Розмова з дитям на теми ..віку

На моєму поверсі живе старенька,85 років,бабуся Ліда.Родичі її всі в Києві,бувають наїздами,тож коли щось потрібно терміново,я як сусідка вирішую її маленькі проблеми,як то вимкнений випадково мобільний чи купити хліба.
Старість не прикрашає,мій син в свої 4,5 роки вчора спитав:
-Мам,а чого в бабусі Ліди такі страшні очі?
-Тому що вона старенька.
-А чого вона старенька?
-Тому що їй багато років.Всі колись стають старенькі,я теж колись стану старенька, а ти виростеш.
-Мам, ти будеш старенька?А тебе що, теж будуть такі страшні очі?!-налякано.
-Не знаю, синочку, побачимо...
-Тоді я не буду тебе любити, мамо, якщо в тебе будуть такі страшні очі,і не буду тобі допомагати.-заявив мій син.
Намагаюсь мягко розказати:
-Тош, а хто ж меін буде допомагати?
Задумався, і видав:
-Папа нехай тобі допомагає.
-Тош, папа теж буде старенький.Стареньким треба допомагати...
Киває...
))))))))))