хочу сюди!
 

Sveta

33 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «рефія»

Як програти Росії – досвід Грузії

Як програти Росії все у боротьбі за мир – досвід Грузії
  • 6870ПЕРЕГЛЯДИ
  •  
  • 02/10/2019ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ

У світі є ще одна країна, яка послідовно заганяючи себе в мирний процес позбулася 20 % своїх територій та фактично перетворила значну частину своїх громадян на біженців. Мова йде, звичайно ж, про Грузію. Попри те, що події описані там відбулися на початку вже таких далеких 90-х паралелі з тим, що відбувається в Україні сьогодні просто вражаючі.

Автор: Андрій Гарасим

Збройний конфлікт між Грузією та підтримуваними російською стороною абхазькими сепаратистами почався у серпні 1992 року. Спочатку події розгортаються позитивно для грузинських збройних сил, уряд сепаратистів втік з адміністративного центру автономії - Сухумі і отаборився поближче до російської бази.

Мир №1. Росія порушує і забирає Гагри

Проте, вже у кінці серпня грузинський наступ призупиняється, і грузинська та абхазська сторони переходять до мирних переговорів при посередництві Росії (!). Результатом переговорів стала угода про припинення вогню, яка передбачала збереження «територіальної цінності» Грузії, розброєння незаконних формувань, обмін полоненими.

Проте, не проходить й місяця після схвалення угоди, як абхазькі формування при підтримці російських «казаків», мешканців Північного Кавказу , і як, кажуть російської бронетехніки, захоплюють друге за величиною місто Абхазії – Гагри та отримують контроль над територією, що прилягає до російського кордону.

Як і у випадку з українсько-російською війною, першочерговим завданням для бойовиків є отримання спільного з Росією кордону, чого вони, зрештою, і досягають. На звинувачення у порушення перемир’я абхази заявлять, що вони лише захищалися від нападу грузинів. Далі починається така вже відома нам позиційна війна.

Мир №2. Росія порушує, забирає Сухумі і влаштовує етнічні чистки

Проте, здається, життя таки нічого не вчило грузинів чи їхнє тодішнє керівництво на чолі з Шеварнадзе. Новини з полів боїв знову перемежовуються новинами про домовленості по припиненню вогню. Після яких ситуація лише погіршується, сепаратисти продовжують просуватися, поки зрештою, не виходять на позиції поблизу Сухумі, що дає їм можливості для обстрілу міста. І ось у літку 1993 року Грузія заключає нову тристоронню угоду з сепаратистами та росіянами.

Нова угода передбачала розведення військ по річці Гуміста, припинення вогню, введення на лінію розмежування міжнародних спостерігачів, виведення з зони конфлікту збройних формувань, передачу затворів від гармат військовим спостерігачам (якими виявляться росіяни). Було створено також комісію з урегулювання ситуації в Абхазії, яку з російської сторони очолив тодішній міністр надзвичайних ситуацій… Сергій Кужугетович Шойгу. До речі, саме на цій війні росіяни вперше застосують гуманітарний конвой, який доставить зброю бойовикам до відрізаного сепаратистського анклаву.

ЄДИНОЮ СТОРОНОЮ, ХТО РЕАЛЬНО ПОЧАВ ВИКОНУВАТИ УГОДУ БУЛА ГРУЗІЯ

Єдиною стороною, хто реально почав виконувати угоду була Грузія. Грузія справді виводила війська, кажуть навіть заплативши за фрахт десантних кораблів Чорноморського флоту для вивезення своєї техніки.

Розплата за наївність не забарилася… Вже 16 серпня почався генеральний штурм Сухумі, який обернеться численними жертвами та призведе до етнічних чисток в Абхазії.

Звичайно, війна з підтримуваними Росією сепаратистами стала великим тягарем для такої невеликої країни як Грузія, але як показав час, саме рішення зробити ставку на мирні переговори призвело фактично до справжньої катастрофи, наслідки якої Грузія відчуває до сих пір.

А згодом Росія окупувала і Південну Осетію.

http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/96880/Jak_prograty_Rosiji_vse_u_borotbi_za?a_offset=

Сьогодні цей Закон опубліковано і він вступив у дію

Президент підписав Закон про припинення дії договору про дружбу з Росією

10 грудня 2018 року - 15:05

Президент підписав Закон про припинення дії договору про дружбу з Росією

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією».

«Непродовження договору з Росією слід розглядати не як епізод, а як частину нашої стратегії на остаточний розрив з колоніальним минулим і переорієнтацію на Європу», - підкреслив Президент.

«Інші складові цієї стратегії: це є безвіз, Угода про асоціацію з ЄС, Томос про створення автокефальної незалежної української церкви, вихід з СНД, закріплення в Конституції курсу на вступ до НАТО та Євросоюзу, створення потужної, патріотичної і професійної української армії, підтримка української мови, власна історія і зміцнення нашої національної ідентичності», - зазначив Петро Порошенко.

Глава держави також повідомив, що від Міністерства закордонних справ України вимагає завершення роботи з інвентаризації договірно-правової бази з Росією. «Будемо і надалі робити висновки про корисність тих чи інших угод», - сказав Порошенко.

Глава держави підкреслив, що також вимагає від Кабінету Міністрів України термінових і дієвих кроків з метою створення міжвідомчого координаційного органу для формування консолідованої претензії України до Росії за заподіяні тривалою збройною агресією збитки. «Я розраховую, що особливий статус та спеціальні функції дозволять такому органу достатньо ефективно виконувати покладені на нього завдання із захисту національних інтересів України», - підсумував Президент.

Петро Порошенко зауважив, що цей договір не був розірваний раніше заради того, щоб використовувати його положення як базу для наших численних позовів до міжнародних судів та інших міжнародних інстанцій до Росії – як порушниці цього договору та норм міжнародного права. Зокрема, він навів окремі положення цього договору, де зазначається, що сторони «будують  відносини одна з одною на основі принципів  взаємної поваги…, територіальної цілісності, непорушності кордонів…, незастосування  сили, невтручання у внутрішні   справи…, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань…,норм міжнародного права…» .  

Глава держави підкреслив, що на початку 2019 року спливає черговий десятирічний термін,  коли Україна має офіційно визначитися, продовжувати його чи припинити.  За його словами, «вибір очевидний – припинити».

Петро Порошенко також додав, що Україна використала всі можливості цього документу у своїх національних інтересах.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-pro-pripinennya-diyi-dogovoru-pro-d-51950

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією

Тип договору міжнародний

Підписаний 31 травня 1997 

Київ, Україна - місце

Набуття чинності Україна —14.01.1998

 Росія — 17.02.1999

Закінчення дії 01.04.2019

Підписаний Леонідом Кучмою та Борисом Єльциним

Сторони Україна і Росія

Мови українська, російська

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (рос. Договор о дружбе, сотрудничестве и партнёрстве между Российской Федерацией и Украиной) — угода між Україною і Російською Федерацією, в якій закріплюються принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності існуючих кордонів, поваги до територіальної цілісності та взаємні зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного.

6 вересня 2018 року Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення підтримати пропозицію Міністерства закордонних справ України щодо припинення Україною дії Договору; 17 вересня Президент України підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України...».[4] Верховна Рада України 6 грудня 2018 року припинила дію договору (з 1 квітня 2019 року).

Підписання та Ратифікація

Договір було підписано у Києві 31 травня 1997 Президентом України Леонідом Кучмою та Президентом Російської Федерації Борисом Єльциним.

В Україні договір ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією» N 13/98-ВР від 14 січня 1998 року.

У Російській Федерації 25 грудня 1998 року Державна дума Федерального зібрання РФ прийняла постанову про прийняття федерального закону рос. «О ратификации Договора о дружбе, сотрудничестве и партнерстве между Российской Федерацией и Украиной» і скерування його в Раду Федерації.

Рада Федерації постановою від 17 лютого 1999 схвалила цей федеральний закон, чим і ратифікувала договір.

Згідно з угодою обидві сторони гарантують громадянам іншої країни права і свободи на тих же підставах і в такому ж обсязі, який вона надає своїм громадянам, крім випадків, встановлених національним законодавством держав або їх міжнародними договорами.

Кожна з країн захищає в установленому порядку права своїх громадян, які проживають на території іншої країни, відповідно до зобов'язань по документах Організації з безпеки і співробітництва в Європі та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, домовленостей в рамках СНД, учасниками яких вони є.

У договорі серед іншого підтверджується непорушність кордонів країн. Згідно зі статтею 2:

«Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів.»



У США розповіли, коли Росія завдасть удару по Україні

Росія намагатиметься показати Україну територією, де держава існує тільки на папері, вважає експерт США Кіт Александер.

У США розповіли, коли Росія завдасть удару по Україні

Експерт США Кіт Александер не виключає, що на енергетичну та фінансову систему, урядові структури України може бути спрямовано декілька кібернетичних атак з боку РФ напередодні виборів. Про це він сказав в інтерв’ю Бі-бі-сі Україна, інформує Економічні новини.

“Росія намагатиметься показати Україну територією, де держава існує тільки на папері, не здатна функціонувати. І вам треба готуватися до цієї ситуації”, – наголосив Александер.

За його словами, для України важливо точно визначати джерело атак і розкрити їхню природу всьому світу. “Що більше країн світу розумітимуть природу цих атак, то більше Україна отримуватиме допомоги та підтримки ззовні”, – зазначив експерт.

Читайте: США взялися за створення потужної ядерної зброї

Відповідаючи на запитання, як можна зменшити загрозу кібератак, наприклад в енергетиці, Александер сказав: “Загроза тут полягає як у кібератаках, так і фізичних нападах. Те, що не весь ваш енергетичний сектор автоматизовано, робить кібератаку складнішою, хоча вже були атаки на нього. І він буде атакований, я в цьому впевнений”.

Фахівець уважає, що потрібно створити навколо енергетичних компаній інфраструктуру, яка дасть їм змогу побачити, що відбувається кібератака. “І швидко поділитись інформацією з іншими енергетичними компаніями”, – пояснив він.

У 2010-2014 роках Кіт Александер обіймав посаду директора кібернетичного командування США (USCYBERCOM).

Читайте: Назвали серйозні наслідки удару США по Росії новими санкціями

12 жовтня 2017 р. Служба безпеки України попередила про підготовку нової хвилі масштабної кібератаки на державні структури і приватні компанії.


Богдан Гордасевич: Саме тому є реальною загрозою "розстрільний список 47-ми" з журналістів та блогерів, бо вони подають правдиву інформацію, що не вигідна керівництву РФ. Розуміючи проблемність атак зовні, рефи будуть намагатися влаштувати хаос в Україні з середини, чим довести її неспроможність. В інформаційній війні особливу роль відіграють персоналі, які мають авторитет і довіру, зокрема провідні працівники ЗМІ та знані блогери.

(Visited 877 times, 1 visits today)


Читать полностью на http://enovosty.com/uk/news_politics-ukr/full/606-u-ssha-rozpovili-koli-rosiya-zavdast-udaru-po-ukrain
Сторінки:
1
3
4
5
6
попередня
наступна