хочу сюда!
 

Лида

34 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 35-43 лет

Заметки с меткой «крещение руси»

Сколько же раз крестили Киевскую Русь?!

Часть 1

Этой теме посвящено немало исследовательских материалов, сломано множество копий в научных и политических дискуссиях, мы же обратимся к фактам, вещи упорной и единственно верной в желании разобраться в произошедшем и познать истину.

Со времен правления династии Киевичей, задолго до пришествия на Русь варяжских дружин Аскольда и Дира, овеянные легендами славянские жрецы – волхвы скрупулезно описывали на деревянных дубовых дощечках все без исключения выдающиеся события произошедшие в пределах славянских земель и крупнейших родах – племенах. Не смогло остаться незамеченным прибытие на Русь первых христианских миссионеров, которые оставили глубокий след в памяти руссов. Византийские хроники свидетельствуют, первое появление в «землях скифов и склавинов » состоялось еще во время правления князя Белояра. В «Велесовой Книге» относящейся к раннему периоду славянской истории в дощечке 7 Б недвусмысленно говориться следующее: «греки хотели завоевать нас…, и боролись мы зуро против рабства нашего…подслеживают греки, ища, чтоб ослабить нас, а то ища одерень взять, а потому не ослабнем и не дадим земли нашей»  К сожалению следует констатировать факт далеко не «безоблачных отношений» между молодым славянским государством и «поднаторевшей» в делах христианизации «варваров» Византийской империей. Приспособление язычества к нуждам рождающегося славянского государства происходило в условиях соперничества с другими мировыми религиями, христианством и мусульманством, что нашло свое отражение в дошедшей до нас легенде о выборе веры князем Владимиром, которого в народе называли Красным Солнышком, вполне языческим термином, олицетворявшим у руссов знаменитого Огнебога Солнце – Ярило. Особенно тесны были связи у правителей Киевской Руси с христианскими землями. К тому времени христианским уже стало население городов на побережье Черного («Русского») моря: Херсонесе, Керчи, Тмутаракани; христианство еще в 860 – е годы приняла родственная Киевской Руси - Болгария. В христианизации молодой, но могучей, державы – Руси - была прямо заинтересована Византийская империя, считавшая, что каждый народ, принявший православную веру из рук императора и константинопольского патриарха, уже, тем самым, становится вассалом империи, которая X в. стала крупной политической силой в средневековом мире. Сочетание Нового Завета, проповедовавшего смирение и покорность властям, сделало христианство, в высшей степени, удобным для рождающейся государственности стран Европы и Ближнего Востока.

Используя терминологию киевского митрополита Иллариона, написавшего в середине XI в. «Слово о законе и благодати», государственная власть империй и королевств, для своего утверждения в стране и для войн с соседями, широко использовала библейский «Закон». Она руководствовалась стержневым аргументом евангельскою «Благодатью», с ее верой в восстановление справедливости в будущей потусторонней жизни. Ко времени Игоря и Святослава, русские дружинно – купеческие экспедиции в своих ежегодных тысячеверстовых путешествиях соприкасались со многими христианскими странами. В Царьграде (Константинополе) русские проводили полгода и более, распродавая привезенные сюда результаты зимнего полюдья и запасаясь греческими товарами, такими как «паволокы (шелка), золото, вино и овощи (фрукты) разноличнии». При таких устойчивых контактах христианство проникало в русскую среду, особенно с 860 – х годов. 

Возникает миссионерская деятельность греческой православной церкви: на Русь был послан митрополит Михаил (болгарин), крестивший киевского князя Аскольда. Одним из путей проникновения христиан в Киев известный историк русской церкви Е.Е. Голубинский справедливо считает переход на службу к киевскому князю варягов, из состава константинопольской общины. У варягов был свой, морской путь в Константинополь. 

Нестор в своем тексте ведет читателя от Черного моря вверх по Днепру и далее в Балтийское море, указывая, что из варяжской Балтики можно морем, без всяких волоков, доплыть до Рима и Царьграда «Бе путь из Варяг в Грекы и из Грекъ По Дънепру и вьрх Дънепра волок до Ловоти и по Ловоти вънити в Ильмерь езеро великое, из него же езера потечеть Вълхов вътечеть в зеро великое Нево (Ладожское) и того озера вънидеть устие в море Варяжьское (Балтийское и Северное)». В этой части параграфа описывается путь по Восточной Европе из Византии, «из Грек», в Скандинавию. Далее следует описание пути «из Варяг в Греки»: «И по тому морю ити даже и до Рима, а от Рима прити по тому же морю к Цесареграду». Надо полагать, вскоре после прихода в Новгородские земли, согласно русским летописям, Рюрик с братьями Синеусом и Трувором окончательно закрепились. Видимо из Новгорода Рюрик отправил в Киев в 870 году Аскольда и Дира, «бояр Рюриковых», так как вскоре после прихода в новгородские земли Синеус и Трувор скончались.  И тогда Аскольд «захотел править сам». Надо полагать, Аскольд и Рюрик поделили Русь: Аскольду достался Киев, а Рюрику - Новгород. Поначалу, киевляне не хотели покорятся Аскольду, ибо «Дира имели у себя». Но Дир сказал, чтобы киевляне с этим смирились. В 873 году Аскольд и Дир воевали с полочанами и, по замечанию летописца, «много зла сотвориша». А уже в следующем, 874 году, Аскольд двинулся на Царьград. Аскольд «посадил воинов своих на ладьи и пошел грабить другие места». Далее сказано, что он «пошел на греков, чтобы унизить их города и приносить жертвы богам в их землях». Именно таких, частично византинизированных, варягов киевские князья и посылали в Царьград с дипломатическими поручениями. В княжеском посольстве Игоря в 944 г. были «людии русьскые хрьстьяне», а во время принесения присяги самим князем в Киеве часть дружины присягала в церкви св. Ильи на Подоле – «мънози бо беша варязи и козаре хрьстьяне». Христианство здесь выступает не как русская вера, а как вера наемных чужеземцев. Конфронтация русского язычества с византийским христианством неразрывно сплетается с темой противодействия буйным отрядам наемников – варягов. В 980 году произошло изгнание варягов из Киева молодым князем Владимиром. «Показав путь» наемникам, стремившимся в Византию, князь известил императора: «Се, идуть к тебе варязи. Не мози их держати в граде – Оли то сътворять ти зъло в граде, якоже и сьде (в Киеве). Нъ растчи я разно, а семо (на Русь) не пущай ни единого». Основой опасений киевских князей и их настороженности, по отношению к христианству, была политика Византийской империи. Для Руси, перемежавшей мирные торговые связи с военным нажимом на Византию (ради этих же связей), принятие христианства означало бы невольный вассалитет, а усиление христианства на Руси – увеличение числа потенциальных союзников православной Византии. Поэтому на протяжении нескольких десятилетий X в. мы наблюдаем внутри Киевской Руси значительное усиление язычества, как бы сознательно противопоставленного византийскому христианству. И все же Византия не оставляла своих попыток крестить Киевскую Русь. В 875 году, император Византии Василий Македонянин призвал руссов на переговоры. На встрече Василий щедро раздавал золото, серебро и шелковые одежды. Тогда же был заключен мирный договор, и русы во главе с Аскольдом были убеждены принять крещение. Им было показано Евангелие не горящее в огне (думаю, книга была пропитана огнеупорным составом). Увидев «чудо», Аскольд принял крещение. Поскольку его могила потом находилась в церкви Святого Николы, полагают, что Аскольда окрестили Николаем. Вернувшись в Киев после крещения, согласно «Книге Велеса», Аскольд убил Дира и «один занял его место».  «Аскольд силою разгромил нашего князя и победил его. Аскольд после Дира уселся у нас как непрошенный князь. И начал княжить над нами, и стал вождем самого Огнебога, очаги хранящего. И потому Он отвратил свой лик от нас, что мы имели князя, крещенного греками» Аскольд – «темный воин», наученный греками, стал утверждать, что русы варвары. Поначалу русы его высмеивали. И тогда он устроил погром Святилищ, изгнал из Киева жрецов, стал насильно крестить киевлян. Так состоялось Аскольдово крещение Киевской Руси (уже второе после Фотиева крещения).На этом событии прерывается «Книга Велеса». Последние ее слова такие: «Наши праотцы идут по высохшей земле … И так мы не имеем края того и земли нашей. И крещена Русь сегодня». Напомним, часть руссов была крещена патриархом Фотием в землях, захваченных Византией, еще в 866 году. Потом язычество варяжского толка, видимо, уже безписьменное, на Руси восстанавливали Олег Вещий и Святослав.  Вопрос был поднят на уровень международной политики. Особенно четко это проявилось после похода Игоря на Византию в 943 г. и заключения договора 944 г., уже в правлении вдовы Игоря - Ольги (с 945 г.). В летописных текстах ни слова не говорится о жреческом сословии, о языческих Волхвах на Руси и об их действиях в это время. Но без учета этого общественного элемента, столь хорошо описанного у западных славян, трудно представить и осмыслить эти события.  Ольга начала свое правление как ярая и беспощадная язычница, а в дальнейшем приняла христианство и стала ревностной сторонницей новой веры. В 6463 (955) в Константинополе состоялось то, чего так опасались русские люди – крещение Ольги, которую византийский император расценил, как своего вассала: цесарь «дасть ей дары мъногы… и отъпусти ю нарек ю дъщерию собе». Он нарек ее дочерью не в церковном, а в политическом смысле. Рассказ летописи построен не так, что якобы Ольга завершив дела, самостоятельно уехала из Царьграда. Здесь указано, что император отпустил ее, обязав прислать военную помощь и ценные дары, и напомнил о ее вассальном положении «дочери». Ольга испугалась создавшейся ситуации, она боялась возвращаться на Русь изменницей, человеком предавшим прадедовские обычаи и «дочерью» греческого царя. Придя к патриарху, чтобы испросить у него благословение на отъезд домой, княгиня призналась в своем страхе:    «Люди мои погани и сын мой поган да бы мя БОГ съблюл от вьсего зъла!». Принятие христианства княгиней – правительницей, означало обострение конфронтации язычества и христианства. Происходила поляризация киевских дружинных верхов: наемные варяги, греко – болгарское духовенство и часть русских, принявших новую веру, составляли одну группу, которой противостояли дружинники – язычники, тесно связанные с широким кругом провинциальной знати и «всякого княжья», кругом еще целиком языческого. Немаловажен был вопрос сюзеренитета христианской Византии. Он смягчался только тем, что Киевская Русь как государство еще не приняла византийского православия и пока еще не считалась вассалом империи. Но борьба с христианством велась не только ради защиты своих прадедовских обычаев; это была борьба за свою государственную независимость, политическую суверенность.  «Живящее же Ольга с сынъмь своимь Святославъмь и учашеть и мати крьститися. И не брежаше того, ни в уши вънимаше. Но аще къто хотяше волею крьститися – не браняху (не воспрещал), но ругахуся тому. Яко же бо Ольга часто глаголаше: «Аз, сыну мой, Бога познах и радуюся; аще ты познаешеши и ты радоватися начьнеши». Он же не вънимаше того, глаголя: «Како азз хощю ин закон приятии един? А дружина сему смеятися начьнуть!» Она же рече ему: «Аще ты крьстишися – вьси имуть то же творити». Он же не послуша матере и творяше нравы поганьскыя … Се же к тому гневашася на матерь…(Ольга) моляшеся за сына и за люди по вься нощи и дьни, кърмящи сына своего до мужьства его и до възраста его». Очевидно, конфронтация с христианством была настолько сильной, что великий князь не только гневался на свою мать, но и запретил ей явно отправлять православные обряды. У умирающей Ольги были опасения, что ее суровый и победоносный сын, может похоронить ее по дедовскому обычаю в кургане. Борьба язычества с христианством достигла своего апогея к 959 – 960 гг. «Тогда дьявол возмяте сердце вельмож нечестивых, начаша клеветати на христианы, сущия в воинстве, якобы сие падение вой приключилось от прогневания лжебогов их христианам. Он же (Святослав) только разсвирепе, яко и единого брата своего Глеба не пощаде… Они же (крещенные русы) с радостью на мучение идяху, а веры христовы отрещися и идолом поклонитися не хотяху… Он же видя их непокорение, наипаче на презвитеры яряся, чтобы тии (православные священники) чарованием неким людем отвращают и в вере их утверждают, посла в Киев, повеле храмы христиан разоритии сожещи. А сам вскоре поиде, хотя всех христианы изгубити», говорит Иоакимовская летопись. В данном случае, у нас есть весьма убедительное доказательство достоверности ее сведений: постамент идолов киевских языческих богов, поставленный в самом центре княжеского Киева, был вымощен плинфой и фресками христианского храма, разрушенного до 980 г. Мы не можем не упомянуть следующее: вина за крещение Киевской Руси лижит и на языческих Жрецах, которые не смогли вовремя разглядеть опасность нисходившую от процессов быстро разделивших, а затем расколовших древнерусский „МИР” на „лучших”, и всех остальных. К сожалению, Волхвы не обладали, четко обозначенной системой, способной противостоять этому злу, и пали. Пали, физически уничтожаемые вчерашними „другами”, князьями да боярами, новоиспеченными богатеями и их приспешниками.

Продолжение следует...

Часть 2. ПАДЕНИЕ ЯЗЫЧЕСТВА. Попытка языческой реформы Владимира (С) Святобор, 2006г.

Кто победит кэгэбэшно-уркагановскую религию?


hreschennya

 
Вера у каждого своя. Человек волен верить в того бога, которого хочет – на то она и свобода вероисповедания. Но когда есть вера – есть человеколюбие. И заповедь любви проходит во всех религиях независимо от того, какому богу поклоняться.


Правда, есть исключение. Поклонение богу маммоне человеколюбия не предполагает. Бог маммона, а проще – деньги и власть, никак не может ужиться с человеколюбием, поскольку подразумевает не любовь к ближнему, а к его кошельку. А как появляются большие деньги, то тут возникает мысль, что все остальные, кто не может продемонстрировать миллион долларов – просто обязаны идти в рабы к тому, кто этот миллион сварганил.

Подобная схема работает на территории бывшего СССР. Да и понятно почему: почти сто лет коммунисты убивали в людях веру в Бога и заставляли их мечтать о достатке, а потом, после развала империи, попы (что в большинстве своем были завербованы КГБ) начали возводить свою империю на развалинах СССР, а избранные коммунисты (что откусили от государственного пирога) превратились в олигархов и пустились во все тяжкие с уголовниками.

Граждане же не получили ни веры, ни денег. Но в СССР было правило: попы отдельно, КГБшная власть – сама по себе, а уголовникам – вообще тюрьма.

Теперь же, когда большинство попов, прикрываясь верой во всевышнего, поклоняются мамоне, водя дружбу с уголовниками, что благодаря деньгам вошли во власть, сложно говорить о религии, особенно, если она исповедует принцип политики.

В Украине политика Московского патриархата проста: нет Украины, это все – исконно русская земля. Но как ни крути, когда Москву только задумали строить, в Киеве уже звенели церковные колокола. И тут как историю ни перевирай, а начало православия в Москву не перенесешь. Вот московскому патриархату, да и России в целом, как воздух, нужен Киев, поскольку без его истории имперский российский шовинизм развивается скудненько. Да и московский патриархат, выходит, как бы меленький, а он-то претендует на главенство: раз Россия – второй Рим, то и Ватикан не плохо бы переплюнуть.

Да Украина нынче – государство независимое. Хотя Путин – так не считает. Да и Янукович, обещая пакращення, давал слово своему электорату (который от пакращення нынче тоже - издыхает) – любовь с Россией. Да вот – не складывается. Клеят эту разбитую любовную бутылку, а она ...

читать дальше:http://k-z.com.ua/polytyka/27169-kto-pobedit-kegebeshno-urkaganovskuyu-religiyu

Хрещення Русі... Тож РАДІТИ тому хрещенню – чи СУМУВАТИ?

=== Продовження, ПОЧАТОК тут ===>>>  http://blog.i.ua/user/295100/1255383/ 
 
.......так воно і продовжується їх потомками і до наших днів!!!
 
Без
знищення народної пам'ятінеможливо встановити панування на
окупованих територіях – бо тоді окупанта чекає Партизанська Війна, а
вона завжди закінчується поразкою для окупанта.
Тож, поки ВОЇН ПАМ'ЯТАЄ СПАДЩИНУ ПРЕДКІВ, за що він проливав кров –
ЙОГО НЕМОЖЛИВО ПЕРЕТВОРИТИ НА РАБА.

Але коли людей позбавляють СВОЄЇ ІСТОРІЇ і СВОЄЇ ВІРИ – вона раптом
перетворюється у СТАДО ПОСЛУШНИХ БАРАНІВ!
А щоб стадо НЕ бунтувало, відчуваючи ІНТУІТИВНО СВОЮ ПОГИБЕЛЬ –
до нього прикріпляють КОЗЛА-ПРОВОКАТОРА, який "вірною дорогою"
веде це стадо прямо на БІЙНЮ...



У ролі такого Козла-Провокатора зараз виступає патриарх Гундяєв - він
вірною дорогою веде своє стадо до САТАНІЗМУ (про це у моєму відео
http://video.i.ua/user/295100/60542/381348/  "ТАКОМУ Ісус НЕ вчив!"
І ПІДТВЕРДЖЕННЯ цього відео - стаття з ПРАВОСЛАВНОГО САЙТУ "III Рим" –
"Обращение верующих к "Высочайшим пастырям" с Нижайшей Просьбой –
ПОЯСНИТЬ проявления Сатанизма в РПЦ и цели этого Крестного Хода"
http://3rm.info/religion/3803-satanizm-v-rpc-mp.html .
---
ХРЕЩЕННЯ РУСІ. ХРИСТИЯНИ РОЗВАЛИЛИ РУСЬ.
http://video.i.ua/user/295100/60542/379494/ 
http://via-midgard.info/news/in_russia/kreshhenie-rusi-kaganom-rabichem.htm
Текст + Відео "Крещение Руси Коганом-Раббичем"
http://video.i.ua/user/295100/51651/366329/ 
Крещение ВЕДИЧЕСКОЙ Киевской Руси Коганом-Раббичем Владимиром
---

Йдучи на Русь Велику, нелюди отримали від господарів повчання:
"Не ходіть на Русь з мечем – бо русичі сильні тілом і духом, і
не ласі до пияцтва, а погляд їх – світлий і пильний!
Не ходіть на Русь зі златом – бо ГРОШІ для них НІЩО!
Не ходіть до них і зі Своїми Богами – бо помічено, що
ВОНИ ГОВОРЯТЬ ЗІ СВОЇМ БОГОМ КОЖЕН БЕЗПОСЕРЕДНЬО!
Але ОБМАНЮЙТЄ ЇХ – видавайте Чорне за Біле –
бо дуже ДОВІРЛИВІ вони, і дуже НАЇВНІ!".
---

Ось невеличкий і дуже цікавий уривок з книги Романа Ключника
                         "Історія Русі ДО – і ПІСЛЯ Хрещення".

Тут немає ані натяжок, ані художніх вигадок – а лише ОСМИСЛЕННЯ
ФАКТОЛОГІЧНОГО матеріалу з Академічних Документальних Джерел.
***
У першій частині цієї глави за основу взяті дослідження сучасного
вченого з Санкт-Петербурга, Ігора Яковича Фроянова, у якого ще
в СРСР в далекому 1974 році вийшла монографія під назвою 
"КИЇВСЬКА РУСЬ. Нариси соціально-економічної історії ", а потім
було опубліковано багато наукових статей, і видано чимало книг,
а в 2007 році вийшла його нова книга "Загадка хрещення Русі".

===== СОЦІАЛІЗМ У  ДО_ХРИСТИЯНСЬКІЙ РУСІ =====

У період ПЕРЕД хрещенням Русі у РУСІВ БУЛА СВОЯ ДЕРЖАВА
і при цьому НЕ БУЛО КЛАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА, зокрема феодального!
І "незручність" держави було в тому, що "класична" радянська ідеологія
стверджувала, що клас феодалів створює державу як інструмент
свого політичного панування і придушення селян.
*** А тут виходила НЕУВ'ЯЗОЧКА ...

Більше того, судячи з ВІЙСЬКОВИХ ПЕРЕМОГ РУСІВ над сусідами, і що
сама "Цариця світу" ВІЗАНТІЯ СПЛАЧУВАЛА РУСАМ ДАНИНУ – то виходило,
що саме цей "оригінальний" устрій суспільства і держави наших пращурів
був Більш Ефективним, Гармонійним і Виграшним – у порівнянні з іншими
НЕефективним укладами і структурами того часу у інших сусідніх народів!

І ось тут треба зауважити, що археологічні пам'ятники східних слов'ян
відтворюють слов'янське суспільство БЕЗ якихось виразних ознак
МАЙНОВОГО РОЗШАРУВАННЯ – не було там ані багатих, ані бідних!

Видатний дослідник східнослов'янських старожитностей І.І.Ляпушкін підкреслював: 
"Серед відомих нам поселень у самих різних регіонах лісостепової смуги НЕМОЖЛИВО
вказати такі житла, які б за своїм архітектурним виглядом, або за змістом знайденого
в них побутового і господарського інвентарю ВИДІЛЯЛИСЯ б своїм зиском та багатством
Внутрішне вбранство і устрій жител, і знайдений в них інвентар – НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ
ВИДІЛИТИ мешканців цих поселень лише за родом занять на ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ і
РЕМІСНИКІВ".

Відомий фахівець з слов'яно-руської археології В.В.Сєдов пише:
"Виникнення економічної нерівності на матеріалах, досліджених
археологами поселень, виявити НЕМОЖЛИВО. Немає і виразних
слідів майнової диференціації слов'янського суспільства і в
могильних пам'ятниках VI-VIII століть".

Все це вимагає іншого осмислення археологічного матеріалу "-
відзначає в своєму дослідженні І.Я.Фроянов.

Тобто, в цьому давньоруському суспільстві не було сенсу життя
заради накопичення багатства і передачі його дітям, це не було
якимсь світоглядом або моральною цінністю, і це не віталось,
і навіть презирливо осуджувалось.

А ЩО Ж БУЛО НАЙЦІННІШИМ У НАШИХ ПРЕДКІВ?

Подивимось, НА ЩО ПРИСЯГАЛИ РУСИЧІ – бо клялися НАЙЦІННІШИМ!
Наприклад, і в договорі з греками 907 року, РУСИЧІ клялися не золотом,
не матінкою, і не дітьми – а ЗБРОЄЮ СВОЄЮ, і Перуном – Богом своїм,
і Волосом – богом худоби".
Також Перуном і Волосом клявся Святослав у договорі 971 року з Візантією.
НАЙЦІННІШИМ СЛОВ'ЯНИ ВВАЖАЛИ СВІЙ ЗВ'ЯЗОК З БОГАМИ,
ЇХ ВШАНУВАННЯ, І СВОЮ ЧЕСТЬ І СВОБОДУ.

В одному з договорів з Візантійським імператором є фрагмент клятви
Светослава у разі порушення клятви:
"Як ми зрадимо – нехай станемо ми золоті – як золото оце!"
(Золота дощечка-підставка на столі візантійського писаря).
Це зайвий раз показує ганебне ставлення русів до "золотого теляти".

І в стародавні часи, і тепер СЛОВ'ЯНИ-РУСИ виділялися і виділяються
Доброзичливістю, Душевністю, Терпимістю до інших поглядів – тим, що
іноземці зараз називають "толерантністю" (а нас за це звуть "ТЕРПІЛАМИ").

Яскравий приклад цьому, - ще ДО ХРЕЩЕННЯ Русі, на початку 10 століття
у Києві, за 50 років до ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТИЯНСТВА – БУЛО ПОБУДОВАНО
СОБОРНУ ЦЕРКВУ, і навколо неї жила ХРИСТИЯНСЬКА ГРОМАДА!
І це в тії часи, коли про "християнський світ" ще і мови не могло бути!

*** А навкруг – стояли ВЕДИЧНІ капища, святилища або кумири – як
свідоцтво ЛЮБОВІ ДО ВСІХ, ТЕРПІННЯ І МИЛОСЕРДЯ.

Це тільки тепер ворожі ідеологи та їхні журналісти брехливо заволали
про неіснуючу ксенофобії русів – і в усі біноклі і мікроскопи намагаються
цю їх ксенофобію побачити, а ще більше – спровокувати.

Дослідник історії Русі німецький вчений Б.Шубарт із захопленням писав:
"Руська людина володіє християнськими чеснотами в якості постійних
національних властивостей. РУСИЧІ БУЛИ ХРИСТИЯНАМИ ЩЕ ДО
ХРЕЩЕННЯ У ХРИСТИЯНСТВО"
(Б.Шубарт "Європа і душа Сходу").

У русів не було рабства в звичному розумінні, хоча були раби з полонених
бранців у результаті боїв - але них, звичайно, був інший статус.

І.Я.Фроянов написав на цю тему книгу "Рабство та даннічество у
східних слов'ян "(СПб., 1996р.), а в своїй останній книзі писав:
"У східнослов'янського суспільства було відомо рабство. Звичайне право
забороняло звертати на рабів своїх одноплемінників. Тому рабами
ставали захоплені в полон іноземці. Їх називали ЧЕЛЯДДЮ.
Для русичів-слов'ян челядь - перш за все предмет торгівлі ...

Положення рабів не було суворим, як скажімо, в античному світі.
Челядин входив до спорідненого колективу на правах молодшого члена.
Рабство обмежувалось певним терміном, після якого невільник,

НАБУВАЮЧИ ВОЛЮ, міг повернутися в свою землю – або залишитися
у колишніх господарів – але вже на становищі ВІЛЬНОГО!
У науці подібний стиль відносин між рабовласниками і рабами
отримав найменування "Патріархального Рабства".
Патріархальне – це батьківське.
Такого ставлення до рабів ви не зустрінете ні у мудрих грецьких
рабовласників, ні у середньовічних християнських торговців рабами,
ні у християнських рабовласників на півдні Нового Світу – в Америці.

Жили русичі в родових і міжродових поселеннях, займалися полюванням,
рибальством, торгівлею, землеробством, скотарством і ремісництвом.
Арабський мандрівник Ібн Фадлан в 928 році описував, що русичі
будували великі будинки, у яких жило по 30-50 людей.

Інший арабський мандрівник Ібн-Руста на рубежі 9-10 століть, описував,
як дивину, лазні русів:
"Коли ж розжарюються камені вищого ступеня, поливають їх водою, від
чого поширюється пар, що нагріває житло до того, що знімають одяг!".

Наші предки були ДУЖЕ ОХАЙНІ.
Тим більше в порівнянні з Європою, в якій навіть в період Відродження
при дворах Парижа, Лондона, Мадрида і інших столиць дами користувалися
не тільки ПАРФУМАМИ – щоб нейтралізувати неприємний "дух", а й
спеціальними ВОШЕЛОВКАМИ – щоб ловити вошей на голові...
А проблему викиду випорожнень та нечистот з вікон на вулиці міста –
навіть на початку 19 століття розглядав парламент Франції...

ДОхристиянське давньоруське суспільство жило ОБЩИНОЮ, було ВІЧОВИМ –
коли обраний суспільством князь був підзвітний народним зборам – ВІЧЕ.
Народне Віче могло затвердити передачу влади князя у спадок.
Але також могло і переобрати собі неугодного князя!

"Давньоруський князь – це не імператор, і навіть не монарх – бо над ним
стояло ВІЧЕ, або Народні Збори, яким він був підзвітний" – писав Фроянов.
Князь Русі цього періоду та його дружина – не демонструвати феодальних
"гегемонскіх" ознак. Без урахування думки найавторитетніших членів
суспільства – Голів РОДів, мудрих "Дідів" і вшанованих воєнначальників –
рішення ніколи не приймалося.

Хорошим прикладом цього був знаменитий київський князь Светослав.

А.С.Іванченко у своєму дослідженні зазначає:
"Звернемося до оригінального тексту Льва Диякона...
Зустріч ця сталася біля берега Дунаю 23 липня 971 року – після того,
як напередодні Цимісхій запросив у Светослава МИРУ – і запросив його
до себе в ставку для переговорів.
Але князь їхати туди відмовився ...
Тож довелося Цимісхію, приборкавши свою гординю, самому вирушити
до Светослава!
Але мислячи як ромей, імператор Візантії думав: якщо не вдалося
показати свою військову силу – то хоча б здивувати князя пишнотою
свого облачення і багатством нарядів свити, що супроводжує його...
Цимісхій, покритий парадним золотим куванням і обладунками, під'їхав
верхи до берега Істра; за ним слідували численні виблискуючі золотом
його вершники.

Скоро показався і Светослав, переплив річку в СКІФСЬКОМУ човні
*** Це зайвий раз підтверджує, що скіфами греки називали РУСІВ.
Він сидів на веслах, і веслував, як усі, нічим серед інших не виділяючись.
Зовнішність у нього була така: середнього зросту, не дуже великого і не
дуже малого, з густими бровами, з блакитними очима, з прямим носом,
з голеною головою і з густими довгими вусами. Голова в нього була
зовсім гола, і лише з одного її боку звисало пасмо волосся...
Одяг на ньому був білим, який нічим не відрізнявся від одежі інших.

Сидячи в човні на лаві веслярів, він поговорив трохи з візантійцем про
умови миру – і поїхав...
Государ Візантії з радістю прийняв умови русів...".

Ще цитата Лева Диякона:
"Якби Светослав Ігорович мав проти Візантії такі ж наміри, як проти Хазарії –
він без особливих зусиль знищив би цю чванливу імперію ще під час свого
першого походу на Дунай! Бо всього чотири дні шляху залишалося йому
до Царгорода, коли Сінкель Феофіл, найближчий радник візантійського
патріарха, упав перед ним на коліна, запросивши МИРУ на будь-яких
умовах.  І СПРАВДІ ЦАРГОРОД ПЛАТИВ ДАНИНУ РУСІ ВЕЛИЧЕЗНУ".

Підкреслимо важливе свідчення – великій воїн, князь русів Светослав,
РІВНИЙ ЗА СВОЇМ СТАТУСОМ ВІЗАНТІЙСЬКОМУ ІМПЕРАТОРОВІ,
БУВ ОДЯГНЕНИЙ, ЯК ВСІ ЙОГО ДРУЖИННИКИ – І ГРІБ ВЕСЛАМИ
РАЗОМ З УСІМА ...

На Русі в цей період общинний, вічовий (соборний) лад був заснований
на рівності, справедливості і на обліку інтересів всіх його членів.

На сучасній мові розумників "соціум" - це суспільство, а "соціалізм" –
це лад, що враховує інтереси всього суспільства або його більшості.

Ми бачимо у ДО_ХРИСТИЯНСЬКІЙ РУСІ – ПРИКЛАД СОЦІАЛІЗМУ!
Причому, дуже ефективного способу організації суспільства та принципів
регуляції життя суспільства.

Ось таку правду від нас приховують більше 1000 років...

Хрещення Русі... Тож РАДІТИ тому хрещенню – чи СУМУВАТИ?

Патріарх всея Россії приїде в Україну НЕ НА СВОЄ СВЯТО –
а на Хрещення **Великої КИЇВСЬКОЇ Русі**, до якої "Московія" не мала
абсолютно ніякого відношення – бо "народилась" на 300 років пізніше,
а коли "хрестили" Київську Русь – по болотах Московії ще шастали 
дикі ведмеді...
*** А РПЦ взагалі "народив" Сталін у 1943 році – тож яке відношення має
московська РПЦ та її "пастух" Кирило Гундяєв  до НАШОГО "хрещення"?!

http://www.online812.ru/2011/08/17/003/ - протоіерей Мих. Ардов "ПРАВДА про РПЦ".



Але ось що
я думаю: РАДІТИ тому ХРЕЩЕННЮ – чи СУМУВАТИ?
Не відчуваю я особливого Душевного Трепету від ХРЕЩЕННЯ РУСІВ...
тому що цим "хрещенням" РУСИ ПРОСРАЛИ І ЗАБУЛИ все те,
що завоював київський князь, Великий Воїн Світла Светослав!
Нас заставили забути Історію Великої Русі – і заставили вчити ЧУЖУ.
*** І зараз кажуть те ж саме = http://video.i.ua/user/295100/51651/379234/ 
"НАВІЩО ВАМ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ? ВЧІТЬ НАШУ!".

*** Але ось що кажуть РОЗУМНІ ЛЮДИ:
Хто не пам'ятає СВОГО минулого – приречений пережити його
знову і знову – ДО ПОВНОГО ЗАСВОЄННЯ Уроків Своєї Історії!
\Джордж Сантаяна\
Минуле не повернути ... – але зате його можна ВИВЕРНУТИ!
\Аврелій Марков\
Хто вихваляє ЧУЖЕ минуле – будує ЧУЖЕ майбутнє на СВОЇЙ ЗЕМЛІ!
\Б.Л.\
А ось що буває з тими, хто СЛАВИТЬ ЧУЖУ ІСТОРІЮ – і відрікається
від СВОЄЇ РІДНОЇ, від своїх КОРЕНІВ, від своїх древніх Богів...



То може комусь радісно від того, що він і зараз – у такому БИДЛО-СТАДІ?!

Тут зі мною спорили на ту тему:
Крещение Руси был правильный политически и идеологически шаг.
И первого митрополита, то есть автономию, ВЫТРЕБОВАЛ от
Константинопольского патриарха Сагайдачный!
--- І на це - моя відповідь: ---
Краще ЗНАТИ своїх богів і СВОЇ традиції ніж молитися Чужому Єгові..,
і "ніжайше просить височайшого дозволу" Візантії на якусь "автономію"...

*** "Християнізація" РУСІ = це ПОМСТА Візантії за свою колишню ГАНЬБУ,
та за Велику Перемогу Светослава над хазарським каганатом! – бо саме 
він своєю перемогою РОЗВАЛИВ devil "діточкам диявола"devil їх давній план...

24 роки після перемоги Светослава вони виношували новий план.
1 серпня 990 року –  початок Хрещення Київської Русі
"великим хрестителем" Володимиром Криваво Сонечко.

Але тільки ***через 96 років*** - 16 лютого 1086 – була страта Ісуса Христа  http://video.i.ua/user/295100/51651/341548/
http://video.i.ua/user/295100/51651/338413/
"Радомир - як це було: відновлення істини".

У Євангелії побічно вказана і Точна Дата, і Місце Страти Исуса,
і це підтверджено астрономами, математиками, і картинами
великих художників-очевидців ТІЄЇ епохи!

*** Тож У ЯКУ РЕЛІГІЮ "перехрещував Київську Русь Вогнем і Мечем"
КОГАН (не князь!) Володимир-РАБІЧІЧ (син раввіна, а не син рабині!) -
***
якщо Ісус ЖИВ ЩЕ 96 років ПІСЛЯ "Хрещення" Русі***, і про
Юдо-Християнство в наших краях ще більше 150 років НІХТО
і НІЧОГО НЕ чув?!

Є багато доказів, що за княгині Ольгі РУСЬ "хрестили" саме
за КАТОЛИЦЬКИМ (ІЄЗУІТСЬКИМ) зразком "нової віри"!
Але ось _головний_ доказ:
У 1634 році "Римський Папа" Урбан-VIII канонізував у "ієзуітськії святії"
Володимира-"Крестителя" = БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИЙ АКТ ІЄЗУІТСЬКОЇ церкви
по відношенню до ніби-то devil"ПРАВОСЛАВНОГО святого
"devil!!!
*** Ось ті ієзуітські "30 Серебреників" – ЗА РОЗВАЛ ПРАВОЇ ВІРИ на РУСІ... 
Хіба потрібні інші докази???
-------
*** За що помстились Київській Русі  Рим і Византія?

Що означає СЛОВ'ЯНСЬКИЙ БОЙОВИЙ ЩИТ, прибитий на воротах
Великого Рима?
23 серпня 476 року Великий Рим і вся Візантійська Імперія впала зовсім
НЕ від малочисельних племін напівдиких германських варварів (як це
полюбляють описувати "кишенькові гішторики")!
Вона була СКАСОВАНА ЧЕРЕЗ НЕПОТРІБНІСТЬ великим слов'янським
князем Адоакром, вождем великих РУГІВ (за Йордану) або РУСИНІВ,
РУСІВ, РУСИЧІВ (з інших історій)!
Саме він поставив Жирну Крапку на великій та древній візантійській
династії, змістивши останнього римського імператора Ромула Августула!

*** І відтоді Візантія ПІДКОРИЛАСЬ Великій Київській Русі –
і СПЛАЧУВАЛА ЇЙ ВЕЛИКУ ДАНИНУ (нижче – про це подрібніше!).

І так було до ПЕРЕВОРОТУ, створеного КОГАНОМ (так він сам себе
величав – а не князем!) І РАББІЧЕМ (сином раввіна, а не рабині),
ПРИБЛУДНИМ ОТПРИСКОМ Светослава – Володимиром Криваве
Сонечко (бо СИНОМ він йому бути не міг – для цього Святославу
потрібно було зачати його у віці 13-15 років, а женились тоді у 25!).

*** Чому саме "ПРИБЛУДНИМ отприском", а не Рідним Сином ? – дивись
у відео "Хрещення Ведичної Русі – НОВІ ФАКТИ!!!"
http://video.i.ua/user/295100/51651/366323/



Заборона на Рідну Історію – і переписування її під СВОЇ потреби – це
найперший метод ЗАГАРБНИКІВ на ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ!
*** Точно так же робили росіянські царі на території України-Русі,
так воно і продовжується їх потомками і до наших днів!!!

===ПРОДОВЖЕННЯ ===>>> 
http://blog.i.ua/user/295100/1255384/

*********************************************************************************
             ПРОХАННЯ: ВСІ КОММЕНТИ - ПІСЛЯ ЧАСТІ - 2 
                     http://blog.i.ua/user/295100/1255384/ 
*********************************************************************************

Крещение Великой Киевской Руси - правда и вымысел - НОВЫЕ ФАКТЫ!

 

Как огнем и мечом насаждали Великой Киевской Руси

                       Чужую РАБСКУЮ Веру...

      (она и до сих пор не дает подняться с колен!) 

 

ФАКТЫ заставляют пересмотреть общепринятую навязанную нам

"гишторическую версию":
- Киевскому князю Светославу Хороброму было НЕ БОЛЬШЕ 12 ЛЕТ, когда

родился Владимир (и он якобы был его уже ТРЕТЬИМ сыном!).
- В старых НЕ переписанных списках "креститель "Владимир величает

себя КОГАНОМ (верховное звание у ХАЗАР), а НЕ Князем Киевским!
- Рогнеда, к которой сватался Владимир, презрительно назвала его "рабичичем", т.е.

НЕ РАБОМ, а СЫНОМ РАББИЧА (РАВВИНА), и сказала, что НЕ ЖЕЛАЕТ ПОГАНИТЬ свой род таким у_родством.

- В 996 г. коган Владимир УНИЧТОЖАЕТ "Подробный Летописный Свод Славянской Истории РУСОВ" – и устанавливает ЗАПРЕТ на историю ДО ХРИСТИАНИЗАЦИИ – то есть ЗАКРЫВАЕТ ИСТОРИЮ! Соответственно, были приняты меры по СОКРЫТИЮ и УНИЧТОЖЕНИЮ фактов.

- Владимир ЕДИНСТВЕННЫЙ за 10 веков, кто имел сотни НАЛОЖНИЦ - это чуждо

культуре АРИЕВ-РУСОВ!

 

Вывод: СВЕТОСЛАВ НЕ МОГ БЫТЬ РОДНЫМ ОТЦОМ ВЛАДИМИРУ.

 

"Вера Християнска – Юродство Есть!" (юродство = божевiлля) – так сказал

Князь Киевской Руси СВЕТОСЛАВ Хоробре – своей матери, княгине Ольге,

после очередного ее "перекрещения" из Арианства – в Болгарскую веру, а

затем – в Византийскую иудо-христианскую.

 

Это короткий 10-минутный отрывок - а полная версия = 42 мин.

выложена здесь: http://www.ex.ua/view/14346002?r=1987,23775

=========

 

И еще одно подтверждение ЭТИМ же событиям,

но из совершенно другого источника:

 

*** Если об ОДНОМ и том же говорят РАЗНЫЕ источники, то как говорили древние "латиняне" = РАЗУМНОМУ ДОСТАТОЧНО? hypnosis

 

Потоп как прообраз Крещения.

                                       Из цикла Ереси . 

 Почему люди людей крестят водой ?  Не вином , не словом , не огнем , ни чем другим , а водой ?  
   Я думаю потому , что был вселенский потоп - Бог очистил, омыл Землю от скверны. Крещение -напоминание об этом могуществе  Божьем, о том что мы все в его власти, что Бог всегда с нами , где бы мы ни были и что бы ни делали , и он всегда готов простить нас ,  стоит только Его об этом попросить.

 
   Ведь страшно не то , что из всех - всех людей на Земле во  время потопа  не утонул только Ной , страшно , что утонувшие умерли без покаяния - раскаяния в своих грехах, их души мучились  пока не пришел  Христос и не вывел их из ада , искупив своими страданиями грехи  как предков , так и последующих поколений - всего человечества, примирив  людей с Богом . 
   

Унижение

http://fraza.ua/news/28.07.13/172575/v_lavre_nachalas_bozhestvennaya_liturgiya_u_veruyuschih_ischut_oruzhie_i_zastavlyayut_pit_vodu.html

Представьте, вас пригласили на праздник. Прислали открытку.
Вы взяли шампанское, фрукты и пришли .
Но у входа лакей обыскал вас , потом заставил вас открыть бутылку и сделать несколько глотков. (Чтоб вы не отравили хозяина ) . А затем , подумал и вовсе забрал у вас фрукты . (Что вы , часом, не кинули ими в хозяина ) . А у тех кто пришел с вами и вовсе забрал воду.
Только после этого пропустил.

И теперь , вы с радостью можете наблюдать как хозяин за забором из железных решеток и охраны ( ну как без этого !?)  поздравляет вас с праздником .

Веселитесь , ребята!

С праздником Крещения Руси !!!

Сегодня день памяти равноапостольного великого князя Владимира во святом крещении Василия

1. P7200668 (368x600, 60Kb)  2. fon-2 - копия (68) - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия (600x444, 116Kb)  3. fon-2 - копия (67) - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия (600x445, 118Kb)  4. fon-2 - копия (67) - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия - копия (600x444, 134Kb)  5. ТО (600x444, 144Kb)

Про "свято хрещення" Великої Київської Русі...

На Русі правили багато правителів... – але завжди Велика Русь
З
БЕРІГАЛА СВОЮ ЦІЛІСНІСТЬ!
Зате з приходом до влади Когана-Раббіча Володимира, і після
насильницької християнізації - ВЕЛИКА РУСЬ РОЗВАЛИЛАСЯ!
МЕТА РУЙНІВНИХ ЧОРНИХ СИЛ – ЗБУЛАСЬ!

 

Слава і Вічна Пам'ять Предкам нашим, які віддали життя
за Свободу і Незалежність Великої Київської Русі
в боротьбі проти насильницької кривавої християнізації.
Злочини і геноцид - не мають терміну давності!
ПАМ'ЯТАЄМО і СУМУЄМО...

---

Як ХРИСТИЯНИ ЗРАДИЛИ РУСЬ_Сідоров (коротко = 11хвилин)
ЧОМУ, ХТО і ЯК "хрестив" Русь Велику? Ярослав Мудрий -
проти свого батька.., Сергій Радонежский - проти Візантії!
Громадянська війна на древній Русі, 100 років було ДВІ ВІРИ!
На Русі правили багато правителів... але завжди Велика Русь  
ЗБЕРІГАЛА СВОЮ ЦІЛІСНІСТЬ!
Зате з приходом до влади когана-раббіча Володимира, і після
насильницької християнізації  ВЕЛИКА РУСЬ РОЗВАЛИЛАСЯ!
МЕТА РУЙНІВНИХ ЧОРНИХ СИЛ – ЗБУЛАСЬ!

Як це починалося? http://video.i.ua/user/295100/60542/379494/
http://www.youtube.com/watch?v=9I2rBkZ6dKc

Як
ХРИСТИЯНИ ЗРАДИЛИ РУСЬ _ Сідоров (повна версія = 30хв.).
http://www.youtube.com/watch?v=2z4bhUcL1ZE  
КОГАН Володимир "рабич" - СИН РАББІ (раввина)!

ЩО СВЯТКУЮТЬ Християне?
"13. Ви ЗАЧИНЯЄТЕ Царство Небесне, бо самі ви туда
не входите, а хто хоче увійти - не допускаєтe".
*** Як проповідуються ідеї сатанізму
http://video.i.ua/user/295100/51651/301605/ 
"15. Ви обходите море та землю, щоб спокусити хоча б одного.
А коли вийде - робите його сином геєни, Вдвоє Гіршим Від Вас".
"27. Ви подібні до гробів пофарбованих, які лише ЗОВНІ
ЗДАЮТЬСЯ КРАСИВИМИ – А ВСЕРЕДИНІ ПОВНІ ТРУПНИХ
КІСТОК І ВСЯКОЇ НЕЧИСТОТИ".
\ Мтф.23\

"По плодах їх (по їх справах) - дізнаєтеся ви їх"
\ Мтф.7: 16 \

А СПРАВИ їх у ДАВНІ ЧАСИ і СЬОГОДНІ – ось такі:
1. Насильницьке хрещення Великої Київської Русі =
ДЕВ'ЯТЬ МІЛЬЙОНІВ ЖЕРТВ (з 12 млн жителів.) -
спалені, втоплені, зарубані катами Когана-Раббіча "Святого"
Володимира Криваво Сонечко...
Саме за РОЗВАЛ і ЗНИЩЕННЯ СВЯТОЇ РУСІ – він "герой церкви".
Але поховали того "героя" загорнутого у килимі, а ВИНОСИЛИ
КРІЗЬ ПРОЛОМИ у стіні палаца і огорожі, як ЗЛОдія – щоб те Зло
більше ніколи до нас не повернулось!
Про це тут:  www.bogdan.lg.ua/jazychniki.rar "ЯЗИЧНИКИ ХРЕЩЕНОЇ РУСІ"

2. Хрестові походи за "Гроб Господній" = МІЛЬЙОНИ жертв;

3. Геноцид катарів на півдні Франції = МІЛЬЙОНИ жертв;

4. "Реформи" Никона на Русі (підміна правовірності Предків -
"Православ'ям Никона") = МІЛЬЙОНИ жертв;

5. Інквізиція Середніх століть = МІЛЬЙОНИ жертв в Європі
(Римський папа "тихенько вибачився" за скоєне Зло!)

6. "Відкриття" Америки Колумбом і Пісарро = МІЛЬЙОНИ індіанців;

7. Виникнення США = МІЛЬЙОНИ корінного населення вбито
при захопленні їх земель і ресурсів.
Підрахувати точно важко, але можна = рахунок йде на
СОТНІ МІЛЬЙОНІВ невинних жертв серед людей!
Але на Першому кривавої помсти стоять не християни, а
"Біблійські Люди" - Фактично За Кожною Війною в історії -
маячать щурячі мордочки їх Міжнародних Спонсорів-Банкірів!
А сьогодні їх нова мета - розв'язати Третю Світову...

А тепер, УВАГА!
У ЦІЙ РЕЛІГІЇ - ОДИН "БОГ" з десятками "кликух" -
Яхве-Єгова-Сет-Амон-Диявол
-Сатана...
ЯКОМУ ПОТРІБНІ КРИВАВІ ЖЕРТВИ ПОСТІЙНО ...
Хто зможе заперечити?
=======

Иуды иго властное возносит "благовест":
"Владимир – солнце красное"
На Русь ПОСТАВИЛ КРЕСТ!".
С подачи прасвященника, ПОП*а Всея Земли -
ИЗГОЯ и ИЗМЕННИКА – в свЯтые возвели,

"Знаменьем" осенили: "Господь тебя (с)паси!".
И "праздник" учинили – ПРЕДАТЕЛЬСТВА РУСИ…

Довольно марь химеры лелеять во бреду!
На нас миссионеры накликали беду!
Адепты "новой веры" рекут библейский хлам,
Не будут лицемеры по чести ведать вам –
Как кривду насаждали – полымя, крест и меч,
Как кровью заливали сажени тысяч плеч,
Распятьями сквернили заветные места,
Металл горячий лили в кРАмольные уста.
Стопами попирали дедов Свещеный Прах,
Как Ведавших сжигали на пекельных кострах…

О Русь, тобой играет безжалостный палач.
Под небом не смолкает славянский скорбный плач.
Церковный звон кандальный поныне режет слух.
Народ многострадальный возродит Русский дух!

Я знаю, Племя Славное, не вечен серый плен.
ОТРИНУВ ИГО НАВНОЕ – поднимешься с колен!
Нетленное и Гордое, возславишь – Гой Еси!!!
"Володькам" скажешь твёрдое:

                                    "ПРОЧЬ РУКИ ОТ РУСИ!".
___________________________
*ПОП – Прах Отцов Предавший
Светослав  29.07.2010г.

 

28 июля - святого равпоапостольного великого князя Владимира

во Святом Крещении Василия. День Крещения Руси.

Крещение Руси произошло в 988 году. Это ключевое историческое событие связано с именем святого князя Владимира. Историки называют Владимира Великим, церковь — святым равноапостольным, народ нарек его Владимиром Красное Солнышко. Святой равноапостольный великий князь Владимир Красное Солнышко (960—1015) был сыном Киевского князя Святослава и внуком святой равноапостольной Великой княгини Ольги. Незадолго до смерти князь Святослав разделил Русскую землю между тремя сыновьями: старший сын, Ярополк, получил Киев, средний, Олег, — землю Древлянскую, а младший, Владимир, — Новгород. Вскоре после смерти Святослава между братьями начались распри, в результате которых Владимир стал единодержавным князем Руси. В 983 году князь Владимир Святославич совершил удачный поход на ятвягов. В 987 году он захватил город Херсонес, принадлежавший в то время Византийской империи и, угрожая походом на Константинополь, потребовал руки царевны Анны, сестры византийских императоров-соправителей Василия и Константина. Последние условием брака поставили принятие Владимиром веры Христовой. Когда царевна Анна прибыла с духовенством в Херсонес, князь Владимир внезапно ослеп. Царевна предложила ему немедленно креститься, в надежде исцеления. Во время крещения князь прозрел. В духовном восторге он воскликнул: «Теперь я узрел Бога Истинного!». Некоторые из дружинников князя, пораженные этим чудом, также крестились. Во святом Крещении князь Владимир был наречен Василием в честь святого Василия Великого. Тогда же в Херсонесе совершилось его бракосочетание с царевной Анной. В качестве выкупа за жену князь возвратил Херсонес Византии, построив в нем храм во имя святого Иоанна Предтечи и Крестителя Господня. В Киев князь Владимир вернулся вместе с княгиней Анной, константинопольскими и херсонесскими священнослужителями, взяв с собой богослужебные книги, иконы, церковную утварь, а также святые мощи Климента, епископа Римского, и его ученика Фивы. Таким образом, упрочились династические и межгосударственные связи между Русью и Византией. По возвращении в Киев князь Владимир крестил 12 своих сыновей. Крестился и весь его дом, и многие бояре. Затем князь Владимир приступил к искоренению язычества на Руси и истреблению языческих идолов. Священнослужители, а также ранее крещеные княжичи и бояре обходили площади и дома киевлян и наставляли их в истинах Евангелия, обличали суетность и тщету идолопоклонства. После принятия христианства князь Владимир распорядился воздвигать христианские храмы в тех местах, где раньше стояли идолы.
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая