хочу сюда!
 

Natalie

37 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 36-46 лет

Заметки с меткой «вірші»

День за обрієм тоне...

День за обрієм тоне.

Ніч підкралася близько.

Ми такі безборонні,

наче справжні дітиська.

Сяє місяця вензель.

Час лінується бігти.

Наче Гретель і Гензель

розкидаємо крихти.

Крихти світла у слові.

Крихти мислей гарячих –

у живої любові

не буває нестачі.

І гарячі долоні.

І нуртує утіха…

День за обрієм тоне.

Ніч підкралася. Тихо.



Уже немає стрілам ліку...

Уже немає стрілам ліку.

Летять тривожні голоси.

Ламають силу печеніги.

Тріщать щити.

Тріщать списи.

І сіль…

Ну звідки стільки солі?!

Вже скоро душу пропече!

Судьба згубилася у полі.

Кричить утомою плече.

Скінчилось віку полювання,

Тож не носити голови.

Тримайтесь, вороги, востаннє.

Ну, ось він я.

Іду на ви.



шось таке

Напевне, я трохи дивна, 
 А може, всього лиш жива, 
Малюю словами битви, 
Та кожна із них не нова.  

Будую, а потім руйную, 
А може усе навпаки, 
Вдягнула на серце збрую, 
Малюю на ній квітки.  

Чекаю чогось, шукаю 
Натхнення, бажання, мету. 
Буває ще – рими складаю, 
Ховаю між них самоту.  

Колись перестану чекати, 
Допишу разом всі казки, 
Й почну щось нове малювати, 
Словами знов будуть мазки. 
25.05.2020р. 

Прогрес не стоїть на місці...

Прогрес не стоїть на місці,

він навіть спочить не ліг,

Ще років тому за двісті

й подумать ніхто не міг,

Що іншими будуть люди,

народять нові думки,

І срібло прийдешнім юдам

скидатимуть на картки.


Неприсутність

Днів сліпих всемогутність.

Слів несказаних лід.

У твою неприсутність

мій занурено світ.

В ніч плететься дорога.

Час лежить тягарем.

Тільки крихітка Бога

у душі ліхтарем.


Чи варто?

Дванадцять мишей

і у плямочку кіт

учора пішли

у далекий похід.

Якби повернулися ниньки

гуртом,

Ми б знали,

чи варто

дружити з котом.



О, скільки випито у Бахуса!

О, скільки випито у Бахуса!

Як від вина кипіла кров!

О, скільки радощі та пафосу

було у плетиві промов!

Була красива кожна дівонька,

сідало небо на чоло,

у сон хилилося голівонька,

а глузду – зовсім не було.

 

мал. Пітер Брейгель-молодший



Дощем ранковим пахне шиба...

Дощем ранковим пахне шиба.

Дитинство – літом і селом.

А небо… небо пахне хлібом,

і тихим маминим теплом.

Знімає вітер хмарну пінку.

Несе у дзьобі пісню птах,

а пальці стискують скоринку

і грають бісики в очах.



Неполохана нічка...

Неполохана нічка

без залишніх думок,

Небо всипало в річку

повні жмені зірок.

Місяць виглянув сивий.

Бубонить самота.

Все звичайне й мінливе,

як і річка ота.

мал. Кагайя


Іще не вся зотліла слава...

Іще не вся зотліла слава.

Іще минуле гомонить.

Іще не всі шаблі іржаві,

Є ще й такі, що можуть вбить.

Іще не все залито горем,

І місце є іще для мрій.

От тільки дурнів – з перебором,

І давній ворог ще живий.