Чужа відрада? Ні, моя відрада!
Далеке шепотіння вечорів,
У миготінні жовтім зорепада,
У відблиску колись забутих снів,
У погляді, у серці мерехтінні,
У подиху, що лине в небеса,
У сонячному чистому промінні,
Що в темряві ніколи не згаса.
У дні, що по-над обрієм злітає,
Ти в радощах і, навіть, у журбі.
Чужа любов? Чужого не буває,
Якщо його ти носиш у собі.
05.03.2016
Невже такий я марний?
Невже такий колючий?
Невже мій погляд хмарний
Тобі такий гнітючий?
Невже гіркий мій голос
Спинити щастя може?
І стану мого колос
Й думки тобі ворожі?
Навіщо ті кордони
Й мовчання глупа сила?
Невже мій світ бездонний
Тобі незрозумілий?
02.03.2016
До сторіччя Крут, поминальна пісня. Вічна слава і пам'ять, пасіонарним синам України!
1
Там, де зимний вітер в полі
Сніг кидає в лиця
Йшли назустріч грізній долі
Триста українців.
З гаслом "Воля над усе!"
Девіз Святослава*
До небес Русь піднесе
Невмируща слава.
2
Закайданити Свободу
Тягся ворог лютий
Йшли в безсмертя сини Роду
Йшли на бій під Крути.
...приспів…
3
Звала їх набити пику
Злій ординській мані*
Слава прадідів великих
Князів та гетьмАнів.
…приспів…
4
Щоб не вкрила землю-неньку
Хижа тінь біди
Йшли під пісню молодецьку
Стрілецькі ряди:
– Побратими, нам не личить плакати-тужить
З нами правда, Честь та Слава буде в віках жить!
Бо коли характер Роду міцніший від криці
Не посміють плюндрувати рідний край чужинці!
…приспів…
Була "Воля над усе!"
З часів Святослава
До небес Русь піднесе
Невмируща слава...
*– "девіз Святослава" – Святослав, славетний воїн, останній Великий князь-язичник. При його правлінні, Русь (нинішня Україна) як держава – досягла вершини своєї географічної, економічної та воєнної могутності
* – "мана" – чорний привид, зла примара
29.01.2018р
Хтось просить хліб,
Хтось просить снів,
Над ворогами
Перемогу,
А хтось до неба
Кораблів
Чи пряних пахощів
Степів,
Грошей чи додаткових
Днів,
А я прошу себе.
У Бога.
28.02.2016
Мазнув рожевим ранок новий
У чистих шатах з білих хмар,
І у зими відняло мову,
І сонця лляється нектар.
У хвилях заспаного люду,
Минувши сніжних снів рубіж,
Назустріч квітчастому чуду
Весна крокує босоніж.
28.02.2016
Коли душа моя зупиниться,
Коли усі слова розкажуться,
То небо хмарами розмажеться
Й зіпреться на дерева-вилиці.
Дмухне туманом заклубоченим,
Очима жовтими подивиться,
І місяць посмішкою скривиться,
Мовляв, не збулось напророчене.
У забутті зберуться мареві
Ховати тінь, на верхній полиці,
А я скажу: даремні спроби ці,
Адже ніколи не кохали ви.
28.02.2016
Який цікавий білий світ!
Що не роби – щодня новини,
І нерви як колючий дріт,
Й вантаж думок ламає спину.
І пам'ять, що у нетрях літ
Ховалась, знову виповзає…
Який цікавий білий світ,
Він мною так натхненно грає.
27.02.2016
Мої янголи не стукають зранку
У шибку, якщо неділя,
Від радощів рвати горлянку
Не хочуть, бо скромні та милі.
Мої янголи не шурхотять крилами,
Коли так потрібна тиша,
Мабуть, збираються силами,
Аби піднести мене на узвишшя.
Мої янголи уміють плакати –
Так легше позбутись бруду,
Вздовж доріг розцвітають маками
Та лікують душі застуди.
Лише вони уміють кохати
Так, що на небі стає затісно,
Мої янголи, як добре вас мати
Та чути щодня вашу пісню.
27.02.2016
