Дуже люблю це дворище: подвір'я моєї бабусі, її вже майже три роки нема, але саме там я цього не відчуваю. Як не відчуваю й свого віку.[Приєднана картинка]Це дерево садив дідусь, коли був молодшим від мене теперішньої.[Приєднана картинка]І двоє лелек з трьома дітками.

Зима, здається, 86 року: снігу навалило багацько, батько відкидав у дворі й за воротами нагорнув величезний кучугур, метрів зо три заввишки. Було в мене два друга: брати Славік та Сергій, з тих друзів, що їх не обирають, а просто поряд живуть. Вони приходили до мене на ту кучугуру гратися, ми й бабу ліпили, й на санчатах спускалися, і взагалі було весело. Ще брали мою собачку молоду німецьку вівчарку Альфусю й запрягали в санчата, а вона хвацько нас вивертала у сніг, бо неїздова. Якогось разу ...

Читати далі...

Люблю Дніпропетровськ. Не була 7 місяців, а як наче цілу вічність... По прибутті поїзду була ладна цілувати рідну землю.Все їхала і думала: як же там площа Леніна без ідола? Виявляється, її нема. Зовсім. Є площа Героїв Майдану. На жаль, фото не зробила, бо в п'ятницю ранком дощ не припинявся, а парасолю я не брала.Далі приємно вразив перший трамвайчик, що досі коштує півтори гривні. А ще кава - смачна кава латте 300 мл з великого професійного апарату за 8 грн в центрі міста. В ...

Читати далі...