Вечірнє сонце, дякую за день, Вечірнє сонце, дякую за втому, За тих лісів просвітлений Едем, І за волошку в житті золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт, І за мої обпечені зеніти, За те, що завтра буде зеленіть, За те, що вчора встигло одзвеніти.

За небо в небі, за дитячий смiх, За те, що можу і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за тих, Котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень, Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день, За цю потребу пісні, як молитви.

Які тут не прокочувались орди! Яка пройшла по землях цих біда! Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада. Немає дат, немає фактів голих, усе дійшло у вимірах легенд. Але в курганах скіфських — не монголи. На пекторалі — теж не Орієнт. Лише прапам'ять долітає звідти, перемиває золотий пісок. Багато міг би розказати вітер, але у вітру голос пересох... Про скіфів добре згадував Есхіл. В Гомера є, що скіфи — справедливі. В цьому краю царів і пастухів суворі люди, горді і вродливі. Любили степ, і волю, і пісні. Приносили присягу при вогні. Стріляли з лука, билися мечами. Зі списа їли здимлений шашлик. Недаром "скіф" колись і означало — суворий, грізний, воїн-степовик.

Шановна Ольго Вадимівно!

Прийміть наші найщиріші вітання у цей особливий день – день Вашого народження! Хочемо побажати найголовнішого – міцного здоров’я, великого людського щастя, любові рідних і близьких, поваги колег та друзів. Хай у Вашому домі завжди панують мир і злагода, у серці – доброта, а у справах – мудрість та виваженість. Щиро бажаємо Вам натхнення, сил, мужності та нових вагомих звершень у житті. Нехай притаманні Вам порядність та професіоналізм приносять успіхи у Вашій нелегкій, але важливій справі – політичній та громадській діяльності, якій Ви сповна віддаєте свої знання, досвід, сили та енергію. Нехай вдячність людей зігріває Ваше серце за все добро, що Ви зробили за свої літа.

З повагою та гордістю, Ваш медичний колектив!