Якщо не вистачає глибини
- 08.10.17, 20:00
Чому ти дивишся на мене звідусюди,
І навіть тишею зі мною розмовляєш,
Малюєш подихом привабливі етюди
Та ясним місяцем на чорнім небі сяєш?
Чому ти кличеш мене пусткою відносин?
Щось в них знайти – дійти до сонця швидше пішки,
Чому в руках своїх мою тримаєш осінь?
Тієї осені я наковтався лишку.
Чому ти слухати мене іще не проти?
Такого дивного, що соромно до крику,
Моїх мелодій ще не проклинаєш ноти,
Які течуть невпинно, довго і без ліку.
Тебе ж давно від мене відірвали люди,
І не в мені – у них потребу більшу маєш,
Чому ж ти дивишся на мене звідусюди
І навіть тишею зі мною розмовляєш?
22.01.2016
День старий – під замком,
І на волю йому
Повернутись не світить сьогодні,
Час скрізь пальці – піском,
Водоспадом – в пітьму,
Й поцілунки морозу холодні.
І далеких зірок
Погляд з тихих небес,
По обличчі, руках та у скроні,
І вагається крок,
Й разом з ним – інтерес,
І думки колихаються сонні.
22.01.2016
Є дні, в яких бажаєш потонути,
Не бачити машини та людей,
І піднятої ними каламуті,
А сонце притулити до грудей.
І грітись так, щоб серцем в небо – миттю,
А потім ще й душею навздогін,
І вмитися бездонною блакиттю,
І слухати одвічний щастя дзвін.
20.01.2016
Пробач за те, я нескорений,
За те, що ношу у собі,
Що сподіванням тяжко зморений,
Що почуття мої сліпі.
Пробач, якщо тобі образою
Пече віршів колючий жар,
За те, що душу я розмазую
У тонкий, невагомий шар.
Пробач за те, що не поквапився
Сказати все, як на духу,
А ще за те, що я потрапився
Тобі на довгому шляху.
Пробач, що стала ти принадою,
Що невловима наче дим,
І ще пробач, що я нагадую
Про те, що є на світі цім.
14.01.2016
Скажи хоч щось, як маєш що сказати,
І як не маєш – все одно скажи,
Я голос твій на пам'ять хочу взяти
Та зберегти у закутках душі.
Не може хтось без відео чи фото,
В таких, мабуть, з фантазією – жах,
Мене ж влаштує, жадана турбота,
Застиглий подих, схований в словах.
Хай за вікном зима холодна виє
І старий дім тепла не вбереже,
Та голос твій у зиму цю зігріє,
Нехай вона не скінчиться уже.
Нехай майбутнє вкриє сніг лапатий
Й будемо ми із вірою чужі,
Скажи хоч щось, як маєш що сказати,
І як не маєш – все одно скажи.
13.01.2016