хочу сюда!
 

Елизавета

41 год, дева, познакомится с парнем в возрасте 36-44 лет

Заметки с меткой «вірші»

Я вірю в день...

Я вірю в день, Я вірю в труд, Я вірю в давні таємниці, І у зруйновані в’язниці, У слів змальований етюд. В свободу Та відсутність меж, І сенс у цьому дивнім мирі, І навіть якщо ти не віриш, Чомусь у тебе вірю теж.[Присоединенная картинка]

І ніч пішла, і день сміявся славно...

І ніч пішла, і день сміявся славно, І сон короткий, врешті, відпустив. У тому сні були Ви нещодавно Така як є. Не дарували слів. Я теж мовчав. Навіщо звуки зайві, Якщо уже все сказано до них? Підбілювало небо сніжним сяйвом І погляд був неначе оберіг.[Присоединенная картинка]

Як напишу я сотні тисяч слів...

Як напишу я сотні тисяч слів, Коли між ними сядуть сотні крапок, Апострофи підкинуть сотні шапок Та коми лишать цяточки слідів, Коли слова ці в людях задзвенять, Насипавши і посмішок, і солі, Тоді, напевне, я скажу: «Доволі! Пора чорнила іншому віддать».[Присоединенная картинка]

А на вулиці – сиро...

А на вулиці – сиро, І нікого не чути, Всі сидять по квартирах, До комфорту прикуті. Хтось на кухні пиячить, Хтось втопився в екрані, Хтось кохає, неначе То кохання останнє. Вітер тихо дрімає, Жовтнем тішиться ліра, І… нікого немає, Бо на вулиці сиро.[Присоединенная картинка]

У гарячій Кастилії...

У гарячій Кастилії, Шовк піднявши вітрил, Ходять хмарні флотилії І вітри носять пил. Вік блукає стежинами, Просять губи води, І пахтять апельсинами Акуратні сади. Там, під впливами готики, Велич пестить думки, Та чекають на подвиги Престарі вітряки.[Присоединенная картинка]

Із дерева злітав пожовклий лист...

Із дерева злітав пожовклий лист Маленьким літачком (модель кленова), На вулиці гудів саксофоніст, В моєму горлі застрягала мова. Кахикав десь невидимий мотор, Дзвенів велосипед – собача втіха, Мінялись звички, цілі і декор, Ховалася пекуча літня пиха. Новий природа бігла марафон, Миттєвості змішавши та епохи, А я стояв і слухав саксофон, І бігти не збирався анітрохи.[Присоединенная картинка]

За монету купую сон...

За монету купую сон, Та дзвенить на небесній таці, Ходить вітер, чудний гарсон, Вимага чайові за працю. Що ти хочеш, нудьга старий? Я уже розплатився, годі! Бачиш місяць? То грошик твій На жаданій блука свободі. Краще дай-но від сну ключі, Поки я не зламав ворота, Я уже все почув, мовчи, Я уже не твоя турбота. [Присоединенная картинка]

Люди із іншого світу...

Як ви там, Люди із іншого світу? Все у вас добре? Робота й забави? Хочете грошей, Чекаєте літа, Марите дотиком Щастя і слави? Прагнете всього, Одразу й багато? Не догодив вам Небесний Отець? Їдьте до нас, Тут щодня справжнє свято – Під фейерверки Літає свинець.[Присоединенная картинка]

Погода на завтра: дощі і нудьга...

Погода на завтра: дощі і нудьга, Світанок, загорнутий в холод, Думки, що зірвались чомусь з ланцюга, До слова хорошого голод, Такого, що світ цікавішим стає, Та світиться небо прозоре, І слово це буде. Можливо, твоє, А може відлуння. Як вчора. [Присоединенная картинка]

Ця осінь – остання спокуса...

Ця осінь – остання спокуса, Колиска рожевих снів, Я нею ніяк не нап’юся, Я не підбираю слів. Я криком кричу у простір, Я радість в руках несу. Заходьте до мене, гості, Хіба вам шкода часу? [Присоединенная картинка]
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
133
предыдущая
следующая