У сім’ї, в якій щойно народилася дитина, що має природни вади, батьки нерідко відчувають горе замість радощів. Біль. Втому. Жалобу. Законодавство України як і всього світу не дозволяє практикувати евтаназію, ні безнадійно хворим ні щойно народженним, тому батьки вдвох відмовляються від хворого немовляти. Насправді і без того неповне життя у цих дітей стає ще сложнішим. Їх позбавляють батьків і батьківської любові. Вони живуть у інтернатах деколи довше за звичайних діток, перебуваючи у цих закладах додаткових сімнадцять років, з вісімнадцяти до тридцяти п’яти. Держава турбується про них як може, видаючи максимальну пенсію у розмірі тисячу гривень і шістьсот - мінімальну. Тобто потрібно влаштовуватись на работу, знімати кімнату, цілком розраховуючи на допомогу сторонніх людей. Інтернати вчать своїх підопічних об’єднуватись з людьми, жити з ними у мирі і лагоді, та все ще дуже велика кількість випускників стає на злочинний шлях. Причини цієї статистики можно не розкривати.

 

[ Читать дальше ]

[ Читать дальше ]

На моєму поверсі живе старенька,85 років,бабуся Ліда.Родичі її всі в Києві,бувають наїздами,тож коли щось потрібно терміново,я як сусідка вирішую її маленькі проблеми,як то вимкнений випадково мобільний чи купити хліба.
Старість не прикрашає,мій син в свої 4,5 роки вчора спитав:
-Мам,а чого в бабусі Ліди такі страшні очі?
-Тому що вона старенька.
-А чого вона старенька?
-Тому що їй багато років.Всі колись стають старенькі,я теж колись стану старенька, а ти виростеш.
-Мам, ти будеш старенька?А тебе що, теж будуть такі страшні очі?!-налякано.
-Не знаю, синочку, побачимо...
-Тоді я не буду тебе любити, мамо, якщо в тебе будуть такі страшні очі,і не буду тобі допомагати.-заявив мій син.
Намагаюсь мягко розказати:
-Тош, а хто ж меін буде допомагати?
Задумався, і видав:
-Папа нехай тобі допомагає.
-Тош, папа теж буде старенький.Стареньким треба допомагати...
Киває...
))))))))))

Сыну уже три месяца и три недели. (В общем, уже почти полностью сформировавшаяся личность :)))). И иногда, нахватавшись впечатлений или ещё по какой причине, он упорно отказывается засыпать самостоятельно. Приходится ему помогать - укачивать на руках. При этом каждый из членов семьи выбрал для себя песню (возможно на первый взгляд не совсем похожую на колыбельную;)) под которую, по его мнению, ребёнок засыпает лучше всего. У тёщи это "Там вдали за рекой...", у жены - "У незнакомого посёлка...".  Мой выбор - "Мусорный ветер" Крематория". ;D
Недавно мне стало интересно, что поют (или пели) своим детям другие папы-мамы?
Расскажите, если не секрет.:)



З.Ы. Только что подарил тёще первоначальный вариант её колыбельной - "За рекой Ляохэ загорались огни".
Обещала выучить... :)))