Поезія сучасних авторів.

Semicvetik

Я йшла до тебе...

Я йшла до тебе в серці і в віршах…

Між сяйвом місячним Чумацьким шляхом.

Тебе я малювала в своїх снах,

Нестримно линула до тебе синім птахом.

Я серцем завжди знала, що ти є,

Хоча в житті своїм не раз зблукала.

В моїй душі цвіло ім’я твоє,

Між терням долі воно пагони пускало.

До тебе йшла дорогами життя,

На них і біль, і радість зустрічала.

За кроком крок ступала в майбуття,

І погляд твій серед зірок шукала.

Зустрілись наші душі в небесах,

Десь на кордоні поміж простором і часом.

Ми подолали цей важкий тернистий шлях

Для того, щоб назАвжди бути разом.

Последние статьи

Присвята поетам
09.04.2016, 16:16
Важно!!!
02.03.2011, 08:17

Життя минає
16.02.2019, 19:24
День народження
14.02.2019, 13:35
Новорічне
29.12.2018, 15:26
Боже,збережи нам Україну!
27.11.2018, 16:35
Плач Душі
19.11.2018, 17:50

"До тебе йшла дорогами життя" але "Зустрілись наші душі в небесах" - це що, все життя мріяла, але зустрілись душі тільки після смерті? Щось на тему :"Життя після смерті?"

Semicvetik

48.07.12, 12:39Ответ на 3 от Гость: danko53

Абсолютно ні.Смерть тут ні до чого.До того,як люди зустічаються у фізичному світі,їхні душі знаходять одне одного у тонких невидимих світах.Мрія і внутрішнє відчуття також різні речі.