В Крехівському монастирі зберігаються три чудотворні ікони- дві Богородиці та святого Миколая Чудотворця. За переказами, ікону святого Миколая-чудотворця архиєпископа Мирилікійського приніс саме засновник монастиря Йоіл з Білої Русі. На весь християнський світ її прославили численні дива та зцілення. З XVIII по ХХ століття вона була одіта в срібні та золочені шати, але через те, що образ почав псуватись, прикраси зняли 2002 - 2003 рр.

Чудотворна ікона Крехівської Богородиці подарована родиною Красовських зі Львова у 1660 році зберігалась на території до 1949 року, коли радянська влада закрила монастир. Колись біля цієї ікони зцілилась від незрячості дочка жертводавців Анна.

Колись тут зберігалися втрачені нині миро з мощей святого Миколая та мощі святого Пасива (11 літнім хлопцем його зарубали за те що не відрікся від віри), подаровані Папа Лев ХІІІ. Детальніше тут

Місто мало Магдебурзьке право, дозволи на щотижневі та щорічні ярмарки. Згодом місто отримує свою печатку із зображенням замку (1531 рік).

У 1538 році Скалу разом із замком знищили волохи, а Станіслав Лянцкоронський розпочав перебудову укріплень і замок отримав неправильну форму, що було обумовлено рельєфом місцевості. Детальніше тут

Станіславівська фортеця будувалась 5 місяців (завершена була в 1662 році), за проектом Франсуа Корассіні з Авіньйону (Франція).

Правильний шестикутник споруди мав ширину стін в 400 метрів, на вістрях розташувались бастіони. Стіни її були укріплені земляними валами завширшки 20-30 метрів і зміцнені зовні дубовими колодами. Ця вдала система укріплення забезпечувала охорону жителям міста від ворогів, фортеця була здатна витримувати тривалі облоги... Детальніше тут

Скелями Довбуша називається група скель висотою до 80 метрів. Вони знаходяться біля села Бубнище Долинського району Івано-Франківської області. Ця група скель включена до складу Поляницького регіонального ландшафтного парку та визнана пам'яткою природи державного значення.

   Скелі Довбуша утворилися в період активних геологічних процесів понад 70 мільйонів років тому і спочатку перебували на дні теплого моря. За час існування скель піщаник місцями вивітрився, в результаті чого, форма деяких скель нагадує різних казкових істот.  Детальніше тут

Родина Жевуських у 1704 році будує у Роздолі палац, яким спадково володіють чотири покоління, а потім будівля переходить у власність Лянцкоронських.

З 1874 по 1903 роки палац активно розбудовується графом Каролем Лянцкоронським, будівлю палацу було прикрашено медальйонами з зображеннями богів з Олімпу, а територію кількома десятками античних (але не тільки) скульптур. Граф Кароль був відомим меценатом та колекціонером, його колекція вважалася третьою за величиною в Австро-Угорщині. В палаці було облаштовано майстерні для художника Яцека Мальчевського. Детальніше тут

Відпочиваючи в Криму, просто необхідно відвідати дегустацію вин, щоб більше дізнатися про цей унікальний напій, адже вино треба знати, любити, цінувати і вміти пити.

Ці знання в подальшому можуть врятувати Вас від підробок, оскільки крім дегустаційних залів, покуштувати вина можна і на курортних базарчиках. Але пам'ятайте, що не все те є вино, що вином називають.

Щоб упевнено почуватися на дегустаційному заході, необхідно знати правила винного етикету. Детальніше тут

За давнім українським звичаєм, вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється і стає святою. Хто першим в неї зануриться, той отримає особливу милість, привілей- прощення всіх гріхів. Вода є цілюща, і зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.

Готувались до свята ще за тиждень, парубоча громадапрорубували на річці ополонку, випилювала з льоду великий хрест, який ставили над ополонкою і обливали буряковим квасом (а козаки обливали старим вином), щоб був червоний. Поруч ставили з льоду престол, який оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата», ополонку навколо притрушували сіном. Детальніше тут