подібних препаратів кількість рецидивів серед педофілів впало з 80% до 3%, а у Великобританії — з 40% до 5%.

Повідомляється, що впровадження даного Закону сприятиме підвищенню захищеності прав дітей в країні, а також призведе до зменшення соціально-небезпечних явищ, зокрема, випадків педофілії, і знизить соціальну напругу в суспільстві.

Іван Фурсін — народний депутат саме від того округу, в якому живуть земляки Даші Лук’яненко, убитої напередодні садистом в селищі Іванівка Одеської області. Рішення Івана Фурсіна подати законопроект про жорстке покарання для педофілів — це відповідь на запит людей, яких сьогодні по суті нікому захистити від збоченців і ґвалтівників всіх мастей...

Даринка була сповнена дитячих мрій і найкращих сподівань…

Як уже відомо всім, зниклу дорогою на гурток посеред серед білого дня 11-річну школярку з Іванівки Одеської області — Дашу Лук’яненко — кілька сотень людей шукали майже тиждень. 19 червня стало відомо, що напіврозкладений труп дитини знайдений у вигрібній ямі на подвір’ї, де живуть знайомі мами Даші — сім’я Тарасових.

…але її кат безжалісно знищив і Дашу і всі її найсвітліші мрії

Як стверджує слідство, 22-річний Микола Тарасов, якого затримали як підозрюваного в жахливому вбивстві маленької дівчинки в селищі Іванівка Одеської області, відправлений у СІЗО. Микола ніде не вчився і не працював, і весь свій час проводив за комп’ютерними іграми. На питання, навіщо забрав життя у дитини, він сказав, що «не знає».

Київський райсуд Одеси обрав підозрюваному у вбивстві 11-річної Дарини Лук’яненко — Миколі Тарасову запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на два місяці без права на заставу. Чоловіка підозрюють за чотирма статтями Кримінального Кодексу: частина 2 ст. 146, частина 4 ст. 152, пункти 2 і 10 частини 2 ст. 115, ст. 297 — «викрадення», «замах на зґвалтування неповнолітнього», «вбивство неповнолітнього, поєднане із зґвалтуванням» і «наругу над тілом». Підозрюваний повністю визнав свою провину і погодився з призначеної йому запобіжним заходом.

Односельці і подружки загиблої у страшних муках малолітньої Даринки у траурній прощальній ході до цвинтаря

Що характерно, батько підсудного — Геннадій Тарасов, був свого часу засуджений за зґвалтування і поїхав з родиною після відсидки з рідних місць, що на Миколаївщині. Тодішні односельці після повернення з в’язниці змусили його із сім’єю переїхати в інше місце проживання.

Вважаємо, що факт раніше скоєного Тарасовим-старшим став внаслідок спадковості збочених нахилів у його сина Миколи. Тому ініціатива народного депутата Івана Фурсіна щодо вище вказаного законопроекту була на часі і як ніколи надзвичайно актуальною.

Я підіймаю очі до неба… Поруч стоїть протоієрей Юрій Мануляк. Дивиться на мене і молиться, як і я, янголам – Олег Володарський

Молитва-подяка української душі

Всещедрий і ласкавий Боже! Зі сльозами на очах я припадаю перед Твоєю величчю і не силі виразити словами того стану моєї душі, коли серце наповнюється любов’ю до Тебе. Яке щасття, який дар з неба – народитися й жити на українській землі! О, Боже мій! Ти – неперможний у Своєму милосерді. Ти – неперевершений у Своїй премудрості: щедрість Твоя не має меж і в усьому видно діло рук Твоїх. Могутній Дніпро і зелені Карпати, блакитне небо і золотисті ниви – земля наче казка: мова чарівна і пісні солов’їні, а вишивки які! Люди добрі й щирі, працьовиті і розумні та, перш за все, – побожні.

Понад тисяу літ минуло, як світло Христової Євангелії засяяло на нашій землі, і ми стали дітьми святої Вселенської Церкви, яким Ти, Господи, доручив органічно з’єднувати, взаємодоповнювати і взаємозбагачувати християнські традиції Сходу і Заходу. За Твоїм, Господи, провидінням, Україна двигає важкий хрест на Голготу. Морем крові і горами невинних жертв засвідчили українці свою вірність до Тебе, правдивого Бога, бо тільки Ти, Господи, – правда, шлях і життя вічне! Куди нам без Тебе?

Упродовж віків темні сили зла намагалися стерти Україну з лиця землі й, зокрема, через те, що ми стали твердинею християнства. Рідко який народ у світі пережив стільки страждань, скільки випало на долю України. Але ми відважно боролися за святу віру і з любов’ю вмирали за правду; приносили Тобі, Господи, в жертву щонайдорожче – наше життя і клали його на вівтар свободи. Нас катували окупанти за любов до колосочків, а ми відплачували їм хлібом; нас винищували за доброту, а ми давали їм воду; нас вивозили з рідної родючої землі у дикі простори на край світу, а ми молилися за них. «Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне!»

Дякуємо Тобі, Господи, за те, що наш український народ ніколи не був окупантом і нікого в ярмі не тримав, бо що людині з того, коли весь світ здобуде, а душу свою занапастить. Хоч і тернистий шлях випав на долю України, але в тім наше щасття, бо через вузькі ворота входять до Царства Небесного. Ми живі сьогодні, розумійте народи, і ще не вмерла Україна, бо з нами всемогутній Бог, Який запевнив нас: «Я з вами по всі дні, аж до кінця віку!» Амінь!

Христос шукав в кожній людині хороше, а ми шукаємо зле. Христос шукав в людях добро, бажаючи їх виправдати, а ми шукаємо зле, щоб засудити їх. Христу було боляче говорити про чужі гріхи, а нам це приємно. Христос словом навертав грішників в праведників, а ми словами робимо з грішників ще більших грішників. Христос рятував людей, а ми їх губимо. У цьому різниця. Але ж і ми можемо бути подібні Христу.

(Святитель Микола Сербський)

Протоієрей Юрій Мануляк

Я підіймаю голову в небо, шукаючи очима Янгола. Янгола, котрий несе нам МИР. Та Янголи дарують нам мир вже сьогодні. Своїми життями. Своїми, вірними та відданими Україні, душами.

Проте мир не в рабстві. І не за будь-яку ціну. За роки війни і за численні спроби поневолення нашої Нації, котрих за нашу більш ніж тисячолітню історію було чимало, на небесах опинилося величезне ВОЇНСТВО ЯНГОЛІВ, котрі служать небесну літургію за тих, хто зобов’язаний жити. Жити гідно та чесно. Жити сильно. З посмішкою та любов’ю.

Я підіймаю голову в небо і пошепки промовляю Молитву. Я наче бачу їхні очі. Бачу їх милосердя та любов. Я відчуваю їх сум за рідними та кровними. І ВОНИ моляться мені у відповідь. Моляться і вірують…

Інколи я не можу підняти очі до неба. Мені соромно і боляче бачити, як ми не пам’ятаємо тих, кому завдячуємо життям. Наче і знаємо про ці жахливі втрати, та у метушні сьогодення забуваємо про них. А треба пам’ятати щосекунди. І молитися за їх душі. Байдужість винищує людяність, а потім і саму душу. Це може перетворитися на катастрофу для Нації.

Олег Володарський

А інколи важко опустити очі долу. Я боюся. Боюся побачити оченята українського малюка, на очах у якого маю бути сильним. Сила – це віра. Віра щира та усвідомлена. Та, котра більша за саме життя. Віра мовчазна та тиха, проте неймовірно глибока. Щоб не страшно було посміхнутися українському малюкові, за майбутнє якого вмирають Янголи.

Моя Нація… Моя люба Україна… Розділена московитським дияволом на Янголів, щиро віруючих, бездушних та злих бісів… Моя Нація, котру розривають на шматки, аби тільки вона не згадала свою справжню генетику… Мій народ, котрий взявшись за руки і звернувшись до Бога, стане непереможним…

Я підіймаю очі до неба… Поруч стоїть отець Юрій Мануляк. Дивиться на мене і молиться. Так само як і я – янголам.

Подумки повертаюся до того зимового дня… Храмовий вівтар, ікони, ще не прикрашена ялинка. Дзвінка тиша, котра буває лише в храмі, коли звідти виходить останній прихожанин… І ми з українським священиком, котрий знає і усвідомлює Янголів набагато краще… В ньому більше України. Він від Бога – українець. Мати, батько, діди, прадіди… Я навчаюся у нього українству… переводжу погляд на ікони і відчуваю посмішку Бога…

В напівтемряві вечірнього храму в очах отця Юрія я бачив особливий відблиск віри… Він говорив, а його слова лягали життєдайним єлеєм на мою зболілу душу. І було в цьому відчуття неба… Мені не потрібно було дивитися на небо – небо було поруч. Адже душа українського священика ділилася зі мною часточкою щастя і благословення Бога…

Ми завершили «Сповідь», а розмова душ продовжувалася. Це неможливо повторити та пояснити. Це голос Бога. Об’єднуючи душі на сповіді, він навчає істиною та розумінням… Особливим розумінням, завдяки якому, вийшовши з храму, я побачив зовсім інше небо…

Де між небом та горами мерехкотіло світло. Світло, котре дарує МИР. Мир, на який ми всі так чекаємо… Котрий зробить нас переможцями на віки… І ми нарешті здобудемо ВОЛЮ…

Слово «воля» не перекладається на жодну мову. Лише істинні українці генетично усвідомлюють цей постулат. Воля – шепіт Бога, спів птаха і кочовий дух козацького степу, гіркота полину, золото дозрілої пшениці і аромат дому… Все те, без чого немає і не буде України… Янголи з нами… Вони з нами і заради нас… В ім’я ВОЛІ…

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». 

Герой програми Юрій Мануляк

https://youtu.be/F0iqMyWBtZA

Глава семейства – Григорий Калетник, используя «схемы» и свой статус нардепа, незаконно присвоил 10 гектаров земли в районе Окружной дороги

Виктор Заец, известный в стране правозащитник, vip-коллектор, юрист, экс-депутат Киевского облсовета, раскрыл схему воровства у государства земли Калетником Григорием Николаевичем, экс-народным депутатом Украины, а ныне ректором Виницкого Аграрного университета

Информация на 100 % подлинная, поскольку её Виктору Зайцу сообщил его водитель, он же экс-водитель Г.Н. Калетника, который помогал экс-депутату в реализации этой земли. Речь идёт о земельном участке площадью 10 га земли в районе Окружной дороги. По просьбе Виктора Зайца от ВОО «Всеукраинский союз народных реформ» народный депутат Радикальной Партии Игорь Мосийчук отправил на имя министра МВД Украины Арсена Авакова депутатский запрос.

Как видите «проверка идёт до сих пор». Вот такая она Украина-2019! Правозащитник Виктор Заец говорит власти, кто украл, сколько украл, где и кому продал и кто сейчас там строит жилищный комплекс, а его за это в тюрьму.

Григорий Калетник, используя «схемы» и свое высокое положение, незаконно присвоил земельный участок площадью 10 гектаров по адресу г. Киев, с. Софиевская Борщаговка, ул. Соборная 126/16. Данный участок оформил на подставных лиц, о которых нам в ближайшее время будет известно и которые, мы надеемся, будут допрошены. Также информируем, что в настоящий момент на данном участке уже идет строительство ЖК «Софиевская сфера».

Как стало известно нашему интернет-изданию, председатель Апеляционного суда г. Киева Головачев Ярослав Вячеславович – близкий друг Константина Симоненко (сын первого секретаря канувшей в лету Компартии Украины Петра Симоненко). Как известно, екс-депутат Григорий Калетник тоже являлся членом КПУ. Поэтому, какое решение будет выносить коллегия судей Киевского апеляционного суда, догадаться не трудно. Ряд общественных организаций готовит заявление Президенту Украины, председателю Верховной Рады, директору ДБР, в которых будут настаивать на проверке делового партнерства Головачева-Симоненка, поскольку есть пока не подтвержденная информация о их совместном вымогательстве земельных участков у одного из председателей Вышгородского района Киевской области.

Когда ГПУ начнет охоту за представителями клана Калетников?

На фото (слева направо) Игорь Калетник, Григорий Калетник и Оксана Калетник – двоюродная сестра Игоря и племянница экс-регионала Григория Калетника, экс-народный депутат ВР от Компартии Украины

Вопиющие факты совершения кланом Калетников коррупционных преступлений и дальнейшая легализация средств полученных преступным путем, более двух лет остаются без внимания следователей и прокуроров. Подозрения не предъявлены, активы клана не арестованы.

После «Революции достоинства» новая власть объявила войну коррупции, но промедление со стороны Генеральной прокуратуры Украины в борьбе с преступниками, которые десятилетиями обворовывали народ Украины, уничтожали патриотов и продолжают свое сотрудничество со страной агрессором, скрываясь в РФ, сводит на нет все ожидания украинского общества на справедливость.

Прошло пять лет с момента бегства Януковича, однако действия Генеральной прокуратуры Украины, точнее ее бездействие, дает основания полагать, что «дело Януковича» продолжает жить.

Благодаря обращению Центра противодействия коррупции, Генпрокуратура начала досудебное расследование незаконного обогащения бывшего народного депутата от Коммунистической партии, экс-вице-спикера Верховной Рады Игоря Калетника под председательством которого прошло голосование за «законы 16 января 2014», а также экс-председателя Государственной таможенной службы Украины (Игорь Калетник работал в таможенных органах с 1995 года, возглавлял таможню с 2010 по 2012 годы).

Однако, несмотря на все напоминания и публикации в средствах массовой информации вопиющих фактов коррупционных деяний клана «Калетников» следователи и прокуроры, которые ведут дело, упорно не замечают или не хотят замечать в действиях Григория и его сынка Игоря Калетников состава преступления.

Прошло уже четыре с лишним года, а из Генпрокуратуры на все обращения и запросы средств массовой информации только один ответ «досудебное расследование уголовного производства №42014000000001216 продолжается. Подозрение никому не объявлялось».

С приходом нового Генерального прокурора Украины Луценко Ю.В. начала появилась было надежда, что у следователей и прокуроров откроются глаза на беспредел, который творил клан «Калетников» находясь во власти. Но, Увы!

И вот, как нам стало известно, ГПУ обращается к гражданам с просьбой сообщать о других известных им случаях вымогательства со стороны Калетника Г.Н. и связанных с ним лиц на электронную почту НАБУ [email protected] или по телефону горячей линии (044) 246 34 11.

Юрій Кречуняк був натхненним та фанатичним – це те, чого багатьом з нас так не вистачає – Олег Володарський

Обдарованість та вміння відображати власні вірування й вподобання гуцулів чітко простежується в їхньому мистецтві. Не дивлячись на географічну відокремленість, вони змогли створити власний характерний колорит, потужний темперамент орнаментів та мелодійну колористику вишивок й оздоблення. Всюди простежується збереження традиційних технік виконання та поєднання певних елементів декорування, а вміння створювати справжні мистецькі вироби передавалось з покоління в покоління. Тому, на основі опрацювання наявного музейного доробку, літературних джерел та власних матеріалів можна стверджувати, що найбільш вагомими для загального розвитку мистецтва є ткацтво, вишивка, килимарство, художня обробка шкіри та металу, а також різблярство та розпис на склі. Яскравим прикладом є гуцульська різьба по дереву. Майстерності різблення навчалися довгий час, і пройшовши не один рік вдосконалень на Гуцульщині виокремились три школи різьблярства: Річківська, Брустурська та Косівська. На високому рівні була майстерність гуцулів у таких ремеслах як малювання на склі, кераміка, ткацтво та килимарство. Наведене вище свідчить, що гуцульський край цілком виправдано називають одним з самих насичених та багатих на різні види ремесл. Тут можна у народних виробах «прочитати» не лише сучасні віяння, а й вірування та вподобання гуцулів, їх ставлення до навколишнього середовища, до всього живого та їхнє вміння максимально використовувати дари природи

Білей-Рубан Н. В., Сєдоухова Є. В., Петрусь Л. М, Полуда С. Н. Етнографічне дослідження народного строю Гуцульщини. Art and design. 2019. №1. С. 44-58.

Краєзнавець, співзасновник і старший науковий працівник музею Гуцульщини Юрій Петрович Кречуняк. Чудово пам’ятаю, як під час наших відвідин родинного музею Рошковських Юрій Петрович та Павла Рошковська окрилені повернулися з колядок. Дорослі люди раділи наче діти, розрум’янені від щастя, сміху та снігу… Зачаровані, змерзлі, сильні та співаючі.

Гуцули дивовижно непримиренні. Я щиро переконаний, що саме сюди приблукали в пошуках такої бажаної ВОЛІ горді та нескорені українці. В гори. В Карпати. До УКРАЇНСЬКОЇ ШАМБАЛИ. Тут їм вдалося зберегти свою генетику та примножити її в своїх нащадках, а також створити свій, особливий діалог з Богом.

Саме тут, на перетині культур, епох і цивілізацій знаходиться те джерело, з якого ми можемо черпати як усвідомлення видатного минулого Київської Русі, так і наснагу для відбудови величного майбутнього України.

Гуцули надзвичайно сильні, проте біль минулого зробив їх недовірливими та обережними. Проте сталь їх сили в прагненні жити, співати і вірувати в Господа. В пошуках матеріалу для цього допису намагався відшукати інформацію про Юрія Петровича в Інтернеті, проте мені це не вдалося. Зателефонував гуцулам, які вже стали рідними та важливими… Жвавий голос почав розповідати, що в горах ще лежить сніг, а коли я почув незрозумілий дзвін, мені пояснили, що то дзвіночки худоби… Жартома просив «не знущатися», адже і без того кортить повернутися на любу серцю Гуцульщину.

Так неймовірно вабить мене Гуцульщина… Добра і ніжна, наче мати. Велична часточка нашої неймовірної Батьківщини. Пишу ці рядки і, наче на яву, бачу як посміхаюся сходу сонця з вершини засніженої гори… Дивлюся на свою таку неймовірну країну, а мені навіює присмак молока, меду та свіжоспеченого хліба. Проте сильніше за аромат мрії металічний запах крові, котра не припиняє проливатися на Сході моєї країни, а на очі навертаються сльози любові та покути. Благаю тебе, Господи, дай нам мир!

Юрій Петрович Кречуняк під час «Сповіді» був натхненним та фанатичним. Нещодавно під час діалогу з патріотом України у мене запитали:

– Фанатизм – це зайве?

– Ні, – відповів я, – це те, чого багатьом з нас так не вистачає. Проте вистачило на два Майдани. Вистачає на роки війни. Та не вистачає у щоденному житті… не вистачає нової вибухової хвилі нас самих… Іншої, не схожої на попередні. Більш дорослої, зрілої, молитовної.

Ми повинні, взявшись за руки, винищити метастази червоного демона… Ті, хто зганьбив себе зрадою, мають назавжди відійти на узбіччя дороги, котрою ми йдемо до МИРУ. Останній поштовх… на останньому подиху… Це не складно, особливо в порівнянні з тими янголами, чиї душі полишили тіла у боротьбі з ворогом, боротьбі за Україну. Це повстання Духу. Треба відкрити очі, Величний Українцю, і посміхнутися світові.

В музеї Гуцульщини Юрій Петрович з колегами влаштували виставковий зал, присвячений подіям Революції Гідності. Ця зала вражає – десятки національних прапорів з різними написами, побажаннями майорять по всій кімнаті… Вони пишаються своєю країною. Вони неймовірно справжні. Маленький, незламний, добрий та надзвичайно ніжний – корінний етнос Гуцульщини. Непримиренні та непокірні гуцули. Моє серце залишилось там.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». 

Герой програми Юрій Кречуняк

https://youtu.be/a_64JNP7-3Y

Примечательно, что после ареста правозащитника Виктора Зайца Шевченковский районный суд г. Киева вынес решение об открытии уголовного дела в его интересах

Редакция нашего интернет-издания провела собственное журналистское расследование истории деятельности и ареста известного правозащитника, юриста, режиссера кино Виктора Зайца и вот что нам стало известно.

Осенью 2018 года адвокат Сергей Шапов в интересах ВОО «Всеукраинский союз народных реформ», лидером которой является Виктор Заец, официально обратился в прокуратуру г. Киева с заявлением о фактах корупции в ДФС г. Киева, Нацполиции Украины и СБУ.

Обращаем ваше внимание, что в переписке на «Укр. Нет» речь идет о фигуранте трех уголовных дел – Алёне Дегрик-Шевцовой и адвокате Артеме Шамрае, а также о зам. нач. ДФС г. Киева полковнике налоговой милиции – Игоре Скороходе.

Алёна Дегрик-Шевцова

Игорь Скороход

Артем Шамрай

Шамрай А.В. – екс-директор КП «Киевпарктранссервис», управляющий партнер правовой группы «Доминанта», как стало нам известно из неофициальных источников, тесно работает с черными нотариусами и черными регистраторами.

В это же самое время весь интернет заполняют грязные публикации, порочащие деловую репутацию и честь Виктора Зайца. Вот, к примеру, ссылка на одну из лживых статеек о Викторе:

https://rnbee.com.ua/post-wall/dvajdy-sydimyi-aferist-viktor-zaec-ygrojaet-jyrnalistam-i-iavliaetsia-podozrevaemym-po-dely-o-jestokom-obrashenii-s-jivotnymi/

Также необходимо добавить, что совсем недавно Деснянский районный суд г. Киева удовлетворил заявление Виктора Зайца о признании факта размещения ложной информации о нем.

В это же время Виктор Заяц в интервью интернет-изданию «Информатор ньюз» давал интервью, в котором прямо называет заказчиков грязи в интернете против себя. Вот некоторые ссылки с сайта Информатора:

https://informator.news/v-polytsyy-podtverdyly-chto-zaets-ne-ymeet-otnoshenyia-k-dohkhanteru-sviatohoru-dokument/

https://informator.news/al-na-dehryk-y-evheny-shevtsov-zakazchyky-hriazy-protyv-menia-pravozashchytnyk-zaets/

https://informator.news/uvazhenyia-k-sebe-mozhno-dobyt-sia-tol-ko-dobr-my-y-pravyl-n-my-postupkamy-pravozashchytnyk-vyktor-zaets/

https://informator.news/yz-za-kskliuzyvnoho-ynterv-iu-s-vyktorom-za-tsem-ynformator-pop-talys-obvynyt-v-plahyate/

Когда стало понятно, что прокуратура города не хочет заниматься этим заявлением, активисты ВОО «ВСНР» вместе с Виктором Зайцем провели мирную акцию протеста возле здания ДФС Украины с требованием проверить законность закрытия уголовного производства № 32013110000000298.

Еще одна деталь, чтобы люди, указанные в переписке не сказали, что к этим письмам не имеют никакого отношения, юристами ВОО «ВСНР» была сделана експертиза писем на «Укр.Нет» с фиксацией даного факта и всех технических деталей.

Когда все выше указанные фигуранты из этой компании – Скороход И.В., Дегрик-Шевцова, А.В., Шамрай А.В., засветившиеся в переписке на «Укр. Нет», поняли, что вскоре будет открыто уголовное производство, которое повлечет за собой реанимацию их прошлых «подвигов», то они решили обьедениться в некую ОПГ. Кстати, чуть позже в эту преступную группу примкнул еще и муж Алёны Владимировны – полковник ГСУ НПУ Евгений Александрович Шевцов. И этот квартет начал планировать фабрикацию уголовного дела и задержания Виктора Зайца.

Евгений Шевцов

Генерал Нацполиции Украины Игорь Купранец

Кстати, Шевцов является подчиненным заместителя главы Национальной полиции Украины генерала НПУ Игоря Купранца – того самого, который получил в подарок Lexus GX460, по сообщению Центра противодействия коррупции в Facebook. «Ценную обновку Купранец получил от своего 63-летнего отца Михаила. И действительно – у чиновника могут и спросить о доходах/расходах, а вот отца никто не тронет», – отметили активисты.

Дальше еще интереснее! Когда по просьбе Виктора Заеца западные детективы провели расследование в целом деятельности семьи Шевцовых, всплыли интересные факты и даже не факты, а целые схемы преступлений. Вот «оборотни в погонах» и приняли незамедлительное решение арестовать правозащитника под любым предлогом.

Поскольку Виктор Заец с А.В. Дегрик-Шевцовой и Е.А. Шевцовым последние три месяца (август, сентябрь, актябрь 2018 года) не общался вообще, было принято решение подбросить ему мобильный телефон iphone 5 белого цвета с СМС о вымогательстве себе же. Кроме этого, чтобы убедить суд, что В.В. Заец может уехать из страны, «оборотни в погонах» изготавливают паспорт ЛНП с вклееным фото В.В. Заец из его заграничного паспорта и подбрасывают вместе с iphone 5 при задержании.

Следует отметить, что при задержании «особо опасного преступника» используют спец-подрозделение «КОРД», разбивают Виктору Васильевичу голову, травмируют колено и одевают наручники. Также, как нам стало известно, в день ареста Скороход И.В. через общего с Виктором Зайцем знакомого, проводит встречу, на которую приходит с техническим устройством для фиксации беседы в надежде что Заец В.В. будет у него вымагать деньги за то, чтобы не тролить в сети интернет его имя на сайте stopleo.com.

Но у Виктора Зайца свое видение всего этого. Для того, чтобы вывести «оборотня в погонах» на «чистую воду», он ему сам предлагает партнерство за деньги против А.В. Дегрик-Шевцовой, на что тот охотно соглашается. Весь разговор Заец В.В. фиксирует на диктофон в своем iphone Х и сразу после встречи пишет заявление на имя Министра Внутрених Дел Арсена Авакова:

Однако отвезти это заявление и зарегистрировать его «оборотни в погонах» ему не дали. Сразу после встречи правозащитник Виктор Заец был арестован.

Вот такая история. Хотя по слухам А.В. Дегрик-Шевцова со своим мужем всем говорят, что их кум В.В. Заец взял в долг деньги и, чтобы не отдавать, начал на них нападать, да еще и денег хотел получить от них.

Таким образом сразу после ареста Зайца В.В. в уголовном деле появляются в качестве потерпевших по делу А.В. Дегрик-Шевцова, полковник ГСУ НПУ Шевцов Е.А. (отметим, что эта же организация ведет следствие по делу В.В. Зайца) и заместитель начальника ДФС Украины, полковник налоговой милиции Скороход И.В.

Ну, и в качестве свидетеля, чтобы красиво сложилась вся картинка, конечно же юрист Шамрай А.В., который говорит, что Заец В.В. предлагал ему выступить посредником и взять у Дегрик-Шевцовой 200 000 $. Кто прав, а кто виновен? Выводы делайте сами, но на наш взгляд в СИЗО должен находится не Заец В.В., а вся эта компания.

P.S. Уже после ареста правозащитника Шевченковский районный суд г. Киева вынес решение об открытии уголовного дела в интересах В.В. Зайца, т.к. «оборотни в погонах» отказывались вносить заявление адвоката Виктора Зайца в ЭРДР.

Иван ГРИГОРИВ

Молитва перед іконою Успіння Пресвятої Богородиці

О, Діво Маріє, Мати наша, Отець Небесний зробив Тебе Храмом та інструментом Святого Духа, щоб, прийнявши від Тебе плоть, Предвічне Слово увійшло в світ і оселилося з нами. Ти, о Мати, завжди була для нас тією провідною зіркою, яка веде до дому Отця. Як колись в Кані Галілейській Ти говорила до наших праотців, так і нині Ти звертаєшся до нас зі словами: «Зробіть все, що Він вам скаже» (Ін.2,5).

Божий Притулок грішників, будь Господньою поміччю нам, недосконалим і немічним, Своїм Небесним Покровом бережи нас від зла, яке нам постійно загрожує. Скорботним втіха, як Мати, поможи нам, коли в нас вичерпується надія і сили для доброго християнського життя. Разом з нами випроси у Сина Свого хворим зцілення та благодать здоров’я душі і тіла для всіх слабких і страждаючих. Господньою ласкою і премудрістю дітей навчи любові до Бога і людей, до Святої Церкви і до нашої дорогої Батьківщини. Випроси їм у Христа Спасителя любов батьків і вихователів. Зміцни наші родини, щоб вони були сильні Богом.

Просимо, щоб молоді Господь дав належні сили і благословення бути вірною Богу, а також мудрість в пізнанні краси і гідності людської особистості, значення сімейного життя, велич материнства і відповідальність батьківства. Нехай за Твоїи святим заступництвом Отець Небесний пробудить й, передусім, серед нашої молоді численні покликання до священичого і душпастирського, чернечого та місіонерського, а також євангелізаційного і катехитичного, соціально-благодійного й іншого служіння та поблагословить її усіма необхідними для цього благодатями і дарами Святого Духа. А духівництву різних традицій та обрядів хай Він дарує мужність проголошувати Євангеліє Царства Божого і радість вірного служіння Твоєму Синові в Святій Його Церкві Христовій, котру нехай обдарує відновленням її єдності і цілісності, що була за першоапостольських часів.

У Вітчизні нашій просимо Тебе, аби Господь подав жити всім нам у ній в дусі єднання, правдивого миру й братньої любові і взаємодопомоги, дарував серце щире й відкрите назустріч потребам наших сусідів і співгромадян. Сьогодні ми ввіряємо себе Твому Небесному заступництву, тому що спокон віку ніхто не чув, щоб хтось із прибігаючих до Тебе, прохаючих у Тебе Божої допомоги, був Тобою, а відтак – Господом, покинутий (молитва св. Бернарда).

Віддаємо під Твій Божий Покров, о Маріє, нашу єпархію і всі громади на її території, щоб вони користувались належною свободою віросповідання. Нехай храми наповнюються правдивим служінням і прославленням Бога, а віруючі – з натхненням і радістю приступають до Слова Божого і Святих Таїнств. Молитвами нашими до Господа в скорботах не погорди, о, Володарко наша, Заступнице наша, Пресвята Богородице. Амінь!

Протоієрей Юрій Стефлюк. Храм Успіння Пресвятої Богородиці Коломийсько-Косівської єпархії. Величний храмовий комплекс в центрі Верховини. Чарівлива прикраса маленького гуцульського міста, в якому живуть неймовірно красиві люди, котрі так щиро та привітно говорять одне до одного, зустрічаючись:

– Слава Ісусу Христу!

І чують у відповідь:

– Навіки слава Богу святому!

Бог поміж нас. Від маленької дитини, до сивого старця, кожен підтверджує своєю привітністю та відкритістю. Можна із впевненістю говорити про це як про духовну гостинність. З тобою щедро діляться радістю та щастям, а ти, попри набуту недовірливість, відповідаєш з таким самим теплом, відчуваючи, як від цього тепла тануть крижинки на серці.

Тільки заради цього хочеться знову подолати крутий перевал, проїхати Криворівню, і, в’їхавши у Верховину, пройтися пішки її чарівнивими вуличками. Дійти до мосту, зайти в «Верховель» і, п’ючи там неймовірно смачну каву, спостерігати через панорамні вікна величні, містичні Карпати… Потім завітати в родинний музей Рошковських і обов’язково потрапити на смачнющий борщ до Оксани Сусяк…

До Ілюків підійматися дуже не просто… Та як приємно повертатися додому! Так, саме додому. До затишної та привітної гостинності Марії та Василя Коржуків. У них завжди були такі турботливі очі… Вони одночасно боялися здатися надокучливими гостям, проте в той же час щиро непокоїлися про наш затишок і з цікавістю слухали наші враження від перебування на їх любій Верховині…

Тепло їх привітності та гостинності ще довго зігріватиме мене. Це тепло ВЕРХОВИНСЬКОЇ ЛЮБОВІ. Гірської, дзвінкої, співаючої вітрами та заспокоюючою Молитвою. Тихим та мирним сном та ласкавим туманним ранком… в молитві… з іконою Зарваницької Божої Матері на стіні…

Я виконав свою обіцянку – поставив свічку за Ваше здоров’я біля ікони Зарваницької Божої Матері. Я стояв навколішки перед цією величною, стародавньою святинею та дякував Господу за ту силу любові, котрою зі мною так щедро поділилися на Гуцульщині… Гузак, Шкіндюк, Тупилюк,Рибенчуки, Ребарук, Мануляк… Всі ті добрі люди, з Богом в душі, котрі так люблять свою країну, так обожнюють свою Націю. Це та казка, котра залишиться в серці назавжди. В моїй душі запалала свічка, котру вже ніхто і ніщо не згасить.

Приклавшись до Святині я дякував за подароване мені ДИВО і просив благословення і далі писати творити і малювати словами те диво, котре так щедро дарує мені Господь. А в центрі Верховини український православний ХРАМ, в якому так спокійно, привітно та чемно зустрів нас отче Юрій Стефлюк. Шлях Господній мудрий та добрий, коли ти йдеш ним в супроводі Молитви.

Такою і була наша «Сповідь» з отцем Юрієм. Розмова більше ніж словами – душами. Я сидів в стінах храму рідної української православної церкви і відчував себе ВДОМА… Пошепки повторюючи молитву, я дякував за те, що нам дається по вірі нашій…

Можливо отець Юрій дивувався такій моїй дитячій радості, а може, як священик, розділяв мій захват і виховано не демонстрував свої емоції. А в мене в душі була величезна, безмежна вдячність.

Верховина – це казка… Божа, Ісусова благодать! Диво… істинне та сокровенне. І, що найприємніше, я відчуваю себе на Верховині наче маленька щаслива дитина. Треба лише почути її… Шепіт Бога дарується лише в Молитві. Так буває, коли християнин приходить до священика і вони без слів говорять однією, рідною для їх душ мовою.

І так само мовчазно прощаються, якщо буде Божа ласка, то ненадовго. А знову зустрівшись, вірують та люблять. Це молитва у вірі. Безумовна. На віки. Назавжди.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». 

Герой програми Юрій Стефлюк

https://youtu.be/hGqA0W_uacg

Стефлюк Дмитро Петрович, голова Громадськоі організації «Всеукраїнське товариство «ГУЦУЛЬЩИНА». Високий поважний чоловік зайшов у приміщення і по-доброму посміхнувся. Ми розпочали «Сповідь» і я, наче дитина, захоплено слухав гуцула, котрий бачить і усвідомлює свій етнос, глибинно вивчаючи культуру, історію та традиції своєї любої та рідної Гуцульщини.

Навпроти мене сидів мудрий політик та дипломат. Він миттєво сприймав мої запитання і відповідав на них тепло та щиро. Він з цікавістю дослухався до наших спостережень, думок, роздумів. З ним дуже «смачно» думати.

Він показав нам величезну карту Гуцульщини, пояснив важливість об’єднання гуцулів, необхідність відновлення етнічної усвідомленості, популяризації культури та традицій цього неймовірного етносу. В ньому палає Гуцульщина.

Та чи не найважливішим для мене фрагментом цієї «Сповіді» стало запитання, котре я ставив з певним острахом: «Це Україна?». І полегшено зітхнув, коли мені з гордістю відповіли: «Безсумнівно. Це і є справжня, сильна та неймовірно добра Україна».

Його погляд, постава, манера говорити не залишали сумніву в тому, що за плечима цієї людини стоїть усвідомлення величі спадщини предків, котру він щосили намагається відновити та примножити. І над усім цим майоріє жовто-блакитний прапор…

Щоб усвідомити Гуцульщину, недостатньо прожити там місяць. Треба вдихнути її в різні пори року – потрапити під літній дощ, назбирати грибів, помилуватися засніженими вершинами, посидіти під стінами Храму…

Вони (гуцули) неймовірно об’єднані, наче велика родина. Є неосяжний внутрішній стрижень у цієї гірської та непокірної крові. Стрижень віри. Я не втомлююся це повторювати. Всоте. Втисячне. Віра та важка праця… і щира та чесна посмішка.

– Слава Ісусу Христу!

– Навіки слава Богу Святому!

Моя УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ неймовірно мудра. Надзвичайно ніжна та добра. Там, де не змогли знищити її генетичне коріння. Куди не занесли інфекцію зради. Там, куди не пустили сатану.

Я часто чую: «Я пізніше помолюся». В душі живе або Бог, або нечистий. Не можна потім, потім надзвичайно складно…гріхи, розростаючись наче бур’ян, знищують зерна добра та любові. Гуцули, котрі пам’ятають завіти предків, прекрасно це розуміють.

Нам не хотілося завершувати цю «Сповідь». У розмові ми згадали і сучасні гуцульські фестивалі, котрі вже стали традиційними, і давні традиції, і вміння гуцулів ґаздувати, котре передається з покоління в покоління…

Гуцули неймовірно об’єднані. Вони зберігають свої традиції та культуру протягом віків, живучи з високо піднятою головою, при цьому низько вклоняються могилам предків. І стають на коліна під час молитви… не озираючись, не зважаючи на думку оточуючих. Вони ще до народження привчаються до Бога і не втрачають Його протягом всього життя.

Величні Карпати, надзвичайна природа і споконвічний шепіт Бога… Священна земля… Земля любові та щастя…

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». 

Герой програми Дмитро Стефлюк

https://youtu.be/e2CivC7zkRw