ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ

Все розпочнеться з чистого листа –

До влади прийдуть справжні патріоти!

І скінчиться невизнана війна,

Та квітами жалоб зійдуть окопи.

Це станеться – коли побачиш ти,

Що більше так не можна далі жити,

Що нашу Неньку знищують кати –

Продажні та невдячні власні діти.

Повіє вітер хвилями Дніпра

Незламний дух славетного народу,

Та з віршами пророка-Кобзаря

Повстануть люди за свою свободу!

Зрадіє Богом дана нам земля!

Розквітне наша люба Батьківщина!

Як попіл, згинуть ворог та журба!

Ще запанує рідна Україна!

І напишу я, з чистого листа –

Коли настане спокій в Україні:

«Вітаю, Ненько, ти – перемогла!

Немає більше нечисті в країні!»

Якщо у сонця

Закінчиться сила

Й зорі зітліють

На небі,

Вітер зірве

Та сховає вітрила,

Знай, я чекаю

На тебе.

Якщо життя відсахнеться

Та вдача

Не нагадає

Про себе,

Й дні будуть йти

Так, як їм заманеться,

Знай, я чекаю

На тебе.

Якщо у погляді,

Слові твоєму

Більш не відчують

Потреби,

Й доля для інших

Напише поеми,

Знай, я чекаю

На тебе.

Якщо із Богом

Не вийде розмови

Й кроки потонуть

В халепі,

Та навпаки,

Якщо буде чудово,

Знай, я чекаю

На тебе.

12.01.2016

Здається, що це – професія,

За це, ніби, платять гроші,

Гризуться, як шавки, конфесії,

Гризуться й убогі, й вельможі.

Й не соромно їм лицемірити,

Доводячи свою думку,

Що тільки по-їхньому вірити

Правильно, решта – до пекла струнко.

Який їсти хліб, як пити вино,

Яку обирати дорогу,

Нібито Богові не все одно,

Як вірити треба у Нього.

11.01.2016

Пробачте дні, що вас змінив на ночі,

Ви – добрі, теплі, сонячні такі,

Та ночі, незрівняні і співочі,

У почуттях відверті та п’янкі.

Є у ночей і те, що вам бракує –

Ледь-ледь відчутний присмак таємниць,

Він серце розтривожене гамує

До перших жвавих сполохів зірниць.

10.01.2016

Виявляється,

Іноді небо схиляється

Перед впертістю,

Що має добру мету.

Втім, це не впертість,

Це – мрія,

Яку тільки Бог

Розуміє,

А людство… А людство

Навіть не вміє

Розгледіти мрію ту.

Виявляється,

І неймовірне збувається,

Хоч і не завжди,

І зовсім не швидко,

Швидше підрахувати

Зорі,

Навіть ті, яких і не видко

У тому небесному

Морі,

Що ховає кометні

Сліди.

Виявляється,

В тебе майбутнє вдивляється,

Нехай і здається,

Що воно не настане

Ніколи.

Та воно точно настане,

Як тільки сонце над обрієм

Встане,

І вже воно є,

Яке є, та твоє,

І ніч на шматки розколе.

10.01.2016

Наворожила осінь зиму

З чужих, нерадісних країв,

І ось вона, вже без упину,

Стискає час коротких днів.

І щось в мішку принесла біле,

Можливо, ніжний пух гагар,

Та той мішок був геть зітлілий

І падав пух з кудрявих хмар.

09.01.2016

Ранок. Сонячний промінь лоскоче –

Думок незамінний збудник,

Свідомість зганяє залишки ночі

І пам'ять, примхливий супутник,

Вертається. Треба, не треба – приходить

І міцно в долонях тримає,

Позбутись би тебе, що з розуму зводить,

Та завтра без тебе – немає.

08.01.2016

Небесна пляма, сонячний багрянець,

Фарбує ранок кольором жаги,

Виблискує холодний сніжний глянець

І крапками на глянці тім круки.

Здається, все – маленьке та прозоре,

І горизонт – ще трохи, та дійдеш,

Та це – омана, світ такий просторий,

Що, як той крук, я чорна крапка теж.

08.01.2016

Який безмежний світ! У ньому море

Можливостей, доріг, людей, спокус,

Хто не боїться – вічність переоре

Й відкриє в небо потаємний шлюз.

Хто йде, не спить, і каменем зацвілим

Лежати не бажає у кутку,

Тому боги дарують білі крила

І з крилами надію, хай крихку,

Але надію…

07.01.2016