1-2 березня  2014 року Національний музей Народної архітектури та побуту України запрошує киян та гостей міста на свято Масниці

Весняний цикл традиційних свят українців розпочинає Масляна. Це неповторне, веселе, колоритне свято, сповнене народних звичаїв та обрядів. Масниця - це перехід від Зими до Весни. Наші предки вірили: рядженими, піснями, танцями та різними заклинаннями можна прогнати Зиму та закликати Весну, а до того ж посвяткувати та позабавлятися востаннє перед Великим Постом.

У народі Масниця має такі назви: Масляна, Сирниця, Колодій, Туриця. За християнським календарем Масниця - це останній тиждень перед Великим Постом. В ці дні споживали в основному молочні продукти, вареники з сиром та млинці. Вареник у формі Місяця, а млинець, подібний до Сонця і Зірки - це вічні символи, якім поклоняється людина. Споживаючи вареники та млинці, сучасна людина робить це за давньою народною традицією.

На протязі сиропусного тижня відбувається обряд Колодки або Колодія: від народження і до похорону.

Відвідувачі музею зможуть побачити максимально відтворений давній обряд Колодія.

             На  Співочому полі   відбуватимуться  виступи фольклорних колективів з різних областей України, які виконають святкові пісні та обряди.

             Гостей музею  на Співочому полі чекають різноманітні народні забави та конкурси:  змагання на колоді, катання на конях,  перетягування канату, міряння силою, змагання на найшвидше поїдання вареників,якщо буде сніг - катання на санях та ослоні, сніжна фортеця зі сніжками та інші розваги та конкурси.

              Народні майстри з усієї України запропонують гостям свої кращі вироби декоративно-ужиткового мистецтва. (Розважальна частина з 12:00 до 16:00)

           Для відвідувачів музею будуть запропоновані різноманітні традиційні страви, які наші предки вживали під час святкування Масниці: вареники з сиром, млинці, пиріжки, узвар.

           Завершить Свято спалення «Кострубатого діда» як символу всього недоброго. Це знак початку весняного оновлення.

Адміністрація

З питань проведення заходів звертатись за телефоном

067 905 25 74 Зеленко Олена Олександрівна

В Национальном музее народной архитектуры и быта Украины 

6 июля 2014 года состоится народный  праздник  – Ивана Купала.

 Праздник  Ивана Купала состоится именно в период, когда солнце выше всего поднимается над землей, дает больше всего тепла и света. Проявляет свою наибольшую чудодейственную силу для растительного и животного мира и для людей. Вся растительность достигает своего апогея, все стремительно растет, расцветает, размножается, радуется жизни.

      Иван Купала (Иванова ночь, Иванов день) — один из главных праздников календаря славян, совпадающий с Рождеством Иоанна Крестителя.

 Купальские обряды, совершаемые в канун праздника («ночь накануне Ивана Купалы»), составляют сложный обрядовый комплекс, включающий: сбор трав и цветов, плетение венков, украшение зеленью построек, разжигание костров, уничтожение чучела, перепрыгивание через костер или через букеты зелени, обливание водой, гадания, выслеживание ведьмы, поиск цветка папоротника. 

      Иван Купала или Купайла — с древнейших времен известен у славян как праздник Солнца, зрелости лета и зеленого покоса. Люди опоясывались перевязями из цветов, на голову надевали венки из трав. Водили хороводы, пели песни. Старики с помощью трения сухих палочек добывали «живой огонь», разводили костры, в середину которых ставили шест с укрепленным на нем горящим колесом — символом солнца. Купальские праздники совершались во времена язычества в честь Бога Солнца, супругой которого была светоносная Заряда, красная девица.

     Главные персонажи праздника  Купайло та Марена, которые воплощают в себе мужское (солнечное) и женское (водяное) божества. 

На празднике в Пирогово посетители смогут познакомиться и стать непосредственными участниками древних традиций украинских обрядов : плетение венков, украшение купальского дерева, добывания "Живого огня" и торжественного поджигания огня, вождение хороводов, гадание на венках, пускание горящих колес, очищение огнем и водой.

Фольклорные коллективы из Киевской, Житомирской, Харьковской, Черниговской, Винницкой, Хмельницкой, Ровненской и  областей познакомят Вас с купальскими обрядами своего региона на сцене.

  Специальный гость праздника - поп-группа DZIDZIO .

Праздник начинается на  Певчем поле  музея в 17.00. и 

будет продолжаться до 22.00

 

14 вересня 2013 року у Національному музеї народної архітектури та побуту (село Пірогів)  за підтримки Европейської Економічної Палати Торгівля, Комерції та Промисловості проводиться Фестиваль жіночих слов’янських практик «СЛОВ’ЯНСЬКА БЕРЕГИНЯ». 

Головна мета фестивалю - поширення інформації про звичаї, традиції, побут та вірування праукраїнців.

Головне завдання: надихнути сучасних жінок запозичити досвід та практичні навички своїх пращурів, які з давніх часів допомагають слов’янській жінці називатися Жінкою, зберігати родове вогнище, виховувати наступні покоління, бути Берегинею - Ладою своїх чоловіків, відчувати себе особистістю та щасливою жінкою. 

Жінка – берегиня Всесвіту. 

12 січня 2014 року у Національному музеї народної архітектури та побуту України (с. Пирогів) з 12.00до 16.00 на експозиції “Середня Наддніпрянщина” відбудеться свято “Маланки” .

Увечері (13 січня) на Маланку наші пращури щедрували. Дуже часто ряджені парубки та чоловіки,перебрані в комічний жіночий та чоловічий одяг у масках, дружно регочучи,водили вулицями на Маланку переодягненого хлопця. Співали, жартували,бешкетували. «Маланка» поводила себе так, як за народною мораллю негоже було чинити чесній дівчині: вона залицялась до парубків та чоловіків, вішалась їм на шию, вела себе фамільярно зі старшими людьми, бешкетувала та провокувала господарів хати.

Біля селянських садиб та на сценічному майданчику будуть відтворені давні українські обряди: щедрування та “Маланка”. У святі візьмуть участь фольклорні колективи з Київщини.

У програмі також відбудеться конкурс на краще виконання колядки або щедрівки, ворожіння дівчат на “судженого”, розваги з Маланкою.

Завершиться свято вивченням українских народних танців разом з етнографічним танцювальним гуртом музею “Дам лиха закаблукам!”

Проведіть незабутнє свято «Маланки» у традиційній атмосфері українських гулянь!

У програмі заходу:

·               Святкова літургія, хресний хід, водосвяття.

·               Веснянки, хороводи, дитячі ігри та молодіжні забави.

·               Обряди «Обливаного понеділка», очищення водою, оздоровлення.

·               Демонстрація хат прибраних до Великодня із традиційними пасками, писанками,  

             святковими рушниками тощо.

·               Виставка-продаж великодньої атрибутики, виготовленої народними майстрами

             (біля церкви «Святої Покрови»)

·               Відкриття та освячення виставки «Великодній кошик» (хата із с. Синевірська Поляна).

·               Ознайомлення із світлинами «Гуцули» відомого журналіста, фотографа Євгена Гапича.

Ласкаво просимо завітати на Великоднє свято до НМНАП України!

27-28 сентября 2014 года приглашаем посетить Национальный музей народной архитектуры и быта Украины и принять участие в  «Празднике школьника".

В последние выходные сентября  маленьких гостей Музея и их родителей ждет интересная, веселая и познавательная программа: выступления детских  коллективов и солистов, бандуристов,  чтецов, интересные конкурсы с призами, мастер-классы по гончарству,  кукурузо- та соломоплетению, изготовление куклы-мотанки, роспись печенья и др. (с 11.00 до 17.00)

Кроме того, гости праздника смогут присоединиться к сбору средств для нужд наших военных и нарисовать рисунки для бойцов Добровольческого  батальйона специального назначения "Азов".(  с 11.00 до 15.00)

На протяжении двух дней праздника будет работать ярмарочная площадка. где  можно будет приобрести игрушки у народных мастеров из Киева и Киевской области, детскую литературу отечественных издательств. 

Ученики Детской художественной школи №9 Голосеевского района г. Киева представят выставку своих художественных работ.

Место проведения празника: ярмарочное поле.

27-28 сентября 2014 года в 15.00 состоится передача рисунков представителям Добровольческого батальйона специального назначения "Азов" и  награждения учасников мероприятия.

Как добраться в музей. 

В Музей ходит следующий транспорт: 

11 троллейбус от Метро Выставочный центр в Национальный музей народной архитектуры и быта Украины (от трассы еще где 1км) 

496 (маршрутка) пл. Лукьяновская - ул.Артема- ул.Вячеслава Черновола - 

пр. Воздухофлотский - пл. Соломянська- пр. Воздухофлотсьий - 

пл. Севастопольская - Кольцевая дорога - Одесская пл. - Ул. Академика Заболотного 

458 (маршрутка) Железнодорожный вокзал- Метро Виставковий центр - Музей

Національний музей народної архітектури та побуту України запрошує киян та гостей міста відвідати  виставку«Невмирущі джерела матеріальної культури. « Косівська кераміка» із фондової збірки  музею . На виставці представлено миски, горщики, глечики, кахлі, свічники, полумиски — весь необхідний домашній посуд. Миски були найпоширенішими серед розмальованого посуду гуцульської оселі. Адже саме вони додавали кольорову гаму у зрубному деревяному житлі гуцулів. По всьому світу славилась косівська кераміка, адже її техніка виготовлення є трудомісткою та унікальною. В колекції нашого музею є і кахляні печі з надзвичайно складними композиціями. Вони славилися не лише на Гуцульщині, а й у Румунії та Угорщині. На малюнках часто зображено мирне життя гуцульського села, з його побутом та звичаями. Не бракує кахлям і релігійної тематики, є зображення Святого Миколая, гуцульських церков, хрестів чи дзвінниць. Частими сюжетами на керамічних гуцульських виробах є тварини: олені, ведмеді, баранчики, риби, раки, півні, чудернацькі птахи, леви тощо.

Великий внесок в розширення кольорової гами народної кераміки Гуцульщини зробили П.Баранюк та О. Бахматюк. Творчість цих майстрів назавжди залишиться унікальним явищем у народному мистецтві. Але на цьому гуцульська кераміка не припинила свого існування. На виставці експонуються твори Павлини Цвілик, Івана Рйопки, Юрія Ілюка, Надії Вербівської, Євгенії Зарицької, Михайла Трушика. За останні десятиліття стрімко відроджуються традиції орнаментики давніх майстрів. Окрім традиційних виробів середини ХХ ст. на виставці представлені роботи і сучасних майстрів. Це Джуранюк Валентини, Шкромюк, Якібчуків Романа та Людмили тощо.

Запрошуємо всіх відвідати виставку «Невмирущі джерела матеріальної культури. Косівська кераміка», яка буде працювати до 15 листопада 2013 року на експозиції «Карпати»!

Їхати до Музею від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.

   15 квітня 2014 року об 11:00  у   Національному музеї народної архітектури та побуту України  (с. Пирогів) відкривається  виставка «Духовні скарби Гуцульщини»

          Художні промисли Гуцульщини – це яскравий витвір українського генія, адже саме в косівській кераміці, дерев'яному різьблені, вишиванці та виробах зі шкіри втілилось відвічне бажання народу наблизитись до досконалої краси в навколишньому оточенні, визначило функціонування такого феномену, як ужиткове мистецтво в середовищі оздоблення екстер'єру та інтер'єру  і здобуло визнання в усьому світі.

         Збірка експонатів Національного музею народної архітектури та побуту України має ґрунтовну колекція витворів народних геніїв, що дає можливість  довести відвідувачам  унікальність  етнічних особливостей народного мистецтва. Фонди колекції музею нараховують більш 20 тисяч експонатів з цього регіону і датуються від 16 століття (ікони, люльки та інше) до кінця 20  століття і мають непересічну художню  та  історичну цінність.

         Ми маємо можливість ознайомитись  з  невмирущими цінностями матеріальної культури цього регіону. Є можливість оглянути експонати із фондів, розкрити для себе творчій скарб і художній  доробок унікального регіону Карпат. Саме в художніх народних виробах відтворювалась уява народу про красу і місце людини в природі, втілювалась відвічна ідея і прагнення  зберегти для  прийдешнього покоління традиції та  народні промисли в побуті. Колекція формувалася впродовж багатьох років чисельними науково-етнографічними експедиціями, працівниками музею.

                              Нас запрошують на відкриття виставки яка працюватиме                                                      з 15 квітня по 15 травня 2014 року. .

18 червня  в Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудеться святкування традиційного латвійського свята для всієї  родини - Янів день (м. Київ, с. Пирогів).

  Свято Янів день організовано за підтримки Посольства Латвії в Україні.

           Янів день або Ліго в Латвії святкують в ніч з 23 на 24 червня за давніми традиціями предків. В найдовший день року та найкоротшу ніч латиші виїжджають за місто, плетуть вінки, співають, танцюють  та веселяться до самого ранку. До традицій святкування Янова дня в Латвії всі жителі відносяться з великою пошаною. Вважається, що трави зібрані в цю ніч мають цілющу силу. В Янів день латиші прикрашають свої домівки гіллям дерев, квітами та травами, щоб відлякувати злі сили. А однією з найвідоміших традицій в цю ніч – стрибання через вогнище, що дозволяє очистити душу й тіло від всього лишнього.

Янів день, день літнього сонцестояння, тісно переплітється своїм змістом та традиціями із українським святом Івана Купала. Тому під час святкування проведемо паралелі між нашими культурами.

 У програмі заходу для відвідувачів музею підготовлено концерт за участі танцювального колективу з Латвії "Drta", Лайми Янсоне, віртуозної виконавці музики на народному інстременті кокле та Олафса Оконовса, проекції якого доповнюють програму Лайми Янсоне, латвійської рок групи "Green Novice" та українського фольк-гурту "Правиця".

 Також гості музею зможуть взяти участь у майстер-класах від різноманітних ремісників (ковальство, гончарство, ляльки-мотанки, бісероплетіння та ін.), продегустувати латвійське пиво, сир та хліб.

 Свято буде відбуватись під відкритим небом. Для створення справжньої атмосфери національного латвійського свята пропонуємо брати з собою кошики для пікніка та килимки для сидіння на траві.

Початок о 15:00.

Партнерами свята є латвійські компанії: телекомунікаційний оператор Lattelecom, авіакомпанія AirBaltic, компанія пасажирських перевезень Ecolines. Партнерами свята також є Почесні консульства Латвії в Україні, компанія Sun Way Tour, TeleGroup та видавничий дім «Мысль».