ХАЙ РОЗКВIТАЄ УКРАЇНА ! 888888888888888888888888888888 Хай розквiтає Україна !!! Нехай народ РАДIЄ знов ! Земля дiдiв моїх єдина, В тобi пребуде хай Любов! Нехай в серцях Любов палає! Хай в душах розчиниться злicть! Моя земля нехай приймає Ту радiсну, Благую Вiсть ! Все має бути, як Вiн Дав ! Отримуємо все вiд Нього . Вiн хоче, щоби кожен мав Життя «за пазухою в Бога» ! ******* / квiтень 2010 гоку /

[Приєднана картинка] Я йшла до тебе в серці і в віршах… Між сяйвом місячним Чумацьким шляхом. Тебе я малювала в своїх снах, Нестримно линула до тебе синім птахом. Я серцем завжди знала, що ти є, Хоча в житті своїм не раз зблукала. В моїй душі цвіло ім’я твоє, Між терням долі воно пагони пускало. До тебе йшла дорогами життя, На них і біль, і радість зустрічала. За кроком крок ступала в майбуття, І погляд твій серед зірок шукала. Зустрілись наші душі в небесах,...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Навіщо про щось судити, Якщо тями у тому немає? Непотрібно вогонь ворушити, Дуже боляче він обпікає. Храм душі лиш для Бога відкритий, Тільки Він усі таїнства знає. Що довЕлося серцю прожити Й що насправді воно відчуває. ЗаводИло життя в лабіринти Й не давало ніяких підказок. Лиш новІ і складні розвилки Без єдиного дороговказу. За помИлки жорстоко било, Гартувало стражданнями душу. У оману не раз вводило І завждИ говорило“Я мушу”...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Моєю казкою ти став немов учора, А стільки вже сторіночок життя, Де плаче небо і сміються зорі Перегорнули разом ти і я… Такий чарівний і такий привітний із ароматом вишуканих снів, із затишком замисленого літа й з зажуреним туманом вечорів... Я неприховано у тебе закохаюсь знов, сонними алеями йдучи… Тернополе! Мій неповторний раю, в мені душею сонця ти звучиш, в мені ти розливаєшся любов’ю і напуваєш радістю без меж. Тернополе! Спасибі, що зі мною...

Читати далі...

Перелистаєш іноді сторіночки життя і не знайдеш для себе віри, розуміння, лиш тільки біль, журби мелодія осіння і розшматовані бажання й почуття... Спитаєш в осені чому все стало так – чому із переливів радості і сміху перетворилось все на розпачу утіху, а серце й досі не повірить в це ніяк... Спитаєш ... тільки от вона не відповість, бо нащо їй такі зневірені питання, бо нащо твою сповідь слухати до рання, – у її світі ти лиш випадковий гість. Ти тінню промайнеш в її солодких ...

Читати далі...

Спокійний джаз примхливої погоди оспівує , пробуджуючи щем, осінню мить небаченої вроди із ароматом пізніх хризантем. Кленове листя шарудить тихенько, снуючи килими серед доріг, а он каштан – розтулить нишком жменьки і каштанята падають до ніг. Таке високе синє-синє небо і сонце вигляда з-за чорних хмар… А вітер знов нашіптує про тебе – який же невиправний вінпліткар! Останні нитки бабиного літа зачепляться за вечір ще хиткий і світла мрія осінню сповита ледь чутним сном...

Читати далі...

Запроси мене на чашку чаю. Та не дуже чаруй лиш, вважай, А то раптом ще я закохаюсь У такий ароматний твій чай. І тоді я вкраду в тебе спокій: Без запрошень приходити я Буду знову і знову, аж поки Не напою свої почуття. Чи дзвонитиму ще опівночі, Бо &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] В світанкОвих променях веснЯних РозчинЮ останки снів зимових. І зустріну сонце у очах коханих, З двох сердець сплету веселку кольорову. Злину в небо піснею живою, НаберУ в долоні зоряних краплинок. Скарб небесний розділЮ з тобою, Складу Всесвіт наш з двох половинок. Ніжністю конвалії розквітлої В переддень весни серця наповняться. І Любов зорею передсвітньою В нашій долі новим днем розгОрнеться.

Вогнем, палаючим у серці, Тобі мелодію кохання напишУ. Хай новий день ранковим сонечком всміхнеться, Для тебе в нього я удачі попрошУ. Я твої сни засиплю золотом осіннім, Проллюся в серце твоє зоряним дощем. І два крилА єдиним птахом вільним Нас піднесУть над світом сірості й проблем. Сльозами ніжність падає в долоні … Не треба ... Не спиняй її вустами. Прошу, пробач за краплі ці солоні. Розвіяв вітер хмари сумнівів над нами. Я у безмежності очей твоїх...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Якщо бути убитою, то поглядом твоЇм, Якщо хворіти, то гарячкою кохання. Якщо сп’яніти, то тобою лиш одним… І в кожну мить, неначе вперше і востаннє. Якщо летіти, то на крилах наших мрій, Якщо упасти, то в твоЇ палкі обійми. Якщо згоріти, то у пристрасті твоЇй, Такій солодкій, бажаній і сильній. Якщо тонути, то у хвилях почуттів, Любов ковтати, не бажаючи спасіння. У тебе влитись, мов ріка без берегів, В твоєму серці прорости живим насінням.