хочу сюда!
 

Лена

39 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 38-45 лет

Заметки с меткой «фольклор»

Лауреати ХІІ Всеукраїнського фестивалю "Червона рута 2011"

популярна музика
ІІ премія Тетяна Радостєва (Юріїв Звенигородський Черкаська)

ІІІ премія Марія Горобцова (Рогань Харківської ), Анна Шатілова (Запоріжжя)

танцювальна музика

ІІІ премія  «Різні» (Хмельницький)

акустична музика
ІІ премія «Крапка»(Запоріжжя),  „Вперше чую” (Київ)                                                                                                        

 ІІІ премія  «Рейнмен» (Чернігів), Євген Кудлатий (Харків), «Бардрок» (Житомир)

рок-музика
ІІ премія «Рокаш» (Мукачево), «Чумацький шлях»( Хмельницький) ІІІпремія «Джамп ту скай»  (Донецьк), «Калікабенд» (Київ), «Соніз» (Чернігів),  «Ад фонтез» (Глухів Сумської
інша музика
І премія «ІLLARIA»(Київ)                                                        

ІІ премія «SЮR BAND» (Київ)                                                                                                                                                  

 ІІІпремія «Оркестр Бобовата» (Ів.-Франківськ), «Рома Малеротта»(Севастополь) ,  «Забава Brass»

(Кам’янець-Подільський)

 автентичний фольклор
 сольний спів
І премія Олексій Заєць (Фасове Макарівського  Київської ), Юлія Миколайчук (Рівне)

ІІ премія Сергій Гаврилюк (Степань Сарненського Рівненської)  ІІІ премія  Олександра Лавренюк (м.Хмельницький),Олена Мельник   (Дроздовиця Городнянського  Чернігівської )                                               

   гуртовий спів
І премія «Сільська музика» (Рівне), «Серпанок» (Суми)                                                                                                     ІІ премія  «Дивина» (Донецьк),  «Сіверські клейноди»(Чернігів),Тріо «Леля» (Рівне-Черкаси),  «Михайлове чудо» (Київ), «Ладовиці» (Хмельницький), «Цімборики»(Хуст Закарпатської)                

 ІІІ премія «Джерельце» ( Житомир), «Лілея» (Кочережки Павлоградського  Дніпропетровської), Тріо «Муравський шлях» (Харків)

виконання обрядів

І премія «Ключівські узори» (Великий Ключів Коломийського  Івано-Франківської ), «Дай Боже» ( Київ)

ІІ премія  «Щедрик» (Славута Хмельницької ),  «Терниця» (Ківерці Волинської ), «Волиняни»(Рівне)  ІІІ премія «Витоки»  (Загнітків Кодимського Одеської ), «Перлинка» (Славута Хмельницької ), «Калинонька»(Білин Ковельського Волинської ), «Вербиченька» (Нова Водолага Харківської )

 гуртова інструментальна музика
І премія  «Буття» (Київ) 

ІІ премія «Троїсті музики»(Рівне), «Надобридень» ( Київ)                                                                                                ІІІ премія «Відлуння Карпат» (Замагора Верховинського Ів.-Франківської

сольна інструментальна музика

І премія Іван Явдошняк (Чернівці)                                                              

ІІІ премія Микола Петрованчук (Космач Косівського  Ів.-Франківської )

кобзарсько-лірницьке виконання
І премія Євген Ветрук (Херсон), Олександр Тріус (Ромни Сумської)    

 ІІ премія Юрій Авдєєв (Київ), Юрій Ягусевич (Прибірськ Іванківського Київської ), Максим Трубніков (Одеса)

музика усно-писемної традиції
І премія «Хорея Козацька» (Київ)

Оцініть масштаби Червоної Рути

50%, 1 голос

50%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

этимология слова КОЛОБОК

Варіанти походження назви "колобок":

  • від старослов. коло і бок (бік) - річ, яка має боки у формі кола, тобто круглобока.
  • від арабського кореня КЛБ (котитися, круглий) з додаванням слов'янотюркського закінчення -к. Отже "колобок" - те, що кругле і котиться. Можливо з цим же коренем пов'язані такі слова як колба (кругла скляна банка для хімічних досліджень) і рос. колбаса (укр. ковбаса - кругла і може котитися)

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA

=================

Этимология слова

Колобок - "коло" - круг, то есть "круглый бок". Колобок — уменьшительное от «колоб» (скатанный ком, шар; небольшой, круглый хлебец, хлеб; клёцка из пресного теста[3][4]). В тверской области колобуха — «галушка», «увалень», колобан — «толстая лепешка». Толстая, круглая лепёшка, изготавливаемая в виде хлебного кома, почти шара или разбухающая до формы шара к концу выпечки. Также в славянских языках (украинский, чешский) есть слово "коло", которое переводится на русский как "круг".

http://g.ua/aWXQ

---------------------------------------

КОЛОБОК, колобка, муж. (обл.). Небольшой круглый хлебец.

Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.

Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

Синонимы:
---------------
КОЛОБОК -бка; м. Небольшой круглый хлебец. Испечь пшеничный к. Круглый, как к. Персонаж известной русской народной сказки; олицетворение хитрости, ловкости.

Большой толковый словарь русского языка. - 1-е изд-е: СПб.: Норинт. С. А. Кузнецов. 1998.

===================

Толковый словарь живого великорусского языка Владимира Даля

КАЛАБАШКА ж. вологодск. грубо обделанная деревянная чаша, миска, черпачек. Калабуха [Все подобные слова, по произношению, пишутся двояко: калабашка. калабуха (южн. зап.), и колобашка, колобуха (сев. вост.), как вообще а и о, без ударения, переходчивы. ] колобуха, колоб, ком; || *твер. пск. неуклюжий, толстый и глупый человек. Калабух, калабушек, калабушка тул. тамб. калабашек сиб. колоб, колобок, лепешка, хлебный ком, хлебец из поскребков квашни.

====

Сравнительный указатель сюжетов (Колобок в русских, украинских, белорусских сказках)

Колобок: убегает от старика, старухи, волка, медведя и т. д.

http://www.ruthenia.ru/folklore/sus/anek123.htm

"Лорелей-русалка Рейна"

Ich wei nicht, was soll es bedeuten, Da ich so traurig bin; Ein Mhrchen aus alten Zeiten, Das kommt mir nicht aus dem Sinn. 5 Die Luft ist khl und es dunkelt, Und ruhig fliet der Rhein; Der Gipfel des Berges funkelt Im Abendsonnenschein. Die schnste Jungfrau sitzet 10 Dort oben wunderbar Ihr gold’nes Geschmeide blitzet, Sie kmmt ihr gold’nes Haar. Sie kmmt es mit gold’nem Kamme, Und singt ein Lied dabei; 15 Das hat eine wundersame, Gewaltige Melodei. [179] Den Schiffer im kleinen Schiffe Ergreift es mit wildem Weh; Er schaut nicht die Felsenriffe, 20 Er schaut nur hinauf in die Hh’. Ich glaube, die Wellen verschlingen Am Ende Schiffer und Kahn; Und das hat mit ihrem Singen Die Lore-Ley gethan. Kategorien: Fertig | Werke | 1820er Jahre | D

«Не знаю, что значит такое, Что скорбью я смущен; Давно не дает покою Мне сказка старых времен. Прохладой сумерки веют, И Рейна тих простор; В вечерних лучах алеют Вершины далеких гор. Над страшной высотою Девушка дивной красоты Одеждой горит золотою, Играет златом косы. Золотым убирает гребнем И песню поет она; В ее чудесном пенье Тревога затаена. Пловца на лодочке малой Дикой тоской полонит; Забывая подводные скалы, Он только наверх глядит. Пловец и лодочка, знаю, Погибнут среди зыбей; Так и всякий погибает от песен Лорелей…»

(пер. А. Блока)

_-_-_-_-_-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------_-_-_-_-_-_

Не знаю, что стало со мною, Печалью душа смущена. Мне все не дает покою Старинная сказка одна. . Прохладен воздух, темнеет, И Рейн уснул во мгле. Последним лучом пламенеет Закат на прибрежной скале. . Там девушка, песнь распевая, Сидит на вершине крутой. Одежда на ней золотая, И гребень в руке - золотой. . И кос ее золото вьется, И чешет их гребнем она, И песня волшебная льется, Неведомой силы полна. . Бездумной охвачен тоскою, Гребец не глядит на волну, Не видит скалы пред собою, Он смотрит туда, в вышину. . Я знаю, река, свирепея, Навеки сомкнется над ним, И это все Лорелея Сделала пеньем своим   (Перевод В. Левика)

*Мне перевод Блока нравится большеsmile,а само стихотворение написанно Генрихом Гейне*

"Старинное предание о Лорелее - это интересная сказка, но сказка-ложь, да в ней намек. 

Итак, слушайте… Возникло оно там, где Рейн, кажущийся спокойным, особенно опасен, у 132 метровой, неприступной скалы, где река делает смелый поворот, она тут не только узкая и глубокая, но и неожиданно мощная. Многие моряки оставили здесь свои души в спокойной местности между маленькими городками Бахараха и Санкт-Гоарсхаузен. Виновницей этих кончин считается Лорелея. Впервые о ней заговорил писатель-романтик Клеменс Бретано, любивший путешествовать по Рейну, - в романе Годви» (1801–1803), где главная героиня, по имени Виолетта с юных лет встала на греховный путь. Герой Бретано знал ее в ранней молодости, а в старости во искупление собственных заблуждений и ошибок ставит ей памятник. В роман "Годви" (1802) баллада о Лорелее включена как песня Виолетты. Падшая поет о раскаявшейся грешнице, о том, как моряки, завороженные ее голосом, теряли управление и разбивались о скалу. О том, как Лорелея предстала перед судом, но красота спасла ее от приговора. О том, как в прекрасную сирену влюблялся каждый, кто ее видел. А она - отдала свое сердце простому лодочнику, уплывшему вскоре в другую страну. И в отчаянии от потери любимого, красавица в последний раз поднялась на утес и - бросилась в Рейн. Жизнь не имела для нее больше никакого смысла. Лорелея, в понимании Брентано, - тонко чувствующая женщина, которая страдает из-за собственной красоты, и самоубийство для нее - единственный путь спасения."

Так говорится в очень популярной по интернету базе данных Викепедия,но когда я в 9 классе не выучил заданное стихотворение из раздела балад,и взамен рассказал представленный выше стих(я его с самого детства знаю....)

То мне задали реферат о Лорелее или Лорелей! И пользуясь цитатой д.Папюса "не позволяй себе делать хуже,чем можешь" я просидел несколько дней в библиотеке и нашел книгу,в которой в оглавдение было упоминание о Лорелее. Книга была на немецком и мне пришлось обращаться к переводчикам. то,что смог найти сильно отличается от сказанного в интернете! 

И так вот то,что я смиог найти:

В Бахарахе(городке на берегу Рейна) Жила "девушка дивной красоты"  и влюбилась она в рыцаря,покинув отчий дом(для справки Бахарах был тогда небольшой деревушкой,и рыцать как раз владел этой деревней) Она уехала в замок к нему жить(это и есть тот самый замок)

 Но недолго длилась любовь богатого рыцаря – вскоре возлюбленная надоела ему и пришлось Лорелее возвращаться в рыбацкую хижину. И хотя не пела она больше прекрасных песен, но красота ее по-прежнему привлекала сердца мужчин. К ней часто приезжали свататься различные герои и даже принцы,но отвергала она всех,т.к. сердце ее было разбито! 

Именно поэтому и поползли легенды о том,что она ведьма и чарами зазывает мужчин,чтобы потом убить их! В те времена церковь была своеобразным "мчс"lol и Приехал епископ к ней наказать,но увидя его она бросилась ему в ноги проситьт,чтоб он забрал ее в монастырь,подкрепляя свою просьбу слухами о ее колдовстве и тем,что любить она больше не сможет! Он сжалился и повез ее через горы в женский монастырь. На высоте ей стало дурно,и она вышла из кареты чтобы подышать свежим воздухом. Подошла к обрыву скалы и увидела своего бывшего возлюбленного на лодке,окликнула его ,а он "забывая подводные скалы" бросил весла,чтобы найти ее взглядо,его лодку подхватило сильное течение и он утонул! С горя Лорелей вскрикула и бросилась в воду.

После этого моряки рассказывают,что видят часто на той скале "девушку,дивной красы...и песнь поет она..."

В той книге было упомянуто,что эта история правдива и записанна была кем-то вроди историка,жившего в те времена в том месте!

Но есть одна интересная особенность:Само слово происходит от нем. lureln (на местном диалекте — «шептание») и ley («скала»). Таким образом, «Лорелей» когда-то переводилась как «шепчущая скала». Эффект шептания производился водопадом, который существовал в этой местности вплоть до начала XIX века.

И вероятнее всего девушку звали не Лорелея, а Лора, а имя трансформировалось из прозвища Лора-что-на-Горе/ Лора-на-горе, ведь если перевести это на немецкий, то получится Lore-in-Lei, для краткости -Lorelei, что позже превратилось в имя. 

… На Рейне в Бахарахе Волшебница жила, Девиц держала в страхе, Мужчин в полон брала. Никто на белом свете Красавицу не влек, Но кто попал к ней в сети, Спастись уже не мог. На суд явиться деве Епископ дал приказ. Явилась - был во гневе, Взглянул - и гнев погас. Он улыбнулся мило: "Бедняжка Лоре Лей, Какая злая сила Царит в душе твоей?"… (Перевод А. Ревича) Краса ее заманит Тебя в пучину вод, Взгляд сладко одурманит, Напев с ума сведет. От песен и от взгляда Спеши уплыть скорей, Спастись от водопада Златых ее кудрей. (Перевод Л. Гинзбурга) Мне также нравится еще стихотворение созданное гораздо позже, другим автором, вот отрывок: «…...Мой ялик в тумане по шёлку ветров, Летит к Лорелее, владычице снов. И пусть светлогривый дурашливый Рейн. Подругу свою мне покажет скорей, Она златокудра, как солнечный нимб, С ней только богини сравниться могли б. Но, чу! Эти звуки, как ветер в висок - Уж не Лорелеин ли то голосок. Небесные ноты, небесный мотив - Как стрелы золоты из сотни тетив….»

 Образ Лорелей как бы высвечен из туманных сумерек спокойного Рейна, «преданье старины глубокой»….Но за её дивным пением скрывается тоска, невероятная печаль. Утес как будто поднимает её над землей, увлекая от мирских забот, но в тоже время для неё слишком тяжело бремя её прошлой любви. Для неё не имеют никакого значения жизни моряков…лишь та, прежняя разбитая любовь. Удивительная романтика утеса и его хозяйки заставляют и поныне воодушевлять многих писателей, поэтов, художников....и просто романтиков.

Как называлась книга я не помню,но некорои данные для своего блога я взял вот по этим ссылкам:

http://loralay.narod.ru/simple.html

http://de.wikisource.org/wiki/Ich_weiß_nicht,_was_soll_es_bedeuten

http://ru.wikisource.org/wiki/Лорелея_(Гейне/Блок)

от в принципі, минулого року що було...

золоті часи... ще до кризи.

завершена перша половина з`йомок, перший масштабний фільм в житті , як кажуть...

на це літо буде завершення і основа - ... літо 2009

тут - геть трошки про деякі аспекти)

маються в наявності епізоди лицарського турніру "МЕч Луцького замку 2008", якщо не проти, то викладу 

...

---


86%, 19 голосов

5%, 1 голос

9%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Київській Лабораторії етномузикології 15 років!

Київська Лабораторія етномузикології (ЛЕК) при Національній музичній Академії України ім. П. Чайковського до 15-річчя дослідницької діяльності 17 грудня провела наукову конференцію «Молода етномузикологія України», де було заслухано 12 доповідей молодих дослідників по актуальним питанням.

Пройшла презентація книги «Київська Лабораторія етномузикології. 1992-2007» у якій окреслено історію формування київської етномузикологічної школи, подано відомості про науковців ЛЕК та їх особисті досягнення. Висвітлено збирацьку роботу фольклористів: етапи створення етномузичного архіву. 150 експедицій, 1000 годин фольклорних матеріалів з 1200 сіл 22 областей – сухі, але промовисті цифри.

Було переглянуто документальний відеофільм та відбулася інтерактивна презентація мапи «Польові маршрути київських фольклористів»

На завершення конференції присутніх порадували етнічними співами та музикою  гурти Божичі, Володар, Буття, Гуршоправці та молоді виконавці.

 

Український фольклор:


80%, 4 голоса

20%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Перший всеукраїнський дитячий фольклорний фестиваль "Орелі"

Танцювала риба з раком,А петрушка з пастернаком, А цибулька дивувала, Як петрушка танцювала. Орелі - гойдалка або колиска, в якій плекалася дитина від перших днів свого народження. А ще так назвали Перший всеукраїнський дитячий фольклорний фестиваль його організатори Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» та продюсерська агенція Etno Sound. Фестиваль відбувся 6-7 вересня під лозунгом «Турбота про майбутнє України варта всіх наших зусиль!» і мав за мету збагачення сучасних методів виховання дитини досягненнями української етнопедагогіки. За основу формування особистості, на думку ініціаторів, необхідно брати автентичну народну культуру. Залучення дітей та батьків до спільної творчості, входження молодих у процес творення народного мистецтва, представлення етнічної самобутності фолькгуртів з різних регіонів України, обмін досвідом і демонстрація здобутків – основні цілі заходів проекту. Відбувся розгорнутий показ української традиції плекання дітей від немовлят до шлюбного віку (16-17 років). Ніна Матвієнко, лірник Сашко, Євген Товстуха, дядько Лев, гурт автентичної української музики «Буття», «Школа традиційного народного танцю» не потребують особливих рекомендацій. Були запрошені дитячі фольклорні колективи з Києва: «Левеня», «Яворина», «Цвітень», «Зернятко», «Дай Боже». А також «Великодні хороводи» (Шептичі, Львівщина); «Вербиченька» (Нова Водолага, Харківщина); «Цвіт папороті» (Соболівка, Вінниччина); «Бойківські музики» (Стрілки, Львівщина); «Чорнобривець» (Шишаки, Полтавщина); «Світлячок» (Золотоноша, Черкащина); «Співаночки» (Донецьк); «Цімборики» (Хуст, Закарпаття); «Перекотиполе) (Велика Олександрівка, Київщина); «Берегиня» (Ємільчено, Житомирщина). Це був калейдоскоп різноманіття фольклорної спадщини. Кожен виступ – феєричне театральне дійство з регіональними особливостями. Прелюдією свята став виступ етногурту «Буття» прямо на вулиці. Автентичні пісні, побутові танці з їх показом дітям та випадковим перехожим, інструментальні награвання зазивали киян до святкових заходів. На відкритті фестиваля гурти Цвітень (Київ), Цвіт папороті (Вінниччина), Чорнобривець (Полтавщина), Вербиченька (Харківщина) показали веснянки, обжинки, дитячі ігри. Українські колисанки не просто заспокоюють діток. Вони сприяють фізіологічному та психічному розвиткові немовлят і вивчаються мамами усього світу. Великий двір раптом опустів. В приміщенні музею майстер-клас з колискових пісень проводила Ніна Матвієнко. Хлопчики 12-14 років випробовувались на дорослість. Затим відбувався ініціальний обряд всадження на коня який символізував вступ до парубоцької громади з розширенням обов’язків. Постійно працювала виставка «Дитина в звичаях і побуті українського народу». Дитячі меблі, одяг, іграшки, дитячі знаряддя праці, фото, картини, гостинці з відеосупроводом – забавлянки, колискові, казки. Чим гратися дитині: ляльками чи машинками і зброєю? В грі діти навчаються проявлятися у дорослому житті, «проживають» своє майбутнє життя. Тому думайте які іграшки купувати. Не варто, наприклад, дарувати ляльку Барбі з дорослими рисами, тому,що дитина сприймає ляльку як немовля, яке потрібно пеленати , заколисувати. На ігровому майданчику ДОМу «Равлик» діти мандрували по обрядах року, вчились готувати святкову атрибутику. Звучали казки, загадки, скоромовки. Як завжди розважав своїми мудрими казками лірник Сашко. Його казки – це живі народні картинки з обов’язковою участю слухачів в якості дійових осіб, що можуть на ходу міняти хід подій.…Хочеться сказати кілька слів про мудрого дядька Лева Скулинського. Він спілкувався з Т.Шевченком, О.Пчілкою, І.Франком, Л.Українкою. І зараз живе на Волині біля озера Нечимного (с.Скулин, Ковельського району). Любить дядько розповідати діткам про Лісовиків, Мавок, Перелесників, Потерчат… Майструє для них іграшки і чекає на листи(поштовий індекс 45043). Для представників преси пройшла прес-конференція під головуванням директора фестивалю Петра Гончара. В рамках фестивалю пройшла презентація та перегляд анімаційного відеофільму «Лис Микита». В неділлю відбувся круглий стіл «Впровадження народного досвіду плекання дитини в сучасному українському суспільстві» для батьків, вихователів, вчителів,.методистів, науковців. Ведуча - Ярослава Левчук. Презентувалась книжка Марка Грушевського «Дитина в звичаях і віруваннях Українського народу» та відео «Українська традиція плекання дитини». Два дні працювали:· майстер-класи з соломоплетіння, гончарства, ткацтва, писанкарства, витинанок, бісероплетіння, виготовлення традиційної народної іграшки (лялька-мотанка, трипільська іграшка, кукурудзяна лялька), випікання жайворонків з тіста, молотіння збіжжя;· «плекальні» для дітей і навчання батьків;· «Школа традиційного танцю»;· екологічний намет;· виставка-продаж дитячої літератури;· виставка-продаж робіт народних майстрів.Комп'ютерна техніка, екологічно небезпечні іграшки, швидкі темпи подання інформації та її надмірна кількість спричиняють психічні розлади у дітей. Для нейтралізації негативних впливів треба повернутися до природніх методів виховання, зокрема музики, співу, гри, танцю,малювання, народних ремесел. Важливу роль у процесі становлення людини відіграє фольклорна спадщина: колискові, забавлянки, лічилки, загадки, примовляння. Виготовлення народної іграшки, писанки, витинанки, керамічних виробів, гра на народних музичних інструментах, сприяє гармонійному вихованню дитини, розвиває фантазію, мислення, мовлення, моторику, тактильні відчуття. Відновлюймо плекальні традиції! І

45%, 5 голосов

55%, 6 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Українські "сороміцькі пісні" - це не вульгарно

Серед жанрів української пісні є один малодосліджений та маловисвітлений - "сороміцькі" пісні (від слова "соромитися"). Ці пісні, як і український народний гумор, відрізняються від вульгарних російськомовних пісень та анекдотів, у них - дотепність та веселий характер, добра вдача українського народу. Ось деякі з "сороміцьких" українських коломийок (замість останніх слів за римою мають бути інші - "сороміцькі"):

"Всі ся хлопці поженили,
Зробили по-людськи,
Хіба я ся не оженю,
Бо не маю блюзки. (тобто п...цьки).

Всі ся хлопці поженили,
А я - в листопаді,
Та таку си жінку візьму,
Що широка в плечах

Та я би ся не женив,
Не велике діло,
Як би ми ся молодому,
Їсти не хотіло.

Або мене оженіть,
Або ня повісьте,
Або моє причандалля
Возьміть тай вдріжте.

Ой весілля, весілля,
Зарізали рака,
Молодому голова,
А молодій клешні.

Ой весілля, весілля,
Зарізали бузька,
Молодому голова,
А молодій крила.

Котилася торба з горба,
А в тій торбі раки,
Та я тебе, моя мила,
Пригорну до серця.

Ой дівчино, дівчинонько,
Шляк би тебе трафив,
Та-с ми дала напівперек,
А я не потрафив.

Я нікому не давала,
Хіба раз німому,
Бо німому файно дати -
Не скаже нікому.

Бо німому файно дати,
Бо німий не скаже,
А німий як не скаже,
То пальцем покаже.

Стара баба, шиґди-шиґди,
Не гралася ниґди,
А тепер ся грати мусить,
Бо ї кашель дусить.